Главная

Популярная публикация

Научная публикация

Случайная публикация

Обратная связь

ТОР 5 статей:

Методические подходы к анализу финансового состояния предприятия

Проблема периодизации русской литературы ХХ века. Краткая характеристика второй половины ХХ века

Ценовые и неценовые факторы

Характеристика шлифовальных кругов и ее маркировка

Служебные части речи. Предлог. Союз. Частицы

КАТЕГОРИИ:






ПОДАТКОВА ТА БЮДЖЕТНА СИСТЕМИ

ТЕСТИ

Знайдіть правильні відповіді:

Фінанси — це:

а/ усі види доходів держави і підприємств;

б/ еквівалент коштів;

в/ економічні відносини, що складаються при утворенні, розподілі і використанні грошових фондів;

г/ формування і використання засобів державного бюджету.

2.Об'єктами фінансових відносин є:

а/ прибуток, податки, цінні папери;

б/ валовий суспільний продукт і національний доход;

в/ грошові доходи;

г/ держава, підприємства, громадяни.

3.Суб'єктами фінансових відносин є:

а/ національний доход і валовий суспільний продукт;

б/ держава, підприємства, громадяни;

в/ надходження від державних позик; г/ податки, цінні папери, валюта.

4.Термін "фiнанси" виник:

а/ у 1 ст/. до н.е. у Греції;

б/ у 9—VI ст. у Франції;

в/ у 13»-15 ст. в Італії;

г/ у 5-1-4 ст. до н.е. у Китаї.

5.Виділити ознаки фінансів:

а/ грошові відносини між суб'єктами;

б/ рівноправність держави й інших суб'єктів фінансових від­носин;

в/ фінансові відносини носять фондовий характер;

ті необхідність створення фіскального апарату;

д/ матеріальною основою існування і функціонування фінан­сів є не тільки гроші.

6.Спочатку термін "фiнанси" означав:

а/ систему грошових відносин між державою і населенням;

б/ грошовий платіж;

в/ фонд коштів;

г/податкові над ходження в бюджет.

7.Посилення ролі фінансів у ринковій економіці виражається так:

а/ ускладнення взаємозв'язку між суб'єктами, що хазяюють;

б/ фінанси перестають бути самостійною сферою грошових відносин;

в/ гроші, виконуючи функцію обігу, стають капіталом;

ті зниження ролі фінансів на мікро- рівні і збільшення їхнього значення на макрорівні.

8.Виділити передумови виникнення фінансів:

а/ глава держави (монарх) став одноосібно розпоряджатися загальнодержавним фондом коштів;

б/ відторгнення монарха від керування скарбницею внаслі­док революційних перетворень;

в/ виникли системи державних доходів і витрат;

г/збори в бюджет здійснювалися у вигляді натуральних по­датей.

9.Системний характер формування і виконання бюджету означає:

а/ визначений склад і сума державних доходів і витрат;

б/ визначений склад і структура державних доходів і витрат, а також їхнє законодавче закріплення;

в/ законодавче закріплення порядку надходження податків у бюджет;

г/ основні групи видаткової частини бюджету практично не мінялися протягом тривалого часу.

10.Перший етап розвитку фінансів характеризується нерозвиненістю фінансів. Для нього властиві такі риси:

а/ основна маса коштів витрачалася на військові цілі;

б/ обмежена кількість фінансових відносин;

в/ високий ступінь впливу фінансів на економіку;

г/ вузькість фінансової системи;

д/ багатоланковість фінансової системи.

11.Суспільне призначення фінансів:

а/ формування і використання грошових фондів держави за допомогою особливих форм руху вартості:

б/ рух вартості без участі готівки перерахуванням коштів по рахунках кредитних установ;

в/ грошові відносини по мобілізації фінансових ресурсів у розпорядження держави;

г/ грошові відносини, пов'язані з використанням державних засобів на потреби держави.

12.Функція фінансів "утворення доходів" має також іншу назву:

а/ здійснення витрат;

б/ розподільна;

в/ нагромадження капіталу;

ті системотворча.

13.Розподільна функція фінансів проявляється через:

а/ заходи фінансового впливу;

б/ керуючі рішення фінансової служби;

в/ розподіл і перерозподіл усіх грошових надходжень;

г/ концентрацію фінансових ресурсів.

14.Функція утворення доходів виявляється через:

а/ своєчасну і повну концентрацію фінансових ресурсів у фондах коштів;

б/ розподіл і перерозподіл усіх грошових надходжень;

в/ заходи фінансового впливу;

г/ стимулювання росту фінансових ресурсів.

15.Із запропонованих факторів укажіть ті, котрі визначають ефективність фінансового сектора:

а/ відмовлення від пільгового кредитування приватних і дер­жавних фірм;

б/ скасування планів розподілу кредитів;

в/ зниження поточного дефіциту бюджету,

г/ встановлення єдиної системи обмінних курсів валют;

д/ збільшення витрат на оборону;

є/ стимулювання інфляції;

ж/ проведення конверсії військового виробництва;

з/ встановлення пільгового кредитування приватних фірм;

і/ послаблення податкового тягаря на вітчизняного товаро­виробника;

к/розвиток підприємництва.

ПРАВИЛЬНО/НЕПРАВИЛЬНО

Визначте, правильні (П) чи неправильні (Н) такі твердження:

1.Фінанси є економічним інструментом розподілу і перерозподілу валового внутрішнього продукту і національного доходу.

2.Сутність фінансів виявляється в їхніх функціях.

3.На сучасному етапі розвитку фінансів відбувається поступове зростання ролі фінансів на макрорівні і зниження значення фінансів на мікрорівні.

4.Однією з ознак фінансів є рівноправність держави й інших суб'єктів фінансових відносин.

5.Спочатку термін "фiнанси" означав податкові надходження в бюджет.

6.Матеріальною основою фінансів є гроші.

7.Фінанси не є історичною категорією.

8.Суспільне призначення фінансів виявляється у формуванні і використанні грошових фондів держави за допомогою особливих форм руху вартості.

9.Фінанси і гроші мають ідентичний зміст.

10.Фінанси і гроші мають ідентичні функції.

11.За хронологією виникнення першою є бюджетна ланка фінансової системи.

12.Нерозвинені форми фінансів мали продуктивний характер.

13.Фінанси є вираженням розподільної сфери економічних відносин.

14.Регулярне надходження коштів у бюджет досягається створенням фіскального апарату.

15.Структура витрат держбюджету практично не мінялася протягом багатьох сторіч.

1.2. Фінансова система. Фінансова політика. Фінансовий механізм

Розвитком загального поняття "фінанси" є поняття "фінансо­ва система". Фінанси виражають економічні суспільні відносини. Однак у кожній ланці фінансової системи ці відносини проявля­ються по-різному, мають свою специфіку. Кожна ланка певним чи­ном впливає на процес відтворення, виконує властиві їй функції.

Сукупність ланок фінансової системи становить своєрідну фінансову основу соціально-економічної діяльності держави. Складовою частиною економічної і соціальної політики держави є фінансова політика.

У свою чергу, складовою частиною фінансової політики є встановлення фінансового механізму, за допомогою якого відбу­вається здійснення всієї діяльності держави в галузі фінансів.

ОСНОВШ ТЕРМІНИ І ПОНЯТТЯ

Кожному з наведених нижче положень, позначених цифра­ми, знайдіть відповідний термін або поняття:

а/ фінансові ресурси; б/ фінансова система; в/ фінансовий механізм; ті фінансова політика; д/ фінансовий апарат; є/ фінансові фонди; ж/ державні фінанси; з/ фінанси населення; і/ керування фінансами; к/ фінанси підприємств.

1.Сукупність форм організації фінансових відносин, методів (способів) формування та використання фінансових ресурсів, що застосовуються державою з метою створення сприятливих умов для економічного та соціального розвитку суспільства.

2.Система грошових фондів, що знаходяться в руках держави і призначених для фінансового забезпечення функцій, їй властивих.

3.Цілеспрямована діяльність держави, пов'язана з практичним використанням фінансового механізму.

4.Органи, що здійснюють керування фінансами.

5.Система грошових фондів, що забезпечують процес виробництва і відтворення.

6.Діяльність держави, підприємства по цілеспрямованому використанню фінансів.

7.Грошові доходи, нагромадження і надходження, що формуються в руках суб'єктів господарювання і держави і призначені на цілі розширеного відтворення, матеріальне стимулювання працюючих, задоволення соціальних потреб, нестатків оборони і державного керування.

8.Грошові фонди, що формуються в жителів країни з доходів, отриманих на основі їх трудової і господарської діяльності

9.Сукупність сфер і ланок фінансових відносин, взаємозалежних між собою.

10.Грошові фонди, що формуються за рахунок фінансових ресурсів.

ТЕСТИ

Знайдіть правильні відповіді:

1.Фінансова система — це єдина система, тому що:

а/ вона базується на єдиному джерелі ресурсів усіх ланок;

б/ джерелом централізованих грошових фондів є національ­ний доход;

в/ її функція — забезпечення певних темпів розвитку всіх га­лузей промисловості;

г/ фінансова система складається тільки з однієї ланки.

2.Найбільш динамічною частиною фінансової політики є:

а/ стратегія керування фінансами; б/ тактика керування фінансами; в/ фінансовий механізм; г/ функціональна система керування.

3.Основоположником регулюючої фінансової політики є:

а/ А. Сміт; б/Д. Рікардо; в/ Дж. Кейнс; г/Мальтус.

4.Виділити функціональні елементи керування фінансами:

а/ планування;

б/ кредитування;

в/ оперативне керування;

г/ контроль;

д/ вибір виду фінансового механізму.

5.Директивний фінансовий механізм включає такі інструменти:

а/ податки;

б/ державний кредит;

в/ форми і види грошових фондів підприємств;

г/фінансове планування,

д/ організація бюджетного устрою,

є/ порядок використання фінансових ресурсів, що залиша­ються на підприємстві після сплати податків.

6.Напрямки діяльності, що визначають довгострокову і середньострокову перспективу використання фінансів це:

а/ тактика керування фінансами;

б/ організація фінансових відносин;

в/ стратегія керування фінансами;

г/фінансові інструменти.

7.Невтручання держави в економіку — це основна риса певного типу фінансової політики, а саме:

а/ класичного;

б/ регулюючого;

в/ планово-директивного.

8.Вибрати правильні висловлення:

а/ основою фінансової системи служать фінанси підприємств;

б/ фінансова система не має єдиного джерела ресурсів усіх ланок;

в/ фінанси суб'єктів, що хазяюють, включають фінансові ре­сурси державних і колективних суб'єктів;

г/ фінанси мають дві функції: розподільну і контрольну;

д/ фінансисти виділяють не одну концепцію відносно "робо­ти", що виконується фінансами.

9.Серед достоїнств класичного типу фінансової політики варто виділити:

а/ стимулювання державних витрат;

б/ ефективність податків з погляду механізму їхнього стягу­вання;

в/ простоту системи керування фінансами;

г/багатоцільове регулювання економіки з боку держави.

10.Серед особливостей фінансового механізму регулюючого типу фінансової політики виділяють:

а/ стимулювання державних витрат, за рахунок яких фор­мується додатковий попит;

б/ законодавче закріплення прибуткового податку по про­гресивних ставках з метою вилучення доходів, що використову­ються у вигляді заощаджень;

в/ обмеження державних витрат;

г/ вилучення невикористаних відповідно до державного пла­ну фінансових ресурсів підприємств.

ПРАВИЛЬНО/НЕПРАВИЛЬНО

Визначте, правильні (П) чи неправильні (Н) такі твердження:

1.Фінансові ресурси використовуються у фондовій і не фондовій формах.

2.Фінансові ресурси є матеріальними носіями фінансових відносин.

3.Фінансова система — сукупність фінансових установ країни.

4.Призначення фінансових фондів складається в підготовці умов, що забезпечують задоволення постійно мінливих суспільних потреб.

5.Фінансова система — це єдина система, тому що вона складається тільки з однієї ланки.

6.Найбільш динамічною частиною фінансової політики є тактика керування фінансами.

7.Невтручання держави в економіку — це основна риса регулюючого типу фінансової політики.

8. Класичний тип фінансової політики визначив у 30-60 р. XX ст. стабільний економічний ріст, високий рівень зайнятості й ефективну систему фінансування соціальних нестатків.

9.Фінансовий механізм для здійснення фінансових відносин, у яких безпосередньо бере участь держава, називається директивним.

10. Взаємозв'язок і взаємозалежність складових частин фінансової системи обумовлені єдиною сутністю фінансів.

11.Методи формування фінансових ресурсів не є елементом фінансового механізму.

12.Ефективність планово-директивного типу фінансової політики визначається необхідністю концентрації фінансових ресурсів у руках держави.

13.Під фінансовою стратегією розуміється комплекс заходів, спрямованих на досягнення перспективних фінансових цілей.

14.Державний бюджет, позабюджетні фонди, державний кредит, фонди страхування, фондовий ринок можна об'єднати в понятті "загальнодержавні фінанси".

15. Джерелом централізованих коштів держави є національний доход.

 

1.3. Фінансовий контроль. Фінансове право

Фінансові відносини регулюються фінансовим правом. Про­відником волі законодавчих органів держави у фінансовій сфері є фінансове законодавство. З метою перевірки його виконання проводиться контроль законодавчих і виконавчих органів влади всіх рівнів, а також спеціально створених установ за фінансовою діяльністю всіх економічних суб'єктів із застосуванням особли­вих методів.

ОСНОВНІ ТЕРМІНИ І ПОНЯТТЯ

Кожному з наведених нижче положень, позначених цифра­ми, знайдіть відповідний термін або поняття:

а/ фінансовий контроль;

б/ фінансове право;

в/ фінансове законодавство;

г/ фінансово-правова норма;

д/ фінансова дисципліна;

є/ревізія;

ж/ аналіз фінансової діяльності;

з/ моніторинг;

і/ нагляд;

к/ аудит.

1.Сукупність нормативних актів органів центральної законодавчої і виконавчої влади, що регулюють фінансові відносини.

2.Особлива форма вартісного контролю за фінансовою діяльністю всіх економічних суб'єктів, дотриманням фінансово господарського законодавства, доцільністю витрат, економічною ефективністю фінансово-господарських операцій.

3.Установлення вірогідності, повноти і реальності бухгалтерської і фінансової звітності.

4.Постійний контроль з боку кредитних організацій за використанням виданої позички і фінансовим станом підприємства клієнта.

5.Контроль над економічними суб'єктами, що одержали ліцензію на той чи інший вид фінансової діяльності.

6.Обов'язковий для всіх підприємств, організацій і посадових осіб порядок здійснення фінансової діяльності.

7.Галузь права, що регулює правові відносини у фінансовій сфері.

8.Правило поведінки в сфері фінансів, зафіксоване в законодавчих і нормативних актах держави.

9.Повне обстеження фінансово-господарської діяльності економічного суб'єкта

10.Детальне вивчення періодичної чи річної фінансово-бухгалтерської звітності з метою загальної оцінки результатів фінансової діяльності, оцінки фінансового стану і забезпеченості власним капіталом.

 

ТЕСТИ

Знайдіть правильні відповіді:

1.Фінансовий контроль включає:

а/ контроль за дотриманням фінансово-господарського законодавства;

б/ оцінку економічної ефективності фінансово-господарських операцій;

в/ делегування відповідальності за окремими ділянками фі­нансової роботи;

г/ оцінку доцільності зроблених витрат;

д/ вироблення фінансової стратегії.

2. Виділити класифікаційні ознаки видів контролю:

а/ час проведення;

б/ суб'єкти;

в/ планування;

г/ сфери фінансової діяльності;

д/ методи проведення;

е/аудиторський і відомчий.

3 Види внутрішньовідомчого контролю:

а/ оперативний;

б/стратегічний;

в/ аудиторський;

г/ обов'язковий;

д/ відомчий.

4. Державний фінансовий контроль включає:

а/ розробку, затвердження і виконання бюджетів усіх рівнів і позабюджетних фондів;

б/ контроль за фінансовою діяльністю державних підприемств, установ, банків;

г/ вибір системи оплати праці;

г/ контроль недержавної сфери економіки;

д/ встановлення обов'язкового для всіх підприємств, організацій і посадових осіб порядку здійснення фінансової діяльності.

5.Попереджати можливі зловживання при одержанні і витраті коштів покликаний певний вид контролю. Це:

а/ президентський; б/ поточний; в/ валютний; ті податковий; д/ оперативний.

6.Фінансовий контроль за діяльністю підприємств включає контроль з боку:

а/ держави;

б/ посередницьких фірм;

в/ трастових компаній;

ті кредитних установ;

д/акціонерів;

є/ економічних служб підприємства.

7.Органи виконавчої влади України, що здійснюють фінансовий контроль:

а/ Адміністрація Президента України;

б/ Кабінет Міністрів України;

в/Національний Банк України;

г/ аудиторські фірми;

д/ Контрольно-ревізійне управління.

8.За формою проведення фінансовий контроль буває:

а/ обов'язковим;

б/ попереднім;

в/ ініціативним;

г/ оперативним;

д/ бюджетним.

9.За методом проведення виділяють такі види контролю.

а/ аудиторський

б/ кредитний;

в/ ревізія;

г/ нагляд;

д/ поточний;

є/ обстеження.

10. За сферою фінансової діяльності виділяють такі види контролю:

а/ оперативний; б/ страховий; в/ податковий; г/ валютний; д/ стратегічний; є/ аудиторський.

ПРАВИЛЬНО/НЕПРАВИЛЬНО

Визначте, правильні (П) чи неправильні (Н) такі твердження:

1.Попередній контроль передбачає оцінку обґрунтованості фінансових програм.

2.Оперативний контроль проводиться після здійснення грошових угод, фінансових операцій.

3.Наступний контроль проводиться шляхом аналізу і ревізії звітної фінансової і бухгалтерської документації.

4.Поточний контроль призначений для оцінки результатів фінансової діяльності.

5.Відомчий контроль проводиться аудиторською фірмою.

6.При перевірці розглядаються окремі питання фінансової діяльності на основі звітної документації і намічаються заходи щодо усунення виявлених порушень.

7.При обстеженні розглядається широкий спектр фінансово економічних показників обстежуваного економічного суб'єкта.

8.Відомчий контроль здійснюється економічними службами підприємства.

9.Державний фінансовий контроль призначений для реалізації фінансової політики держави.

10.Внутрішньовідомчий фінансовий контроль здійснюється структурними підрозділами міністерств, відомств і інших органів державного керування за фінансово-господарською діяльністю підвідомчих їм підприємств, установ, організацій.

 

 

1.5. Організація фінансів підприємств

Розвиток ринкових відносин у країні обумовило підвищення ролі фінансів у цілому і галузевих фінансах зокрема. Фінанси під­приємств стали основним компонентом, що характеризує кінцеві результати їхньої діяльності. Кількісні і якісні параметри фінан­сового стану підприємства визначають його місце на ринку і здатність функціонувати в економічному просторі. Усе це приве­ло до підвищення ролі керування фінансами підприємств у за­гальному процесі керування економікою.

ОСНОВНІ ТЕРМІНИ І ПОНЯТТЯ

Кожному з наведених нижче положень, позначених цифра­ми, знайдіть відповідний термін чи Поняття:

а/ фінанси підприємств;

б/ самофінансування;

в/ фінансовий стан підприємства;

г/ платоспроможність підприємства;

д/ банкрутство;

є/ санація підприємства;

ж/ рух коштів;

з/ потік коштів;

і/ довгострокові фінансові інвестиції;

к/ поточні фінансові інвестиції;

л/ оборотні кошти;

м/основні засоби;

н/ валова виручка;

о/ витрати на виробництво і реалізацію продукції;

п/ прибуток.

1.Фінансові інвестиції на термін, що не перевищує одного року, які можуть бути вільно реалізовані в будь-який момент.

2.Сума будь-яких витрат підприємства в грошовій, матеріальній і нематеріальній формах, здійснюваних як компенсацію вартості товарів (робіт, послуг), що здобуваються (виготовляються) для їхнього наступного використання у власній господарській діяльності.

3.Повна окупність витрат на виробництво продукції, інвестування і розвиток виробництва за рахунок власних коштів і, при необхідності, банківських і комерційних кредитів.

4.Кінцевий фінансовий результат діяльності підприємства; визначається як різниця між виручкою і витратами.

5.Валові грошові надходження і платежі підприємства.

6.Сукупність заходів для оздоровлення фінансового стану підприємства і запобіганню банкрутства.

7.Руйнування, відмовлення підприємства платити за своїми борговими зобов'язаннями через відсутність коштів.

8.Економічні грошові відносини, що виникають у результаті руху грошей і грошових потоків, що утворюються на цій основі, пов'язані з функціонуванням створюваних на підприємс­твах грошових фондів.

9.Повна сума грошових надходжень від реалізації товарної продукції, робіт, послуг і матеріальних цінностей.

10.Комплексне поняття, яке характеризується системою показників, що відбивають наявність, розміщення і використання фінансових ресурсів підприємства; характеристика його фінансової конкурентоздатності, виконання зобов'язань перед державою й іншими суб'єктами, що господарюють.

11.Частина капіталу підприємства, вкладеного в сукупність матеріально-речовинних цінностей, що відносяться до засобів праці.

12.Різниця між коштами, що надійшли і коштами, які виплачені підприємством за конкретний період.

13.Фінансові інвестиції на період понад один рік, а також усі інвестиції, що не можуть бути вільно реалізовані в будь-який момент.

14.Частина капіталу підприємства, вкладеного в його поточні активи.

15.Властивість суб'єкта господарювання вчасно і повно виконувати свої платіжні зобов'язання, що випливають з торгових, кредитних та інших операцій грошового характеру.

ТЕСТИ

Знайдіть правильні відповіді:

1. Принципи організації фінансів підприємств:

а/ самофінансування;

б/ матеріальна відповідальність;

в/ виплата дивідендів;

г/ цільове фінансування;

д/ забезпечення фінансовими ресурсами;

є/ нагляд;

ж/ господарська самостійність;

з/ екаутинг.

2.Нарівні підприємств фінансові відносини охоплюють:

а/ відносини з іншими підприємствами й організаціями за постачаннями сировини і матеріалів;

б/ відносини між підрозділами усередині галузі;

в/ відносини між підприємствами і кредитною системою;

г/ відносини з дочірніми підприємствами;

д/відносини між державою і населенням.

3.Принцип господарської самостійності підприємств обмежується:

а/ нарахуванням відсотків за користування кредитом за став­ками, установленим законодавством;

б/ нарахуванням амортизації за ставками, установленими за­конодавством;

в/ одноманітністю форм власності;

г/ сплатою податків за встановленими ставками.

4.Реалізація принципу матеріальної зацікавленості може бути забезпечена:

а/ гідною оплатою праці; б/ формуванням фінансових резервів; в/ повною окупністю витрат; г/ оптимальною податковою політикою держави; д/ дотриманням економічно обґрунтованих пропорцій у роз­поділі чистого прибутку на споживання і нагромадження.

5.Внутрігалузеві грошові відносини включають: а/ внутрішньовиробничий госпрозрахунок;

б/ взаємини підприємства з вищими галузевими ланками ке­рування;

в/ взаємини підприємств із бюджетом і позабюджетними фондами;

г/ взаємини підприємств із кредитною системою.

6.Пені, штрафи, неустойки стягуються:

а/ при порушенні договірних зобов'язань;

б/ при недотриманні економічно обґрунтованих пропорцій у розподілі чистого прибутку;

в/ при несвоєчасному поверненні позичок;

г/ при порушенні податкового законодавства; д/ при порушенні принципу самофінансування.

7.Надходження коштів від інвестиційної діяльності забезпечується за рахунок:

а/ дивідендів від довгострокових фінансових інвестицій;,

б/ довгострокових фінансових вкладень; в/ надходження від продажу й оплати векселів;

г/короткострокових кредитів.

8.Відтік коштів від фінансової діяльності забезпечується за рахунок:

а/ погашення короткострокових кредитів;

б/ оплати векселів;

в/ цільового фінансування;

г/ довгострокових фінансових вкладень.

9.Відтік коштів від інвестиційної діяльності забезпечується за рахунок:

а/ погашення довгострокових кредитів;

б/ капітальних вкладень на розвиток виробництва;

в/ погашення кредиторської заборгованості;

г/довгострокових фінансових вкладень;

д/ продажу нематеріальних активів.

10. Приплив коштів за рахунок фінансової діяльності здійснюються за рахунок:

а/ виплати дивідендів;

б/ продажу основних засобів;

в/ надходжень від продажу й оплати векселів;

г/ цільового фінансування;

д/ довгострокових кредитів.

ПРАВИЛЬНО/НЕПРАВИЛЬНО

Визначте, правильні (П) чи неправильні (Н) такі твердження:

1.Фінансовими відносинами, що являють собою головний канал випуску готівки в обігу, є фінансові відносини між підприємствами і зайнятими на них працівниками.

2.Кредити банків, комерційні кредити поєднуються в понятті "фонди власних засобів".

3.Засоби для виплати зарплати, для платежів у бюджет включаються в оперативні грошові фонди.

4.Статутний капітал, резервний капітал, додатковий капітал поєднуються в понятті "фонди притягнутих засобів".

5.Організаційно-правова форма господарювання визначає зміст фінансових відносин у процесі створення статутного капіталу.

6.Галузева приналежність не робить істотного впливу на зміст фінансових відносин і організацію фінансової роботи суб'єктів, що господарюють.

7.Платежі постачальникам забезпечують відтік коштів за рахунок інвестиційної діяльності.

8.Аванси покупців забезпечують відтік коштів за рахунок основної діяльності.

9.Необхідною умовою ефективного функціонування фінансів є регламентація державного втручання в діяльність підприємств і організацій.

10.Послуга по наданню бізнесів довідок про фінансовий стан контрагентів, конкурентів називається екаутинг.

 

ПОДАТКОВА ТА БЮДЖЕТНА СИСТЕМИ

2.1. Сутність, функції і класифікація податків. Податкова система

Податки є необхідною ланкою економічних відносин у сус­пільстві з моменту виникнення держави і являють собою обов'яз­кові платежі, стягнуті державою з суб'єктів, що господарюють, і громадян за ставками, встановленими у законодавчому порядку.

Розвиток і зміна форм державного устрою завжди супровод­жувалися перетворенням податкової системи. Податки як джере­ло доходів бюджету не нараховують і двохсот років. Поняття "податок" уперше розкрив А. Сміт у 1770 р. За його думкою, "по­даток — це ярмо, що накладається державою у формі закону, що передбачає і його розмір, і порядок сплати".

Існують різні класифікації податків у залежності від тих оз­нак, що лежать в основі порівняння, наприклад, прямі і непрямі, загальнодержавні і місцеві податки й інші обов'язкові платежі.

ОСНОВНІ ТЕРМІНИ І ПОНЯТТЯ

Кожному з наведених нижче положень, позначених цифра­ми, знайдіть відповідний термін чи поняття:

а/ податки;

б/ збори;

в/ мито;

г/ податкова система;

д/ податкова політика;

є/ податкові канікули;

ж/ податкові пільги;

з/ податковий контроль;

і/ податковий кредит;

к/ суб'єкт податку;

л/ прямі податки;

м/ непрямі податки;

н/ акцизи;

о/мито;

п/ фіскальні монопольні податки.

1.Фізична чи юридична особа, а також група осіб без статусу юридичної особи, на яку згідно з законодавчими актами накладений обов'язок платити податки й інші обов'язкові платежі.

2.Податки на високорентабельні і монопольні товари, що включаються в ціну цих товарів.

3.Сукупність податків, зборів, інших платежів і внесків у"[бюджет і державні цільові фонди, платників податків і органів, що здійснюють контроль за правильністю нарахувань, повнотою,і своєчасністю сплати у встановленому законом порядку.

4.Податки на товари та послуги державних підприємств.

5.Податки, що включаються в ціну товарів або тарифів на послуги.

6.Певний період часу, протягом якого платнику надається пільга у вигляді звільнення від сплати податку.

7.Повне чи часткове звільнення платників податків від сплати податку відповідно до чинного законодавства.

8.Одна з податкових пільг, полягає у відстрочці стягування податку.

9.Діяльність держави в галузі використання податків, полягає у розробці концепцій їхнього розвитку і принципів організації.

10.Узаконена форма відчуження власності юридичних і фізичних осіб у бюджет відповідного рівня в розмірах і терміни, передбачені законом.

11.Податки на імпортні, експортні і транзитні товари.

12.Платіж, стягнутий з юридичних і фізичних осіб за здійснення дій і видачу документів юридичного характеру спеціально уповноваженими органами.

13.Платежі, стягнуті з платників державними органами за надання права брати участь або використовувати матеріальні чи нематеріальні об'єкти.

14.Обов'язкові нормативні платежі з прибутку чи доходу.

15.Спеціалізований контроль з боку державних органів за дотриманням податкового законодавства, правильністю нарахування, повнотою і своєчасністю сплати податків та інших обов'язкових платежів юридичними і фізичними особами.

ТЕСТИ

Знайдіть правильні відповіді:

1.Функції державної податкової інспекції:

а/ здійснення перевірки документів, пов'язаних з численням і сплатою податків, внесків та інших платежів у бюджет і позабю­джетні фонди;

б/ числення розміру податків, внесків та інших платежів у бюджет і позабюджетні фонди; виправлення помилок;

в/ здійснення перевірки наявності спеціальних дозволів на Здійснення певного виду діяльності;

ті здійснення контролю за повнотою і своєчасністю сплати Додатків та інших обов'язкових платежів.

2.До загальнодержавних податків та інших обов'язкових платежів відносять:

а/ акцизний збір;

б/ ринковий збір;

в/ рентні платежі;

г/ податок на прибуток підприємств;

д/ комунальний податок;

є/ збір за паркування автотранспорту.

3.До місцевих податків та інших обов'язкових платежів відносять:

а/ податок на рекламу;

б/ плату за торговий патент на деякі види підприємницької діяльності;

в/ збір за забруднення навколишнього середовища;

ті збір за видачу дозволу на розміщення об'єктів торгівлі та.Сфери послуг;

д/ готельний збір;

є/ податок на промисел.

4.До податків, які стягують з юридичних осіб, відносять:

а/ податок на прибуток;

б/ податок на додаткову вартість;

в/ податок на промисел;

г/ прибутковий податок; д/ акцизний збір.

5.До податків, які стягують з юридичних і фізичних осіб, відносять:

а/ земельний податок; б/ податок на промисел;

в/ податок із власників транспортних засобів та інших са­мохідних машин та механізмів; г/ комунальний податок.

6.Обов'язки платників податків та інших обов'язкових платежів:

а/ сплачувати належні суми податків у встановлений законо­давством термін;

б/ надавати в Державну податкову інспекцію документи, що підтверджують право на пільги по оподатковуванню;

в/ допускати посадових осіб Державної податкової інспекції до обстеження приміщень, що використовуються для одержання доходів та пов'язані зі змістом об'єкта оподатковування;

г/ оскаржити у встановленому порядку рішення ДПI і дії ок­ремих посадових осіб.

7.Які операції звітного періоду можна віднести до валових витрат?

а/нарахування заробітної плати;

б/ нараховані відрахування на соціальні заходи; в/ нарахований податок на додаткову вартість;

г/ нараховані амортизаційні відрахування.

8.До складу валових витрат не включаються:

а/витрати, пов'язані з проведенням презентацій;

б/витрати, пов'язані з оплатою вартості торгового патенту;

в/ витрати, пов'язані з організацією охорони праці на під­приємстві;

г/ витрати, пов'язані з виплатою дивідендів;

д/ витрати, пов'язані зі сплатою акцизного збору.

9.До складу валових доходів включаються:

а/акцизний збір;

б/ доходи від реалізації продукції;

в/ доходи від товарообмінних операцій;

г/ доходи від позареалізаційних операцій;

д/ сума податку на додаткову вартість.

10.Скорегований валовий доход — це:

а/ сума прибутку підприємства та валових витрат;

б/ валовий доход, зменшений на суму податку на додаткову вартість;

в/ валовий доход підприємства, зменшений на суму, визначе­ну Законом (ПДВ, акцизний збір і т.д.);

г/ валовий доход, зменшений на суму амортизаційних відра­хувань.

11.Прибуток підприємства за звітний період визначається як:

а/ виторг від реалізації продукції за винятком ПДВ і собівар­тості продукції;

б/ сума скоректованого валового доходу, зменшена на суму валових витрат та амортизаційних відрахувань;

в/ сума скоректованого валового доходу, зменшена на суму валових витрат;

г/ сума валового доходу, зменшена на суму валових витрат та амортизаційних відрахувань.

12.Сутність податку на додаткову вартість (ПДВ) полягає ось у чому:

а/ ПДВ є прямим податком, що сплачується в бюджет за ставкою 20% вартості товару;

б/ ПДВ є непрямим податком, що включається в ціну товару і сплачується в бюджет продавцем товару;

в/ ПДВ є прямим податком, який сплачується в бюджет по­купцями товару;

г/ ПДВ є непрямим податком, що включається в ціну товару і сплачується в бюджет покупцями товару.

13.Акцизним збором обкладаються:

а/ обороти від реалізації зроблених в Україні підакцизних товарів шляхом їхнього продажу;

б/ митна вартість імпортних товарів, придбаних за іноземну валюту;

в/ обороти від реалізації товарів на митній території України; г/ обороти від реалізації товарів як на митній території Ук­раїни, так і за її межами.

14.Державний збір — грошовий збір, стягнутий державни органами при виконанні ними визначених функцій в інтересах фізичних і юридичних осіб:

а/ за позовними заявами;

б/ за операціями з цінними паперами;

в/ за здійснення нотаріальних дій;

г/ при підписанні угод між підприємствами.

15.Об'єктом плати за землю є:

а/ сільськогосподарські угіддя; б/ землі для потреб промисловості; в/заповідники;

г/ земельні ділянки, надані громадянам для ведення особис­того підсобного господарства.

ПРАВИЛЬНО/НЕПРАВИЛЬНО

Визначте, правильні (П) чи неправильні (Н) такі твердження:

1.Валові витрати — це сума витрат платника податків за звітний період у зв'язку з підготовкою, організацією і веденням виробництва, реалізацією продукції й охороною праці.

2.До складу витрат звітного періоду включаються суми сплаченого податку на додаткову вартість.

3.Витрати, пов'язані зі сплатою штрафів і неустойок, не включаються до складу валових витрат.

4.При ввозі імпортних товарів акцизний збір сплачується в момент митного оформлення.

5.Сума ПДВ, що підлягає сплаті в бюджет або відшкодуванню з бюджету, визначається як різниця між загальною сумою нарахованого кредиту і сумою податкових зобов'язань звітного періоду.

6.Фонд оплати праці є об'єктом оподатковування.

7.Об'єктом оподатковування прибуткового податку є сукупний оподаткований доход за календарний рік, отриманий з різних джерел як на території України, так і за її межами як у грошовій, так і в натуральній формі.

8.Платниками прибуткового податку є підприємства, що використовують працю найманих робітників.

9.Під час розрахунку прибуткового податку сукупний оподатковуваний доход зменшується кожного місяця на один неоподаткований мінімум доходів громадян.

10.Прибутковий податок сплачується в бюджет по закінченню податкового періоду.

11.Збір у Державний інноваційний фонд сплачується за рахунок прибутку.

12.Податок на землю є загальнодержавним податком.

13.Платниками податку на промисел є фізичні особи, зареєстровані як суб'єкти підприємницької діяльності.

14.Курортний збір є загальнодержавним збором.

15.Платниками комунального податку є юридичні особи незалежно від форми власності.

 

2.2. Бюджет. Бюджетна система. Доходи і витрати бюджету

У будь-якій країні державний бюджет — це ведуча ланка фінансової системи й основна фінансова категорія. Він поєднує Головні доходи і витрати держави. Через бюджет здійснюється Постійна мобілізація ресурсів та їхня витрата. За рахунок держав­ного бюджету фінансується армія, правоохоронні органи, значна чистина охорони здоров'я, освіта, з його допомогою держава впливає на економічні процеси. У кожній країні структура бюд­жету має свої особливості.

ОСНОВНІ ТЕРМІНИ І ПОНЯТТЯ

Кожному з наведених нижче положень, позначених цифр: ми, знайдіть відповідний термін чи поняття:

а/державний бюджет; б/ позабюджетні спеціальні фонди; в/ бюджетна система; г/ бюджетний устрій; д/ бюджетне планування;

є/ бюджетний процес;:

ж/ бюджетне фінансування

з/ бюджетні асигнування;

і/ бюджетні доходи; к/ бюджетні витрати; л/ кошторисне фінансування;

м/ дотація; н/ бюджетна дотація;

о/ субвенція;

п/ субсидія.

1.Виділення коштів кому-небудь з метою заповнення недоліку власних коштів.

2.Надання допомоги в грошовій чи натуральній формі фізичним або юридичним особам, органам місцевого самоврядування чи іншим державам за рахунок державного або місцевого бюджетів, а також спеціальних цільових фондів.

3.Надання юридичним особам у безоплатному порядку коштів з бюджетних та позабюджетних фондів.

4.Найважливіша частина фінансового планування, що полягає в складанні проекту головного фінансового документа держави.

5.Порядок складання і виконання бюджетів різного рівня.

6.Бюджетні засоби, виділені на розвиток економіки, фінансування соціально-культурних заходів, оборону країни і зміст органів державної влади і керування.

7.Грошові відносини по мобілізації фінансових ресурсів у розпорядження державних структур.

8.Грошові фонди, що мають строго цільове призначення.

9.Економічна категорія, представлена грошовими відносинами, що виникають у держави з юридичними особами з приводу перерозподілу національного доходу в зв'язку з утворенням і використанням бюджетного фонду країни.

10.Грошові відносини, пов'язані з використанням централізованих і децентралізованих державних коштів на різні потреби держави.

11.Метод покриття витрат установ відповідно до затвердженого кошторису.

12.Організаційні принципи побудови бюджетної системи, її структура і взаємозв'язок об'єднаних у ній бюджетів.

13.Вид грошової допомоги вищого бюджету нижчому, надання якої здійснюється з чітким визначенням цілей і напрямків витрати коштів.

14.Сукупність усіх бюджетів, що діють на території країни.

15.Безоплатна, безповоротна допомога вищого бюджету нижчому, яка не має цільового характеру і надається у випадку перевищення витрат над доходами.

ТЕСТИ

Знайдіть правильні відповіді:

1.Державний бюджет — це:

а/ сфера економічних відносин, де відбувається купівля-продаж фінансових ресурсів;

б/ фінансовий план доходів і витрат держави; К в/ грошові фонди, що знаходяться в руках держави; г/ сукупність податків, стягнутих державою.

2.Основними функціями бюджету є:

а/ перерозподіл національного доходу і валового внутріш­нього продукту;

б/ фінансове забезпечення соціальної політики;

в/ удосконалювання оподатковування:

г/скорочення державних дотацій;. д/ державне регулювання економіки.

3.Бюджетний устрій України грунтуеться на принципах:

а/ єдності; б/ повноти; в/ реальності; ті планування; д/ гласності; є/ звітності; ж/ самостійності; з/контролю.

4.Єдність бюджетної системи забезпечується:

а/ єдиною правовою базою;

б/ реальністю;

в/ використанням єдиної бюджетної класифікації і форм бю­джетної документації;

г/ погодженими принципами бюджетного процесу;

д/ єдиною соціально-економічною і податковою політикою;

є/ самостійністю бюджетів.

5.Бюджетний процес України полягає в:

а/ єдності;

б/ самостійності; в/ контролю; ті повноті;

д/ реальності; є/ гласності.

6.Бюджетний процес охоплює такі стадії бюджетної діяльності:

а/ виявлення резервів, розгляд і затвердження бюджету, ви­конання бюджету, складання звіту про виконання бюджету;

б/ бюджетне планування, узгодження бюджету з загальною (Програмою фінансової стабілізації, виконання бюджету;

в/ складання проекту бюджету, розгляд і затвердження бюджету, виконання бюджету, складання звіту про виконання бюд­жету і його затвердження;

г/ складання проекту бюджету, виконання бюджету.

7.До завдань бюджетного процесу варто віднести:

а/ максимальне виявлення всіх матеріальних і фінансових ре­зервів держави;

б/ бюджетне планування;

в/ узгодження бюджету з загальною програмою фінансової стабілізації;

г/ ліквідація бюджетного регулювання.

8.Головним методом перерозподілу національного доходу є:

а/ фінанси;

б/ позики;

в/ витрати держави;

г/ податки.

9. За методами надходження доходи бюджету класифікують так:

а/ податкові;

б/ неподаткові; в/ поточні; ті капітальні;

д/ кредитні.

10.Методи мобілізації бюджетних доходів:

а/ податки;

б/ державні позики;

в/ капітальні інвестиції;

г/ емісія;

д/ субсидії;

є/ дотації.

11.Структура доходів і витрат бюджету визначається:

а/ економічним потенціалом країни;

б/ масштабністю завдань, які вирішуються державою на да­ному етапі розвитку;

в/ роллю держави в економіці; ґ/ станом міжнародних відносин.

12.Форми фінансування бюджетних витрат:

а.1 державний кредит;

б/ самофінансування; в/ казначейські позички; '

в/ бюджетне фінансування;

д/ кредитне забезпечення.

13.До видів фінансування відносяться:

а/ дотації;

б/ податки; в/кредити; ті субвенції;

д/ кошторису;

є/ субсидії.

14.Виникнення бюджетного дефіциту обумовлюється такими причинами:

а/ спад суспільного виробництва;

б/ завищені витрати на реалізацію прийнятих соціальнi програм;

в/ підвищени витрати на оборону;

г/ ріст тіньового сектора економіки.

15. Виділіть фактори, що сприяють скороченню дефіциту держбюджету:

а/ скорочення витрат на оборону;

б/ збільшення обсягу капіталовкладень у виробничу сферу;

в/ скорочення витрат на соціальну сферу;

г/ підвищення витрат на керування;

д/ відмовлення від безоплатної допомоги іноземним державам;

є/ підвищення доходів від туризму;

ж/ ріст податків;

з/ збільшення інвестицій на космічні дослідження;

і/ скорочення дотацій збитковим підприємствам;

к/ відмовлення від податкових привілеїв.

ПРАВИЛЬНО/НЕПРАВИЛЬНО

Визначте, правильні (П) чи неправильні (Н) такі твердження:

1.Державний бюджет являє собою фінансову базу діяльності держави, що характеризується фондом коштів, які забезпечують виконання державою його функцій.

2.Державний бюджет — це документ, що не вимагає затвердження в законодавчому порядку.

3.Державний бюджет можна представити у виді кошторису доходів і витрат держави.

4.Бюджетний устрій не залежить від державного устрою.

5.Через бюджет здійснюється постійна мобілізація ресурсів та їхня витрата.

6.Державний бюджет — найбільший грошовий фонд, що використовує уряд для фінансування своєї діяльності.

7.Самостійність бюджетів забезпечується наявністю власних джерел доходів та правом визначення напрямку їхнього використання.

8.Бюджетне планування включає бюджетний процес.

9.Відповідність дохідної і видаткової частини бюджету називається "балансом доходу".

10. Розвинені країни мають бездефіцитний бюджет.

11.Якщо фінансові засоби, що складають перевищення витрат над доходами бюджету, використовуються для фінансування пріоритетних галузей, то суспільство в цілому виграє від такого дефіциту.

12.Дотації не призначені для покриття збитків підприємств, організацій та установ.

13.Невикористані протягом року субвенції не підлягають поверненню у вищий бюджет.

14.Субсидія застосовується як спосіб збалансування доходів і витрат осіб, яким вона виділяється.

15.Субсидія не має суворо визначеного цільового характеру.

Державний кредит

- В окремих випадках при розподілі і використанні грошових фондів застосовується метод кредитування, тобто надання фінан­сових ресурсів на умовах зворотності, терміновості і платності. Виділені в такий спосіб кошти підлягають поверненню в призна­чений термін зі сплатою визначеного відсотка.

Особливою формою кредитування є державний кредит, у якому позичальником, кредитором і гарантом виступає держава.

Як фінансова категорія державний кредит виконує функції фінансів.

ОСНОВНІ ТЕРМІНИ І ПОНЯТТЯ

Кожному з наведених нижче положень, позначених цифра­ми, знайдіть відповідний термін чи поняття:

а/ державний кредит;

б/ керування державним кредитом;

в/ операції на відкритому ринку;

г/облігації державних позик;

д/ облігації ощадної позики.

1.Скупка і продаж державних цінних паперів центральним банком.

2.Коротко- і довгострокові цінні папери, що випускаються урядом для залучення коштів інвесторів та виконання державою своїх функцій.

3.Сукупність економічних відносин між державою в особі його органів влади і керування, з одного боку, і юридичними і фізичними особами, з іншої, за якими держава виступає переважно як позичальник, а також кредитор і гарант.

4.Державні цінні папери, що випускаються для залучення ївсобів інвесторів, але призначені в основному для розміщення серед населення.

5.Формування одного з напрямків фінансової політики держави, пов'язаного з її діяльністю як позичальника, кредитора і Гаранта.

ТЕСТИ

Знайдіть правильні відповіді:

1. Державний кредит виконує такі функції:

а/розподільну; б/ планову; в/ регулюючу; г/контрольну; д/ управлінську; ж/ облікову.

2. Через розподільну функцію державного кредиту здійснюється:

а/ регулювання грошового обігу;

б/ формування централізованих грошових фондів держави;

г/фінансування витрат держави;

д/ підтримка малого бізнесу.

3.Класифікаційними ознаками державних позик є:

а/суб'єкти позикових відносин;

б/ місце розміщення; в/ термін залучення коштів; г/ забезпеченість боргових зобов'язань;

д/ метод визначення доходу.

4.За забезпеченістю боргових зобов'язань державні позики поділяються на:

а/ заставні; б/ ринкові; в/ неринкові; г/ виграшні;

д/ беззаставні;

є/процентні.

5.За характером виплачуваного доходу державні позики поділяються на:

а/ заставні;

б/ беззаставні;

в/ ринкові;

д/ процентні;

є/ облігації з "нульовим" купоном;

ж/неринкові.

6.Термін "операції на відкритому ринку" означає:

а/ діяльність комерційних банків по кредитуванню фірм та населення;

б/ діяльність центрального банку по наданню позичок ко­мерційним банкам;

в/ вплив на рівень процентних ставок, що здійснюється зро­станням або зниженням загального розміру позичок, наданих ко­мерційними банками;

г/ операції центрального банку, що призводять до збільшен­ня або зниження загального розміру поточних рахунків комер­ційних банків;

д/ діяльність центрального банку по покупці або продажу державних цінних паперів.

7.Якщо центральний банк продає велику кількість державних цінних паперів населенню, то цей захід призводить до:

а/ збільшення загальної суми особистих нагромаджень; б/ зменшення обсягу позичок, наданих комерційними банками; в/ збільшення загальної суми депозитів комерційних банків; ті збільшення кількості банкнот в обігу.

8.Якщо центральний банк купує в населення велику кількість державних цінних паперів, то:

а/ зобов'язання центрального банку в формі резервів комер­ційних банків збільшуються;

б/ поточні рахунки комерційних банків зменшуються;

в/ загальна маса грошей на руках у населення зменшується;

г/ дисконтна ставка й обсяг позичок центрального банку зростають;

д/ дисконтна ставка й обсяг позичок центрального банку зменшуються.

9.Широкомасштабні операції на відкритому ринку, проведені центральним банком з метою полегшення доступу до кредиту:

а/ знижують загальний розмір резервів комерційних банків;

б/ знижують загальний рівень цін;

в/ підвищують курс державних цінних паперів;

г/ знижують курс державних цінних паперів.

10.Якщо центральний банк продає велику кількість державних цінних паперів на відкритому ринку, то він має на меті:

а/ зробити кредит більш доступним;

б/ ускладнити придбання населенням державних цінних па­перів;

в/ збільшити обсяг інвестицій; ті знизити дисконтну ставку; ' д/ зменшити загальну масу грошей у обігу.

ПРАВИЛЬНО/НЕПРАВИЛЬНО

Визначте, правильні (П) чи неправильні (Н) такі твердження:

1.У кількісному відношенні переважає діяльність держави як кредитора.

2.До позик держава вдається при бюджетному дефіциті.

3.У тих випадках, коли держава бере на себе відповідальність та погашення позик чи виконання інших зобов'язань, взятих фізичними і юридичними особами, вона є позичальником.

4.Як економічна категорія державний кредит знаходиться на стику двох видів грошових відносин — фінансів і кредиту — і поєднує їхні особливості.

5.Державні гарантії не спричиняють зріст витрат з централізованих грошових фондів.

6.Державний кредит обслуговує формування бюджету.

7.При купівлі центральним банком державних облігацій створюються банківські резерви.

8.Сутність операцій на відкритому ринку, спрямованих на і збільшення грошової маси, полягає в купівлі державних облігацій.

9.Виступаючи на фінансовому ринку як позичальник, держава збільшує попит на позикові кошти і тим самим сприяє зниженню ціни кредиту.

10.У сучасних умовах надходження від державних позик стали іншими після податків методом фінансування витрат бюджету.

11.Обсяги операцій держави, що виступає як кредитор, значно вищі, ніж як позичальник.

12.При запозиченні коштів державою забезпеченням кредиту служить усе майно, що знаходиться в її власності.

13.Основою державного кредиту є його зворотність і платність.

14.Не підлягають обігу на ринку цінних паперів облігації з "нульовим" купоном.

15.Облігації, забезпеченням яких є все майно держави, називаються заставними.

 

3. ФІНАНСОВІ РИНКИ

3.1. Поняття і класифікація фінансових ринків

Перехід до ринкових відносин в Україні обумовив необхiдність реформування й укрупнення фінансового сектора еконо­міки з метою посилення його впливу на активізацію інвестиційних процесів та економічний розвиток країни. У зв'язку з цим удосконалювання діяльності фінансових установ вимагає вирішення цілого комплексу проблем, що, насамперед, пов'язані з розширенням фінансового ринку, посиленням прозорості діяльності суб'єктів господарювання на фінансовому ринку.

ОСНОВНІ ТЕРМІНИ І ПОНЯТТЯ

Кожному з наведених нижче положень, позначених цифра­ми, знайдіть відповідний термін або поняття:

а/ фінансовий ринок; б/ валютний ринок; в/ ринок короткострокового капіталу; г/ ринок довгострокового капіталу; д/ первинний ринок цінних паперів; є/ вторинний ринок цінних паперів; -ж/ інвестиційний фонд; з/ відкритий інвестиційний фонд; і/ закритий інвестиційний фонд; к/ інвестиційна компанія.

1.Ринок зобов'язань з терміном погашення менше 1 року.

2.Ринок, на якому здійснюються операції з випущеними в обіг цінними паперами.

3.Ринок акціонерного капіталу і зобов'язань з терміном погашення менше 1 року.

4.Офіційний центр, в якому зосереджена торгівля валютою.

5.Фонд, що здійснює випуск інвестиційних сертифікатів без прийняття зобов'язань про їхній викуп, який створюється на певний строк і здійснює розрахунки за інвестиційними сертифікатами після закінчення терміну діяльності інвестиційного фонду.

6.Фонд, що випускає інвестиційні сертифікати з зобов'язанням перед учасниками про їхній викуп, який створюється на невизначений термін і здійснює викуп своїх інвестиційних сертифікатів у терміни, встановлені інвестиційною декларацією.

7. Ринок, що служить для обігу капіталу.

8.Ринок, на якому корпорації залучають капітал шляхом розміщення цінних паперів.

9.Юридична особа, що торгує цінними паперами, які, крім інших видів діяльності, можуть залучати кошти для здійснення інвестування за допомогою емісії і розміщення цінних паперів.

10.Юридична особа, заснована у формі закритого акціонерного товариства з урахуванням вимог "Положення про інвестиційні фонди й інвестиційні компанії", яка здійснює діяльність у галузі інвестування.

ТЕСТИ

Знайдіть правильні відповіді:

1. Звичайно виділяють такі сектори фінансового ринку:

а/ ринок кредитів;

б/ ринок цінних паперів;

в/ ринок валюти;

г/ ринок прямих інвестицій.

2.Жодна із складових частин фінансового ринку не може і самостійним інструментом ринкової економіки, тому що еоні

а/ взаємозалежні;

б/ мають свою специфіку;

в/ регулюються державою;

г/ являють собою оптові фінансові ринки.

3.Як фінансові посередники виступають:

а/ страхові компанії;

б/ державні підприємства;

в/ банки;:

г/ інвестиційні фонди і компанії.

4.Державне регулювання фінансового ринку здійснюється: а/ Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку; б/ Фондом державного майна;

в/ Національним банком України; ті Міністерством: фінансів України.

5.Оптові фінансові ринки, призначені для здійснення операцій по наданню і запозиченню грошових фондів на короткий термін, називаються:

а/ ринками капіталів; б/ кредитними ринками; в/ грошовими ринками; г/ дисконтними ринками.

6.Оптові фінансові ринки, призначені для здійснення операцій по наданню і запозиченню грошових фондів на тривалий термін, називаються:

а/ кредитними ринками; б/ грошовими ринками; в/ рівнобіжними ринками; г/ринками капіталів.

7.Ринок, на якому банки купують і продають перекладні векселі, називається:

а/ кредитним; б/ рівнобіжним; в/ фондовим; ті дисконтним.

8.Організаційною основою ринку капіталів є:

а/ дисконтні будинки; б/ комерційні банки; в/ фондові біржі; г/ інвестиційні компанії.

9) Основною установою, що регулює функціонування ринку цінних паперів, є:

а/ Міністерство фінансів України;

б/ Національний банк України;

в/ Фонд державного майна;

г/ Державна комісія з цінних паперів і фондового ринку.

10. Відповідно до чинного законодавства України банківська система складається з: а/ одного рівня; б/ двох рівнів; в/ трьох рівнів; ті чотирьох рівнів.

ПРАВИЛЬНО/НЕПРАВИЛЬНО

Визначте, правильні (П) чи неправильні (Н) такі твердження:

1.По каналах прямого фінансування кошти направляються Від власників нагромаджень до позичальників через фінансових посередників.

2.Напрямок коштів безпосередньо від власників нагромаджень до позичальників здійснюється за допомогою операцій з цінними паперами.

3.Комерційні банки цілеспрямовано регулюють потоки кошіів від власників нагромаджень до інвесторів.

4.Розходження між грошовими ринками та ринками капіталів можна розглядати з погляду призначення позикових засобів.

5.Грошові ринки обслуговують процес розширеного відтворення.

6.Ринки капіталів призначені для обслуговування сфери обігу.

7.Грань між грошовими ринками і ринками капіталів у відомих межах умовна, оскільки між ними немає чіткого поділу.

8.Одна з відмінностей між грошовими ринками і ринками капіталів полягає в типах фінансових інструментів, що використовуються для проведення на них операцій.

9.Первинне розміщення цінних паперів здійснюється переважні через фондову біржу.

10.Суть операцій на дисконтному ринку складається в обліку і переобліку векселів.

3.2. Страхування і страховий ринок

Перехід економіки на ринкові відносини, розвиток підпри­ємницької діяльності, розширення кола товарообмінних опера­цій, взаємних договірних зобов'язань між суб'єктами, що госпо­дарюють, об'єктивно вимагають надійної системи гарантій, на­даних страхуванням.

Страхування — це система особливих, перерозподільних відносин, що виникають між учасниками страхового фонду в «в'язку з його утворенням за рахунок цільових грошових внесків і використанням на відшкодування збитку суб'єкта господарю­вання і надання допомоги громадянам при настанні страхових випадків у їхньому житті. Розрізняють майнове й особисте стра­хування, страхування відповідальності і ризиків.

ОСНОВНІ ТЕРМІНИ І ПОНЯТТЯ

Кожному з приведених нижче положень, відзначених цифра­ми, знайдіть відповідний термін або поняття:

а/ страхування;

б/ страховий ринок;

в/ соціальне страхування;

г/ медичне страхування;

д/ самострахування;

є/ перестрахування;

ж/ страхувальник;

з/страховик;

і/ страхова оцінка;

к/ страхова сума;

л/ страховий ризик;

м/ страховий випадок;

н/ страховий тариф;

о/ страховий збиток;

п/ страхове відшкодування.

1.Певна подія, на випадок якої проводиться страхування і яка має випадковий характер настання.

2Подія, передбачена договором страхування або законодавством, що відбулося і з настанням якої виникає зобов'язання страховика здійснити виплату страхової суми страхувальнику або застрахованій третій особі.

3.Форма соціального захисту інтересів населення в охороні здоров'я; вона пов'язана з компенсацією витрат громадян на медичне обслуговування.

4.Особлива форма страхування, що дозволяє розподілити великі ризики між багатьма страховими організаціями.

5.Вартість майна, прийнята для цілей страхування.

6.Сума, виплачувана страховиком по майновому страхуванню і страхуванню відповідальності в покриття збитку при настанні страхового випадку.

7.Сума коштів, на яку фактично застраховані майно, життя і здоров'я громадян.

Ставка платежів по страхуванню з одиниці страхової суми за визначений період.

9.Система економічних відносин, за допомогою яких формується і витрачається фонд коштів, призначених для матеріального забезпечення непрацездатних.

10.Сукупність заходів, спрямованих на запобігання ризиків, створення резервних фондів матеріальних і фінансових ресурсів.

11.Вартість цілком загиблого чи ступінь знецінення частко о ушкодженого майна за страховою оцінкою.

12.Особлива форма перерозподільних відносин із приводу формування і використання цільових фондів коштів для захисту інтересів фізичних і юридичних осіб і відшкодування їм матеріального збитку при настанні несприятливих явищ і подій.

13.Спеціалізована організація, що провадить страхування і Приймає на себе зобов'язання відшкодувати збиток або сплатити страхову суму.

14.Фізична чи юридична особа, що страхує майно або укладае зі страховою організацією договір особистого страхування й сплачує страхові внески.

15.Сфера грошових відносин, де об'єктом купівлі-продажу є страхова послуга, формуються пропозиція та попит на неї.

ТЕСТИ

Знайдіть правильні відповіді:

1.Страхове свідчення (поліс) включає:

а/ правила страхування;

б/ перелік страхових ризиків;

в/ розмір страхової суми і страхового внеску;

г/порядок зміни і припинення страхового договору.

2.Страховики —- це юридичні особи, що:

а/ займаються самострахуванням і перестрахуванням; б/ мають державний дозвіл (ліцензію) на проведення опера­цій страхування;

в/ відають створенням і витратою коштів страхового фонду; ті є страховими посередниками.

3.Страховиками можуть бути: а/ державні страхові організації; б/ страхові акціонерні товариства;

в/ суспільства взаємного страхування; ті перестрахувальні компанії.

4.Фізичні чи юридичні особи, що діють від імені і з доручення страховика відповідно до наданих повноважень, є:

дії страхувальниками; б/ страховими суспільствами; в/ страховими брокерами; ті страховими агентами.

5.Юридичні чи фізичні особи, зареєстровані у встановленому порядку як підприємці, що здійснюють незалежну посередницьку діяльність по страхуванню від свого імені, є:

а/страховиками; б/ страхувальниками; в/ страховими агентами; ті страховими компаніями; д/ страховими брокерами.

6.За формою проведення страхування може бути:а/ обов'язковим;

б/соціальним; в/медичним; г/ добровільним; д/ майновим.

7.Набір різних видів страхування, до яких може вдатися страхувальник, являє собою:

а/ страхування різних видів ризиків;

б/ майнове й особисте страхування;;

в/ асортимент страхового ринку;

г/ ринок страхування;

д/ диверсифікованість страхової діяльності.

<== предыдущая лекция | следующая лекция ==>
Примерная тематика контрольных работ | 


Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском:

vikidalka.ru - 2015-2024 год. Все права принадлежат их авторам! Нарушение авторских прав | Нарушение персональных данных