Главная

Популярная публикация

Научная публикация

Случайная публикация

Обратная связь

ТОР 5 статей:

Методические подходы к анализу финансового состояния предприятия

Проблема периодизации русской литературы ХХ века. Краткая характеристика второй половины ХХ века

Ценовые и неценовые факторы

Характеристика шлифовальных кругов и ее маркировка

Служебные части речи. Предлог. Союз. Частицы

КАТЕГОРИИ:






Технічні засоби відеозапису




Відеозапис, відео (від лат. video – дивлюся, бачу) під цим терміном розуміють широкий спектр технологій запису, обробки, передачі, зберігання й відтворення візуального і аудіовізуального матеріалу на моніторах.

Відеозапис сприяє розв’язанню таких завдань:

1) з документальною точністю фіксувати та досліджувати динамічні події, процеси, слідчі дії (експеримент, впізнання, допит, особливо коли допитуваний відмовляється визнавати свою вину або щось приховує);

2) зберігати інформацію про динамічні ознаки об’єктів та відтворювати її в суді, під час слідчих дій, експертизи;

3) фіксувати та вивчати недоступні для людського зору швидкоплинні процеси (наприклад, політ кулі, руйнування перешкод, момент зіткнення транспортних засобів);

4) фіксувати події одночасно в динаміці та в часі, що дає змогу вирахувати момент конкретних дій, швидкість руху чи кількість подій за одиницю часу.

Відеозапис у розслідуванні злочинів має такі переваги:

1) дає змогу одночасно фіксувати звук і зображення на носії інформації та візуально контролювати якість запису;

2) містить інформацію про динамічність події, розвиток тієї чи іншої дії або явища;

3) не потребує лабораторного опрацювання відзнятого матеріалу;

4) дає можливість багаторазово використовувати відеострічку для запису.

Засоби відеозапису поділяються на:

1) відеокамери різного типу;

2) відеоплеєри;

3) відеомагнітофони (мають в своєму складі ТВ-тюнер);

4) відеомонітори;

5) мультиплексери.

Кінокамера – пристрій, призначений для запису рухомого зображення на кіноплівку, що пересувається стрибками із швидкістю (найчастіше) 24 кадри за секунду.

Відеокамера – електронний пристрій, призначений для отримання оптичних образів об'єктів, пристосований для запису або передачі зображення в русі.

Класифікація технічних засобів відеозапису:

І. За призначенням:

1) безпосереднього відеозапису або типу камкордер (англ. – camcorder, це коли в одному блоці розміщується відеокамера та відеомагнітофон):

· професійні, напівпрофесійні або студійні, (носій - плівка шириною 12,7 мм);

· аматорські, (носій - плівка шириною 6,35 мм).

2) камери спостереження (оптична система і матриця) – забезпечують передачу зображення в електронному вигляді на пульт, де здійснюється запис та перегляд відеозображення:

· за призначенням:

1) охоронні;

2) оперативні (приховані);

· за конструктивними властивостями:

1) корпусні;

2) безкорпусні;

· за місцем встановлення:

1) внутрішнього встановлення;

2) зовнішнього встановлення.

ІІ. За способом і формою запису відеосигналу:

1) аналогові;

2) цифрові.

ІІІ. За типом оптико-електронного перетворювача:

1) СМOS;

2) CCD.

Складові частини камери (камкордера):

1) об’єктив типу трансфокатор;

2) оптико-електричний перетворювач (матриця, відікон);

3) підсилювач відеосигналу;

4) монітор (виконує функцію електронного шукача);

5) записуючий пристрій в аналогових камерах;

6) система запису звуку (направлений мікрофон, підсилювач низької частоти, звукозаписувальні головки);

7) касетоприймач або картрідер;

8) плівкопротягуючий механізм (в аналогових камерах);

9) акумулятор чи адаптер електричної мережі.






Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском:

vikidalka.ru - 2015-2024 год. Все права принадлежат их авторам! Нарушение авторских прав | Нарушение персональных данных