Главная

Популярная публикация

Научная публикация

Случайная публикация

Обратная связь

ТОР 5 статей:

Методические подходы к анализу финансового состояния предприятия

Проблема периодизации русской литературы ХХ века. Краткая характеристика второй половины ХХ века

Ценовые и неценовые факторы

Характеристика шлифовальных кругов и ее маркировка

Служебные части речи. Предлог. Союз. Частицы

КАТЕГОРИИ:






Перевірки чутливості і однаковості показань магнітної стрілки бусолі




Для перевірки чутливості і однаковості показань магнітної стрілки бусоль орієнтують за магнітною стрілкою і, наближаючи до неї будь-який залізний предмет, два-три рази виводять стрілку із стану спокою.

Добре намагнічена стрілка кожен раз повертається у стан спокою швидкими і рівномірними коливаннями. Північний кінець магнітної стрілки при кожній її зупинці повинен займати відносно своєї установочної риски одне й те саме положення – таке саме, як і при орієнтуванні бусолі.

Перевірка мертвих ходів механізмів. У механізмах відлікового і установочного черв’яків, а також вертикального наведення не повинно бути мертвих ходів.

Для виявлення мертвого ходу і визначення його величини у механізмі відлікового черв’яка необхідно:

Ø вибрати предмет з різкими контурами на відстані не менше 100 м;

Ø повертаючи маховичок відлікового черв’яка тільки в один бік, підвести перехрестя сітки до будь-якої точки даного предмета і зняти відлік по бусольному кільцю і барабану;

Ø повертаючи маховичок черв’яка у тому самому напрямку, звести перехрестя сітки з точки наведення, потім, змінивши напрямок повертання маховичка, підвести перехрестя до точки наведення з іншого боку і знову зняти відлік по бусольному кільцю і барабану.

Різниця двох значень відліків і буде величиною мертвого ходу. Перевірку мертвого ходу відлікового черв’яка слід проводити на всьому діапазоні шкали через 15-00.

Перевірка мертвого ходу установочного черв’яка і механізму вертикального наведення проводиться аналогічно.

Величина мертвого ходу повинна бути не більше 0-02. Для усунення впливу мертвого ходу при вимірюванні горизонтальних кутів і кутів нахилу потрібно обертати барабани відлікового черв’яка і механізму вертикального наведення завжди в один бік – у напрямку руху годинникової стрілки (тобто закінчувати наведення перехрестя на вгвинчуванні).

Перевірка шарового рівня. Вісь шарового рівня повинна бути паралельна вертикальній вісі обертання приладу.

Перевірку проводять так:

Ø приводять бульбашку рівня на середину шляхом відповідної установки шарової п’яти у чашці;

Ø повертають верхню частину бусолі на чверть кола (15-00) і спостерігають, чи перебуває бульбашка рівня у межах кола на ампулі рівня;

Ø повертають ще раз верхню частину бусолі на чверть кола і знову перевіряють положення бульбашки рівня;

Ø якщо бульбашка рівня не виходить за межі зовнішнього кола, то установку рівня можна вважати правильною; у протилежному разі положення рівня підлягає виправленню у майстерні.

Перевірка місця нуля. За умови нульових установок на відліковому кільці і барабані механізму вертикального наведення та установці бульбашки рівня на середину візирна вісь монокуляра повинна бути горизонтальною.

Для перевірки місця нуля необхідно:

Ø вибрати на місцевості з невеликим нахилом дві точки на відстані 100 м одна від одної;

Ø установити на одній з точок бусоль, ретельно виставивши вертикальну вісь обертання бусолі у відвисне положення;

Ø відмітити на вішці висоту бусолі від землі до монокуляра і виставити вішку на другу точку;

Ø навести перехрестя сітки на мітку вішки і відрахувати по відліковому кільцю і барабану вертикального наведення кут нахилу А1;

Ø поміняти місцями бусоль і вішку, попередньо зробивши на вішці другу мітку, яка відповідає новій висоті монокуляра бусолі над землею;

Ø навести перехрестя сітки на другу мітку вішки і відрахувати по відліковому кільцю і барабану вертикальний кут нахилу А2;

Ø розрахувати місце нуля за формулою

М0 = (А1 + А2) / 2, (2.6)

взявши відліки А1 і А2 зі своїми знаками.

