Главная | Случайная
Обратная связь

ТОР 5 статей:

Методические подходы к анализу финансового состояния предприятия

Проблема периодизации русской литературы ХХ века. Краткая характеристика второй половины ХХ века

Ценовые и неценовые факторы

Характеристика шлифовальных кругов и ее маркировка

Служебные части речи. Предлог. Союз. Частицы

КАТЕГОРИИ:






Мета і завдання антикризового управління




Головною проблемою управління всередині організації, підприємства стає адекватність стимулів і форм взаємодії параметрів об’єкта і суб’єкта управління умовам і методам розв’язання завдань виробництва, його ефективності.

Характеристики зовнішнього і внутрішнього середовища підприємства надзвичайно рухливі, при цьому виробничі системи мають ряд особливостей, знаючи і володіючи якими можна ефективно ними управляти. До них відносять:

- нестаціонарність окремих параметрів системи і стохастичність її поведінки;

- унікальність і непередбачуваність поведінки системи в конкретних умовах і разом з тим наявність у ній граничних можливостей, зумовлених наявними ресурсами;

- здатність змінювати свою структуру і формувати варіанти поведінки;

- здатність протистояти тенденціям, що руйнують систему;

- здатність адаптуватися до умов, що змінюються;

- здатність і прагнення до цілеутворення, тобто формування цілей усередині системи.

Виникнення тієї чи іншої виробничої системи зумовлено виникненням чи формуванням на ринку попиту на продукцію, здатну задовольнити вимоги покупців.

Отже, неминуче виникають виробничо-економічні проблеми оптимізації нових зв’язків (зовнішніх і внутрішніх), проблеми їхнього стикування в організаційному, економічному і науково-технічному аспектах.

Аналіз і синтез кризових ситуацій, що виникають, інтеграція діяльності функціонально чи предметно спеціалізованих ланок і складають функцію керівництва.

Реалізація функції керівництва - складна проблема. У першу чергу тому, що необхідно мати опис і ранги можливих проблемних ситуацій, розробити алгоритм вирішення проблем, сформувати відповідну нормативну базу. Необхідно визначити і критерії вибору тієї чи іншої стратегії вирішення проблеми, а це пов’язане з наявністю ресурсів і можливостей маневру ними.

Керівнику, менеджеру необхідно вміти передбачати причини і джерела виникнення кризових ситуацій і мати про запас заздалегідь спроектований механізм їх моделювання і розв’язання для того, щоб, виходячи з наявних ресурсів і критеріїв переваги, вибирати прийнятні варіанти.

Закордонні фахівці вважають, що характерною рисою ділового життя стало загальне наростання нестабільності як основної причини виникнення і розвитку кризових ситуацій. Вони характеризуються:

- наявністю загроз високопріоритетним цілям і цінностям;

- ефектами раптовості для осіб, відповідальних за подолання кризи;

- гострим дефіцитом часу для реагування на загрозу.

Управління за ситуаціями трапляється практично в будь-якій організації, коли надзвичайні обставини змушують керівництво приймати негайні рішення.

Управління в кризовій ситуації можна визначити як процес роботи під тиском обставин таким чином, що дозволить керівникам аналізувати, планувати, організовувати, направляти і контролювати ряд взаємозалежних операцій при прийнятті швидких і раціональних рішень із невідкладних проблем, що виникли перед фірмою.

Антикризове управління – це управління, яке спрямовано на передбачення небезпеки кризи, аналіз її симптомів і усунення загроз появи кризових ситуацій, а в разі їх появи - аналіз і прийняття швидких заходів ліквідаційного характеру з найменшими втратами та негативними наслідками. Велике значення при цьому має використання факторів кризи для наступного розвитку підприємства.

Можливість антикризового управління визначається, у першу чергу, людським фактором. Тому основною метою антикризового управління є забезпечення гарних результатів – запланованих чи випадкових - за допомогою здорової організації, що досягається шляхом використання оточення на основі добре поставленого управління людьми і комунікаціями.

Реалізація поставленої мети полягає в належному балансі між вимогами, висунутими ситуацією, і особистими якостями керівника з урахуванням зрілості і готовності колективу до співробітництва.

Суть антикризового управління виражається в таких положеннях:

- кризи можна передбачати, очікувати і викликати;

- кризи у визначеній мірі можна прискорювати, випереджати, відсувати;

- до криз можна і необхідно готуватися;

- кризи можна пом’якшувати;

- управління в умовах кризи вимагає особливих підходів, спеціальних знань, досвіду і мистецтва;

- кризові процеси можуть бути до визначеної межі керованими;

- управління процесами виходу з кризи здатне прискорювати ці процеси і мінімізувати їхні наслідки.

Для того, щоб ефективно працювало підприємство, керівник повинен уміти передбачати можливість, імовірність появи тих чи інших виробничих ситуацій, бути готовим до них і діяти адекватно сформованим обставинам.

 

Запитання для самоконтролю

1. У чому полягає економічна сутність генетики підприємства?

2. Охарактеризуйте причини криз, що виникають на підприємстві.

3. Які бувають види криз? Дайте їм характеристику.

4. Які основні симптоми кризи?

5. Назвіть основну мету та завдання антикризового управління.

6. У чому полягає суть антикризового управління?

 

 




Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском:

vikidalka.ru - 2015-2018 год. Все права принадлежат их авторам! Нарушение авторских прав | Нарушение персональных данных