Характеристика процесу запам’ятання

1. Запам’ятання має вибірковий характер, тобто у пам’яті людини закріплюється далеко не все, що впливає на її органи чуття. Вибір інформації, яку буде збережено визначається потребами, мотивами, цілями людини.

2. Запам’ятання є закономірним продуктом дії суб’єкта з об’єктом, тобто людина краще запам’ятовує ту інформацію, з якою вона працює (використовує у своїй діяльності, переробляє, аналізує тощо), оскільки при цьому закріплюється не тільки матеріал, але й власні дії з цим матеріалом.

3. Запам’ятання відбувається за законом «краю» (Г.Еббінгауз), тобто з потоку інформації краще запам’ятовуються її крайні масиви – початок і кінець.

4. Запам’ятовуються краще ті дії, які не були доведені до завершення, та пов’язаний з ними матеріал (ефект незакінченої дії (Б.В.Зейгарнік)). Це пояснюється тим, що в процесі виконання дії інформація, що використовується, регулюється оперативною пам’яттю. Її особливість така, що ця інформація вважається необхідною лише до моменту досягнення мети. Якщо дію перервано, тобто мету не досягнуто, то ця інформація вважається ще актуальною, тому зберігається на рівні оперативної пам’яті.

5. За видами запам’ятання може бути:

ü Мимовільним або довільним.

ü Механічним, асоціативним або смисловим (логічним).

6. Процес довільного логічного запам’ятання визначається наявністю спеціальних мнемічних дій:

ü Усвідомлення мети запам’ятання.

ü Розуміння смислу матеріалу, що запам’ятовується.

ü Аналіз матеріалу.

ü Виділення в матеріалі найбільш суттєвих положень.

ü Узагальнення цих положень.

ü Запам’ятання цього узагальнення.

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: