Корзина подарункова для фруктів

Корзина відрізняється від попередніх конструктивним та архітектурним вирішенням. Вона має овальну форму, дуго­подібну, поперечну й жорстку ручку. Дно овальне, густого плетіння, кузов ажурний (рис. 119).

Виготовляють корзину з обкорованого прута. Плетіння кузова суттєво відрізняється від усіх попередніх. Крім власно­го кузова, додатково виплітають цоколь (низ) корзини.

Дно виконують густим плетінням подібно до плетіння дна овальної корзини з плетеним дном і однією ручкою. Для його виготовлення потрібні поздовжні стояки — 4 шт. завдовжки 220 і діаметром 6 мм; поперечні — 9 шт. завдовжки 160 і діаметром 8 мм; прут — 26 шт. діаметром 3 і завдовжки 850 мм.

Ручку роблять до плетіння каркаса із прута завдовжки 900 і діаметром 12 мм і семи прутів для її обмотування діаметром З мм.

Каркас виготовляють із 36 стояків, згрупованих по три. Крім плетіння двох рядів вірьовочки з двох прутів для за­кріплення стояків, до кузова відносять 30 мм по висоті пле­тіння вірьовочкою з трьох прутів, яким надійно закріплюються стояки, а також ручка і кінці її обмотки. Кількість потрійних стояків — 36, їхній діаметр — 3, довжина — 850 мм.

Ажурні стінки кузова виплітають так: беруть будь-який (перший) стояк з трьох прутів на висоті борта корзини, плавно вигинають його вниз, закладають за другий та третій стояки справа зовні. Далі між третім і четвертим стояками заводять перший всередину, обгинають четвертий та п'ятий зсередини між п'ятим і шостим, виводять назовні й обги­нають із зовнішнього боку шостий та сьомий стояки, а біля основи восьмого стояка заправляють кінці стояків у плетіння вірьовочки з виведенням їх зовні та вниз.

Так само закріплюють решту стояків: за два сусідніх стояки справа із зовнішнього боку, далі за два наступних з внут­рішнього і під кінець зовні обгинають ще два стояки.

Після цього кінці закріплюють простим загинанням за три стояки у вигляді бокової коси.

Косу виплітають для остаточного закріплення кінців основи стояків, а також як елемент декору.

Рис. 119. Корзина подарункова для фруктів: І пруг ручки основний; 2— прут обмотування ручки; З — прут плетіння ік.і оиої коси; 4— прут плетіння цоколя; 5— стояк дна поздовжній; 6 — стояк дна поперечний

Слід відзначити, що як конструктивний елемент коса на­дійно закріплює кінці стояків і забезпечує потрібну жорст­кість бічних стінок кузова, а як декор вигідно доповнює цікаве архітектурне вирішення виробу.

Для плетіння цоколя ЗО стояків установлюють всередину плетіння дна поряд з його стояками. Діаметр стояків цоколя З, довжина — 150 мм. Стояки загинають вниз і закріплюють вірьовочкою з двох прутів.

Далі 30—35 мм по висоті виконують простим плетінням, але краще вірьовочкою з двох прутів. Борт цоколя заплітають простим загинанням за два стояки зовні.

Корзин а-бар

Виріб складається з корзини для зберігання пляшок і корзини-столика, з'єднаних бічними стояками й укріплених підлучками, а також ручки (рис. 120).

Рис. 120. Корзина-бар: 1 — полиця; 2— дно; 3 — облицю­вання дна; 4— кільце центральне;5— кільце мале; 6— кільце нижнє; 7 — кільце опорне нижнє; 8 — кільце опорне дна; 9, 11, 14— фі­гурні вставки; 10— кільце опорне верхньої полиці; 72— кільце велике; 13 — стояк бічний

Корзину для зберігання пляшок складають з дна та фі­гурної вставки, а корзину-столик — з полиці й верхнього кільця огорожі. Дно і полицю виготовляють з клеєної фане­ри завтовшки 4 мм, облицьованої шпоном. Допускається облицювання дна і полиці штучною шкірою на тканинній основі.

Фігурну вставку виготовляють з восьми кілець різного діаметра, з'єднаних між собою та із зовнішнім кільцем цвя­хами. Місця кріплення кілець обмотують лозовою стрічкою.

Між дном і фігурною вставкою, а також полицею й верхнім кільцем прикріплюють прути ажуру.

Оздоблюють корзину-бар нітроцелюлозним або пентафта- ісвим лаком під натуральний колір прута.

Дугоподібна ручка з прута діаметром 18—20 мм є продов­женням бічних стояків.

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: