Томасівський спосіб

Томасівським способом переробляють чавун із великим уміс­том фосфору (до 2 % і більше). Основна відмінність цього способу від бессемерівського полягає в тому, що футеровку конвертора роблять з оксидів магнію і кальцію (які одержують із доломіту MgCO₃ · CaCO₃). Крім того, до чавуну додають ще до 15 % CaO. Унаслідок цього шлакоутворюючі речовини містять значний надлишок оксидів з основними властивостями.

У цих умовах фосфатний ангідрид P₂O₅, який виникає під час згоряння фосфору, взаємодіє з надлишком CaO з утворенням фосфату кальцію, що переходить у шлак:

4P + 5O₂ = 2P₂O₅;

P₂O₅ + 3CaO = Ca₃(PO₄)₂.

Реакція горіння фосфору є одним із головних джерел тепла при цьому способі. При згорянні 1 % фосфору температура конвертора піднімається на 150 °C.

Сірка інші в шлак у вигляді нерозчинного в розплавленій сталі сульфіду кальцію CaS, який утворюється внаслідок взаємо­дії розчинного FeS з CaO за реакцією:

FeS + CaO = FeO + CaS.

Усі останні процеси відбуваються так само, як і при бессе­мерівському способі. Недоліки томасівського способу такі ж, як і бессемерівського. Томасівська сталь також маловуглецева і використовується як технічне залізо для виробництва дроту, покрівельного заліза тощо.

У СРСР томасівський спосіб застосовували для переробки фосфористого чавуну з керченського бурого залізняку. Одержу­ваний при цьому шлак містить до 20 % P₂O₅. Його розмелюють і застосовують як фосфорне добриво на кислих ґрунтах.

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: