Главная

Популярная публикация

Научная публикация

Случайная публикация

Обратная связь

ТОР 5 статей:

Методические подходы к анализу финансового состояния предприятия

Проблема периодизации русской литературы ХХ века. Краткая характеристика второй половины ХХ века

Ценовые и неценовые факторы

Характеристика шлифовальных кругов и ее маркировка

Служебные части речи. Предлог. Союз. Частицы

КАТЕГОРИИ:






Захисні споруди цивільного захисту




ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

 

Розвиток та удосконалення сучасних засобів ураження, аварії, катастрофи що виникають на атомних електростанціях (АЕС), хімічно небезпечних об’єктах (ХНО) та інших підприємствах України, а також можливі стихійні лиха можуть завдати значної шкоди промисловим об’єктам і привести до загибелі людей. Усе це змушує керівників держави, керуючий склад об’єктів господарської діяльності (ОГД) вживати заходів щодо захисту населення, робітників та службовців промислових і приватних підприємств від впливу ядерної, хімічної зброї, звичайних засобів ураження ворога, зберегти людей у випадку виникнення аварії, катастроф на підприємстві, при виникненні стихійних лих і не допускати руйнування промислових об’єктів. Для забезпечення надійного захисту населення країни в надзвичайних ситуаціях і використовуються різного роду спорудження (укриття, протирадіаційні укриття (ПРУ), найпростіші укриття), проводяться розосередження робітників та службовців, евакуація населення і застосування індивідуальних і медичних засобів захисту.

Найбільш надійним є укриття людей в захисних спорудах. Але ефективно можна здійснити захист людей в разі комплексного використання усіх способів з урахуванням конкретних обставин. Ось чому на об'єктах господарювання заздалегідь і в час проявлення надзвичайної ситуації (НС) необхідно проводити комплекс заходів щодо забезпечення надійного захисту робітників і службовців.

Захисні спорудження призначено для захисту людей від наслідків аварій (катастроф) і стихійних лих, а також від вражаючих факторів зброї масовогоураження (ЗМУ) і звичайних засобів нападу, впливу вторинних вражаючих фактів ядерного вибуху.

Захисні спорудження підрозділяються:

- за призначенням: для захисту населення; для розміщення органів керування і медичних установ.

- за місцем розташування: вбудовані; що стоять окремо; метрополітени; гірничі виробки.

- за місткістю: малі (на 150-600 осіб); середні (на 600-2000 осіб); великі (більше 2000 осіб).

- за терміном будівництва: ведені завчасно; шидкозведені.

Швидкобудівні сховища (ШБС), так само як і збудовані завчасно, повинні мати приміщення для людей, місця для розміщення найпростішого промислового обладнання, санвузли, аварійний запас води, входи і виходи, аварійний вихід.

- за забезпеченням фільтровентиляційними пристроями (ФВП): ФВП промислового виготовлення; ФВП, виготовлене з підручних матеріалів.

- за захисними властивостями: сховища і протирадіаційні укриття; найпростіші укриття – щ ілини (відкриті та перекриті).

Сховища (рис. 1) забезпечують надійний захист людей від усіх вражаючих факторів (високих температур і шкідливих газів, пожеж, вибухонебезпечних, радіоактивних і небезпечно хімічних речовин (НХР), обвалів і уламків зруйнованих будинків і споруджень і ін.), а також від ЗМУ і звичайних засобів нападу. За своїми захисними властивостями сховища підрозділяються на: сховища 1-го класу розраховані на надлишковий тиск у фронті ударної хвилі не менше 500 кПа і мають kзах не менше 5000; сховища 2-го класу мають

1 - захисно-герметичні двері; 2 - шлюзові камери; 3 - санітарний вузол; 4 - основне приміщення для розміщення людей; 5 - галерея і оголовок аварійного виходу; 6 - фільтровентиляційна камера; 7 - медична кімната; 8 - комора для продуктів.

 

Рисунок 1 – Схема сховища

 

витримувати надлишковий тиск не менше 300 кПа і мають kзах не менше 3000; сховища 3-го класу розраховано на надлишковий тиск не менше 200 кПа і kзах =2000; сховища 4-го класу розраховано на надлишковий тиск не менше 100 кПа і мають кзах= 1000.

Протирадіаційні укриття (ПРУ) захищають людей від зовнішнього нейтронного випромінювання і безпосереднього потрапляння радіоактивного пилу, крапель отруйних речовин і аерозолів бактеріальних засобів в органи дихання, на шкіру і одяг, а також від світлового випромінювання ядерного вибуху.

ПРУ обладнують з розрахунком на найменший необхідний коефіцієнт захисту. Вони обладнуються насамперед у підвальних поверхах будинків і споруд: саме тут kзах має максимальне для всієї споруди значення. Так, підвали 2-3-поверхових кам’яних будівель послаблюють радіацію в 200-300 разів, середня частина підвалу кам’яної будівлі в кілька поверхів - у 500-1000 разів, підвали в дерев’яних будинках - в 7-12 разів.

Під ПРУ можна використовувати і наземні поверхи будівель і споруд. Найбільш придатні для цього кам’яні і цегляні будівлі, які мають капітальні стіни і невеликі площі отворів. Перші поверхи багатоповерхових кам’яних будинків ослаблюють радіацію в 5-7 разів, а верхні (за винятком останнього) - в 50 разів. Завчасно збудовані ПРУ за місткістю не обмежуються, обґрунтована мінімальна місткість – 5 чол.

В ПРУ передбачають основні та допоміжні приміщення. До основних відносять приміщення для людей, до допоміжних - санітарні вузли, вентиляційні камери, тамбури, приміщення для зберігання забрудненого верхнього одягу та ін.

Найпростіші укриття (рис. 2) – щілини (траншеї) – будуються і обладнуються при загрозі воєнних конфліктів повсюдно для тієї частини населення, яка не забезпечена захисними спорудами. Щілини (траншеї) можуть бути відкритими і перекритими. Якщо люди укриваються в простих, відкритих щілинах, то вірогідність їх ураження ударною хвилею, світловим випромінюванням і проникаючою радіацією ядерного вибуху зменшиться в 1,5-2 рази порівняно з перебуванням на відкритій місцевості; опромінення людей в результаті радіоактивного зараження місцевості зменшиться в 2-3 рази, а після дезактивації заражених щілин – у 20 разів і більше. Але найпростіші укриття не забезпечують захист органів дихання від отруйних речовин і біологічних засобів.

а
б

 


Рисунок 2 – Будування найпростіших укритть: відкритої а) та перекритої б) щілин

 

У містах укриття будуються, як правило, з подвійним призначенням. У мирний час вони використовуються для потреб народного господарства (склади, гаражі, класи, їдальні, навчальні пункти ЦЗ, майстерні і та ін.), а у воєнний час - для укриття людей.

 

Вимоги до сховищ

 

Сховища мають зводитися з урахуванням таких основних вимог: забезпечувати безперервне перебування в них людей не менше двох діб; будуватися на ділянках місцевості, які не піддаються затопленню; бути віддаленими від водостоку і напірної каналізації (не допускається прокладка транзитних інженерних комунікацій через сховище); мати входи і виходи з тим же ступенем захисту, що і основні приміщення, а на випадок завалу - аварійні віддалені виходи; сховища мають бути обладнанні вентиляцією, санітарно-технічними пристроями, засобами очищення повітря від отруйних речовин (ОР), радіоактивних речовин (РР), бактеріальних речовин (БР).

Сховища повинні забезпечувати створення необхідних санітарно-гігієнічних умов для людей. Основними показниками цих умов є: вміст вуглекислого газу, температура і вологість повітря. Повітря має містити не більше 1% вуглекислого газу (гранично допустима концентрація дорівнює 3%), мати відносну вологість не більше 70% (гранично допустима - 80%) і температуру повітря не вище +23°С (гранично допустима - +31°С).

 

Будова сховищ

 

Сховище складається з основних і допоміжних приміщень (див. рис 1). До основних згідно з ДБН В.2.2-5-97 відносяться приміщення для людей, пункти керування, медичні пункти. До допоміжних відносяться: фільтровентиляційні приміщення (ФВП), санітарні вузли, захищені дизельні електростанції (ДЕС), приміщення для збереження продовольства, тамбур-шлюзи, тамбури, електрощитові, станція перекачки, балонні, приміщення для дозиметричного контролю, роздягальні, приміщення для брудного одягу, душові.

Сховище забезпечується електроенергією від зовнішньої електромережі, а при необхідності від автономного джерела - захищеної дизельної електростанції. На випадок порушення електропостачання в укриттях передбачається аварійне освітлення від переносних електричних ліхтарів, батарей, акумуляторів та інших джерел.

Сховище обладнують телефонним зв’язком з пунктом управління (ПУ) об’єкта і радіо, підключене до районної або місцевої об’єктової радіотрансляційної мережі. Водопровід і каналізацію сховищ проводять від загальних водопровідних і каналізаційних мереж. Крім цього в сховищах передбачають створення аварійних запасів води.

Труби інженерних мереж усередині сховища фарбуються у відповідний колір: білий - повітрозабірні труби режиму чистої вентиляції; жовтий - повітрозабірні труби режиму фільтровентиляції; червоний - труби режиму вентиляції при пожежі (до теплоємного фільтра); чорний - труби електропроводки; зелений - водопровідні труби; коричневий - труби системи опалення.

На всіх трубах (крім труб електропроводки) у місцях їхнього введення стрілками вказують напрямок руху повітря або води.

 






Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском:

vikidalka.ru - 2015-2024 год. Все права принадлежат их авторам! Нарушение авторских прав | Нарушение персональных данных