Шляхетська демократія» в Польщі: причини формування,провідні ідеали та наслідки

Причини: У боротьбі за владу, на противагу магнатам, королі почали дедалі сильніше спиратися на шляхту, розширюючи її привілеї. Це викликало зростання ролі шляхти та зменшення влади короля. А прийняття у 1505 р. постанови, відомої як Конституція«Нічого нового», позбавило короля права видавати закони та приймати важливі рішення без палат сейму. Таким чином, особливістю політичного розвитку Польщі в XVII ст. було виникнення державного устрою, який отримав назву «шляхетська демократія»,яка арактеризується наявністю широких прав дворянства (шляхти) в управлінні країною.. Ідеали:. Сейм складався із двох палат — Сенату і Посольської ізби. До Сенату входили магнати, які обіймали вищі державні посади, та представники вищого духовенства. До Посольської ізби належали депутати, які обиралися на сеймиках (з’їздах місцевої шляхти) Особливу рису польської шляхетської демократії становило, як відомо, славнозвісне liberum veto, інтерпретоване часто-густо як граничний прояв «польського індивідуалізму».Політичною свободою і громадянськими правами користувалася в Польщі виключно шляхта і що тільки шляхта, багатонаціональна і багатомовна. Шляхетська вільність виявилася і в релігійному питанні. Польські протестанти вимагали підпорядкування католицької церкви королю, передачі церковної власності державі, скасування десятини та введення оподаткування духовенства. Наслідки: Наслідком введення в дію принципу «вільного вето» (заборони). Якщо хоча б один із депутатів сейму вимовляв: «Не дозволяю», рішення не приймалось, навіть коли всі інші за нього проголосували. Почалися постійні зриви в роботі сейму. Нерідко траплялось, що депутати роз'їжджались по своїх маєтках, так нічого й не вирішивши. Саме тоді стали казати, що Польща тримається непорядком. Річ Посполита стрімко рухалася до занепаду.

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: