Термінологічний словник. Аеробні процеси – процеси, що відбуваються за наявності вільного кисню.

Аеробні процеси – процеси, що відбуваються за наявності вільного кисню.

Анаеробні процеси – процеси, що відбуваються за відсутності вільного кисню.

Бавовна – важливе текстильне волокно, яке одержують із бавовника. Довжина волокна досягає 25–40 мм, діаметр – близь­ко 20 мкм. Волокну властива висока гнучкість, міцність і зно­состійкість, воно добре фарбується.

Бельтинг – міцна технічна тканина полотняного перепле­тення, що використовується для фільтрування, виготовлення транспортерних стрічок тощо.

Видовженнятканини – збільшення довжини зразка при дії на нього розтягуючих сил. Оцінюється у відсотках від почат­кової довжини.

Вовна – волокно, яке покриває шкіру овець, кіз, верблюдів. Ці волокна довші за бавовняні, достатньо пружні, але менш міцні. Вони зносостійкі, мало зминаються, здатні добре підтри­мувати форму виробу. На їхній поверхні є лусочки, спрямовані в одну сторону, через це вони добре зберігають тепло.

Жорсткість тканин – опір тканин до змін форм. Найбіль­ше значення має жорсткість при згинанні.

Карбонізація – насичення розчину вуглекислим газом.

Кеги – бочки з нержавіючої сталі для зберігання і транспортування пива.

Коагуляція – розподіл неоднорідної системи на розчинник та драглеподібну масу.

Луб’яні волокна містяться в стеблах, листі, оболонці плодів різних рослин. У текстильній промисловості використовують найчастіше волокна льону. Волокна розміщені в корі льону (чи коноплі) пучками.

Міцність тканини – здатність тканини чинити опір розриванню. Для визначення міцності смужки тканини шириною в 5 см розривають на спеціальному приладі.

Нормалізація – зниження або підвищення за стандартом вмісту жиру в молоці.

Пастеризація – нагрівання речовини до 60 –70 °С протягом 15 –30 хв.

Пептизація – розщіплення агрегатів частинок колоїдних осадів під дією води.

Піна – неоднорідна система, у рідкому дисперсійному середовищі якої знаходяться гази.

Сатурація – обробка дифузійного соку вуглекисним газом із метою осадження вапняку й зменшення забарвленості соку.

Сепарація – розподіл неоднорідних систем.

Солод – пророслі й висушені зерна ячменю.

Стерилізація – нагрівання речовин до 100 °С із метою знищення мікроорганізмів.

Сусло – водний розчин екстрактивних речовин солоду.

Суспензія – неоднорідна система, у рідкому дисперсійному середовищі якої знаходяться дрібні частинки твердих речовин.

Танк – цистерна, бак, призначені для зберігання рідини.

Текстильні волокна – тверді, гнучкі тіла, які мають дуже малий поперечний переріз, обмежену довжину та придатні для виготовлення пряжі й текстильних виробів. Їх поділяють на елементарні й технічні.

Усадка тканини – зменшення розмірів тканини при експлуатації (прання, прасування). Велика усадка тканин є негативним явищем.

Щільність тканин за основою – це кількість ниток основи, що припадають на 1 або 10 см ширини тканини.

Щільність тканин за пітканням – кількість пітканих ниток, які припадають на 1 або 10 см довжини тканини. Якщо щільність за основою і за пітканням однакова, тканину нази­вають рівнощільною (урівноваженою), якщо щільність різна – тканина неврівноважена.

Питання для поточного контролю знань

1. Охарактеризуйте сучасний стан легкої промисловості України.

2. Дайте визначення поняття «текстильні волокна».

3. Які види сировини для виробництва текстильних волокон вам відомі?

4. Якими техніко-економічними показниками характеризу­ються тканини?

5. Назвіть операції технологічного процесу основного виробництва тканини.

6. Охарактеризуйте за ознаками види одягу.

7. Назвіть класи ткацьких переплетень.

8. Які види виробів відносять до швейних?

9. Класифікація технологічних процесів харчової промис­ловості залежно від методів обробки сировини.

10. Порівняння вітчизняного бурякоцукрового виробництва з досвідом передових західноєвропейських країн.

11. Виробництво цукру з тростини: стратегічні та соціальні проб­леми.

12. Характеристика сировини та матеріалів для хлібобулоч­ного виробництва.

13. Переваги й недоліки опарного й безопарного способів приготування тіста.

14. Проблеми забезпечення пивоварної промисловості сиро­виною й матеріалами та шляхи їх вирішення.

15. Особливості статичного способу виробництва солоду.

16. Використання сучасних технологій для зброджування пивного сусла.

17. Ознайомившись зі структурно-логічною схемою пивовар­ного виробництва, перелічіть основні стадії приготування солоду.

18. Підготовка сировини до переробки на молокозаводі.

19. Види молочної продукції та її характеристика.

20. Способи одержання кисломолочних продуктів.

21. Переваги й недоліки різних способів виробництва масла.

22. Використання процесів розчинення і розділення неодно­рідних систем у виробництвах харчової промисловості.

23. Поняття про розчинність. Розчинність кінетична та дифузійна.

24. Екстрагування та екстракція; їхнє призначення.

25. Класифікація неоднорідних систем.

26. Методи розділення неоднорідних систем та типове устаткування.

27. Шляхи підвищення ефективності бурякоцукрового й пивоварного виробництва.

28. Що таке «стадія виробництва»?

29. З яких стадій складається технологія виробництва гірчиці? Що є вхідною сировиною в цьому процесі?

30. Намалюйте технологічну схему виробництва гірчиці.

31. З яких стадій складається технологія виробництва пель­менів? Що є вхідною сировиною в цьому процесі?

32. Намалюйте технологічну схему виробництва пельменів.

33. З яких стадій складається технологія виробництва ковбас­них виробів? Що є вхідною сировиною в цьому процесі?

34. Намалюйте технологічну схему виробництва ковбасних виробів.

35. З яких стадій складається технологія виробництва цукру? Що є вхідною сировиною в цьому процесі?

36. Намалюйте технологічну схему виробництва цукру.

37. З яких стадій складається технологія виробництва спирту? Що є вхідною сировиною в цьому процесі?

38. Намалюйте технологічну схему виробництва спирту.

Література: 1, с. 396 – 424, 496 – 833.

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: