Закриття вантажних люків

Для завантаження (вивантаження) вантажів в трюми на верхній палубі суховантажних суден зроблені вантажні люки. Це великі отвори, які по периметру огороджені вертикальним поясом – комінгсом з товстолистової сталі висотою від 0,8 до 2 м.

Вантажні люки обладнані міцними водонепроникними закриттями,.

Люкові закриття можуть здійматися, відкочуватися, відкидатися і намотуватися. На більшості сучасних суднах люкові закриття механізовані і ручна праця при їх закритті зведена до мінімуму.

Рисунок 8.12 – Відкидне люкове закриття

Механізовані люкові закриття швидко і безпечно закривають чи відкривають люк за допомогою спеціального гідравлічного приводу. Найбільш розповсюджені механізовані люкові закриття системи Мак-Грегор.

Зараз на багатьох суднах ставлять люкові закриття понтонного типу, які здіймають і ставлять портовими кранами або спеціальним козловим краном, який пересувається вздовж судна.

Рятувальні засоби

Рятувальні засоби призначені для порятунку екіпажу і пасажирів з аварійного судна, а також для надання допомоги людям з інших суден, які потрапили в біду.

Причини аварійної ситуації можуть бути самими різними: пожар, посадка на мілину, пробоїна і таке інше. Тому рятувальні засоби повинні не тільки забезпечити евакуацію людей з аварійного судна при несприятливих умовах (наприклад, горіння нафтопродуктів на поверхні води), але й створити умови для нормального перебування в них на протязі певного часу.

Всі морські судна повинні мати рятувальні засоби згідно з Міжнародною конвенцією по охороні людського життя на морі (СОЛАС 74/83) і розробленими на її основі Правилами класифікаційних товариств.

Всі рятувальні засоби діляться на дві категорії: індивідуального і колективного використання.

Індивідуальні рятувальні засоби призначені для короткочасної підтримки людини на плаву. Короткочасної тому, що навіть в достатньо теплі воді (20°С) людина від переохолодження втрачає свідомість через 2-2,5 години а смерть може настати через 8-10 годин. При температурі 10°С цей час відповідно зменшується до 0,5 і 1-1,5 години. До індивідуальних засобів рятування відносять рятувальні круги, жилети, нагрудники, костюми – комбінезони, що деякий час запобігають переохолодженню людини.

Основним рятувальним засобом колективного використання є шлюпочний пристрій, до якого входять шлюпки і катери, а також механізми для їх спускання і підіймання.

Окрім того для колективного використання служать рятувальні плоти.

Їх встановлюють там, де немає пристроїв для спуску суден (наприклад, в носовій частині судна).

На морських суднах всіх призначень повинна бути як мінімум одна моторна (чергова) шлюпка зі швидкістю пересування 4-6 вузлів, яка повинна бути готова для негайного використання в випадку падіння людини за борт.

Число місць в рятувальних шлюпках на пасажирських суднах повинно бути не менше числа пасажирів і команди разом, на вантажному – з кожного борту не менше 100% команди.

Типи рятувальних шлюпок показані на рисунку 8.13.

Рисунок 8.13 – Рятувальні шлюпки:

а – відкрита гребна (дерев’яна, металева або пластмасова), б – закрита моторна, в – закрита пластмасова, г – танкерна, д – закрита танкерна моторна, е – розріз закритої моторної шлюпки, ж – шлюпка, яку скидають.

На рисунку: 1 – кришки, 2 – люк східний, 3 – люк – вікно, 4 – леєр рятувальний, 5 – рульова рубка, 6 – вентиляційна головка, 7 – кидальний кінець, 8 – пристрій для підйому шлюпки, 9 – рундук, 10 – двигун.

Суднові щогли

Щогли (по рос. мачта)насучасних суднах призначені для розміщення на ньому засобів сигналізації та зв’язку а також державного прапора. Окрім того вони ще служать громовідводами.

Якщо на судні є декілька щогл, то перша щогла з носу має назву фок, друга – грот, якщо є третя – бізань. Щогли та інші подібні конструкції виготовляють за звичай зі стальних труб. Їх називають рангоутом. Перпендикулярно до щогли кріплять горизонтальний рангоут – реї. Якщо рангоут нахилений до щогли на 45°, то його називають гафель. Реї і гафелі служать для піднімання сигнальних прапорців, сигнальних фігур та сигнальних вогнів. Для обслуговування вогнів на верхній частині щогли є площадка, яку називають салінгом. Вище салінгу або реї розташована стеньга.

Троси, довжина яких не змінюється називають стоячим такелажем, якщо змінюється – бігучим. До стоячого такелажу відносяться ванти – троси, які підтримують щоглу з бортів. Троси, які підтримують щоглу повздовж судна, називають штагами. Щогли, які мають ванти і штаги називають вантовими, якщо не мають – безвантовими. На сучасних суднах майже немає вантових щогл, бо вони перешкоджають вантажним операціям. Верхній кінець щогли називають ноком, нижній – шпором.

Вантажні щогли несуть на собі вантажні стріли та інші вантажопідйомні пристрої і одночасно можуть виконувати всі функції щогл. По конструкції вантажні щогли розділяються на одиночні, П – подібні, Л – подібні і триногі

До щогл відносяться флагшток і гюйсшток. перший в кормі для закріплення державного прапора, другий – на носі судна для закріплення якорного сигналу.

Рисунок 8.14– Схема одиночної щогли

1 – подвійне дно, 2 – степс, 3 – партнерс, 4 – рея, 5 – стеньга, 6 – клотік,

7 – ванти, 8 – щогла, 9 – верхня палуба, 10 – штаг-карнак, 11 – штаг.

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: