Оксиди нітрогену (азоту).

Оксид азоту (II) NО, оксид азоту (IV) NО₂ - токсичні гази бурого кольору. Загальний характер дії змінюється в залежності від вмісту в газовій суміші різних оксидів азоту. В основному подразнення проходить по подразнюючому або нітритному типу дії. При контакті оксидів азоту з вологою поверхнею легень утворюється азотна і азотиста кислота, що приводить до набряку легень і складних рефлекторних розладів. При отруєнні оксидами азоту в крові утворюються нітрати і нітрити. Останні, діючи безпосередньо на артерії, викликають розширення судин і зниження кров'яного тиску. Допускають, що кожний тип отруєння відповідає певному складу суміші. Зворотний тип - переважно оксид азоту (II), тип задушливих газів - переважно діоксид азоту. Шокоподібний тип отруєння виникає після вдихання ду­же великих концентрацій оксидів азоту. Дія на покрови тіла: спостерігається іноді жовтувате забарвлення волосся на голові, надрізів і шкіри рук. ГДК - 5мг/м³.

Перша допомога: при отруєнні оксидами азоту необхідно потерпілого винести на свіже повітря (недопустимо, щоб потерпілий йшов сам навіть при задовільному загальному стані). Викликати швидку допомогу. Потерпілому необхідний максимальний спокій, переохолодження недопустиме. Штучне дихання - тільки при загрожуючій чи наступаючій зупинці ди­хання. При пошкодженні дихальних шляхів - содові інгаляції, пити гаряче молоко з содою.

Індивідуальні засоби захисту: фільтрувальний протигаз із фільтром ДОТ 600 А2В2Е2К2Р3.

Ізолюючі шлангові протигази ПШ-1, ПШ-2. Герметичні окуляри з напівмаскою. Рукавиці гумові кислотостійкі, безшовні, перхлорвінілові. Спецодяг, покритий шаром поліхлорвінілової смоли. Чоботи, штани - поверх чобіт.

Азотна кислота.

Хімічна формула – HNO₃. Викликає хімічні опіки при попаданні на шкіру і слизову оболонку, подразнює дихальні шляхи, може руйнувати зуби. У вигляді пари діє на 25% токсичніше, ніж оксид азоту (IV), ГДК - 2мг/м³ в перерахунку на оксид азоту (IV).

При тяжких отруєннях - набряк легень, кашель, слабкість, нудота, ціаноз губ, пожовтіння рук. При попаданні на шкіру викликає її омертвіння, з'являються водянисті пухирі, які при ро­зривах перетворюються в довго незаживаючі рани.

Перша допомога: при отруєнні парами - свіже повітря, содові інгаляції, пити молоко з со­дою. При попаданні на шкіру чи слизову - необхідно швидко змити великою кількістю води, на шкіру прикласти содові примочки.

Індивідуальні засоби захисту: спецодяг із тканини КС, чоботи гумові кислотостійкі, захисні окуляри, протигаз із фільтром ДОТ 600 А2В2Е2К2Р3.

Природний газ.

Хімічна формула – CH₄. Безбарвний токсичний газ, при значній концентрації в повітрі викликає задуху за рахунок зниження об'ємної частини кисню. При об'ємній частці в повітрі

4,9-15,4% вибухонебезпечний.

Перша допомога: при отруєнні винести потерпілого із загазованої атмосфери, звільнити від стискаючого одягу, зігріти (обкласти грілками), берегти від переохолодження. При порушенні дихання давати вдихати кисень. При відсутності дихання негайно робити штучне дихання.

Індивідуальні засоби захисту: ізолюючі протигази ПШ-1, ПШ-2, КІП-8.

Нітроген (азот).

Хімічна формула – N₂. Нетоксичний безбарвний газ, але при високих концентраціях викликає задуху від нестачі кисню.

Перша допомога: винести потерпілого із атмосфери з підвищеним вмістом азоту. Зробити штучне дихання при загрожуючій чи наступаючій зупинці дихання, викликати швидку допомогу.

Індивідуальні засоби захисту: ізолюючі протигази ПШ-1, ПШ-2, КІП-8.

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: