Главная

Популярная публикация

Научная публикация

Случайная публикация

Обратная связь

ТОР 5 статей:

Методические подходы к анализу финансового состояния предприятия

Проблема периодизации русской литературы ХХ века. Краткая характеристика второй половины ХХ века

Ценовые и неценовые факторы

Характеристика шлифовальных кругов и ее маркировка

Служебные части речи. Предлог. Союз. Частицы

КАТЕГОРИИ:






Залізисті осадові породи




Залізисті осадові породи утворюються в результаті латеритного вивітрювання масивів ультраосновних порід або шляхом випадіння з розчинів. Джерелом заліза завжди є магматичні і метаморфічні породи, які містять більше 3% заліза.

Їх вигляд різноманітний. Колір зазвичай бурий різних відтінків; часто мають оолітову структуру (бобові руди), іноді можуть бути в натічних формах та у вигляді конкрецій. Сидерити утворюють сполошні дрібнозернисті маси або конкреції в глинистих породах.

При метаморфізмі осадові залізні руди зневоднюються і утворюють родовища гематиту і магнетиту (м. Кривий Ріг).

 

Марганцеві осадові руди

 

Ці породи мають менше розповсюдження, ніж залізисті породи. Марганцеві руди переносяться у вигляді колоїдних розчинів (можливо завдяки мікроорганізмам) і випадають в осад на більших глибинах, ніж залізисті породи.

Марганцеві руди представлені чорними піролюзитовими та іншими окісними утвореннями марганцю, або сіро-рожевим родохрозитом. Вони мають оолітову будову, м’які, сажесті.

 

Карбонатні породи

 

Ці породи найбільш поширені серед порід хімічного і біохімічного походження. Вони представлені вапняками, доломітами та мергелями.

Вапняки – породи, які утворені з кальциту. За походженням можуть бути органогенного (мушлевий вапняк і крейда) і хімічного (вапнякові туфи-травертини) походження.

Колір цих порід зазвичай світлий – білий, сірий; не розчиняються у воді, але з розбавленими кислотами реагують бурхливо.

Доломіти мають в основі свого складу мінерал доломіт. Вони жовтувато-білого кольору, іноді з бурим відтінком. Доломіти у порошковому вигляді добре реагують з підігрітими кислотами.

Мергелі – це вапняково-глиниста порода з вмістом глинистого матеріалу близька 30-50%. У залежності від вмісту глини виділяють вапнякову глину, мергель і глинистий вапняк.

Колір мергелів строкатий, сірий.

 

Солі

 

Це типові хімічні осади, які випали з істинних водних розчинів. Цей процес проходить у замкнених водних басейнах, соляних лагунах тощо. Також можливе утворення потужних товщ солей завдяки переносу насичених поверхневих і грунтових вод у пустелях без їх відтоку.

Звичайні соляні осади представлені гіпсом, ангідритом, галітом, сильвіном, карналітом, мірабілітом і боратами.

Ці породи мають світлі кольори – білий, сірий, рожевий та невелику твердість. Галіт і сильвін мають солоний і гірко-солоний смаки відповідно.

 


Література

1. Довгий С.О., Павлишин В.І. Екологічна мінералогія України // Київ: Наукова думка, 2003.– 152 с.

2. Гумилевский С.А. Кристаллография и минералогия: Учебное пособие для ВУЗов // Москва: Высшая школа, 1972.– 280 с.

3. Загальская Ю.Г., Литвинская Г.П., Егоров-Тисменко Ю.К. Геометрическая кристаллография // Москва: Изд-во МГУ, 1986.– 169с.

4. Костов И. Кристаллография // Москва: Мир, 1965.– 280 с.

5. Лазаренко Е.К. Минералогия // Москва: Высшая школа, 1971.– 608 с.

6. Миловский А.В. Минералогия и петрография // Москва: Недра, 1990.– 348 с.

7. Павлишин В.І., Матковський О.І., Довгий С.О. Генезис мінералів: Підручник // Київ: ВЦ “Київський університет”, 2003.– 672 с.

8. Павлишин В.І., Довгий С.О. Мінералогія: Підручник // Київ: КНТ, 2008.– 536 с.

9. Попов Г.М., Шафрановский И.И. Кристалография // Москва: Высшая школа, 1972.– 370 с.

10. Розин К.М., Гусев Э.Б. Практическое руководство по кристаллографии и кристаллохимии. Методы описания кристаллических структур: Учебное пособие для студентов ВУЗов // Москва: Металлургия, 1985.– 168 с.

11. Уиттекер Э. Кристаллография: Вводный курс для геологов // Москва: Мир, 1983.– 268 с.

12. Шаскольская М.П. Кристаллы // Москва: Наука, 1978.– 208 с.

13. Шаскольская М.П. Кристаллография: Учебное пособие для ВУЗов // Москва: Высшая школа, 1984.– 376 с.

14. Шафрановский И.И. Лекции по кристаллографии: Учебное пособие для студентов геологических специальностей ВУЗов // Москва: Высшая школа, 1968.– 173 с.

15. Шафрановский И.И. История кристаллографии с древнейших времён до начала XIX столетия // Ленинград: Наука, 1978.– 295 с.

16. Шафрановский И.И. Кристаллы минералов. Кривогранные, скелетные и зернистые формы // Москва: Госгеолтехиздат, 2000.– 332 с.

17. Шнюков Е.Ф. Минералы и мир // Киев: Нац. акад. наук Украины. Отд. морской геологии и осадочного рудообразования, 2008.– 521 с.


Конспект лекцій

з курсу «Кристалографія, мінералогія і петрографія»

длястудентів напрямів підготовки

6.050301 «Гірництво» і

6.050303 «Переробка корисних копалин»

 

Укладач: Євтєхова Ганна Валеріївна

 

Реєстраційний №________________

 

Підписано до друку _______________

Формат _______________

Обсяг _______________ стор.

Тираж _______________ прим.

 

Видавничий центр КТУ, вул. ХХІІ партз’їзду, 11, м. Кривий Ріг






Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском:

vikidalka.ru - 2015-2024 год. Все права принадлежат их авторам! Нарушение авторских прав | Нарушение персональных данных