Приклад. Визначити місце нуля ПАБ-2А, якщо А1 = + 0-16; А2 = - 0-20.

Розв’язання

М0 = ((+ 0-16) + (- 0-20)) / 2 = - 0-02.

Перевірка перископа. Для перевірки перископа необхідно установити вертикальну вісь-шестерню у відвисне положення і навести монокуляр на віддалений предмет. Потім обережно надіти перископ на об’єктив монокуляра. При цьому зображення предмета не повинно зійти з перехрестя сітки ниток.

За умови зміщення зображення на величину, більшу 0-01, проводиться виправлення перископа у оптично-механічній майстерні.

Перевірка установки перехрестя сітки візира азимутальної насадки. Перехрестя сітки візира повинно перебувати на оптичній осі візира.

Для перевірки необхідно:

Ø привести бусоль у робоче положення і установити азимутальну насадку на бусоль;

Ø навести перехрестя сітки насадки на точку, віддалену на 50 м;

Ø повертаючи маховичок рухомої частини візира, спостерігати зміщення перехрестя відносно точки спостереження; зміщення не повинно перевищувати 0-00,3, що приблизно дорівнює 1/3 величини інтервалу у розриві горизонтального і вертикального штрихів.

У випадку перевищення допуску виправлення проводиться у оптико-механічній майстерні.

Перевірка установки рівня АНБ-1. Для перевірки необхідно:

Ø вивести бульбашку рівня у середнє положення, повертаючи барабан вертикального наведення бусолі;

Ø повернути візир на 1800 навколо горизонтальної осі і спостерігати положення бульбашки, яка не повинна зміщуватися більше ніж на одну поділку.

Зміна установки рівня проводиться в оптико-механічній майстерні.

Далекоміри

2.5.1 Призначення і основні характеристики стереоскопічних далекомірів ДС -1 (ДС-1М1)

 

Створення приладів, за допомогою яких можна визначати відстані на місцевості до цілей або орієнтирів, нерозривно пов'язано з розвитком і удосконаленням вітчизняної артилерії. Після переходу артилерії до стрільби із закритих вогневих позицій виникла нагальна потреба підвищити дійовість артилерійського вогню, скоротити час і витрату снарядів на пристрі­лювання цілі. Ця проблема тісно пов'язана із швидкістю і точністю визначення координат цілей. Для цього і створювались прилади, які могли б визначити дальність і відхилення снарядів від цілі. У 1851 році російський офіцер Навроцький вперше запропонував далекомір для артилерії – прообраз нинішнього базисного далекоміра. В 1863 році викладач артилерійської академії Петрушевський В.Ф. створив для берегової артилерії горизонтально - базовий далекомір. У роки становлення Червоної Армії продовжувалось удосконалення і створення нової техніки і приладів. На основі досвіду Великої Вітчизняної війни, досягнень науки і техніки були розроблені нові зразки приладів і техніки, серед яких і стереоскопічні далекоміри ДС - 0,9, ДС -1, ДС - 2, а наприкінці 80-х років і ДС - 1М1.

Стереоскопічні далекоміри призначені для вивчення місцевості та цілей, вимірювання відстані (дальності), дирекційних кутів і кутів місця цілей (орієнтирів, реперів, розривів).

Вони застосовуються для ведення розвідки, визначення полярних координат цілей (орієнтирів, реперів), обслуговування стрільби артилерії та топогеодезичної прив'язки спостережних пунктів.

Працювати з приладами можливо вдень і в сутінках, а в ночі по освітлених цілях, а також цілях, які виявляють себе спалахами світла. При встановленні на стереоскопічні далекоміри спеціальних приставок можна вести розвідку цілей, у складі яких є інфрачервоні джерела.

Стереоскопічні далекоміри знаходяться на озброєнні у взводах управління батареї і дивізіону, у взводах розвідки артилерійських частин і підрозділів, а також входять до комплекту КМУ 1В 14, 1В 15 і РРП-3 (РРП-4) для організації розвідки з виносного СП.






Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском:

vikidalka.ru - 2015-2024 год. Все права принадлежат их авторам! Нарушение авторских прав | Нарушение персональных данных