Історія розвитку мови розмітки гіпертексту HTML

У 1989 році Тім Бернерс-Лі запропонував керівництву міжнародного центру високих енергій (CERN) проект розподіленої гіпертекстової системи, що він назвав World Wide Web (WWW), Всесвітня павутина. Спочатку ідея системи полягала в тому, щоб за допомогою гіпертекстової навігаційної системи об'єднати безліч інформаційних ресурсів CERN у єдину інформаційну систему. Технологія виявилася настільки вдалою, що дала поштовх до розвитку наипопулярнішої у світі глобальної інформаційної системи.

Wrorld Wide Web використовує три нові технології: HTML (HyperText Markup Language, мова розмітки гіпертексту) для створення Web-сторінок; HTTP (HyperText Transfer Protocol, мережевий протокол передачі даних) для передачі й прийому Web-сторінок і програму-клієнт Web-browser (оглядач, програма перегляду - Internet Explorer, Netscape Navigator, Opera та ін.).

Практично всі користувачі мережі одночасно одержали можливість спробувати себе як творці й читачі інформаційних матеріалів, опублікованих у Всесвітній павутині. Але і популярність самого Internet обумовлена World Wide Web, тому що це перша мережева технологія, що надала користувачеві простий сучасний інтерфейс для доступу до різноманітних мережевих ресурсів. Простота й зручність застосування привели до росту числа користувачів WWW і привернули увагу комерційних структур. Далі;'їіроцес росту числа користувачів став лавиноподібним, і так продовжується дотепер.

Сама технологія на початковому етапі була простою. При розробці різних компонентів технології (мови гіпертекстової розмітки HTML (Hypertext Markup Language, мова розмітки гіпертексту), протоколу обміну гіпертекстовою інформацією HTTP, специфікації розробки прикладного програмного забезпечення CGI і ін.) передбачалося, що кваліфікація авторів інформаційних ресурсів та їх оснащеність засобами обчислювальної техніки будуть мінімальними.

Одним із компонентів технології створення розподіленої гіпертекстової системи World Wide Web стала мова гіпертекстової розмітки HTML, розроблена Тімом Бернерсом-Лі на основі стандарту мови розмітки друкованих документів - SGML (Standard Generalised Markup Language, стандартна узагальнена мова розмітки). Деніель В.Коннолі написав для нього Document Type Definition - формальний опис синтаксису HTML у термінах SGML.

Розроблювачі HTML змогли вирішити дві задачі:

• надати дизайнерам гіпертекстових баз даних простий засіб створення документів;

• зробити цей засіб достатньо потужним, щоб дати представлення про інтерфейс користувача гіпертекстових баз даних.

Перша задача була вирішена за рахунок вибору тегової моделі опису документа. Така модель широко застосовуються в системах підготовки документів для друку. Прикладом такої системи може служити мова розмітки наукових документів, запропонована Американським математичним суспільством, і програми її інтерпретації.

Мова HTML дозволяє розмічати електронний документ, який відображається на екрані з поліграфічним рівнем оформлення; результуючий документ може містити різноманітні мітки, ілюстрацій аудіо- і відеофрагменти тощо. До складу мови увійшли розвинені засоби для створення різних рівнів заголовків, виділень шрифтів, різні списки, таблиці тощо.

Другим важливим моментом, що вплинув на долю HTML, стало те, що як основу було обрано звичайний текстовий файл. Вибір був зроблений під впливом наступних факторів;

• такий файл можна створити в будь-якому текстовому редакторі на будь-якій апаратній платформі в середовищі будь-якої операційної системи;

• до моменту розробки HTML існував американський стандарт для розробки мережевих інформаційних систем - Z39.50, у якому одиницею

збереження вказувався простий текстовий файл у кодуванні LATIN 1, що відповідає US ASCII.

Гіпертекстова база даних у концепції WWW - це набір текстових файлів, розмічених мовою HTML, що визначає форму представлення інформації (розмітка) і структуру зв'язків між цими файлами та іншими інформаційними ресурсами (гіпертекстові посилання). Гіпертекстові посилання, що встановлюють зв'язки між текстовими документами, поступово стали поєднувати різноманітні інформаційні ресурси, у тому числі звук і відео; у результаті виникло нове поняття - гіпермедіа.

Такий підхід припускає наявність ще одного компонента технології -інтерпретатора мови. У World Wide Web функції інтерпретатора розділені між Web-сервером гіпертекстової бази даних та інтерфейсом користувача. Сервер, крім доступу до документів і обробки гіпертекстових посилань, забезпечує передпроцесоряу обробку документів, у той час як інтерфейс користувача здійснює інтерпретацію конструкцій мови, зв'язаних із представленням інформації.

Перша версія мови (HTML 1.0) була спрямована на представлення мови як -такої, де опис її можливостей носив скоріше рекомендаційний характер. Друга версія мови (HTML 2.0) фіксувала практику використання його конструкцій. Версія ++ (HTML++) представляла нові можливості, розширюючи набір тегів HTML убік відображення наукової інформації й таблиць, а також поліпшення стилю компонування зображень і тексту. Версія 3.2 змогла упорядкувати всі нововведення і погодити їх з існуючою практикою. HTML 3.2 дозволяє реалізувати використання таблиць, виконання кодів мови Java, обтікання графіки текстом, а також відображення верхніх і нижніх індексів.

Зараз World Wide Web Consortium (W3C) - міжнародна організація, що займається підготовкою і поширенням документації на опис нових версій HTML - уже опублікувала матеріали специфікації HTML 4.01. Крім можливостей розмітки тексту, включення мультимедіа і формування гіпертекстових зв'язків, вже існуючих у попередніх версіях HTML, у версію 4.01 включені додаткові засоби роботи з мультимедіа, мови програмування, таблиці стилів, спрощені засоби друку зображень і документів. Для керування сценаріями перегляду сторінок Website (гіпертекстової бази даних, виконаної у технології World Wide Web) можна використовувати мови програмування цих сценаріїв, наприклад, JavaScript, Java і VBScript.

Ускладнення HTML та поява мов програмування привели до того, що розробка Web-вузлів стала справою високопрофесійною, що потребує спеціалізації за напрямками діяльності і постійного вивчення нових Web-технологій. Але можливості Internet дозволяють користувачам, які володіють основами HTML, створювати й розміщувати власні Web-вузли без великих зусиль.

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: