Мета та основні завдання фінансового менеджменту

Ефективне управління рухом фінансових ресурсів підприємства передбачає наявність мети його розвитку, що дає можливість оцінити ефективність фінансового рішення. Незважаючи на те, що можна припустити наявність різних цілей, головною метою фінансового менеджменту є забезпечення максимізації добробуту власників капіталу підприємства, що знаходить конкретне втілення у підвищенні ринкової вартості підприємства або його акцій, тобто одержання максимальної вигоди від функціонування підприємства в інтересах його власників.

Головна мета фінансового менеджменту конкретизується у системі цілей, що різняться за ступенем формалізації, пріоритетності і можливостями кількісної оцінки [364]. Цілі фінансового менеджменту наведено на рис. 17.2.

Достатньо розповсюдженою є думка, що головною метою фінансової діяльності підприємства є максимізація прибутку. Такий підхід є менш глобальним, ніж максимізація добробуту акціонерів. Це пов’язано з тим, що, по-перше, сформульована таким чином мета – максимізація прибутку – не визначає момент досягнення очікуваного прибутку і тривалість його отримання, що вимагає враховувати фактор часу отримання прибутку.

Рис. 10.2. Цілі фінансового менеджменту

По-друге, недоліком мети максимізації прибутку є те, що при цьому не враховується ступінь ризику, пов’язаний з очікуваним потоком прибутку. Два підприємства можуть мати однакові очікувані доходи на акцію, проте, якщо потік прибутку в одному з них значно сильніше схильний до ризику, ринковий курс акцій цього підприємства може бути нижчим. По-третє, при постановці вказаної мети не враховується дивідендна політика, яка відображається на ринковому курсі акцій. Якщо б мета визначалася лише необхідністю максимізувати прибуток, то підприємство ніколи б не виплачувало дивіденди. У зв’язку з наведеними доводами мета максимізації прибутку, очевидно, далеко не завжди сприяє максимізації ринкової вартості підприємства. Ринковий курс акцій підприємства є сконцентрованою їх оцінкою всіма учасниками ринка цінних паперів. При цьому виходять з прибутку на акцію в поточному та майбутніх періодах, періоду отримання прибутку, тривалості його отримання та ступеня ризику, дивідендної політики підприємства та інших факторів, які мають вплив на ринковий курс його акцій. Курс акції виконує роль індикатора ступеня ефективності діяльності підприємства, ефективності його менеджменту. Таким чином, в ринкових умовах максимізація прибутку може виступати як одне з важливих завдань фінансового менеджменту, але не бути його головною метою [28; 42].

Крім того, слід зауважити, що максимізація добробуту акціонерів не означає, що менеджмент підприємства має ігнорувати питання соціальної відповідальності, такі як: захист інтересів споживача, виплата адекватної заробітної плати найнятим працівникам, забезпечення справедливих умов найму та безпечних умов праці, підтримка освітніх програм і участь у вирішенні проблем охорони оточуючого середовища. Однак, оскільки критерії соціальної відповідальності ясно не визначені, важко сформулювати чітку мету. Коли суспільство встановить правила, що регламентують взаємозв’язок між соціальними цілями та економічною ефективністю, завдання для підприємства стануть більш ясними. Підприємство буде розглядатися як виробник товарів для приватних споживачів та для суспільства, а максимізація добробуту акціонерів у всіх випадках залишиться життєво важливою метою його діяльності [42].

Для досягнення своєї головної мети фінансовий менеджмент спрямований на вирішення таких завдань [28; 42; 364]:

забезпечення формування достатнього обсягу фінансових ресурсів відповідно до завдань розвитку підприємства в майбутньому періоді;

забезпечення найбільш ефективного використання фінансових ресурсів;

оптимізація грошового обігу;

оптимізації витрат;

забезпечення максимізації прибутку підприємства з припустимим рівнем фінансового ризику та забезпечення мінімізації рівня фінансового ризику з передбачуваним рівнем прибутку;

забезпечення постійної фінансової рівноваги підприємства;

забезпечення цільової рентабельності та стійких темпів зростання економічного потенціалу;

уникнення банкрутства (антикризове управління).

Забезпечення формування достатнього обсягу фінансових ресурсів відповідно до завдань розвитку підприємства в майбутньому періоді. Це завдання реалізується шляхом визначення загальної потреби у фінансових ресурсах підприємства на наступний період, максимізації обсягу залучення власних фінансових ресурсів за рахунок внутрішніх джерел, визначення доцільності формування власних фінансових ресурсів за рахунок зовнішніх джерел, управління залученням позикових фінансових коштів, оптимізації структури джерел формування ресурсного фінансового потенціалу.

Забезпечення найбільш ефективного використання сформованого обсягу фінансових ресурсів у розрізі основних напрямків діяльності підприємства. Оптимізація розподілу сформованого обсягу фінансових ресурсів передбачає встановлення необхідної пропорційності в їх використанні на цілі виробничого і соціального розвитку підприємства, виплати необхідного рівня доходів на інвестований капітал власникам підприємства тощо. В процесі виробничого споживання сформованих фінансових ресурсів в розрізі основних напрямків діяльності підприємства повинні бути враховані стратегічні цілі його розвитку та можливий рівень віддачі вкладених коштів.

Оптимізація грошового обігу. Це завдання вирішується шляхом ефективного управління грошовими потоками підприємства в процесі кругообігу його грошових коштів, забезпеченням синхронізації обсягів надходження і витрачання грошових коштів за окремими періодами, підтримкою необхідної ліквідності його оборотних активів. Одним з результатів такої оптимізації є мінімізація середнього залишку вільних грошових активів, що забезпечує зниження втрат від їх неефективного використання та інфляції.

Оптимізація витрат. Метою управління витратами підприємства є підвищення ефективності його роботи на основі застосування заходів, спрямованих на економію всіх видів ресурсів та максимізацію віддачі від них, при умові збереження, або підвищення якості продукції. Іншими словами, основною ціллю є підвищення рентабельності підприємства шляхом оптимізації його витрат, що може бути досягнуто підвищенням ефективності використання матеріальних, нематеріальних, трудових та фінансових ресурсів підприємства. Оптимізація витрат означає максимальне зменшення витрат до рівня, коли їх буде достатньо для того, щоб це не впливало на якість вироблених товарів.

Забезпечення максимізації прибутку підприємства з припустимим рівнем фінансового ризику. Максимізація прибутку досягається за рахунок ефективного управління активами підприємства, залучення в господарський обіг позикових фінансових коштів, вибору найбільш ефективних напрямків операційної та фінансової діяльності. При цьому для досягнення цілей економічного розвитку підприємство повинно максимізувати не балансовий, а чистий прибуток, що залишається в його розпорядженні. Це потребує здійснення ефективної податкової, амортизаційної та дивідендної політики. Вирішуючи це завдання, необхідно враховувати, що максимізація рівня прибутку підприємства досягається, як правило, при суттєвому зростанні рівня фінансових ризиків, тому що між цими двома показниками існує прямий зв`язок. Тому максимізація прибутку має забезпечуватися в межах допустимого фінансового ризику, конкретний рівень якого встановлюється власниками або менеджерами підприємства з урахуванням їх фінансового менталітету (відношення до ступеня допустимого ризику при здійсненні господарської діяльності).

Забезпечення мінімізації рівня фінансового ризику з передбачуваним рівнем прибутку. Якщо рівень прибутку підприємства заданий або спланований заздалегідь, важливим завданням є зниження рівня фінансового ризику, що забезпечує отримання цього прибутку. Така мінімізація може бути забезпечена шляхом диверсифікації видів операційної і фінансової діяльності, а також портфеля фінансових інвестицій; профілактикою та уникненням окремих фінансових ризиків, ефективними формами їх внутрішнього і зовнішнього страхування.

Забезпечення постійної фінансової рівноваги підприємства в процесі його розвитку. Така рівновага характеризується високим рівнем фінансової стійкості і платоспроможності підприємства на всіх етапах його розвитку і забезпечується формуванням оптимальної структури капіталу та активів, ефективними пропорціями в обсягах формування фінансових ресурсів за рахунок різних джерел, достатнім рівнем самофінансування інвестиційних потреб.

Забезпечення цільової рентабельності та стійких темпів зростання економічного потенціалу. Стійке зростання підприємства представляє собою збільшення передбаченого рівня обсягів продажу, компенсоване за рахунок вкладення додаткових ресурсів. Для досягнення сталого зростання підприємства слід, з одного боку, регулювати оптимальні темпи розвитку операційної діяльності, які характеризуються приростом темпів обсягів продажу, а з іншого, регулювати фінансовий розвиток підприємства. У випадках, коли відповідно до чинних умов кон’юнктури ринку підприємство не зможе вийти на запланований темп приросту обсягу продажів, слід проводити коригування параметрів фінансової стратегії. В такий спосіб забезпечується фінансова рівновага підприємства.

Уникнення банкрутства (антикризове управління). Заходи по усуненню банкрутства підприємства пов’язані з ефективним управлінням його фінансами і виробництвом, правильним визначенням стратегічних цілей і тактики їх реалізації. Це передбачає покращання управління, підвищення ефективності виробництва і конкурентоздатності продукції, що випускається, підвищення ефективності праці, покращання фінансово-економічних результатів діяльності. Таким чином, успіх реформування підприємства буде визначатись ефективністю заходів, що приймаються підприємством по залученню і використанню ринкових механізмів і інструментів [28; 42; 364].

Всі розглянуті завдання фінансового менеджменту тісно взаємопов’язані, хоча окремі з них і носять різноспрямований характер (наприклад, забезпечення максимізації суми прибутку при мінімізації рівня фінансового ризику; забезпечення формування достатнього обсягу фінансових ресурсів і постійної фінансової рівноваги підприємства в процесі його розвитку тощо). Тому в процесі фінансового менеджменту окремі завдання мають бути оптимізовані між собою для найбільш ефективної реалізації його головної мети.

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: