ТОР 5 статей: Методические подходы к анализу финансового состояния предприятия Проблема периодизации русской литературы ХХ века. Краткая характеристика второй половины ХХ века Характеристика шлифовальных кругов и ее маркировка Служебные части речи. Предлог. Союз. Частицы КАТЕГОРИИ:
|
А.1 Тактичні засоби ядерного ураження
До тактичних засобів ядерного ураження належать керовані і некеровані реактивні снаряди (КРС, НКРС), а також артилерійські гармати, що застосовують ядерні боєприпаси. Демаскуючими ознаками позицій, з яких проводяться пуски керованих і некерованих реактивних снарядів, є: - спалах та заграва при стрільбі вночі; - поява після стрільби великої хмари диму і пилу над позицією; - світлова траса ракети на активній ділянці траєкторії; - інверсійний слід ракети на траєкторії; - характерний розкотистий звук в момент пуску. Демаскуючими ознаками КРС і НКРС при їх переміщенні є: - наявність, пускових установок, змонтованих на базі автомобілів або причепів, а також причепів для транспортування снарядів; - наявність у колонах автокранів і охорони. Стартові позиції НКРС розміщують на віддалі 10-20 км і більше від переднього краю з розміщенням на них пускових установок, чотиривісних причепів і ремонтно-евакуаційних автомобілів з кранами на площі 1000×1000м. На віддалі 2-3 км від стартової позиції розміщуються підрозділи управління та обслуговування. Демаскуючими ознаками артилерійських гармат, що застосовують ядерні боєприпаси, є такі самі ознаки, що і у звичайних артилерійських систем. Вогневі позиції розміщуються на віддалі 4-12 км від переднього краю їх військ. А.2 Артилерія
Артилерія займає, як правило, закриті вогневі позиції на відстані 3-8 км від переднього краю, внаслідок чого виявлення батарей противника, що не ведуть вогонь, значно ускладнене. Стріляючі батареї на закритих вогневих позиціях можуть бути виявлені: - за спалахом та звуком пострілів; - за пилом, що здіймається над вогневою позицією після пострілу (при сухому ґрунті); - за димом, що здіймається у момент пострілу із-за укриття у вигляді напівпрозорих клубків та кілець, що розсіюються. Вночі і в сутінках батареї, що стріляють без полум’ягасників, демаскують себе спалахом пострілів (у вигляді коротких язиків полум'я блідо-рожевого чи червоного кольору) та відблисками пострілів на фоні неба чи узлісся (при малих кутах укриття). Вдень при сонячній погоді спалах від пострілів спостерігається дуже рідко. Краще видно спалахи вночі. Добре спостерігаються спалахи вранці і ввечері навіть за наявності туману. Чим більше калібр гармат, тим щільніше спалах та довжина смуги диму. У гармат великих калібрів смуга диму перетворюється у невеличку хмару. В окремих випадках при пострілах утворюються кільця диму, що здіймаються вверх у напрямку пострілу. Якщо батарея противника веде швидкий вогонь, то окремі дими пострілів не встигають розсіюватися і, нашаровуючись один на одного, утворюють хмару, по якій орієнтовно можна визначити місцезнаходження батареї. Дим від пострілів в суху погоду тримається 1-2 с. При вологому повітрі або після дощу він помітний краще, тримається довше і набуває правильної овальної форми. Дим від пострілів можна помітити, якщо він проектується на темному фоні, на гребені висот або на фоні чистого неба. Це більш помітно у гаубиць і гармат при стрільбі на невеликих кутах підвищення. Кількість стріляючих гармат визначається за кількістю спалахів або хмарок диму, а калібр і тип гармати – за величиною спалаху (хмарки, диму) і за звуком пострілу, а також за розмірами осколків снарядів, а особливо їх донної частини. Артилерійські батареї можуть бути виявлені у момент заняття вогневої позиції за тим, як рухаються гарматні тягачі, та при її інженерному обладнанні. При безпосередньому спостереженні вогневої позиції з СП можна спостерігати роботу обслуги та самі гармати.
А.3. Міномети
Міномети, як правило, розміщають на відстані до 2 км від переднього краю в ярах, виярках, на зворотних схилах висот, у великих воронках від снарядів, мін та бомб, у ямах і промоїнах біля крутих берегів річок, у чагарниках, на лісових галявинах та в інших місцях, що полегшують маскування мінометів та ускладнюють їх виявлення. На відкритій місцевості міномети, як правило, встановлюють в окопах, які з'єднують між собою ходами сполучення. Стрільба з мінометів не супроводжується яскравими демаскуючими ознаками, як це спостерігається при стрільбі з гармат. Розвідка мінометів противника при невеликій кількості демаскуючих ознак, а також більших можливостях маскування і маневру є надзвичайно важкою задачею. Кращі результати дає бокове спостереження, а також спостереження з високих місцевих предметів. Демаскуючі ознаки стрільби з мінометів такі: - вдень за відсутності вітру спостерігається характерний струмінь диму, спрямований у бік пострілу на висоті 10-15 м. Інколи разом зі струменем утворюється димове кільце, що здіймається на висоту до 15-20 м. За наявності вітру ознаки диму спостерігаються погано і в більш короткі проміжки часу; - вночі може спостерігатися невеличка заграва або спалах над гребенем укриття, як правило, на фоні місцевих предметів, розміщених за вогневою позицією (передній схил висоти, узлісся і т. ін.); - при незначній глибині укриття вночі, а в хмарну погоду і вдень, спостерігаються спалахи овальної форми червоного кольору, що утворюються під час пострілу: - звук пострілу з міномета глухий і легко відрізняється від інших звуків. Вночі звук чути краще, ніж вдень. Звук пострілу завжди: випереджає звук розриву міни.
Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском:
|