ТОР 5 статей: Методические подходы к анализу финансового состояния предприятия Проблема периодизации русской литературы ХХ века. Краткая характеристика второй половины ХХ века Характеристика шлифовальных кругов и ее маркировка Служебные части речи. Предлог. Союз. Частицы КАТЕГОРИИ:
|
Польська наука від середньовіччя до сьогодення.
У X I I I ст. зароджується польська наука. Найвизначнішим ї ї представником був Вітелло (помер 1314 р.) - природознавець, астроном, філософ. Уродженець С ілезії, він свою наукову долю пов’ язав з Парижем, де уклав багатотомну працю під назвою Perspectiva. У ній узагальнено досягнення в галузі математики й оптики, подано власне розв’ язання проблем, що стосуються цих наук. Праця Вітелло набула європейського розголосу і впродовж кількох століть була настільною книгою вчених. Відомо, що з нього черпали матеріал для своїх досліджень Леонардо да Вінчі і Йоганн Кеплер. Магістр Франко з Польщі був автором трактата про астрономічний прилад torąuetum, написаного у Парижі в останній чверті X I I I с т.; Миколай з Кракова -професор університету в Монпельє, був автором двох медичних трактатів. Марцін Поляк, перу якого належить Історія пап та імператорів, написав також широко знаний посібник з канонічного права. Поляки зробили свій внесок у справу пізнання й опису віддалених країн і народів. Так, у подорожі до Монгольської імперії, проведеній за дорученням папи Іннокентія IV у 1245-1247 рр. під керівництвом Джованні Плано да Карпіні, взяв участь францисканець Бенедикт Поляк.
Я к і освіта, наука все більше набирала світського характеру, поривала з теологією. В ї ї основи проникали раціоналізм та емпіризм, матеріалістичні погляди. Відбувся рішучий поворот до коперниківської геліоцентричної системи. У 1791 р. при Краківській Головній школі Ян Снядецький(1756-1830) створив обсерваторію, в якій проводив важливі спостереження за рухом малих планет (планетоїдів). Видатним математиком був Міхал Губе (1737-1807), що працював у галузі диференційного числення. Ян Снядецький теж розробляв алгебраїчні питання і складав та видавав математичні посібники. Визначним хіміком був професор Краківської академії Ян Яськевич (1749- 1809), який, зокрема, перший у Польщі підтримав квантитативну теорію французького вченого Антуана Лорана Лавуазьє. Я к хім ік, уславився Єнджей Снядецький (1768-1848)- перший упорядник польської хімічної термінології. Пйотр Осінський у Варшаві створив першу в Польщі хімічну лабораторію. Великі заслуги в галузі природознавства належать Кшиштофові Клюку (1739-1796) - авторові чудового опису польської флори і фауни та посібника Ботаніка для національних шкіл. Онуфрей Копчинський (1735-1817) видав Граматику для національних шкіл, в якій була ґрунтовно систематизована граматика польської мови, вказано на можливості користування нею в тих галузях науки, де панувала латина. Заслуги в розвитку географії мали Ігнацій Заборовський, Францішек Сярчинський, картографії - Юзеф Александр Яблоновський, Антоній Ріцці Заноні, Кароль де Пертес. Відомими медиками були професори Краківської академії Анджей Бадурський (1740-1789) і Рафал Червяковський(1743-1816). 46 Творчість Яна Матейка як видатного польського майстра живопису. Ян Матейко (1838-1893). Упродовж тридцяти років митець писав картини, які представляли велич і драматизм історії поляків. Для своїх картин він скрупульозно збирав документи, пам’ ятки, залишки матеріальної культури, котрі, втілені у картинах, наближували історичні події до глядача. Я. Матейко був неперевер- шеним майстром портрету та історичних деталей, а його твори компонувалися за традиціями ренесансу й бароко. Хоча в тогочасних умовах вони виглядали анахронізмом, але багато поколінь поляків представляли картини мину лого на підставі творів Я. Матейка. Широке визнання здобули його картини Станьчик (Блазень), Промова Скарги, Гиюнвальдська битва, Собєський під Віднем, цикли: «Галерея польських королів і князів» й «Історія цивілізації в Польщі». Твори митця неодноразово виставлялися на виставках у європейських столицях. Польська громадськість у всіх дільницях глибоко шанувала патріотичну творчість маляра, називала його “ польським пророком”, який пробуджує віру в краще майбутнє Польщі.
47 Діяльність С. Виспянського Один із представників польс. модернізму 19 – поч. 20 ст. Закін. Краків. школу красних мист-в Автор поет. драм на сюжети з давньої польс. історії («Legenda», 1892) та присвяч. польс. нац.-визв. руху («Warszawianka», 1898; «Noc listopadowa», 1904), а також т. зв. «рапсодів» («Kazimierz Wielki», 1900). У драмі «Wesele» (1901; поставлена в Руському нар. театрі у Львові) відобразив соц. суперечності в сусп-ві, показав неможливість класової гармонії між шляхтою і простим народом.Низку п’єс («Meleagr», 1899; «Achilles», 1903; «Powrót Odysa», 1907; усі – Краків) написав за антич. мотивами й сюжетами, відтворюючи в алегор. формі тогочасні події. Як письменник-модерніст поєднував конкретні життєві замальовки, навіть натуралістичну оголеність із обов’язковим символіко-містич. узагальненням, умовністю. У лірич. доробку – інтимно-філос. поезії. Як художник працював у галузях графіки, живопису, театр.-декор. і монум. мист-ва; осн. стиль – модерн. Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском:
|