ТОР 5 статей:
Методические подходы к анализу финансового состояния предприятия
Проблема периодизации русской литературы ХХ века. Краткая характеристика второй половины ХХ века
Характеристика шлифовальных кругов и ее маркировка
Служебные части речи. Предлог. Союз. Частицы
КАТЕГОРИИ:
- Археология
- Архитектура
- Астрономия
- Аудит
- Биология
- Ботаника
- Бухгалтерский учёт
- Войное дело
- Генетика
- География
- Геология
- Дизайн
- Искусство
- История
- Кино
- Кулинария
- Культура
- Литература
- Математика
- Медицина
- Металлургия
- Мифология
- Музыка
- Психология
- Религия
- Спорт
- Строительство
- Техника
- Транспорт
- Туризм
- Усадьба
- Физика
- Фотография
- Химия
- Экология
- Электричество
- Электроника
- Энергетика
Порівняльна характеристика мислення та уяви
| Мислення | Уява |
| Спільні ознаки | |
| ü Забезпечують випереджальне відображення; ü Функціонують в проблемних ситуаціях. | |
| Відмінні ознаки | |
| ü Має місце при розв’язанні проб-лемних ситуацій з повною вичерпною вихідною інформа-цією (тоді хід розв’язання проб-лемної ситуації відбувається за законами мислення); | ü Має місце при розв’язання проб-лемних ситуацій з неповною вихідною інформацією (тоді в ході розв’язання проблемної ситуації уява доповнює недостатність інформації або відповідних знань та досвіду); |
| ü Відбувається на концептуаль-ному рівні, тобто шляхом оперу-вання поняттями; | ü Відбувається на конкретнооб-разному рівні, тобто шляхом оперування образами та уявленнями; |
| ü Результатом розв’язання проб-лемної ситуації є знаходження рішення у вигляді нової комбінації понять. | ü Результатом розв’язання проб-лемної ситуації є знаходження рішення у вигляді нової комбінації образів та уявлень. |
Імажитивні операції (операції уяви)
Специфіка уяви при розв’язанні проблемних задач полягає в особливостях аналітико-синтетичного характеру її операцій:
аналіз – виділення частин або ознак чи властивостей в образах явищ;
синтез – поєднання образів явищ при новому сполученні властивостей.
| Аглютинація («склеювання») | Поєднання різних частин об’єктів, які у повсякденному житті не поєднуються. |
| Гіперболізація | Збільшення або зменшення предмета при збереження його пропорцій. |
| Акцентування (загострення) | Підкреслювання будь-яких окремих частин або ознак предметів. |
| Схематизація | Злиття окремих уявлень та образів однорідних предметів, внаслідок чого згладжуються їхні відмінності, а риси подібності виступають чітко. |
| Типізація | Створення нового образу, який втілює суттєві, спільні (див. визначення схематизації) ознаки однорідних предметів. |
Види уяви
| За мірою реалізації результатів | |||
| Пасивна | Активна | ||
| Така уява, що її здійснення полягає у створенні образів та програм дій, які не втілюються і не можуть втілитись в діяльності, тобто їхнє втілення навіть не передбачається. | Така уява, що її здійснення полягає у створення образів і програм дій, які мають бути втіленні в діяльності. | ||
| За характером цілей | За мірою новизни та оригінальності | ||
| Умисна | Неумисна | Репродуктивна | Продуктивна |
| Така уява, що процес її здій-снення відбува-ється свідомо та цілеспрямовано (мрії) | Така уява, що процес її здій-снення відбува-ється несвідомо (має місце при змінених станах свідомості – сно-видіння, галю-цинації, марення). | Така уява, що полягає у ство-ренні нових обра-зів з опорою на опис | Така уява, що полягає у са-мостійному ство-ренні нових обра-зів. |
ТВОРЧА ДІЯЛЬНІСТЬ І КРЕАТИВНІСТЬ ОСОБИСТОСТІ
Творча діяльність – людська діяльність, яка має за мету створення будь-чого нового, не схожого на те, було створено раніше.
З точки зору об’єктивного аналізу творча діяльність можу розглядатися як створення нових матеріальних і духовних цінностей, об’єктів людської культури взагалі.
З психологічної точки зору творча діяльність – не тільки процес створення принципово нового, але й діяльність, що передбачає відкриття нового для конкретної людини, розв’язання задача, які вона ще ніколи не розв’язувала.
Етапи творчої діяльності
1. Творча задумка – переживання потреби у створенні чогось нового та спонукання (мотивація) до цього.
2. Постановка задачі – формування мети творчої діяльності, тобто уявлення конкретного втілення чогось нового.
3. Підготовча діяльність – пошук необхідної інформації.
4. Формування нових ідей щодо розв’язання задачі – формування гіпотез методом систематичного перебору.
5. Втілення ідей в процесі творчої діяльності і отримання нового результату.
Процес творчої діяльності часто супроводжується інсайт-рішенням – раптовим переходом у свідомість результату розв’язання творчої задачі після неусвідомленого процесу розумової роботи над цією задачею. Провідне роль тут відіграє інтуїтивне мислення, тобто таке максимально згорнуте мислення, при якому усвідомлюються тільки початок і кінець процесу розв’язання проблемної задачі, а результат, якби отримується у готовому вигляді.
У процесах інтуїції велике значення має інтелектуальний досвід особистості, на основі якого і будується творчий результат. Це відбувається через асоціативну пам’ять, складні мислительні та імажитивні перетворення інформації, завдяки яким творчій продукт виходить далеко за межі того досвіду особистості, з якого виникає.
Креативність особистості
Особистість, здатна до творчої діяльності характеризується такою якістю, як креативність.
Креативність є комплексною властивістю особистості і складається з двох взаємопов’язаних компонентів:
| Мотиваційний компонент | Інтелектуальний компонент |
| ü Потреба у творчій діяльності. ü Готовність до виконання діяльності на творчому рівні – відсутність страху перед нестандартними діями, готовність до ризику. ü Наявність творчої мотивації – бажання творити заради самого процесу творчості переважає над бажанням створювати задля результату. ü Прагнення навіть після розв’язання сформульованої задачі ще акумулювати нові ідеї. ü Наявність творчої ініціативи, тобто прагнення приймати на саме зобов’язання і самостійно приймати творчі рішення. | ü Наявність творчої обдарованості, тобто сполучення відповідних здібностей, що дозволяють людині виконувати творчу діяльність на високому рівні. ü Високо розвинута творча уява, тобто здатність формувати принципово нові ідеї на основі створення нових образів та уявлень. ü Високо розвинуте дивергентне мислення, тобто здатність знаходити рішення у всіх можливих напрямках. ü Високо розвинутий інтелект, що дозволяє людині адекватно розуміти сутність процесів і явищ, з якими пов’язана його творча діяльність. ü Високо розвинуте інтуїтивне мислення. ü Домінантність уваги, тобто здатність тривалий час утримувати увагу на одному й тому ж об’єкті чи проблемі. ü Глибина і широта мислення, тобто здатність охоплювати всю проблему в цілому, не упускаючи необхідних деталей, і усвідомлювати сутність предметів і явищ, розуміти причинно-наслідкові зв’язки та закономірності розвитку явищ оточення. ü Гнучкість мислення, тобто здатність швидко звільнятися від прийомів та способів дій, що були закріплені в минулому досвіді, швидко змінювати дії при зміні ситуації. |
Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: