Істрорія дослідження розведення птахів

В природі все взаємопов’язано. Сама природа створює багато умов для розвитку тварин - їм же тільки доводиться пристосуватись до температурного режиму, умов проживання та вологості.

Так, наприклад, великоногі кури, які не висиджують своїх пташенят, закопують свої яйця в купу гнилого листя, яке виділяє багато тепла.

Черепахи заривають свої яйця в пісок, де й вилуплюються маленькі черепашки.

Всі ці спостереження привели людство до того, що можна вивести пташенят без квочки.

Уже дві - три тисячі років тому в Єгипті та Китаї використовувались печі – інкубатори. В кожну камеру цих печей клали до 7000 яєць. Нажаль, пристроїв для досліджень не було, тому температуру яйця вимірювали, приклавши його до повіки ока.

Навіть використовували самих людей для виведення пташенят. Люди – інкубатори складали яйця в риболовні сіті і гріли їх своїм тілом.

За довго до нашого часу в Китаї будували фабрики для виведення курчат та гусят методом «холодної інкубації». Це дуже складний і довготривалий процес. Яйця закладали в спеціальну корзину (до 5000). На дно корзини клали рисовий м’якшиш. Потрібно було слідкувати за яйцями, постійно перемішувати. На третій день піч, яка підтримувала тепло переставала працювати і пташенята виростали від тепла, яке самі ж і виділяли.

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: