ТОР 5 статей: Методические подходы к анализу финансового состояния предприятия Проблема периодизации русской литературы ХХ века. Краткая характеристика второй половины ХХ века Характеристика шлифовальных кругов и ее маркировка Служебные части речи. Предлог. Союз. Частицы КАТЕГОРИИ:
|
Номенклатура неорганічних сполукХімічні елементи та прості речовини Назви хімічних елементів розглядаються як власні назви і пишуться з великої літери
Надважким штучним елементам номенклатурна комісія ІUPAC запропонувала давати систематичні назви, які визначаються тільки порядковим номером. Закінчення назви є –“ій”.
110 – Унуннілій 123 – Унбітриій Катіони Ø Одноелементні катіони називають за елементом, що їх утворив, без зміни назви, додавши через дефіс слово катіон і вказавши на ступінь окиснення чи заряд. Ступінь окиснення вказують римською, а заряд – арабською цифрою: Fe3+ - ферум(ІІІ)-катіон, ферум(2+)-іон Якщо елемент може мати лише один ступінь окиснення, то вказують назву елемента і через дефіс – іон: Калій-іон, гідроген-іон. Ø Катіони, продукти приєднання протонів до нейтральних молекул, називають на основі назви молекули або кореня назви елемента, додаючи суфікс – оній. РН4+ - фосфоній; Для Н3О+ і NH4+ прийняті назви оксоній (гідроксоній), амоній. Для заміщених катіонів назва зберігається: (СН3)4N+ - тетраметиламоній-катіон. Ø Кітіони – типові комплексні йони – треба називати за координаційною номенклатурою: [Cu(NH3)4]2+ - тетраамінкупрум(ІІ)-іон [Co(NH3)4Cl2]+ - тетрааміндихлорокобальт(ІІІ)-іон Аніони Ø Назви одноелементних одноатомних аніонів складаються з коренів назв елементів (іноді скорочених) і із суфіксом –ид (-ід) та через дефіс – іон: бромід-іон, хлорид-іон, гідрид-іон, флуорид-іон, оксид-іон. Ø Систематичні назви одноелементних багатоатомних аніонів будуються аналогічно і за допомогою множного префікса: І3- - триіодид(1-)-іон; S42- - тетрасульфід(2-)-іон. Для поширених аніонів дано спеціальні назви: О22- - пероксид-іон; С22- - ацетиленід-іон, карбід(2-)-іон; N3- - азид-іон. Ø Систематичні назви багатоатомних аніонів будуються за принципом номенклатури координаційних сполук. Назва аніона складається з назви лігандів у алфавітному порядку, за якими йде назва центрального атома з суфіксом –ат: SO42- - тетраоксосульфат(2-)-аніон; S2O72- - гептаоксодисульфат(2-)-аніон. Ø Для деяких багатоелементних аніонів застосовують їх традиційні назви з суфіксом –ид (-ід): СN- - ціанід-іон; ОН- – гідроксид-іон; NH2- - амід-іон Ø Для найпоширеніших аніонів, що містять центральний атом не в вищому ступені окиснення, можна використовувати тривіальні назви із суфіксом –ит (-іт): -NO2—нітрит; SO32- - сульфіт. Ø Полі аніонам можна давати назву за правилами номенклатури комплексних сполук: Р2О72- - гептаоксодисульфат(2-)-іон
Бінарні сполуки (оксиди) Назви оксидів будуються: 1. За допомогою числових префіксів 2. Вказуючи ступінь окиснення елемента у формі катіона Спочатку називають катіон, а потім додають назву аніона – оксид: Р2О5 – дифосфор пентаоксид (фосфор геміпентаокисд); фосфор(V) оксид N2O5 – динітроген пентаокисд (нітроген геміпентаоксид); нітроген(V) окисд К2О – дикалій оксид (калій геміоксид); калій(І) оксид Гемі – пів Секві - півтора; Якщо елемент утворює лише один оксид або єдиний оксид у звичайній валентності, то назва його може складатися з назви елемента та слова “оксид”: калій оксид. Подвійні, потрійні та інші оксиди називають аналогічно простим оксидам, перелічуючи назви катіонів у алфавітному порядку: Fe3O4 Þ FeIIFe2IIIO4 – ферум(ІІ) диферум(ІІІ) тетраоксид; триферум(ІІ, 2 ІІІ) тетраоксид Al2BeO4 – діалюміній берилій тетраоксид K6MgO4 – гексакалій магній тетраокисд Сполуки типу ЕІІО2 та ЕІО2 називають елемент пероксид. У разі необхідності вказують множинні префікси: ВаО2 – барій пероксид; К2О2 - калій пероксид (дикалій діоксид) Сполуки ОF2 – оксиген дифлоурид О2F2 – діоксиген дифлуорид Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском:
|