Технічні засоби спостереження.

У залежності від способу отримання інформації (безпосередньо чи за допомогою технічних засобів) виділяють три основних види спостереження: фізичне, технічне (електронне) і комплексне.

Фізичне спостереження ґрунтується на візуальному методі отримання інформації та полягає в негласному, направленому, безпосередньому сприйнятті спостерігачем діяльності об’єкта оперативної зацікавленості (людина, транспорт).

Технічне спостереження – це опосередкований метод отримання інформації, що полягає в негласному сприйняті діяльності об’єкта спостереження за допомогою оперативно-технічних засобів (прилади нічного бачення, телевізійні системи тощо).

Ефективність застосування приладів обумовлена тим, наскільки враховуються обставини і фактори, що визначають у кожному конкретному випадку тактику проведення оперативно-розшукових заходів і, в залежності від цього, тактичні особливості використання технічних засобів. До таких факторів належать:

- умови, при яких здійснюється використання засобів спостереження;

- характер об’єкта спостереження;

- цілі та завдання, на вирішення яких спрямовано застосування приладів оперативного спостереження;

- тактико-технічні дані приладів.

У залежності від умов (денний чи нічний час) засоби спостереження поділяються на оптико-механічні та електронно-оптичні прилади.

Оптико-механічні прилади використовуються в денний час і забезпечують спостереження і фіксацію об’єкта за допомогою фото-відеотехніки на значній відстані.

Електронно-оптичні прилади призначені для збирання інформації стосовно різних об’єктів у нічний час або коли візуальна видимість обмежена недостатнім освітленням.

За принципом дії прилади спостереження поділяються на чотири класи:

- оптико-механічні;

- оптичні ендоскопи;

- електронно-оптичні;

- телевізійні.

Оптико-механічні прилади призначені для спостереження за об’єктом на відстані або з укриття в денний та вечірній час. Функціональні можливості приладів цього класу об’єднують їх в такі групи:

- біноклі, монокуляри, телескопи, оптичні приціли;

- пристрої, що виконані за перископічною схемою, що дає змогу повністю замаскувати спостерігача;

- інвертори дверного вічка, доповнюючи стандартне вічко, дають можливість огляду внутрішнього приміщення ззовні;

- напівпрозорі дзеркала, що призначені для одностороннього спостереження за об’єктом;

- об’єктиви (системи оптичних лінз у спеціальній оправі), які, збираючи світло, що надходить від об’єкта, дають змогу розглядати об’єкти через окуляр об’єктива.

У якості критеріїв вибору того чи іншого виду оптико-механічного приладу є такі тактико-технічні характеристики: фокусна відстань, світлосила об’єктива, кут поля зору.

Вибір технічного засобу залежить від умов проведення оперативного спостереження із врахуванням конструктивних особливостей оптико-механічних приладів, а з використанням перехідних пристроїв із засобами фото- та відеозйомки. Для оперативного спостереження з одночасною фіксацією дій об’єкта застосовуються телеоб’єктиви, які дають 20-кратне і більше збільшення. До лінзових і дзеркально-лінзових телеоб’єктивів відносять об’єктиви «МС-МТО11СА», «МТО-1000», «ЗМ-6А», «МТО-500»; «ТАИР-11А», «Юпитер-21М», «Грант-11» тощо. Наприклад, застосування телеоб’єктива типу «МТО-500» дає 55 кратне збільшення, але при цьому кут поля зору системи зменшується з 5° до 1,5°. Для збільшення фокусної відстані лінзових об’єктивів у 2 рази використовують телеконвертори типу «Т12-12».

Оптичні ендоскопи є засобом візуального контролю об’єктів оточуючого простору і важкодоступних місць (комунікацій, внутрішніх поверхонь корпусів і різних блоків), де неможливий прямий огляд. Активно використовуються засоби візуального контролю і реєстрації «Вулкан», а можливість стиковки з приладами нічного бачення типу «Ворон» фотоапарату «Зеніт» за допомогою теле- і фотоперехідників дає змогу вести не тільки спостереження за ситуацією, але й реєструвати її в статиці та динаміці.

Електронно-оптичні прилади застосовуються для спостереження в приміщеннях і на місцевості в нічний та вечірній час.

За принципом дії прилади нічного бачення поділяються на три групи: електронно-оптичні, термографічні і радіотехнічні.

Електронно-оптичні прилади складаються з оптичної системи, об’єктива і окуляра. Інфрачервоне випромінювання, що відображене чи випущене об’єктом, потрапляє на об’єктив приладу, який формує невидиме зображення у вхідній площині електронно-оптичного перетворювача та розглядається за допомогою окуляру. Прилади нічного бачення перетворюють інфрачервоне випромінювання у видиме за допомогою електронно-оптичного перетворювача.

Всі прилади бачення в темряві поділяються на активні (С-270, ПН-2 „Вечір”) і пасивні («Ворон-1», «Ворон-2», «Ворон-3», «ПН-1» без лазерного освітлювача, «Едельвейс», «НН-12»).

Перша група приладів має власне джерело інфрачервоного випромінювання, друга – використовує багатократне підсилення природного інфрачервоного випромінювання. Дальність спостереження приладом нічного бачення ПН-2, у якого є конструктивно зв’язане джерело інфрачервоного випромінювання лазерного типу, в залежності від умов роботи сягає 250 м.

Прилади нічного бачення пасивного типу використовують для спостереження на відкритій місцевості за наявності розсіяного світла від зірок, Місяця, вогнів міста тощо. Дальність спостереження приладом НН-12 в залежності від ступеню контрастності об’єкту, що спостерігається, коливається від 200 до 500 м.

Прилади нічного бачення можуть споряджатися фотоапаратурою, відеоапаратурою, що дозволяє здійснювати негласну зйомку в повній темряві.

До електронних-оптичних приладів нічного бачення найпростішого типу відносять метаскопи – прилади для виявлення джерел інфрачервоного випромінювання. Випромінювання об’єкта концентрується за допомогою оптичної системи на люмінофорі, який здійснює перетворення енергії теплового випромінювання в енергію видимого світла.

Термографічні прилади нічного бачення складаються з оптичної системи, приймача випромінювання, пристрою сканування, що здійснює поелементний перегляд простору, реєструючої апаратури для запису інтенсивності випромінювання кожного елементу, що продивляється. Власне чи відображене випромінювання елементів об’єкта чи місцевості перетворюється в електричні сигнали, що пропорційні інтенсивності випромінювання, і в подальшому застосовується для виявлення, пеленгації чи спостереження заданого об’єкту.

Найпростішим термографічним приладом є радіометр, що дозволяє дистанційно вимірювати інтенсивність теплового випромінювання предметів чи фонів.

Складні функції теплопеленгатора слугують для виявлення і пеленгації об’єктів за їхнім особистим тепловим випромінюванням. Найбільш складним термографічним приладом є тепловізор, за допомогою якого можна спостерігати на екрані зображення об’єктів, температура яких відрізняється від температури оточуючого фону.

Радіотехнічні прилади нічного бачення ґрунтуються на використанні відображеного від об’єкта випромінювання в діапазоні міліметрових чи субміліметрових хвиль і можливості працювати в будь-яких метеорологічних умовах.

Основною задачею радіобачення є відображення інформації як видимого зображення, тобто отримання за допомогою радіохвиль видимого зображення внутрішнього вмісту об’єктів, що є непрозорими в оптичному діапазоні довжин хвиль, або об’єктів, що знаходяться в оптично непрозорому середовищі. Радіобачення здійснюється за допомогою радіовізорів. Радіохвилі міліметрового чи сантиметрового діапазонів, що випромінюються при пасивному радіобаченні або розсіянні при активному радіобаченні тілами, несуть інформацію стосовно їхнього внутрішнього вмісту. Ця інформація знаходиться в розподіленні інтенсивності і фази радіохвиль, в характері їхньої поляризації, часу запізнення.

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: