Лекція 16. Політичний протест і революція

Протестна політична поведінку. Відмінності між «м’якими» й «жорсткими» (радикальними) протестними діями. Включеність у них відносно невеликої, порівняно із загальною кількістю населення, групи людей. Визначення поняття. Конвенціальна й неконвенціальна поведінка/участь. Нормативний підхід: протест як форма нетрадиційної політичної поведінки. Можливі форми політичного протесту. Конфліктологічний підхід – протест як форма прояву конфлікту поряд з повстанням. Фактори, що лежать в основі політичного протесту. Феномен (відносної) депривації (Стауффер, Мертон, Руінсіман) як ключ до проблеми (політичного) протесту. Абсолютна депривація. Відмінність відносної депривації від фрустрації та їхній вплив на агресію. Фактори, що сприяють депривації, теорія «останньої краплі». Елементи моделі відносної депривації та пояснення з її допомогою феномена політичного протесту. Багатофакторний характер мотивації до протесту (на прикладі стабільних соціально-економічних систем Заходу). Взаємозв’язок політичної нестабільності й протесту. Вплив поширеного типу політичної культури на протестні дії. Парадокси мотивації протесту на пострадянському просторі (Кінсбургський). Ставлення населення до різних форм протесту й проблема об’єктивності респондентів під час відповіді на подібні питання.

Революція як соціально-політичний феномен. Етимологія та походження терміна. Визначення революції, її відмінність від еволюції, реформи й повстання. Суперечливість, політизованість вживання терміна (по відношенню до «не-революцій» і не вживання по відношенню до явно революційних подій). Соціальні та політичні революції. Буржуазні й соціалістичні революції в марксистській традиції. «Революції згори»: вимушеність, незавершений характер і зв’язок з глибокими реформами. Національно-визвольні революції. «Оксамитові» й «кольорові» революції. Соціальні передумови революції. Визначення «революційної ситуації» за В.І. Леніним. Одна з можливих оцінок революції як прояву «соціальної хвороби». «Соціологія революції» П. Сорокіна (1925), «Природна історія революції» Л. Едвардса (1927), Т. Скокпол «Держави й соціальні революції» (1979). Зловживання (спекуляції) терміном «революція».

Революційний характер розвитку пострадянського простору. «Заперечення минулого» як принцип мислення, ідеології та політичної діяльності на пострадянському просторі. Переривчастість розвитку. Різні оцінки Жовтневої революції 1917 року. Особливості «кольорових» і «арабських» революцій останніх років. Різні погляди на «Помаранчеву революцію» в Україні.

Питання семінарського заняття:

1. Протестна політична поведінка.

2. Революція як соціально-політичний феномен.

3. Революційний характер розвитку пострадянського простору.

Гра-дискусія. Оцінка Жовтневої та «Помаранчевої» революцій. (Революції в історії пострадянського простору)

Дискусійні питання:

1. «Революційна ситуація», що для неї необхідно? (Масове невдоволення, неспроможність влади, наявність ідеологічної альтернативи й сили, здатної за собою повести)

2. Чи була «Помаранчева революція» в Україні революцією? (За і проти)

3. Загальне й особливе в «кольорових революціях» останніх років.

4. Чи може статися революція в Росії і які можливі її сценарії?

Можливі теми рефератів і завдань для самостійної роботи:

· Мотивація протестної політичної поведінки.

· Роль протестної політичної поведінки в сучасному світовому політичному процесі.

· «Соціологія революції»: аналіз концепцій.

· Революційний характер розвитку пострадянського простору й України зокрема.

· Різні оцінки Жовтневої революції 1917 року.

· Особливості «кольорових» і «арабських» революцій останніх років.

· Погляди на «Помаранчеву революцію» в Україні.

Навчальна література:

1. Иванов В.Н. Протестное политическое поведение / В.Н. Иванов // Политическая социология / отв. ред. В.Н. Иванов, Г.Ю. Семигин. - М.: Мысль, 2000. – Гл. 8.http://lib.socio.msu.ru/l/library?e=d-000-00---001ucheb--00-0-0-0prompt-10---4------0-0l--1-ru-50---20-help---00031-001-1-0windowsZz-1251-00&a=d&cl=CL1&d=HASH7ca435d2136f7119c28718.16

2. Иванов В.Н. Система социально-политических показателей / В.Н. Иванов // Политическая социология / отв. ред. В.Н. Иванов, Г.Ю. Семигин. - М.: Мысль, 2000. – Гл. 2.http://lib.socio.msu.ru/l/library?e=d-000-00---001ucheb--00-0-0-0prompt-10---4------0-0l--1-ru-50---20-help---00031-001-1-0windowsZz-1251-00&a=d&cl=CL1&d=HASH7ca435d2136f7119c28718.16

Рекомендована додаткова література:

1. Грязнова О.С. Теоретические подходы в социологии революции: сравнительный анализ концепций П. Сорокина, Л. Эдвардса и Т. Скокпол: автореф. дисс. … к.соц.н. (22.00.01) / О.С. Грязнова; Институт социологии РАН. – М., 2009. – 28 с. http://www.isras.ru/publ.html?id=1412

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: