Главная

Популярная публикация

Научная публикация

Случайная публикация

Обратная связь

ТОР 5 статей:

Методические подходы к анализу финансового состояния предприятия

Проблема периодизации русской литературы ХХ века. Краткая характеристика второй половины ХХ века

Ценовые и неценовые факторы

Характеристика шлифовальных кругов и ее маркировка

Служебные части речи. Предлог. Союз. Частицы

КАТЕГОРИИ:






Характеристика основних небезпечних та шкідливих факторів.




2.3.1. Вибухонебезпека - виникає при утворенні вибухонебезпечних сумішей аміаку, ПГ та азото-водневої суміші (АВС) з повітрям внаслідок їх викидів в робочу зону в результаті розгерметизації апаратів та трубопроводів при виникненні аварійних ситуацій, порушеннях норм технологічного режиму. Засоби захисту: дотримання НТР та правил експлуатації обладнання, недопущення витоку вибухонебезпечних речовин, дії у відповідності з ПЛАС.

 

2.3.2. Пожежонебезпека - виникає при порушенні правил ведення вогневих робіт, "КЗ" в електрообладнанні, порушенні правил пожежної безпеки, попаданні на гарячі трубопроводи легкозаймистих речовин та матеріалів. Засоби захисту: дотримання НТР, правил роботи, не палити на території підприємства, а тільки у встановлених місцях, не використовувати відкритого вогню без наряд-допуску на проведення вогневих робіт, утримувати в справному стані засоби пожежогасіння та пожежної сигналізації і правильно їх використовувати, своєчасно сповістити пожежну охорону, використовуючи телефон та сповіщувачі.

 

2.3.3. Небезпека отруєння - виникає при перевищенні гранично допустимих концентрацій

(ГДК) шкідливих речовин. Засоби захисту: спецодяг, протигаз з фільтром ДОТ 600 А2В2Е2К2Р3. Перша допомога: покину­ти загазовану зону, винести потерпілого, відновити дихання. Для відновлення дихання прово­дять вентилювання легень.

Попередньо необхідно:

- забезпечити приплив свіжого повітря, розстібнути комір, послабити ремінь та інші частини одягу, що зашкоджують диханню;

- очистити рот потерпілого від слизу, піску, землі, згустків і т.д. вказівним пальцем, що обернений в хустку або марлю.

Основний спосіб штучного вентилювання легень - "рот в рот" або "рот в ніс". Голову потерпілого максимально закинути назад. Під лопатки покласти щось тверде. Прикласти хустинку чи кусок марлі до рота потерпілого, видихнути йому повітря із власних легень, одноча­сно закриваючи потерпілому ніс пальцями руки, що притримує голову в запрокинутому стані. Знову зробити вдих та видихнути повітря в рот потерпілого. Повітря необхідно вдувати з час­тотою, що відповідає частоті дихання здорової людини. Вдувати повітря потерпілому можна й через ніс, якщо щелепи його щільно стиснуті.

Відновлення серцевої діяльності.

Відновлюють серцеву діяльність за допомогою закритого масажу серця. Для цього слід покласти потерпілого на спину на тверду поверхню (земля, підлога, стіл), визначити місце, в якому необхідно надавлювати на грудну клітку (на два пальці вище нижнього кінця грудини, покласти вздовж грудини нижню частину долоні однієї руки, а зверху на тильну поверхню її, долоню іншої руки під прямим кутом). Пальці звести разом та припідняти (вони не повинні торкатися грудної клітки потерпілого), робити різкі ритмічні надавлювання на нижню частину грудини прямими руками, не згинаючи їх у ліктях, з силою, достатньою для зміщення грудної клітки вниз на 3-4 см.

Після кожного надавлювання (60 поштовхів у хвилину) розслабити руки, не віднімаючи їх від грудини. Після 4-5 надавлювань роблять одне вдування повітря в легені потерпілого через рот або ніс. Закритий масаж серця не можна припиняти до прибуття машини швидкої до­помоги.

2.3.4. Небезпека ураження електрострумом - виникає при обслуговуванні незаземленого обладнання, порушенні ізоляції силових кабелів, при наявності відкритого доступу до струмовідних частин, порушенні правил електробезпеки. Засоби захисту: заземлення, занулення, відсутність доступу до оголених струмовідних частин, обережність в обслуговуванні елект­рообладнання, наявність попереджувальних плакатів. Перша допомога: швидко звільнити по­терпілого від дії електроструму з дотриманням заходів особистої безпеки. Першою дією по­винно бути відключення напруги на струмоприймач, якого торкається потерпілий. Якщо потерпілий знаходиться на висоті, необхідно вжити заходів, виключаючих падіння з висоти при відключенні електроструму. Якщо відключення струмоприймача не може бути прове­дено достатньо швидко, необхідно вжити заходи по відділенню потерпілого від струмовідних частин. Рятівник зобов'язаний застосовувати при цьому гумові рукавиці, сухі палиці, дошки, або обмотати руки сухим матеріалом і брати потерпілого за одяг. Покласти потерпілого спи­ною на тверду поверхню, перевірити дихання і пульс, забезпечити повний спокій і негайно викликати швидку допомогу по телефону 03 або 20-03. Якщо потерпілий знаходиться в свідо­мості, то до прибуття швидкої допомоги необхідно слідкувати за диханням і пульсом. Якщо потерпілий знаходиться без свідомості, але збереглося стійке дихання і пульс, дати потерпі­лому понюхати нашатирний спирт і змочити обличчя водою. Якщо потерпілий дихає рідко або дихання відсутнє, то необхідно до прибуття медичної допомоги робити штучне дихання і ма­саж серця.

 

2.3.5. Небезпека отримання механічних травм (порізів, забоїв, подряпин, вивихів, переломів) виникає:

2.3.5.1. Під час обслуговування обертових і рухомих частин машин і механізмів (насоси,
вентилятори), при невикористанні засобів захисту, від падіння з висоти різних предметів з обслуговуючих майданчиків, при відсутності відбортовки висотою 150 мм;

2.3.5.2. При падінні працюючих під час виконання робіт на висоті з драбин, майданчиків, риштувань із-за нестійких і неміцних їх конструкцій і відсутності огородження, без вико­ристання запобіжного пояса;

2.3.5.3. При необережному пересуванні по майданчиках, маршових драбинах, наявності
відкритих пройомів, обледеніння;

2.3.5.4. При роботі несправним інструментом, пристосуваннями;

2.3.5.5. При попаданні під автомобільний чи залізничний транспорт, електрокари, навантажувачі, при знаходженні в зоні дії вантажопідіймальних механізмів, будівельних машин, при порушенні правил пересування по території цеху, підприємства.

Засоби захисту: спецодяг, спецвзуття, каска, окуляри, щитки, огороджувальні пристрої, справність майданчиків обслуговування, інструменту.

Перша допомога: при порізах краї рани обробити спиртовим розчином йоду і покласти на рану стерильну пов'язку або бинт. При сильній кровотечі покласти джгут вище рани, щоб зупинити кровотечу. Викликати швидку медичну допомогу. При переломах, вивихах, забоях надати ушкодженій ділянці чи суглобу спокій, на пошкоджену кінцівку накласти шину, викликати швидку допомогу, або направити потерпілого в медпункт.

 

2.3.6. Небезпека термічних опіків - виникає при порушенні або відсутності ізоляції трубопроводів, комунікацій, обладнання, а також при попаданні на шкіру гарячого конденсату, пари при розгерметизації трубопроводів і апаратів. Засоби захисту: спецодяг, обережність при обслуговуванні обладнання, наявність термоізоляції, відсутність пропусків.

Перша допомога: шкіру в районі опіку (не сам опік) протерти спиртом, одеколоном, а на опік накласти суху стерильну пов'язку. Не можна змазувати місце опіків жирами, маслами, вазеліном, торкатися руками, не можна розтирати пухирі, щоб не занести в рану інфекцію. При отриманих опіках першого ступеню на шкіру, що почервоніла, необхідно накласти стерильну пов'язку, при опіках 2, 3 та 4 ступенів направити в лікувальний заклад.

 

2.3.7. Небезпека хімічних опіків - виникає при попаданні на шкіру, або в очі азотної кислоти, аміаку при розгерметизації трубопроводів і апаратів; небезпека задухи виникає при ви­конанні газонебезпечних робіт з порушенням "Інструкції з організації і безпечного проведення газонебезпечних робіт". Засоби захисту і перша допомога для конкретних хімічних ре­човин далі.






Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском:

vikidalka.ru - 2015-2024 год. Все права принадлежат их авторам! Нарушение авторских прав | Нарушение персональных данных