Главная

Популярная публикация

Научная публикация

Случайная публикация

Обратная связь

ТОР 5 статей:

Методические подходы к анализу финансового состояния предприятия

Проблема периодизации русской литературы ХХ века. Краткая характеристика второй половины ХХ века

Ценовые и неценовые факторы

Характеристика шлифовальных кругов и ее маркировка

Служебные части речи. Предлог. Союз. Частицы

КАТЕГОРИИ:






Теодолітне знімання. 1. Види інженерно-геодезичних знімань




1. Види інженерно-геодезичних знімань. Принцип знімальних робіт.

2. Призначення теодолітного знімання, склад польових робіт. Основні методи планового знімання елементів ситуації.

3. Камеральні роботи при складанні плану теодолітного знімання.

Інженерно-геодезичним зніманням називають сукупність польових та камеральних робіт, які виконуються для складання топографічних планів і карт або інших картматеріалів.

В залежності від картографування елементів місцевості знімання бувають: 1) планові або горизонтальні - коли картографуються тільки елементи ситуації; 2) висотні або вертикальні - коли картографується тільки рельєф місцевості; 3) плано­во-висотні або комбіновані - коли картографуються елементи ситуації і рельєфу.

В залежності від приладів та методів, що використовуються знімання бувають: окомірне; теодолітне; тахеометричне; ніве­лірне; мензульне; напівінструментальне; аерознімання; фототеоделітне і інші. Суть окремих перерахованих знімань буде подана в подальших параграфах цього розділу.

Принцип знімальних робіт - це вже згаданий раніше (див.) принцип виконання робіт "від загального до часткового". Для більшості видів інженерно-геодезичних знімань на території, що підлягає картографуванню, будується загальна геодезична знімальна мережа пунктів, а потім з кожного пункту виконується тим чи іншим методом знімання місцевості навкруги пункту.

Теодолітне знімання - це вид планового знімання, що виконується за допомогою теодоліта та мірної стрічки (рулетки, віддалемірів і т. ін.).

Роботи при теодолітному зніманні можна поділити на підготовчі, польові та камеральні.

Підготовчим роботами до знімання є вивчення завдання на знімання; збір на територію, що підлягає картографуванню, картматеріалів попередніх років, абрисів розташування і координат пунктів геодезичних мереж; комплектування знімальної групи необхідними спеціалістами, інструментами та обладнанням; складання проекту знімальних робіт.

Польовими роботами при теодолітному зніманні є рекогностування місцевості, що картографується, побудування на ній геодезичних знімальних мереж та виконання безпосередньо знімання ситуації.

При рекогностуванні місцевості по абрисам розшукують пункти планових державних геодезичних мереж або мереж згущення та намічають пункти знімальної мережі. Знімальна мережа будується додатково до пунктів існуючих геодезичних мереж або самостійною і складається, в основному, з теодолітних ходів; ланцюгів трикутників, що заміняють ходи; прямих, обернених та комбінованих геодезичних засічок.

Теодолітні ходи між вихідними пунктами геодезичних мереж будуються окремими ходами або системами ходів з однією або декількома вузловими точками. Допускається побудування висячих ходів з числом сторін не більше трьох. Довжини ліній в теодолітних ходах повинні бути, не більше 350 м і не менше 20 м на забудованій території і 40 м на незабудованій. Окремі вимоги при побудуванні геодезичних мереж для теодолітного знімання приведені в табл.3.1.

Точки знімальної мережі, як правило, закріплюються тимча­совими знаками: металічними штирями та трубками, дерев'яними стовпами і кілками, а також цвяхами, забитими в пеньки та стовпи. На незабудованій території, не менше, чим 20% точок закріплюються постійними знаками. Постійними знаками в цьому випадку можуть служити центри люків колодязів інженерних ме­реж, кути капітальних споруд та другі чітко позначені точки місцевості.

Вимірювання кутів в теодолітних ходах виконується теодо­літами типів Т5, Т15, Т30 одним прийомом при перестановці лімба між пів прийомами для теодолітів з двосторонньою системою відліку на величину біля 900, а для теодолітів з односторонньою системою відліку - в межах 50. Розходження в значеннях кута в пів прийомах не повинно перевищувати 45".

Вимірювання довжин сторін ходів оптичними віддалемірами, мірними стрічками та рулетками виконується в прямому та зворотному напрямках, різниця результатів при цьому не повинна перевищувати 1/2000 відстані. Вимірювання довжин сторін ходів світловіддалемірами дозволяється виконувати двома прийомами в одному напрямку. Базиси в ланцюгах тріангуляції слід міряти з відносною середньою квадратичною похибкою не більше 1:5000.

Масштаб Знімання Максимальна довжина, км Максимальне число трикутників між вихідними пунктами
ходів або ланцюгів трикутників між вихідними пунктами висячих ходів
1:5000 1:2000 1:1000 1:500 6,0 3,0 1,8 0,9 0,5 0,3 0,15 0,15  

Таблиця 3.1

Примітки. 1. В системах ходів з вузловими точками максимальні довжини ходів між вихідними пунктами і вузловими точками або між вузловими точками повинні бути зменшені в 0,7 раза. 2. При вимірювані сторін в ходах світловіддалемірами а також при додатковій прив’язці окремих точок ходу довжини ходів допускається збільшувати в 1,3 раза.

 

Поправка в довжину лінії за нахил місцевості вводиться за формулою (2.8) при величині кута нахилу більше 1,50. Поправка в довжину лінії ходу за температуру при вимірюванні її мірними стрічками, рулетками при різниці температури повітря при компаруванні і вимірюванні довжину мірного приладу вводиться за формулою (2.10) при різниці повітря при компаруванні і вимірюваннібільше 80С. Поправка в довжину лінії ходу за довжину лінії ходу вводиться за формулою (2.9), якщо фактична довжина мірного приладу відрізняється від номінальної, більше чим на 1/10000.

Прямі засічки виконуються не менше, чим з трьох вихідних пунктів геодезичної мережі таким чином, щоб кути між сусідніми напрямками на точці, що визначається, були не менше 300 і не більше 1500.

Обернені засічки виконуються не менше, чим на чотири ви­хідні пункти геодезичної мережі та при умові, що точка, яка визначається, не розташовується поблизу кола, яке проходить через вихідні точки.

Польові роботи безпосередньо при теодолітному зніманні заключаються в тому, що тим чи іншим способом визнається відносно точок геодезичної мережі планове положення елементу ситуації, що картографується. Теодолітне знімання виконується способами прямокутних або полярних координат, кутових і лінійних засічок а також, інколи, способами створів та обходу (рис.3.1).

При зніманні ситуації способом прямокутних координат довжини перпендикулярів не повинні перевищувати вказаних в табл.3.2.При зніманні ситуації способом полярних координат горизонтальні кути виміряють теодолітом при одному положенні круга з середньою похибкою не більше 1'. Полярні відстані до чітких контурів при цьому не повинні перевищувати вказаних в табл.3.3..

При зніманні ситуації способом засічок відстані до точок,.

картографуються, не повинні перевищувати 50 м, а кут засічки повинен бути в межах від 300 до 1500

Особливо важливі точки ситуації (кути кварталів, капітальних споруд, огорож і т.ін.) координують.

При всіх способах теодолітного знімання ведуться абриси (польові записи та зарисовки) виконуються обміри будівель та споруд і контрольні проміри між точками, що картографуються (рис.3.2).

При теодолітному зніманні в масштабах 1:5000-1:500 картографуванню підлягають: пункти геодезичних мереж, закріплені постійними знаками; будівлі та споруди; дорожня мережа та спо­руди на ній; гідрографія і гідротехнічні споруди; закріплені на місцевості межі і огорожі; рослинність, ґрунти і т.ін.

 

Рис.3.1. Способи теодолітного знімання елементів ситуації на місцевості та нанесення їх на план: а)прямокутних координат; б) полярних координат; в) кутових засічок;г)лінійних засічок

 

Не підлягають зніманню переносні та тимчасові огорожі та спорудина будівельних площадках. Більш детальний перелік елементів ситуації, які підлягають обов'язковому картографуваннюдля кожного масштабу плану, наведений, наприклад, в нормативному документі [7].

Середні похибки визначення положення чітких елементів ситуації та контурів відносно найближчих точок знімальної основи не повинні перевищувати 0,5 мм, а на гірських та лісних ділянках - 0,7мм. Максимальні похибки взаємного положення закоординованих точок та основних кутів капітальних будівель, розташованих на відстані до 50 м, не повинні перевищувати 0,4 мм.

Таблиця 3.2

Масштаб плану Максимальна довжина перпендикуляра, м
При окомірному побудуванні При побудуванні екером
1:2000 1:1000 1:500    

Примітки. 1. При зніманні нечітких контурів відстані можна збільшувати до 1,5 раза. 2. Знімання в масштабі 1:500 кутів капітальних споруд з використанням ниткового віддалеміра не дозволяється.

 

Кінцевою метою камеральних робіт при теодолітному зніманні є складання ситуаційного плану місцевості. Камеральні роботи включають обчислювальні та графічні роботи. Основний обсяг обчислювальних робіт складає вирахування координат точок знімальної мережі, а також тих точок ситуації, що координувались при зніманні. Вирівнювання знімальних мереж виконується спрощеними способами. Максимальна відносна лінійна нев’язка теодолітних ходів, як правило, не повинна перевищувати 1/2000, а на місцевості, що несприятлива для побудування знімальної мережі (болотистій, лісистій, купинястій, зритій, на будівельних пло­щадках і т.ін.) - 1:1000. Значення координат точок знімальних мереж вираховуються до 0,01 м.

Рис.3.2.Абриси теодолітного знімання

Плани теодолітного знімання викреслюються олівцем або тушшю на планшетах, малодеформуємих пластиках та плівках. Плани невеликих ділянок або вузьких смуг незабудованої території для одноразового користування дозволяється викреслювати на ватмані. Розміри окремого листа плану масштабу 1:5000 40х40 см, а листів планів масштабів 1;2000, 1:1000 і 1;500 - 50х50 см. На планшетах (листах) розмічається за допомогою спеціальних трафаретів, металічних лінійок, графопобудувачів сітку квадратів зі стороною 10 см і відповідним чином підписуються координати її ліній. За допомогою вимірника та масштабної лінійки, графопобудувача або інших пристосувань на планшет по координатам наносяться точки геодезичної знімальної мережі.

Правильність нанесення точок мережі контролюють шляхом порівняння відстаней між нанесеними точками та відомої з відомості вирахування координат точок. Розходження відстаней при цьому не повинно перевищувати 0,2 мм. Користуючись абрисом, на планшеті в задано­му масштабі будують ситуацію. Способи побудувань (нанесення) ситуації на планшет аналогічні способам її знімань в польових умовах (див.рис.3.1). Ситуація викреслюється в умовних топографічних знаках.

Викреслена на планшеті ситуація, по можливості, звіряється з місцевістю. Виявлені похибки знімання при цьому виправляються, а пропущені елементи ситуації до знімаються. Для забезпечення майбутнього внесення змін ситуації для кожного планшета (листа) викреслюється калька контурів, що первісно зображені на ньому.






Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском:

vikidalka.ru - 2015-2024 год. Все права принадлежат их авторам! Нарушение авторских прав | Нарушение персональных данных