Способи передачі обертаючого руху від електродвигуна до робочої машини

В залежності від призначення і конструкції електричних машин і механізмів, а також від вимог, які пред’являються до їх валів застосовують основні види з’єднань:

¾ за допомогою муфт;

¾ редукторів;

¾ шківів;

¾ пасів;

¾ шестерень.

З'єднання валів за допомогою муфт:

- жорстке з'єднання (для забезпечення роботи валів без зміщення) виконують за допомогою фланців, або жорстких муфт. Для жорсткого з'єднання валів використовують поперечно - згортні муфти і зубчасті муфти типа МЗН або МЗУ.

- напівжорстке з'єднання (для з'єднання валів турбогенераторів з валами парових турбін) виконують за допомогою зубчато-пружних муфт (муфти змінної жорсткості типу Бибби);

- еластичне з'єднання (при можливості бокових або кутових зміщеннях валів) виконують за допомогою пружних втулочно - пальцьових муфт типу МУВП.

Для передачі обертаючого моменту від електродвигуна до робочої машини можуть використовуватися різноманітні пристрої, що передають: механічні, гідравлічні, електромагнітні.

Механічні передачі, що володіють простотою конструкції і невеличких втрат на тертя, є найпоширенішими.

За призначенням, принципу дії і конструкції муфти класифікують:

- муфти з постійним зчепленням валів електродвигуна і робочої машини (глухі, пружні, рухливі й ін.).

фланцеві поперечно - згортні муфти є найбільше поширеною з групи глухих муфт.

Глуха муфта складається з двох напівмуфт, одна з яких насаджена на вал електродвигуна, а інша - на вал виробничої машини або механізму. Обидві напівмуфти з'єднуються безпосередньо за допомогою болтів. Пружні муфти можуть бути металевими або неметалевими. У якості перших використовують сталеві пружини або сталеві пружинні стрижні, пластини або пакети пластин. Неметалевим пружним елементом в основному є гума або шкіра, що володіє високою еластичністю. Муфти з пружними металевими елементами більш довговічні, мають менші розміри, але більшу вартістю, чим муфти з неметалевими пружними елементами.

Рисунок 5 – Жорстка муфта

Ремінні передачі застосовують при деякій відстані між осями електродвигуна і робочої машини або при їхній неоднаковій частоті обертання. Передачі цього виду мають простоту, повільністю ходу, безшумністю роботи, малі початкові витратами.

Недоліками ремних передач є великий надлишковий тиск на вали, мала компактність, мінливість частоти обертання за рахунок прослизання ременя і невисокий ккд.

Ремінні передачі складаються з двох шківів, укріплених на валах електродвигуна (головний) і машини (вторинний). Розрізняють дві гілки ременя головну S1 і вторинну S2. Головна гілка при прямуванні ременя натягнута сильніше. Приводні ремені за формою поперечного перерізу можуть бути плоскими, клиновими (трапеція видними), зубцюватими, круглими. Останні використовують лише в установках малої потужності, наприклад, у приводах швейних машин, у настільних верстатах, різноманітних приладах. Відповідно формі поперечного перерізу ременя передачі називають плоско ремінними, клино ремінними і кругло ремінними.

Плоскоремінна передача одержала поширення у виді відкритої або прямої передачі. Вона застосовується, коли вали електродвигуна і машини рівнобіжні й обертаються в одну сторону. Інші види плоско ремінної передачі - перехресна, полу перехресна, кутова - зустрічаються рідше. Передача з натяжним роликом може застосовуватися при малій між осьовій відстані і великих передатних відношеннях. Натяжний ролик виконується циліндричним і встановлюється на зворотній гілці ременя. У цих передачах можуть використовуватися шкіряні, прогумовані, тканинні, вовняні й інші ремні. Гарною тяговою спроможністю, тривкістю, надійністю і довговічністю, особливо в умовах різко змінних навантажень, володіють шкіряні ремні. Але вони дороги і цілком непридатні для роботи в сирих місцях і середовищах, насичених агресивними парами. Прогумовані ремні не мають цих хиб, можуть працювати при швидкості ременя до 30 м/с і тому одержали широке поширення у приводах.

Прогумовані ремні виготовляються у виді стрічок і поставляються заводами в рулону. При монтажі передачі відрізають стрічку заданої (розрахованої, заміряної по шківах) довжини, звертають її в кільце і з'єднують кінці. З'єднують їх різноманітними способами: склеюють, зшивають сирицевим ремінцем, скріплюють за допомогою дротових гачків або болтами. Склеєні ремні мають високу еластичність, забезпечують передачі повільність, велику швидкість ременя і більший термін служби його. Ремні, що зшили за допомогою дротових гачків або сирицевого ремінця, більш жорсткими і менш тривкі. З'єднання кінців ременя за допомогою болтів і металевих пластин є простим і тривким, може застосовуватися при великих переданих потужностях, по малих швидкостях ременя.

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: