Основні вимоги до складання психокорекційних програм.

Ефективність психокорекційного процесу в значній мірі залежить від вміння психолога складати психокорекційну програму. При цьому необхідно враховувати наступні методичні вимоги:

· Чітко сформувати основні цілі психокорекційної роботи;

· Виділити коло задач, які повинні конкретизувати основну мету;

· Визначити зміст корекційних занять з врахуванням структури дефекту та індивідуально-психологічних особливостей дитини, розвитку провідного виду діяльності;

· Визначити форму роботи з дитиною (групова, сімейна, індивідуальна);

· Відібрати відповідні методи і техніки з врахуванням вікових, інтелектуальних і фізичних можливостей дитини;

· Запланувати форму участі батьків та інших особ в корекційному процесі;

· Розробити методи аналізу оцінки динаміки психокорекційного процесу;

· Підготувати приміщення, необхідне обладнання і матеріали.

Цілеспрямований психокорекційний вплив на дитину і підлітка з проблемами в розвитку здійснюється через психокорекційний комплекс, який складається з чотирьох взаємопов’язаних блоків:

· Діагностичний;

· Корекційний;

· Оцінковий;

· Прогностичний

В діагностичний блок входять діагностика психічногорозвитку дитини і діагностика соціального середовища.

- Діагностика психічного розвитку дитини включає в себе:

- Всестороннє психологічне вивчення особистості дитини і її батьків, системи їх стосунків;

- Аналіз мотиваційно-потребної сфери дитини і членів її сім'ї;

- Визначення рівня розвитку сенсорно-перцептивних та інтелектуальних процесів і функцій;

- Діагностику соціального середовища дитини (аналіз несприятливих факторів соціального середовища, які травмують дитину, порушують її психічний розвиток, формуванняхарактеру особистості і соціальну адаптацію).

Корекційний блок включає наступні задачі:

- Корекція неадекватних методів виховання дитини з метою подолання її мікросоціальної занедбаності;

- Допомогу дитині чи підлітку у вирішенні психотравмуючих ситуацій;

- Формування продуктивних видів взаємовідносин дитини з оточуючими (в сім’ї, класі);

- Підвищення соціального статусу дитини в колективі;

- Розвитокв дитини чи підлітка компетентності у питаннях нормативної поведінки;

- Формування і стимуляція сенсорно-перцептивних, мнемічних і інтелектуальних процесів у дітей;

- Розвиток і вдосконалення комунікативних функцій, емоційно-вольової регуляції поведінки;

- Формування адекватних батьківських установок на соціально-психологічні проблеми дитини шляхом активного залучення батьків в психокорекційний процес;

- Створення в дитячому колективі, де навчається дитина, атмосфери прийняття, доброзичливості, відкритості, взаєморозуміння.

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: