Штукатурні розчини. Особливості складу

Штукатурні розчини застосовують для цегельних, де­рев'яних, гіпсових і бетонних поверхонь в умовах будівельно­го майданчику (мокрий спосіб оздоблювання). Для звичайних штукатурок застосовують цементні, цемент­но-вапняні, вапняні, вапняно-гіпсові, гіпсові, глинисто-вапняні і т.п. в'яжучі.

Вибір і застосування розчинів для звичайних штукатурок в залежності від умов експлуатації будівель:

1. Приміщення з відносною вологістю повітря >60%, а також зовнішні стіни, цоколі, карнизи тощо, які піддаються систематичному зволоженню → рекомендовані розчини: цементні і цементно-вапняні.

2. Коли W<60%, а також зовнішні стіни, які не піддаються система­тичному зволоженню: зовнішні кам'яні і бетонні стіни, а також внутрішні кам'яні і бетонні стіни, перегородки і перекриття → вапняні і цементно-вапняні; зовнішні і внутрішні кам'яні, дерев'яні стіни і гіпсові стіни → вапняно-гіпсові і глинисто-вапняні; внутрішні дерев'яні і гіпсові стіни і перегородки → вапняно-гіпсові і гіпсові.

Рекомендовані в’яжучі залежно від виду штукатурки:

1. Зовнішня штукатурка – для стін, цоколів, карнизів і т.п., які піддаються систематичному зволоженню а також внутрішня – для стін, перегородок і перекриттів у приміщеннях з W>60% → кам’яна і бетонна поверхня → ПЦЦ, ШПЦ, ПЦ М300…400.

2. Зовнішня – для стін будівель, які не піддаються систематичному зволоженню: кам’яні і бетонні поверхні → вапно, вапняно-шлакові і т.п., ПЦ М300; дерев’яні і гіпсові поверхні → суміші вапна з гіпсом, глиною.

3. Внутрішня – для стін, перегородок і перекриттів у приміщеннях з W >60% → кам’яні і бетонні поверхні → вапно, вапно з гіпсом, ПЦ М300, глина.

Як заповнювач для звичайних штукатурок застосовують пі­сок, який відповідає вимогам державного стандарту на пісок для будівельних робіт. Найбільший розмір зерен піску для під­готовчих шарів (обризгу і ґрунту) не більше 2,5 мм, для оздоб­лювального шару - 1,2 мм.

Рухливість розчинів для різних шарів штукатурки прийма­ють залежно від призначення розчину і способу його нанесення, коливається в межах 7…14 см ОК.

Для підвищення рухливості штукатурних розчинів застосовувують органічні пластифікатори - мікропіноутворювачі. Для розчинів з добавкою гіпсу при добав­ляють уповільнювачі тужавлення (мездровий і кістковий клеї, загашене вапно). Штукатурні роботи взимку в приміщеннях, що обігрівають­ся, при температурі повітря не нижче 10°С виконують із засто­суванням таких самих розчинів, як і в літніх умовах. Якщо температура повітря від 5°С до 8°С, то температура розчинів повинна бути не нижча +8°С. Для зниження температури замерзання розчинів до їхнього складу додають протиморозні хімічні добавки, що забезпечують тверднення розчинів при відємній температурі.

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: