Главная

Популярная публикация

Научная публикация

Случайная публикация

Обратная связь

ТОР 5 статей:

Методические подходы к анализу финансового состояния предприятия

Проблема периодизации русской литературы ХХ века. Краткая характеристика второй половины ХХ века

Ценовые и неценовые факторы

Характеристика шлифовальных кругов и ее маркировка

Служебные части речи. Предлог. Союз. Частицы

КАТЕГОРИИ:






Поняття про соціальну взаємодію




Л.Д. Климанська, В.Є. Савка

 

ПОВЕДІНКА ЛЮДИНИ

В СОЦІАЛЬНОМУ ДОВКІЛЛІ

 

Навчально-методичний електронний посібник

для студентів всіх напрямків підготовки

 

Львів, 2010

 

Рецензенти:

 

Піча В.М., доктор соціологічних наук, професор НУ “Львівська політехніка”.

Мирський Р.Я., доктор філософських наук, професор НУ “Львівська політехніка”.

 

У навчально-методичному посібнику, опрацьованому відповідно до навчальної програми курсу “Поведінка людини в соціальному довкіллі”, висвітлюються сутність і зміст базових тем навчального курсу та ключові поняття соціології. Наводиться характеристика основних методів збору, опрацювання, аналізу та використання соціологічної інформації.

Для студентів непрофільних вузів всіх форм навчання, всіх, хто цікавиться актуальними проблемами сучасного знання про суспільство.

 

Розповсюджувати та тиражувати без офіційного дозволу авторів заборонено.


ЗМІСТ

 

ТЕМА 1. СОЦІАЛЬНА ВЗАЄМОДІЯ ЯК ОБ’ЄКТ ДОСЛІДЖЕННЯ СУСПІЛЬНИХ НАУК. МЕТОДОЛОГІЯ І МЕТОДИКА ДОСЛІДЖЕНЬ СОЦІАЛЬНИХ ВЗАЄМОДІЙ............................................................................ 1

ТЕМА 2. СУСПІЛЬСТВО ЯК ДИНАМІЧНА СИСТЕМА СОЦІАЛЬ-НИХ ВЗАЄМОДІЙ..................................................................................................... 19

ТЕМА 3. ОСОБИСТІСТЬ У СИСТЕМІ СОЦІАЛЬНИХ ЗВ’ЯЗКІВ ТА ВЗАЄМОДІЙ..................................................................................................... 36

ТЕМА 4. СОЦІАЛЬНА СТРУКТУРА ТА СОЦІАЛЬНА СТРАТИФІ-КАЦІЯ: МАКРОСОЦІАЛЬНИЙ ВИМІР СОЦІАЛЬНОЇ ВЗАЄМОДІЇ........................ 48

ТЕМА 5. ПРОЦЕС ТА ТИПИ СОЦІАЛЬНОЇ ВЗАЄМОДІЇ................. 61

ТЕМА 6. ПРОБЛЕМА НОРМАТИВНОСТІ У СОЦІАЛЬНІЙ ВЗА-ЄМОДІЇ: СУСПІЛЬНИЙ КОНТРОЛЬ ТА ДЕВІАЦІЯ.................................................... 75

ТЕМА 7. СОЦІАЛЬНІ ІНСТИТУТИ. СІМ’Я: МІКРОСОЦІАЛЬНИЙ РІВЕНЬ СОЦІАЛЬНОЇ ВЗАЄМОДІЇ.............................................................................. 90

ТЕМА 8. СОЦІОЛОГІЧНИЙ АНАЛІЗ КУЛЬТУРИ............................ 100

ТЕМА 9. ЕТНІЧНІ АСПЕКТИ СОЦІАЛЬНОЇ ВЗАЄМОДІЇ.............. 113

ТЕМА 10. СОЦІАЛЬНІ ОРГАНІЗАЦІЇ ЯК СУБ’ЄКТИ СОЦІАЛЬ-НОЇ ВЗАЄМОДІЇ.................................................................................................... 124

 

 

ТЕМА 1.

СОЦІАЛЬНА ВЗАЄМОДІЯ ЯК ОБ’ЄКТ ДОСЛІДЖЕННЯ

СУСПІЛЬНИХ НАУК. МЕТОДОЛОГІЯ І МЕТОДИКА ДОСЛІДЖЕНЬ СОЦІАЛЬНИХ ВЗАЄМОДІЙ

 

З найдавніших часів мислителі задумувалися над сутністю і призначенням суспільства та соціальних спільнот, їх роллю в житті людини, намагалися зрозуміти шляхи становлення та самореалізації особистості в суспільному середовищі. Все багатоманіття соціального життя проявляється в різних видах соціальних взаємодій. Систематизованої наукової форми ці знання набули лише у XIX столітті, відколи і бере свій початок наука про суспільство та людину в ньому – соціологія, яка вивчає процеси, що відбуваються в суспільстві, соціальні взаємодії зокрема. Тому доречним буде починати вивчення цієї науки з визначення предмету, який вона досліджує, її структури та функцій, а також інструментарію та процедур збору і аналізу емпіричної інформації, що лежать в основі об'єктивних наукових знань.

 

Поняття про соціальну взаємодію

Головною особливістю соціального життя є взаємодія як окремих індивідів, так і соціальних груп у межах відповідних соціальних інститутів. У процесі цієї взаємодії реалізується соціальна дія партнерів, відбувається взаємне пристосування дій кожного з них, одностайність у розумінні ситуації, усвідомленні її смислу дій, певний ступінь солідарності між ними, або навпаки, непорозуміння і конфронтація.

Соціальна взаємодія – система взаємозумовлених соціальних дій, за яких дії одного суб'єкта (індивіда, групи, спільноти) одночасно є причиною і наслідком відповідних дій інших. Отже, окремі соціальні дії є ланками системи, яка називається взаємодіями. У них кожна соціальна дія зумовлена попередніми і зумовлює наступну дію. Людина, спілкуючись з друзями, родиною, колегами, знайомими і незнайомими людьми, стає суб'єктом соціальних взаємодій.

Соціальні взаємодії – це форма соціальних зв'язків, що реалізуються в обміні діяльністю, інформацією, досвідом, здібностями, уміннями, навичками та у взаємному впливі людей, соціальних спільнот. Об'єктивною основою соціальної взаємодії є спільність чи розбіжність інтересів, близьких чи віддалених цілей, поглядів. Її посередниками, проміжними її ланками, наприклад у сфері праці, є знаряддя і предмети праці, матеріальні й духовні блага та досвід. Для позначення соціальної взаємодії в соціології використовується спеціальний термін «інтеракція». Інтеракція – динамічна взаємодія і співвідношення між двома чи більше змінними, коли величина одної перемінної впливає на величину інших змінних.

Головна особливість соціальної взаємодії полягає в тому, що вона є процесом впливу індивідів один на одного. Інакше кажучи, у процесі взаємодії має місце вплив свідомості, інтересів, потреб, поведінкових установок однієї людини на іншу та навпаки. Соціальні взаємодії за формами прояву є складнішими за соціальні дії. До соціальних взаємодій належать окремі соціальні дії, статуси, ролі, відносини, символи тощо.

Соціальна взаємодія відрізняється від дії зворотним зв'язком. Дія індивіда може бути спрямованою або не спрямованою на іншого індивіда. Тільки дію, спрямовану на іншу людину (а не на фізичний об'єкт), ту, яка породжує зворотну реакцію, слід кваліфікувати як соціальну взаємодію.

Отже, взаємодія – двосторонній процес обміну діями між: людьми.

Дії поділяються на такі види:

· фізичні (передавання книжки, написання листа);

· вербальні, чи словесні (образа, привітання);

· жести (усмішка, рукостискання);

· розумові (внутрішні міркування, роздуми).

Перші три види відповідають критеріям соціальних дій (М. Вебера): вони усвідомлені, мотивовані, орієнтовані на іншого. До соціальних взаємодій не входить останній вид дій (хіба що крім прямого передання думок телепатами). У цьому контексті соціальні взаємодії поділяються на фізичні, вербальні, жести.

Соціальні взаємодії здійснюються в різних сферах: економічній, професійній, сімейно-родинній, демографічній, політичній, релігійній, територіально-поселенській.

Взаємодія є способом, за допомогою якого партнери узгоджують свої цілі й засоби їх досягнення, здійснюють розподіл дефіцитних ресурсів (дефіцитними вони стають, оскільки є обмеженими і тому не можуть бути поділені порівну між усіма) тощо.

Види соціальної взаємодії класифікують:

– за кількістю суб'єктів взаємодії: між двома людьми, між індивідом і групою, між групами;

– за характером взаємовідносин суб'єктів взаємодії: односторонні та двосторонні, солідарні (узгоджені) та антагоністичні (ворожі);

– за терміном: короткочасні й довгочасні;

– за наявністю (відсутністю) організованості: організовані та неорганізовані;

– за свідомістю взаємодії: усвідомлені та неусвідомлені;

– за «матеріальністю» обміну: інтелектуальні (ідейні), почуттєві (емоційні) та вольові.

Крім видів, прийнято розрізняти такі форми взаємодій: кооперацію, конкуренцію, суперництво і конфлікт.

Щоб зрозуміти процеси, що відбуваються в суспільстві, необхідно вивчати соціальні взаємодії.

Існують два основних рівні дослідження соціальної взаємодії: міжособова (основний фокус досліджень на мікрорівні) та інституційна інтеракція (на макрорівні суспільства). У будь-якому соціальному контексті поєднуються елементи їх обох.

Обидва рівні і всі можливі види та форми соціальних взаємодій вивчає соціологія – наука про суспільство. Тому далі буде розглянуто основні положення цієї науки, а потім, спираючись на них – методологію і методику наукових досліджень соціальних взаємодій.

 






Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском:

vikidalka.ru - 2015-2024 год. Все права принадлежат их авторам! Нарушение авторских прав | Нарушение персональных данных