Тема 12. Облік та аудит власного капіталу

1. Види капіталу та їх характеристика.

2. Формування та облік статутного капіталу туристичних підприємств. Облік неоплаченого капіталу.

3. Облік резервного та інших видів капіталу.

4. Аудит власного капіталу.

1. Види капіталу та їх характеристика

У момент створення підприємства його стартовий капітал втілюється в активах, інвестованих засновниками (учасниками), і являє собою вартість майна підприємства. Займаючись підприєм­ницькою діяльністю, підприємство використовує залучені кошти, в результаті чого виникають борги. Боргові зобов'язання підтвер­джують права і вимоги кредиторів щодо активів підприємства (А = 3 + К) і мають пріоритет порівняно з вимогами власників. Тому власний капітал підприємства визначається як різниця між вартістю його майна і борговими зобов'язаннями: К = А - 3.

Власний капітал — це частина в активах підприємства, що залишається після вирахування його зобов'язань.

До власного капіталу належать: статутний капітал, пайовий капітал, додатковий вкладений капітал, інший додатковий капі­тал, резервний капітал, нерозподілений прибуток (непокритий збиток), неоплачений капітал, вилучений капітал.

Основним елементом власного капіталу є статутний капі­тал — один з основних показників, що власне характеризує розміри і фінансовий стан підприємства. Він відображається в сумі, що зареєстрована в установчих документах як сукупність внесків (часток, акцій за номінальною вартістю, пайових внесків) засновників (учасників) підприємства. Винятком є інвестиційні проекти, в яких статутний капітал відображається в бухгалтер­ському обліку і звітності в міру його сплати та в розмірах, що фактично склалися на звітну дату.

Формування статутного капіталу за рахунок внесків заснов­ників (учасників) фіксується в засновницьких документах під­приємства. Сума статутного капіталу, а також рішення про його збільшення або зменшення обов'язково реєструються в Держав­ному реєстрі господарських одиниць. Сума статутного капіталу за балансом підприємства та сума, зареєстрована в Державному реєстрі, мають бути тотожними. Сума, яка на дату реєстрації підприємства заявлена, але фактично не внесена засновниками, являє собою неоплачений капітал підприємства. Неукладені кошти засновників (учасників) зменшують реальний розмір ста­тутного капіталу і в балансі відображаються зі знаком мінус.

Пайовий капітал — це сукупність коштів фізичних і юри­дичних осіб, добровільно розміщених у товаристві для здійснен­ня його господарсько-фінансової діяльності.

Пайовий капітал складається із сум пайових внесків, членів споживчого товариства, житлово-будівельних кооперативів, кре­дитних спілок та інших підприємств, а також паїв членів колек­тивних сільськогосподарських підприємств (КСП) у сільському господарстві, одержаних у результаті розподілу на паї колектив­ної власності.

Додатковий капітал складається з емісійного доходу, тобто доходу, одержаного від розміщення акцій власної емісії за ціна­ми, які перевищують номінальну вартість; іншого вкладеного капіталу; дооцінки активів; безоплатного одержання необорот­них активів; іншого додаткового капіталу.

Суми вилученого капіталу відображають вартість акцій влас­ної емісії, які на певний момент не розміщені серед акціонерів. Вилучений капітал не впливає на суму власного капіталу, а лише показує, що цей капітал належить підприємству, але не закріп­лений за конкретною фізичною особою (акціонером). Вилучений капітал має бути або перепроданий, або анульований.

Кошти резервного (страхового) капіталу використовують відповідно до напрямків, передбачених в установчих докумен­тах: як правило, у разі нестачі прибутку за рахунок резервного (страхового) капіталу покриваються непередбачені витрати, по­гашаються борги перед кредиторами при ліквідації товариства, виплачуються дивіденди за привілейованими акціями тощо.

Ст. 14 Закону України "Про господарські товариства" перед­бачено створення в господарському товаристві резервного (стра­хового) капіталу в розмірі, встановленому установчими докумен­тами, але не менше як 25 % статутного капіталу, а також інші капітали, передбачені законодавством України або установчими документами товариства. Розмір щорічних відрахувань до резер­вного (страхового) капіталу передбачається установчими докумен­тами, але не може становити менше ніж 5 % суми чистого при­бутку.

Нерозподілені прибутки — це прибутки, одержані в резуль­таті господарсько-фінансової діяльності підприємства, зменшені на суму прибутків, використаних у звітному році, включаючи нарахування податку на прибуток. Нерозподілений прибуток є власністю акціонерів і збільшує суму власного капіталу. Якщо фінансові результати діяльності збиткові, то сума збитку змен­шує суму власного капіталу.

2. Формування та облік статутного капіталу туристичних підприємств. Облік неоплаченого капіталу

Для обліку власного капіталу передбачено такі рахунки: 40 "Ста­тутний капітал", 41 "Пайовий капітал", 42 "Додатковий капітал", 43 "Резервний капітал", 44 "Нерозподілені прибутки (непокриті збитки)", 45 "Вилучений капітал", 46 "Неоплачений капітал"

Рахунки 42, 43 і 44 призначені для обліку власного капіталу, який створюється в процесі господарської діяльності підприємства, але не є статутним капіталом. Цей капітал належить власникам і спрямовується на задоволення потреб суб'єкта господарювання, проте він не закріплений за частками за кожним з учасників.

Рахунки 40, 41, 45 і 46 використовують для формування стар­тового капіталу підприємства. Залежно від організаційної форми підприємства це може бути статутний або пайовий капітал.

Для обліку статутного капіталу використовують три основні рахунки: 40 "Статутний капітал", 46 "Неоплачений капітал" та 45 "Вилучений капітал".

Рахунок 40 "Статутний капітал" призначений для обліку та узагальнення інформації про стан та рух статутного капіталу підприємства.

За кредитом рахунка 40 відображається збільшення статутно­го капіталу, за дебетом — його зменшення (вилучення). Сальдо на цьому рахунку має відповідати розмірові статутного капіталу, який зафіксовано в установчих документах підприємства. Ана­літичний облік статутного капіталу ведеться за видами капіталу за кожним засновником, учасником, акціонером та ін.

Рахунок 46 "Неоплачений капітал" активний, розрахунковий, призначений для обліку розрахунків із засновниками підприєм­ства (акціонерами акціонерних товариств, учасниками господар­ського товариства і т. д.) за вкладами до статутного капіталу підприємства.

За дебетом рахунка 46 відображається заборгованість заснов­ників (учасників) господарського товариства за внесками до статутного капіталу підприємства, за кредитом — погашення цієї заборгованості.

Аналітичний облік неоплаченого капіталу ведеться за видами розміщених неоплачених акцій (для акціонерних товариств) та за кожним засновником (учасником) підприємства.

На рахунку 45 "Вилучений капітал" ведеться облік вилученого капіталу у разі викупу власних акцій (часток) у акціонерів з метою їх перепродажу, анулювання (зменшення статутного капіталу) тощо.

За дебетом рахунка 45 відображається фактична собівартість акцій власної емісії або часток, викуплених господарським това­риством у його учасників. Оплата одержаних акцій може здійсню­ватися грошовими коштами, векселями та з позикових рахунків. За кредитом показують вартість анульованих або перепроданих акцій (часток). Якщо акції анульовано, то на цю суму зменшу­ється статутний капітал, у разі перепродажу — показують змен­шення вилученого капіталу та збільшення відповідних активів. При реалізації акцій своїм акціонерам заборгованість може відоб­ражатись на рахунку 46 "Неоплачений капітал".

Рахунок 45 "Вилучений " капітал" має такі субрахунки:

451 "Вилучені акції";

452 "Вилучені вклади і паї";

453 "Інший вилучений капітал".

Аналітичний облік вилученого капіталу ведеться за видами акцій (вкладів, паїв).

Підприємства різних організаційно-правових форм мають особ­ливості щодо їх створення і функціонування, які, як правило, впливають на відображення господарських операцій у бухгал­терському обліку щодо формування власного капіталу.

Облік статутного капіталу в товаристві з обмеженою відповідальністю (ТОВ). До моменту державної реєстрації ТОВ кожен з учасників пови­нен внести не менше 30 % внеску, вказаного в установчих доку­ментах, що затверджується (коли внесок здійснюється грошовими коштами через банк) документами, виданими банком. Враховую­чи цей момент, а також те, що господарська діяльність на під­приємстві починається з дня його реєстрації, і фактично записи в реєстрах бухгалтерського обліку мають здійснюватися також з дня реєстрації (навіть якщо бухгалтера, бухгалтерської служби немає, підприємство (директор, бухгалтер підприємства та ін.) передусім робить проводки за операціями, наведеними в табл. 1).

Таблиця 1.

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: