ТОР 5 статей: Методические подходы к анализу финансового состояния предприятия Проблема периодизации русской литературы ХХ века. Краткая характеристика второй половины ХХ века Характеристика шлифовальных кругов и ее маркировка Служебные части речи. Предлог. Союз. Частицы КАТЕГОРИИ:
|
Залізисті осадові породиЗалізисті осадові породи утворюються в результаті латеритного вивітрювання масивів ультраосновних порід або шляхом випадіння з розчинів. Джерелом заліза завжди є магматичні і метаморфічні породи, які містять більше 3% заліза. Їх вигляд різноманітний. Колір зазвичай бурий різних відтінків; часто мають оолітову структуру (бобові руди), іноді можуть бути в натічних формах та у вигляді конкрецій. Сидерити утворюють сполошні дрібнозернисті маси або конкреції в глинистих породах. При метаморфізмі осадові залізні руди зневоднюються і утворюють родовища гематиту і магнетиту (м. Кривий Ріг).
Марганцеві осадові руди
Ці породи мають менше розповсюдження, ніж залізисті породи. Марганцеві руди переносяться у вигляді колоїдних розчинів (можливо завдяки мікроорганізмам) і випадають в осад на більших глибинах, ніж залізисті породи. Марганцеві руди представлені чорними піролюзитовими та іншими окісними утвореннями марганцю, або сіро-рожевим родохрозитом. Вони мають оолітову будову, м’які, сажесті.
Карбонатні породи
Ці породи найбільш поширені серед порід хімічного і біохімічного походження. Вони представлені вапняками, доломітами та мергелями. Вапняки – породи, які утворені з кальциту. За походженням можуть бути органогенного (мушлевий вапняк і крейда) і хімічного (вапнякові туфи-травертини) походження. Колір цих порід зазвичай світлий – білий, сірий; не розчиняються у воді, але з розбавленими кислотами реагують бурхливо. Доломіти мають в основі свого складу мінерал доломіт. Вони жовтувато-білого кольору, іноді з бурим відтінком. Доломіти у порошковому вигляді добре реагують з підігрітими кислотами. Мергелі – це вапняково-глиниста порода з вмістом глинистого матеріалу близька 30-50%. У залежності від вмісту глини виділяють вапнякову глину, мергель і глинистий вапняк. Колір мергелів строкатий, сірий.
Солі
Це типові хімічні осади, які випали з істинних водних розчинів. Цей процес проходить у замкнених водних басейнах, соляних лагунах тощо. Також можливе утворення потужних товщ солей завдяки переносу насичених поверхневих і грунтових вод у пустелях без їх відтоку. Звичайні соляні осади представлені гіпсом, ангідритом, галітом, сильвіном, карналітом, мірабілітом і боратами. Ці породи мають світлі кольори – білий, сірий, рожевий та невелику твердість. Галіт і сильвін мають солоний і гірко-солоний смаки відповідно.
Література 1. Довгий С.О., Павлишин В.І. Екологічна мінералогія України // Київ: Наукова думка, 2003.– 152 с. 2. Гумилевский С.А. Кристаллография и минералогия: Учебное пособие для ВУЗов // Москва: Высшая школа, 1972.– 280 с. 3. Загальская Ю.Г., Литвинская Г.П., Егоров-Тисменко Ю.К. Геометрическая кристаллография // Москва: Изд-во МГУ, 1986.– 169с. 4. Костов И. Кристаллография // Москва: Мир, 1965.– 280 с. 5. Лазаренко Е.К. Минералогия // Москва: Высшая школа, 1971.– 608 с. 6. Миловский А.В. Минералогия и петрография // Москва: Недра, 1990.– 348 с. 7. Павлишин В.І., Матковський О.І., Довгий С.О. Генезис мінералів: Підручник // Київ: ВЦ “Київський університет”, 2003.– 672 с. 8. Павлишин В.І., Довгий С.О. Мінералогія: Підручник // Київ: КНТ, 2008.– 536 с. 9. Попов Г.М., Шафрановский И.И. Кристалография // Москва: Высшая школа, 1972.– 370 с. 10. Розин К.М., Гусев Э.Б. Практическое руководство по кристаллографии и кристаллохимии. Методы описания кристаллических структур: Учебное пособие для студентов ВУЗов // Москва: Металлургия, 1985.– 168 с. 11. Уиттекер Э. Кристаллография: Вводный курс для геологов // Москва: Мир, 1983.– 268 с. 12. Шаскольская М.П. Кристаллы // Москва: Наука, 1978.– 208 с. 13. Шаскольская М.П. Кристаллография: Учебное пособие для ВУЗов // Москва: Высшая школа, 1984.– 376 с. 14. Шафрановский И.И. Лекции по кристаллографии: Учебное пособие для студентов геологических специальностей ВУЗов // Москва: Высшая школа, 1968.– 173 с. 15. Шафрановский И.И. История кристаллографии с древнейших времён до начала XIX столетия // Ленинград: Наука, 1978.– 295 с. 16. Шафрановский И.И. Кристаллы минералов. Кривогранные, скелетные и зернистые формы // Москва: Госгеолтехиздат, 2000.– 332 с. 17. Шнюков Е.Ф. Минералы и мир // Киев: Нац. акад. наук Украины. Отд. морской геологии и осадочного рудообразования, 2008.– 521 с. Конспект лекцій з курсу «Кристалографія, мінералогія і петрографія» длястудентів напрямів підготовки 6.050301 «Гірництво» і 6.050303 «Переробка корисних копалин»
Укладач: Євтєхова Ганна Валеріївна
Реєстраційний №________________
Підписано до друку _______________ Формат _______________ Обсяг _______________ стор. Тираж _______________ прим.
Видавничий центр КТУ, вул. ХХІІ партз’їзду, 11, м. Кривий Ріг Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском:
|