Главная

Популярная публикация

Научная публикация

Случайная публикация

Обратная связь

ТОР 5 статей:

Методические подходы к анализу финансового состояния предприятия

Проблема периодизации русской литературы ХХ века. Краткая характеристика второй половины ХХ века

Ценовые и неценовые факторы

Характеристика шлифовальных кругов и ее маркировка

Служебные части речи. Предлог. Союз. Частицы

КАТЕГОРИИ:






Поняття про штучне поповнення підземних вод як метод підвищення надійності джерела




(на самостійне опрацювання)

Штучне поповнення запасів підземних вод — це штучне втручання в природний динамічний баланс під­земного стоку з метою збільшення його прибуткової частини або зменшення витратної частини цього балансу.

При цьому в першу чергу регулюється динамічний баланс підземного пото­ку й, насамперед, перший напірний або безнапірний водоносний пласт, ізольований або навіть не ізольований водонепро­никними пластами від зв'язку з атмосферою, тобто підземного потоку ґрунтових або міжпластових безнапірних і напірних вод.

ПРИМІТКА: Штучне поповнення підземних вод не веде до втрат території, земель, що використовуються в сільському господарстві, що має місце при регулюванні поверхневого стоку, покращує водний баланс, не призводить до непродуктивних витрат води на ви­паровування.

Джерелами штучного поповнення запасів підземних вод можуть бути:

o поверхневі води річок, водосховищ, озер, каналів,

o шахтні та джерельні води,

o "відпрацьовані" води систем кондиціювання або охолодження виробничого обладнання,

o інші не­забруднені стічні води.

 

Найбільш сприятливими умовами для штучного поповнення підземних вод це райони з теплим і серед­нім кліматом, за наявності безнапірних водоносних пластів, складених із добре фільтруючих порід, що виходять на поверх­ню, або знаходяться неглибоко від поверхні землі.

 

Добрими та­кож є карстові утворення та галечнико-гравійні поклади.

 

За технічним виконанням штучне поповнення запасів підземних вод можливе шляхом інфільтрації сирої води й внутрішньо ґрунтовою інфільтрація. Відповідно до цих методів інфільтраційні споруди штучного поповнення розділяють на два типи: відкриті (басейни, ставки, канави, борозни, канали, затоплені території та ін.) та закриті (свердловини, колодязі, галереї тощо).

ВИСНОВОК: Обираючи метод штучного поповнення запасів підземних вод, слід завжди пам'ятати, що він обов'язково передбачає штучну зміну природних умов, які складалися століттями, а тому ці втручання можуть мати й негативні наслідки.

Так, над­мірне наповнення водою поверхневих шарів може призвести до заболочення або засолення грунтів.

Збагачення водоносних пластів недоброякісними водами може викликати погіршення якості води всього водоносного пласта.

 

Ступінь надійності забезпечення водними ресурсами основних водокористувачів міста може оцінюватись шляхом розрахунків відносного та абсолютного балансу водних ресурсів для розглядаємої розрахункової балансової ділянки поверхневого джерела.

 

Розрахунки проводять для розрахункової балансової ділянки поверхневого джерела, на території якої розміщено місто, гідрометричні характеристики поверхневого джерела визначають у створі найближчого гідрометричного пункту у верх за течією річки, розрахунки відносного й абсолютного балансу виконують тільки для найбільш несприятливих умов водозабезпечення учасників ВГК (водно-господарського комплексу), звичайно, для найбільш засушливого року та пори року, з високим або середнім рівнем забезпеченості.

Алгоритм розрахунків водного балансу для розглядаємої балансової ділянки поверхневого джерела

Розрахунки щорічних, помісячних,що квартальних і декадних водних балансів виконують для «балансових ділянок».

 

 

Рис.7. Схема балансової ділянки річки для оцінки надійності забезпеченості водними ресурсами учасників ВГК міста:

1 — основне русло річки; 2 — русло стоку місцевого формування; 3 — штучні (природні) водойми для накопичення і зберігання обсягів води W3, 4 — трубопроводи (відкриті канали) для перекидання обсягів води W4, або W9 з(на) сусідніх балансових ділянок; 5 — руслові (берегові) водовипуски для спуску доочищених СВ від міста у водне джерело; 6 — гідрометричний пункт на початку балансової ділянки (ГП-1); 7 — створ для розміщення споруд забору підземних вод; 8 — створ для забору поверхневих вод на потреби ВГК міста; 9 — гребля для відбору води на потреби гідроенергетики; 10 —каналізаційні очисні споруди міста; 11 — територія міста (ВГК); 12 — гідрометричний пункт у кінці балансової ділянки (ГП-2).

Відносний водний баланс

, (14)

 

де Wпр — сумарний обсяг води, що надходить на розрахункову балансову ділянку поверхневого джерела, км3, (по прибуткових статтях балансу за підзвітний період); Wвит. — сума обсягів води, що незворотньо витрачаються з розрахункової балансової ділянки поверхневого джерела,км3, (по видаткових статтях балансу за підзвітний період).

Абсолютний баланс водних ресурсів на розрахунковій балансовій ділянці за звітний період. км3.

, (15)

ВИПАДОК 1: Якщо абсолютний баланс позитивний для всіх років р -ї забезпеченості (Ва > 0).

ВИСНОВОК: Тоді, водні ресурси балансової ділянки достатні для надійного водопостачання всіх учасників ВГК.

 

ВИПАДОК 2: Баланс у цілому позитивний для років 5%, 75%, 50% забезпеченості, однак у окремі засушливі роки спостерігається дефіцит водних ресурсів ().

ВИСНОВОК: Необхідно створити водосховища для сезонного регулювання стоку балансової ділянки. Відбувається цілком надійне забезпечення водокористувачів міста водними ресурсами.

ВИПАДОК 3: Баланс позитивний у роки 50%….75%, - забезпеченості, а у гострозасушливий рік (Р=95%) спостерігається дефіцит водних ресурсів ().

ВИСНОВОК: Необхідно створювати водосховища багаторічного регулювання, а також запровадити агромеліоративні заходи. Однак, у цьому випадку також надійно забезпечено водними ресурсами водокористувачів міста.

 

ВИПАДОК 4: Якщо баланс позитивний тільки для років середньої забезпеченості (50%), а для маловодних років (75%, 95%) – негативний ().

ВИСНОВОК: Тоді, необхідно крім заходів багаторічного регулювання стоку здійснити перекидання води із сусідніх балансових ділянок. У цьому випадку відбувається забезпечення водними ресурсами близько 50% від розрахункового обсягу водних ресурсів. Тобто, недостатня забезпеченість, що супроводжуються дефіцититом води в окремі пори року та роки.

ВИПАДОК 5: Баланс від'ємний для всіх років ().

 

ВИСНОВОК: Треба передбачати заходи по обмеженню розвитку окремих галузей, змінювати структуру водоспоживання, збільшувати об'єми води для розбавлення стічних вод. Водокористувачі міста не забезпечені водними ресурсами.

 

Длярозрахунку річного прибутку водних ресурсів () на розглядаєму балансову ділянку річки (Рис.7):

 

, (13)

де W1 — поверхневий сток річки р -ї забезпеченості, що надходить на розглядаєму розрахункову балансову ділянку зовні з вище розташованих за течією річки балансових ділянок

, км3; (14)

W2 — поверхневий сток річки р -ї забезпеченості місцевого формування (за рахунок притоків річки, які розташовані в межах розглядаємої балансової ділянки річки),км3;

— обсяг води, який скидається (у разі потреби, якщо Ba ≤ 0) в русло річки в межах розглядаємої балансової ділянки за рахунок «спрацювання» штучних водойм (водосховищ),

W4 — частина стоку річки, яка перекидається (у разі потреби, якщо ) із сусідніх балансових ділянок за допомогою штучних транспортних споруд (каналів, трубопроводів), км3;

W5 —обсяг зворотніх стічних вод від міських водокористувачів, що повертається в русло річки після доочищення, км3;

, (15)

де — стік річки 95%-ї забезпеченості, що приходить на розрахункову балансову ділянку з вище розташованих ділянок поверхневого джерела,м3/с;

, (16)

де — величина місцевого стоку річки, який формується на розглядаємій балансовій ділянці річки, м3/с, визначається за довідниковими даними.

, (17)

де — витрата води, яка надходить в русло поверхневого джерела за рахунок «спрацювання» (+), або наповнення (-) штучних водойм, розташованих в межах розглядаємої балансової ділянки, м3/с, (залежить від того, чи абсолютний баланс є позитивним, чи негативним).

 

 

, (18)

де — витрата води, яка надходить в русло поверхневого джерела за рахунок надходження води із сусідніх балансових ділянок (+), або перекидання (-) води на сусідні балансові ділянки, розташовані за межами розглядаємої балансової ділянки, м3

 

, (19)

де — сумарна витрата стічних вод, які від промислового сектора повертаються у русло річки після доочищення, м3/с;

—сумарна витрата стічних вод, які від інших водокористувачів міста повертаються в русло річки після доочищення, м3/с.






Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском:

vikidalka.ru - 2015-2024 год. Все права принадлежат их авторам! Нарушение авторских прав | Нарушение персональных данных