ТОР 5 статей: Методические подходы к анализу финансового состояния предприятия Проблема периодизации русской литературы ХХ века. Краткая характеристика второй половины ХХ века Характеристика шлифовальных кругов и ее маркировка Служебные части речи. Предлог. Союз. Частицы КАТЕГОРИИ:
|
Перевірки чутливості і однаковості показань магнітної стрілки бусоліДля перевірки чутливості і однаковості показань магнітної стрілки бусоль орієнтують за магнітною стрілкою і, наближаючи до неї будь-який залізний предмет, два-три рази виводять стрілку із стану спокою. Добре намагнічена стрілка кожен раз повертається у стан спокою швидкими і рівномірними коливаннями. Північний кінець магнітної стрілки при кожній її зупинці повинен займати відносно своєї установочної риски одне й те саме положення – таке саме, як і при орієнтуванні бусолі. Перевірка мертвих ходів механізмів. У механізмах відлікового і установочного черв’яків, а також вертикального наведення не повинно бути мертвих ходів. Для виявлення мертвого ходу і визначення його величини у механізмі відлікового черв’яка необхідно: Ø вибрати предмет з різкими контурами на відстані не менше 100 м; Ø повертаючи маховичок відлікового черв’яка тільки в один бік, підвести перехрестя сітки до будь-якої точки даного предмета і зняти відлік по бусольному кільцю і барабану; Ø повертаючи маховичок черв’яка у тому самому напрямку, звести перехрестя сітки з точки наведення, потім, змінивши напрямок повертання маховичка, підвести перехрестя до точки наведення з іншого боку і знову зняти відлік по бусольному кільцю і барабану. Різниця двох значень відліків і буде величиною мертвого ходу. Перевірку мертвого ходу відлікового черв’яка слід проводити на всьому діапазоні шкали через 15-00. Перевірка мертвого ходу установочного черв’яка і механізму вертикального наведення проводиться аналогічно. Величина мертвого ходу повинна бути не більше 0-02. Для усунення впливу мертвого ходу при вимірюванні горизонтальних кутів і кутів нахилу потрібно обертати барабани відлікового черв’яка і механізму вертикального наведення завжди в один бік – у напрямку руху годинникової стрілки (тобто закінчувати наведення перехрестя на вгвинчуванні). Перевірка шарового рівня. Вісь шарового рівня повинна бути паралельна вертикальній вісі обертання приладу. Перевірку проводять так: Ø приводять бульбашку рівня на середину шляхом відповідної установки шарової п’яти у чашці; Ø повертають верхню частину бусолі на чверть кола (15-00) і спостерігають, чи перебуває бульбашка рівня у межах кола на ампулі рівня; Ø повертають ще раз верхню частину бусолі на чверть кола і знову перевіряють положення бульбашки рівня; Ø якщо бульбашка рівня не виходить за межі зовнішнього кола, то установку рівня можна вважати правильною; у протилежному разі положення рівня підлягає виправленню у майстерні. Перевірка місця нуля. За умови нульових установок на відліковому кільці і барабані механізму вертикального наведення та установці бульбашки рівня на середину візирна вісь монокуляра повинна бути горизонтальною. Для перевірки місця нуля необхідно: Ø вибрати на місцевості з невеликим нахилом дві точки на відстані 100 м одна від одної; Ø установити на одній з точок бусоль, ретельно виставивши вертикальну вісь обертання бусолі у відвисне положення; Ø відмітити на вішці висоту бусолі від землі до монокуляра і виставити вішку на другу точку; Ø навести перехрестя сітки на мітку вішки і відрахувати по відліковому кільцю і барабану вертикального наведення кут нахилу А1; Ø поміняти місцями бусоль і вішку, попередньо зробивши на вішці другу мітку, яка відповідає новій висоті монокуляра бусолі над землею; Ø навести перехрестя сітки на другу мітку вішки і відрахувати по відліковому кільцю і барабану вертикальний кут нахилу А2; Ø розрахувати місце нуля за формулою М0 = (А1 + А2) / 2, (2.6) взявши відліки А1 і А2 зі своїми знаками. Приклад. Визначити місце нуля ПАБ-2А, якщо А1 = + 0-16; А2 = - 0-20. Розв’язання М0 = ((+ 0-16) + (- 0-20)) / 2 = - 0-02. Перевірка перископа. Для перевірки перископа необхідно установити вертикальну вісь-шестерню у відвисне положення і навести монокуляр на віддалений предмет. Потім обережно надіти перископ на об’єктив монокуляра. При цьому зображення предмета не повинно зійти з перехрестя сітки ниток. За умови зміщення зображення на величину, більшу 0-01, проводиться виправлення перископа у оптично-механічній майстерні. Перевірка установки перехрестя сітки візира азимутальної насадки. Перехрестя сітки візира повинно перебувати на оптичній осі візира. Для перевірки необхідно: Ø привести бусоль у робоче положення і установити азимутальну насадку на бусоль; Ø навести перехрестя сітки насадки на точку, віддалену на 50 м; Ø повертаючи маховичок рухомої частини візира, спостерігати зміщення перехрестя відносно точки спостереження; зміщення не повинно перевищувати 0-00,3, що приблизно дорівнює 1/3 величини інтервалу у розриві горизонтального і вертикального штрихів. У випадку перевищення допуску виправлення проводиться у оптико-механічній майстерні. Перевірка установки рівня АНБ-1. Для перевірки необхідно: Ø вивести бульбашку рівня у середнє положення, повертаючи барабан вертикального наведення бусолі; Ø повернути візир на 1800 навколо горизонтальної осі і спостерігати положення бульбашки, яка не повинна зміщуватися більше ніж на одну поділку. Зміна установки рівня проводиться в оптико-механічній майстерні. Далекоміри 2.5.1 Призначення і основні характеристики стереоскопічних далекомірів ДС -1 (ДС-1М1)
Створення приладів, за допомогою яких можна визначати відстані на місцевості до цілей або орієнтирів, нерозривно пов'язано з розвитком і удосконаленням вітчизняної артилерії. Після переходу артилерії до стрільби із закритих вогневих позицій виникла нагальна потреба підвищити дійовість артилерійського вогню, скоротити час і витрату снарядів на пристрілювання цілі. Ця проблема тісно пов'язана із швидкістю і точністю визначення координат цілей. Для цього і створювались прилади, які могли б визначити дальність і відхилення снарядів від цілі. У 1851 році російський офіцер Навроцький вперше запропонував далекомір для артилерії – прообраз нинішнього базисного далекоміра. В 1863 році викладач артилерійської академії Петрушевський В.Ф. створив для берегової артилерії горизонтально - базовий далекомір. У роки становлення Червоної Армії продовжувалось удосконалення і створення нової техніки і приладів. На основі досвіду Великої Вітчизняної війни, досягнень науки і техніки були розроблені нові зразки приладів і техніки, серед яких і стереоскопічні далекоміри ДС - 0,9, ДС -1, ДС - 2, а наприкінці 80-х років і ДС - 1М1. Стереоскопічні далекоміри призначені для вивчення місцевості та цілей, вимірювання відстані (дальності), дирекційних кутів і кутів місця цілей (орієнтирів, реперів, розривів). Вони застосовуються для ведення розвідки, визначення полярних координат цілей (орієнтирів, реперів), обслуговування стрільби артилерії та топогеодезичної прив'язки спостережних пунктів. Працювати з приладами можливо вдень і в сутінках, а в ночі по освітлених цілях, а також цілях, які виявляють себе спалахами світла. При встановленні на стереоскопічні далекоміри спеціальних приставок можна вести розвідку цілей, у складі яких є інфрачервоні джерела. Стереоскопічні далекоміри знаходяться на озброєнні у взводах управління батареї і дивізіону, у взводах розвідки артилерійських частин і підрозділів, а також входять до комплекту КМУ 1В 14, 1В 15 і РРП-3 (РРП-4) для організації розвідки з виносного СП. Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском:
|