Порядок дій щодо надання першої медичної допомоги потерпілим під час аварії

5.6.1. Потерпілого з місця аварії необхідно евакуювати у небезпечне місце і викликати швидку допомогу.

5.6.2. В усіх випадках отримання поранень, забоїв, опіків, отруєнь та інших травм, потерпілому необхідно надати першу долікарську допомогу: зробити штучне дихання, зупинити кровотечу.

5.6.3. Ніколи не треба припиняти надання допомоги потерпілому і вважати його мертвим тільки при відсутності ознак життя (відсутність дихання, серцебиття, пульсу), тільки лікар може зробити висновок про смерть. Потрібно пам'ятати, що оживлення ефективне лише у випадках, коли з моменту зупинки серця проминуло не більше 4 хвилини, тому долікарську допомогу слід надавати негайно і за можливістю на місці пригоди.

5.6.4. Звільнення від дії електроструму.

5.6.4.1. При ураженні електричним струмом, необхідно якомога швидше звільнити потерпілого від дії струму, тому, що від терміну впливу струму залежить важкість електротравми. Тому першою дією рятівника повинно бути швидке відключення тієї частини електроустановки, якої торкається потерпілий. Відключення проводиться при допомозі вимикача, рубильника або іншого вимикаючого пристрою.

5.6.4.2. Якщо потерпілий знаходиться на висоті то вимикання установки і звільнення потерпілого від дії струму може привести до падіння його з висоти. В цьому випадку необхідно вжити запобіжних заходів від падіння.

5.6.4.3. Якщо відключити установку швидко не можна, необхідно вжити інших заходів для визволення потерпілого від дії електроструму, але при цьому особа, яка надає допомогу, не повинна торкатися до потерпілого без особливого захисту, щоб самому не потрапити під напругу при контакті із струмовідною частиною безпосередньо, або через тіло потерпілого, або напругою кроку, коли струм "розтікається" підлогою (землею).

5.6.4.3.1. Для відокремлення потерпілого від струмовідних частин чи проводів до 1000 В необхідно скористатись палкою, дошкою або іншим сухим предметом, який не проводить струм. Дозволяється відтягнути потерпілого за одяг (якщо він сухий і відстає від тіла), наприклад за поли піджака, за комір, не доторкаючись при цьому до металевих предметів і частин тіла.

5.6.4.3.2. Для ізоляції своїх рук надіти діелектричні рукавиці або обмотати свою руку сухим шарфом, надіти на руку сухий суконний берет, натягнути на руку рукав свого піджака, накинути на потерпілого суху тканину. Треба при цьому стати на гумовий килим, суху дошку.

5.6.4.3.3. Можна також перерубати проводи сокирою із сухою дерев'яною ручкою або перекусити їх інструментом з ізольованими ручками (гострозубцями). Перерубувати або перекушувати проводи необхідно кожен провід окремо, при цьому рекомендується стояти на сухій дошці, дерев'яній драбині.

5.6.4.3.4. Для визволення потерпілого від струмовідних частин, які знаходяться під напругою вище 1000 В, необхідно надіти діелектричні чоботи та рукавиці, використовувати штангу або ізолюючі кліщі, розраховані на відповідну напругу.

5.6.4.3.5. На лініях електропередач, коли неможливо швидко вимкнути їх від живлення, слід провести замикання проводів накоротко, накинувши на них гнучкий провід.

5.6.4.4. Перша допомога потерпілому від дії електричного струму.

5.6.4.4.1.Заходи долікарської допомоги залежать від стану, в якому знаходиться потерпілий після його звільнення від дії електричного струму. В усіх випадках ураження електричним струмом необхідно обов'язково викликати лікаря, незалежно від стану потерпілого

5.6.4.4.2. Якщо потерпілий при свідомості, але до цього був непритомний або знаходився в непритомному стані, але дихає і має пульс, його слід покласти на підстилку з одягу, розстебнути одяг, що заважає диханню, забезпечити доступ свіжого повітря, розтерти і зігріти тіло, забезпечити повний спокій.

5.6.4.4.3. Ні в якому разі не можна дозволяти потерпілому рухатися, а тим більше продовжувати роботу, тому що відсутність тяжких пошкоджень не виключає можливості подальшого погіршення його стану. Тільки лікар може вирішити питання про стан здоров'я потеплілого.

5.6.4.4.4. Якщо потерпілий дихає дуже рідко і судомно, але в нього простежується пульс, необхідно відразу ж проводити йому штучне дихання.

5.6.4.4.5. При відсутності дихання і пульсу у потерпілого із-за різкого погіршення кровообігу мозку розширюються зіниці, збільшується синюшність шкіри і слизових оболонок. В цих випадках необхідно проводити штучне дихання і закритий (непрямий) масаж серця.

5.6.4.4.6. Переносити потерпілого в інше місце слід тільки у тих випадках, коли йому, або особі, яка надає допомогу продовжує загрожувати небезпека або коли надання допомоги на місці не можливе.

5.6.4.4.7. При ураженні блискавкою надається та ж сама допомога, що і при ураженні електричним струмом.

5.6.5. Долікарська допомога при опіках.

5.6.5.1. Опіки бувають: термічні від контакту з вогнем, парою, гарячими предметами і речовинами; хімічні від контакту з кислотами і лугами; електричні - від дії електроструму або електродуги.

За глибиною враження всі опіки діляться на чотири ступені.

Перший - почервоніння і набряк шкіри.

Другий - водянисті пухирці.

Третій - омертвіння поверхневих і глибоких шарів шкіри.

Четвертий - звуглення шкіри, ураження м'язів, сухожилля і кісток.

5.6.5.1.1. Термічні і електричні опіки.

5.6.5.1.1.1. Якщо на потерпілому загорівся одяг, треба швидко накинути на нього пальто, будь-яку щільну тканину, або збити полум'я водою. При наданні допомоги потерпілому,щоб уникнути зараження, не дозволяється приторкатися до уражених ділянок шкіри або змащувати їх мазями, жирами,маслами, вазеліном, присипати їх питною содою, крохмалем і т.п. Не можна розривати бульки, видаляти речовини, що прилипли до обпаленого місця, так як при вилученні легко здерти обпалену шкіру і тим самим створити умови для зараження шкіри.

5.6.5.1.1.2. При невеликих опіках першого і другого ступеня треба накласти на обпечену ділянку шкіри стерильну пов'язку. Одяг і взуття з обпеченого місця не можна зривати, а слід розрізати ножицями і обережно зняти. Якщо обпалені частки одягу прилипли до обпеченої ділянки шкіри то поверх них необхідно накласти стерильну пов'язку

5.6.5.1.1.3. При важких і великих опіках необхідно потерпілого загорнути в чисте.простирадло чи тканину не роздягаючи його, вкрити тепліше, напоїти теплим чаєм, створити спокій до прибуття лікаря. При перших ознаках шоку, коли потерпілий різко блідне, дихання стає поверхневим і частим, пульс ледь відчувається, необхідно терміново йому дати 15-20 крапель настоянки валеріани.

5.6.5.2. Хімічні опіки.

5.6.5.2.1. При хімічних опіках глибина ушкодження тканини в значному ступені залежить від тривалості дії хімічної речовини. Важливо якнайшвидше зменшити концентрацію хімічної речовини і час її дії. Для цього уражене місце відразу ж промивають великою кількістю протічної води протягом 10-15 хв. Якщо кислота чи луг попали на шкіру через одяг, то спочатку необхідно промити їх водою, а потім обережно розрізати і зняти з потерпілого одяг.

5.6.5.2.2. При хімічному опіку повністю змити хімічні речовини водою не вдається. У зв'язку з цим після промивання ураженого місця, необхідно обробити відповідними нейтралізуючими речовинами, які використовуються у вигляді примочок (пов'язок). При опіках кислотою роблять примочки розчинами питної соди (одна чайна ложка на склянку води). Можна присипати шкіру паленою магнезією.

При опіках шкіри лугами роблять примочки 2% розчином борної кислоти (чайна ложка на склянку води) або слабким розчином оцтової кислоти (одна столова ложка оцту на склянку води).

При попаданні бризок лугу або його парів в очі та порожнину рота необхідно промити уражені місця великою кількістю води, а потім 1% розчином борної кислоти (половина чайної ложки на склянку води). Подальша допомога при хімічних опіках така ж, як і при термічних.

При значних опіках шкіри, а також при попаданні кислоти або лугу в очі потерпілого, після надання йому долікарської допомоги слід відразу направити в медичну установу.

5.6.6. Долікарська допомога при переломах, вивихах, розтягненні зв'язок.

5.6.6.1. При переломах, вивихах, розтягненні зв'язок та інших травмах потерпілий відчуває сильний біль, який посилюється при намаганні змінити положення частини тіла. Інколи зразу кидається в очі надприродне положення кінцівки та її викривлення (при переломі) в незвичайному місці.

5.6.6.2. Головним моментом в наданні медичної допомоги як при відкритому переломі (після зупинки кровотечі і накладенні стерильної пов'язки), так і при закритому, являється знерухомлення ушкодженої кінцівки. Це значно зменшує біль та запобігає подальшому зміщенню кісткових відломків. Для іммобілізації використовують готові шини, а також підручні засоби (палки, дошки). При закритому переломі не можна знімати з потерпілого одяг, шину необхідно накласти поверх одягу. До місця травми потрібно прикласти холод (гумову грілку з льодом, снігом, холодною водою, робити холодні примочки) для зменшення болю.

5.6.6.3. Забите місце. Ознаки: припухлість, біль при торканні забитого місця. Необхідно прикласти до забитого місця "холод", а потім накласти тугу пов'язку. Не потрібно змащувати забите місце йодом, розтирати і накладати зігріваючий компрес, так як це лише збільшить біль.

5.6.7. При отруєннях отруйними газами чи парами (природний газ, чадний газ, пари бензину, масла, лугів) з'являється біль голови, стук у скронях, шум у вухах, загальна слабкість, головокружіння, посилене серцебиття, нудота і блювота. При сильному отруєнні - збуджений стан з безладними рухами, втрата або зупинка дихання, розширення зіниць. У всіх випадках отруєння слід негайно вивести або винести потерпілого із отруєної зони, покласти потерпілого, трохи підняти ноги, розстебнути одяг, який перешкоджає диханню, забезпечити приплив свіжого повітря, накрити тепліше, давати нюхати нашатирний спирт. У критичному стані у потерпілого можлива блювота, тому необхідно повернути його голову набік. При зупинці дихання приступити до проведення штучного дихання. У випадках отруєння газами необхідно дати потерпілому випити велику кількість молока.

5.6.8. Долікарська допомога при кровотечах.

5.6.8.1.Для зупинки кровотечі необхідно підняти уражену кінцівку, закрити кровотечну рану перев'язувальним матеріалом, не торкаючись пальцями рани, потримати у такому положенні 4-5 хв. Якщо кровотеча припиниться, то не знімаючи накладеного матеріалу, накласти поверх нього ще одну подушечку із іншого пакета або жмут вати і забинтувати поранене місце з невеликим натиском, щоб не порушити кровопостачання пошкодженої кінцівки.

5.6.8.2. При сильній кровотечі, якщо неможливо зупинити стискувальною пов'язкою, необхідно стиснути кровоносні судини, які живлять поранену ділянку, пальцями, а також зігнати кінцівку в суглобах, накласти джгут чи закрутку. У всіх випадках при сильній кровотечі необхідно терміново викликати лікаря і вказати точний час накладання джгута (закрутки).

5.6.9. Методи проведення штучного дихання та закритого масажу серця.

5.6.9.1. Штучне дихання проводиться у тих випадках, коли потерпілий не дихає або дихає дуже погано (рідко, судомно, схлипуючи), а також якщо його дихання постійно погіршується від того, чим це викликано: ураженням струмом, отруєнням. Найбільш ефективним є метод штучного дихання "із рота в рот", або "із рота в ніс" так, як при цьому забезпечується надходження достатнього об'єму повітря в легені потерпілого. Вдування повітря необхідно проводити через марлю, хустинку, спеціальний пристрій повітровід.

Для проведення штучного дихання потерпілого необхідно покласти на спину, розстебнути одяг, який заважає диханню, звільнити рот від чужорідних тіл, забезпечити прохідність дихальних шляхів. Якщо щелепи потерпілого стиснуті настільки щільно, що розкрити рота не вдається, то слід проводити штучне дихання за методом "із рота в ніс". Кожне вдування повітря слід проводити різко через 5 секунд, що відповідає частоті дихання біля 12 раз в хвилину. Після кожного вдування, рот і ніс потерпілого, звільняють для вільного (пасивного) видиху з легень. Для більш глибокого видиху необхідно натиском руки на грудну клітку допомогти повітрю вийти з легень потерпілого.

При появі перших слабких вдихів слід проводити штучний вдих до моменту початку самостійного вдиху потерпілого. Штучне дихання проводиться до поновлення особистого глибокого і ритмічного дихання.

5.6.9.2. Для підтримання кровообігу у потерпілого при зупинці серця (визначається за відсутністю пульсу на сонній артерії і за розширенням зіниць) необхідно одночасно із штучним диханням проводити зовнішній (непрямий) масаж серця.

Зовнішній масаж проводиться методом ритмічних стискань серця через передню стінку грудної клітки при надавлюванні на відносно рухому частину грудини, за якою розташоване серце. Для проведення зовнішнього масажу серця слід покласти потерпілого спиною на тверду поверхню, оголити грудину, визначивши місце надавлювання (воно повинно знаходитись приблизно на два пальці вище м'якого краю грудини) покласти на нього руку долонею вниз. Долоню другої руки накласти на першу під прямим кутом. Надавлювати слід легко, допомагаючи собі нахилом всього корпусу. Надавлювати слід швидкими поштовхами, щоб змістити грудну вниз на 3-4 см і зафіксувати її на пів секунди. Після чого швидко відпустити грудну розслабивши руки але без відриву рук від грудини. Повторювати надавлювання слід кожну секунду або частіше, так як менше 60 надавлювань за хвилину не утворюють достатнь ого кровообігу. Штучне дихання і масаж серця слід чергувати. Після двох глибоких вдувань в рот або в ніс потерпілого, проводити 15 надавлювань на грудну клітину. При чергуванні штучного дихання і масажу серця, пауза повинна бути мінімальною. При наявності помічника проводиться на одне вдування 5 надавлювань. Під час вдування масаж серця не проводиться, бо повітря не бути доходити до легень потерпілого. Для підвищення ефективності масажу рекомендується підняти приблизно на півметра ноги потерпілого, що сприяє кращому припливу крові в серце з вен нижньої частини тіла. Штучне дихання і масаж серця проводити до відновлення діяльності серця чи до появи медпрацівника. Про поновлення діяльності серця у потерпілого свідчить поява у нього регулярного пульсу.

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: