ТОР 5 статей: Методические подходы к анализу финансового состояния предприятия Проблема периодизации русской литературы ХХ века. Краткая характеристика второй половины ХХ века Характеристика шлифовальных кругов и ее маркировка Служебные части речи. Предлог. Союз. Частицы КАТЕГОРИИ:
|
ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИНавчально-методичний комплекс для студентів ІІІ курсу історичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка
Розробник і викладач: Городня Наталія Данилівна, доцент кафедри нової та новітньої історії зарубіжних країн, доктор історичних наук, доцент
Затверджено на засіданні кафедри нової та новітньої історії зарубіжних країн Протокол № 1 від 14 вересня 2016 року
Схвалено науково - методичною комісією історичного факультету
© КНУ імені Тараса Шевченка, 2016 рік © Історичний факультет © Городня Н.Д. ВСТУП Навчальна дисципліна «Нова історія країн Європи та США» є складовою освітньо-професійної програми підготовки фахівців за освітньо-кваліфікаційним рівнем бакалавр напряму 6.020302 Історія. Ця дисципліна – нормативна Викладається у ІІ семестрі ІІІ курсув обсязі – 144 год (4 кредити ECTS[1])зокрема: лекції – 34 год., семінарські заняття –34 год., самостійна робота – 76 год. У курсі передбачено два змістовні модулі. Змістовний модуль 1. Основні тенденції розвитку країн Західної Європи і США. Провідні європейські держави в останній третині ХІХ – на початку ХХ ст. Змістовний модуль 2. США в останній третині ХІХ – на початку ХХ ст. Міжнародні відносини (1870-1914 рр.). Перша світова війна Завершується дисципліна – іспитом.
Предметом дисципліни є історія провідних держав Європи і США в останній третині ХІХ – на початку ХХ ст. (1870 – 1918 рр.), основні тенденції їхнього соціального, політичного, економічного і культурного розвитку. Метою викладаннядисципліниє розкриття змісту суспільних, політичних, економічних і культурних процесів у провідних державах Західної Європи і США в останній третині ХІХ – на початку ХХ ст., їхньої ролі у світовому історичному процесі цього періоду. Завдання дисципліни полягає у формуванні системного уявлення студентів про визначальні суспільні, політичні, економічні й культурні процеси у провідних державах Європи і США в останній третині ХІХ – на початку ХХ ст., спільне і особливе у їхньому розвитку, вузлові моменти міжнародних відносин цього періоду; вироблення у студентів навичок аналізувати, узагальнювати й оцінювати історичні факти, працювати з джереами і науковою літературою, здійснювати самостійні дослідження в межах дисципліни, чітко і аргументовано викладати свої думки усно і письмово. У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен знати: –особливості другого періоду нової історії, порівняно з попереднім і наступним періодами всесвітньої історії –зміст суспільних, політичних, економічних і культурних процесів у провідних державах Західної Європи і США в останній третині ХІХ – на початку ХХ ст., основні тенденції їхнього розвитку –визначальні події їхньої історії цього періоду –характеристику їхньої зовнішньої політики –оцінки впливу цих держав на тогочасні міжнародні відносини, їхню роль у світовому історичному процесі цього періоду – зміст міжнародних конфліктів цього періоду – основні джерела і наукову літературу з навчальної дисципліни вміти: - аналізувати сутність подій, явищ і процесів внутрішнього життя провідних країн Західної Європи і США, а також міжнародних відносин і міжнародних конфліктів періоду, що вивчається - самостійно поглиблювати свої знання у рамках дисципліни шляхом опрацювання рекомендованої і пошуку нової інформації; - здійснювати критичний аналіз історичних джерел і наукової літератури, робити власні аргументовані висновки - оцінювати роль суб’єктивних чинників в подіях і процесах останньої третині ХІХ – початку ХХ ст. - використовувати набуті навички і знання в науково-аналітичній і викладацькій роботі, для пояснення новітньої історії держав Європи, США та всесвітньої історії в цілому.
Оцінювання здійснюється за модульно-рейтинговою системою. До змістового модулю 1 (ЗМ1) входять теми 1-9, до змістовного модулю 2 (ЗМ2) – теми 10-16. Кожний змістовий модуль включає в себе лекції, семінарські заняття, самостійну роботу студентів. Обов’язковим для іспиту є отримання студентами мінімум 20 балів за поточну роботу (семінарські заняття, модульний контроль, контрольна робота у формі академічного есе).
Оцінка успішності знань студентів здійснюється у двох формах: поточний контроль (робота на семінарських заняттях, контрольні роботи) і підсумковий контроль (письмово-усний іспит). Оцінювання роботи на семінарських заняттях здійснюється за 5-ти бальною шкалою (від 0 до 5 балів). Контрольні роботи продовж модулю оцінюються від 0 до 5 балів (усього до 10 балів продовж семестру). Контрольна робота у формі академічного есе оцінюється від 0 до 10 балів. Загальна сума балів – 100 балів (із них - поточний модульний контроль 60 балів, підсумковий контроль – 40 балів). Для допуску до заліку необхідно набрати мінімум 40 балів.
ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ
Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском:
|