Платні послуги, які можуть надаватися бюджетними установами. Особливості послуги як продукту діяльності бюд­жетних установ.

Питання 2.Склад доходів бюджетних установ.

Доходи бюджетної установи:

1. Доходи загального фонду;

2. Доходи спеціального фонду.

Доходи спеціального фонди:

1. Власні надходження бюджетної установи;

2. Доходи за іншими надходженнями.

Власні надходження бюджетної установи:

1. Плата за послуги, що надаються бюджетними установами:

· Плата за послуги, що надаються бюджетними установами згідно з функціональними повноваженнями;

· Кошти, отримані від господарської та виробничої діяльності;

· Плата за оренду майна бюджетних установ;

· Кошти, отриманні бюджетними установами від реалізації майна.

2. Інші джерела власних надходжень:

· Гранти та дарунки;

· Кошти, отримані на виконання окремих доручень від фізичних чи юридичних осіб;

· Кошти, отримані від інших бюджетних установ.

Запитання для самоперевірки

2. З яких доходів складаються доходи спеціального фон­ду бюджетної установи?

3. Що являє собою плата за послуги, надані бюджетними установами згідно з функціональними повноваженнями?

4. Які надходження належать до грантів і дарунків?

Завдання з методичними рекомендаціями для самостійної роботи

Тема 4. Облік видатків

6 годин

Мета: ознайомитися з класифікацією видатків бюджетних установ, контролем формування і здійсненням видатків.

Зміст самостійної роботи

1. Класифікація видатків бюджетних установ: залежно від джерел покриття, від етапу руху бюджетних коштів, згідно з бюджетною класифікацією.

2.Контроль за формуванням і здійсненням видатків бюджетних установ, його організація.

Література:

1. Верига Ю.А. Облік у бюджетних установах. Підручник. / Ю.А.Верига,Т.В.Гладких,О.В.Артюх- К.: Центр учбової літератури,2012.-590 с.

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

Питання 1. Класифікація видатків бюджетних уста­нов: залежно від джерел покриття, від етапу руху бюджет­них коштів, згідно з бюджетною класифікацією

Слід зауважити, що видатки бюджетних установ, які вони здійснюють у процесі надання нематеріальних послуг, за своїм економічним змістом відрізняються від витрат госпрозрахун­кових підприємств та організацій. Видатки бюджетних установ - це державні платежі, які не підлягають поверненню. Видатки - один із найважливіших показників фінансово-госпо­дарської діяльності бюджетних установ. Вони є основою для визначення результатів виконання кошторису доходів і видатків, його аналізу з метою виявлення внутрішніх резервів.

Потрібно зазначити, що бухгалтерський облік потребує такої його побудови, яка забезпечувала б отримання різнобічної інформації про видатки залежно від місця й часу їх виникнення. Побудова бухгалтерського обліку видатків здійснюється залежно від чинної їх класифікації. Класифікацію видатків бюджетних установ нижче наведено.

Видатки бюджетної установи:

1. Залежно від джерел покриття

· Видатки загального фонду;

· Видатки спеціального фонду.

2. Залежно від етапу руху бюджетних коштів:

· Касові видатки;

· Фактичні видатки.

3. Згідно з бюджетною класифікацією:

· Функціональна класифікація;

· Відомча класифікація;

· Економічна класифікація.

Слід знати характеристику кожної групи видатків.

Запитання для самоперевірки

1. У чому особливість видатків бюджетних установ як економічної категорії?

2. Як поділяються видатки залежно від джерел покриття?

4. Дайте характеристику бюджетної класифікації видатків.

Питання 2. Контроль за формуванням і здійсненням видатків бюджетних установ, його організація

Потрібно зауважити, що бюджетні установи, вищі роз­порядники коштів, контрольно-ревізійна служба, Рахункова палата здійснюють систематичний контроль за формуванням ви­датків і цільовим використанням коштів загального і спеціаль­ного фондів. Контроль починається вже під час складання кошторису й закінчується аналізом його виконання.

Органи Державного казначейства в частині формування видатків здійснюють:

1) попередній контроль - на етапі реєстрації зобов'язань розпорядників бюджетних коштів;

2) поточний контроль - у процесі оплати рахунків розпо­рядників бюджетних коштів.

Слід зазначити, що оплата видатків розпорядників бюд­жетних коштів здійснюється органами Державного казначейства з реєстраційних, спеціальних реєстраційних рахунків розпоряд­ників лише за двох умов:

• за наявності в обліку органів Державного казначейства їхніх зобов'язань (фінансових зобов'язань);

• залишків коштів на рахунках розпорядників.

Під час вивчення даного питання необхідно звернути увагу на підстави для оплати видатків розпорядників бюджетних коштів у безготівковій і готівковій формах, а також на випадки відмови оплати рахунків розпорядників коштів органами Державного казначейства.

Запитання для самоперевірки

1. Які органи здійснюють контроль за формуванням і використанням видатків бюджетних установ?

2. Поясніть організацію контролю Державного казначей­ства в частині виконання видатків бюджетних установ.

3. Укажіть умови та підстави оплати видатків бюджетних установ.

Завдання з методичними рекомендаціями для самостійної роботи

Тема 5. Облік фінансово-розрахункових операцій

6 годин

Мета: ознайомитися з загальними положеннями порядку ведення касових операцій у національній валюті України. Синтетичним та аналітичним обліком касових операцій.

Зміст самостійної роботи

1.Загальні положення порядку ведення касових операцій у національній валюті України. Синтетичний та аналітичний облік касових операцій.

2.Поняття інших грошових коштів, що знаходяться у розпорядженні бюджетних установ: акредитиви, лімітовані чекові книжки, векселі, грошові документи тощо.

Література:

1. Інструкція про відкриття реєстраційних рахунків ор­ганами Державного казначейства України, Наказ Головного управління Державного казначейства України від 09.04.97. -№ 32 (зі змінами і доповненнями).

2. Положення про ведення касових операцій у націо­нальній валюті в Україні, Постанова Правління Національного банку України від 15.12.04. - № 637.

3.Бутинець Ф. Ф. Бухгалтерський облік у бюджетних установах. Навчальний посіб. - Житомир: ПП "Рута", 2004.

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

Питання 1. Загальні положення порядку ведення ка­сових операцій в національній валюті України. Синтетичний та аналітичний облік касових операцій

Слід зауважити, що рух грошових коштів, який відбу­вається у процесі діяльності бюджетних установ, може здійс­нюватись як у безготівковій, так і в готівковій формі. Операції, які пов'язані з прийманням і видачею готівкових коштів під час здійснення розрахунків через касу установи і відображаються в касовій книзі називаються касовими.

Порядок організації готівкових розрахунків, оформлення касових операцій, норми і терміни зберігання готівки в касі, ведення касової книги, обов'язки касира, а також контроль і законність проведення касових операцій регламентує Положен­ня про ведення касових операцій у національній валюті в Укра­їні, затверджене постановою НБУ.

Під час вивчення даного питання потрібно звернути увагу на поняття ліміту каси та порядок його встановлення відповідно до чинного законодавства України.

Приймання грошей до каси, їх видачу, ведення касової книги в установах та організаціях здійснює касир, який несе повну матеріальну відповідальність за збереження прийнятих ним грошових коштів та інших цінностей.

Касир - це матеріально відповідальна особа, на яку по­кладено повну матеріальну відповідальність за функції щодо видачі, приймання, зберігання готівки та складання касового звіту. Касирові забороняється передовіряти виконання своїх обов'язків іншим особам.

Кожна бюджетна установа для здійснення готівкових розрахунків повинна мати касу.

Каса - це спеціально обладнане приміщення або місце, призначене для приймання, видачі та зберігання готівкових коштів, інших цінностей і касових документів, де, як правило, ведеться касова книга.

Надходження і видача готівки установами фіксується в касовій книзі. Кожна установа, що є юридичною особою і має касу, для обліку готівкових операцій у національній валюті України веде одну касову книгу. На кожну іноземну валюту відкривається окрема касова книга.

Касова книга - це обліковий реєстр, призначений для аналітичного обліку й контролю касових операцій. Необхідно з'ясувати правила ведення касової книги.

Наприкінці робочого дня касові операції за день підсу­мовуються, виводиться затишок готівки в касі на початок на­ступного дня і передається з прибутковими й видатковими ордерами та підтверджувачьними документами до бухгалтерії як звіт касира. Контроль за правильним веденням касової книги покладається на головного бухгалтера або вповноважену керів­ником особу.

Документальне оформлення надходження і видачі грошо­вих коштів бюджетних установ здійснюється на підставі на­лежним чином оформлених прибуткових і видаткових касових ордерів.

Касові ордери - це документи, що засвідчують законність надходження грошових коштів до каси та їх витрачання за цільовим призначенням. Слід згадати правила оформлення та реєстрації прибуткових і видаткових касових ордерів.

Готівка до каси видається тільки особі, зазначеній у ви­датковому документі. Видача грошей може також здійснюватися за дорученням, оформленим в установленому порядку.

З метою контролю за збереженням готівкових коштів в установах та організаціях проводиться інвентаризація кас. Для цього за письмовим наказом керівника призначається комісія, яка після закінчення інвентаризації каси складає акт, де за наявності розбіжностей з даними обліку зазначається сума не­стачі або лишків, а також причини їх виникнення.

Щоденний звіт касира має ретельно перевірити бух­галтер, до функціональних обов'язків якого входить перевірка звітів касира та ведення обліку касових операцій. Бухгалтерські записи ведуть на підставі перевірених відривних сторінок другого примірника касової книги й доданих до них документів у меморіальному ордері № 1 (накопичувальна відомість за касовими операціями ф. № 380 (бюджет)). Потрібно зазначити, якщо касові операції виконуються в національній та іноземній валюті, то меморіальні ордери складаються та нумеруються відповідно № 1-1, № 1-2 і т.д. Схему облікового процесу за касовими операціями можна представити так:

Первинні документи

Касова книга

Звіт касира

Меморіальний ордер №1

Книга Журнал-Головна

Для синтетичного обліку наявності та руху грошових коштів у касі призначено активний рахунок ЗО "Каса", який має два субрахунки:

• 301 "Каса в національній валюті";

• 302 "Каса в іноземній валюті".

За дебетом рахунка відображаються суми, що надходять до каси, а за кредитом - видана з каси готівка.

Слід зауважити, що в накопичувальній відомості щодо касових операцій за субрахунком 302 "Каса в іноземній валюті" за кожним звітом касира записи здійснюються окремими ряд­ками стосовно національної та іноземної валюти, що застосо­вувалася для касової операції.

Необхідно знати основні бухгалтерські проведення з об­ліку касових операцій, що нижченаведено в таблиці.

Аналітичний облік касових операцій ведеться на картках, де готівкові операції відображаються за кодами бюджетної кла­сифікації та видами видатків, окремо за загальними та спеці­альними фондами й видами коштів спеціального фонду. Картка відкривається щомісячно, записи в ній здійснюються на підставі кожного звіту касира.

Запитання для самоперевірки

1. У чому полягає суть касових операцій?

2. Дайте визначення поняття "ліміт каси". Який порядок його встановлення?

3. Укажіть документальне оформлення касових операцій і правила ведення касової книги.

4. Який порядок облікового процесу за касовими опе­раціями?

5. На якому рахунку ведеться облік касових операцій? Дайте йому характеристику.

6. Наведіть основні бухгалтерські проведення з обліку операцій.

Завдання

Залишок готівки в касі бюджетної установи на 06.06. п.р. становив 510 грн. Ліміт залишку готівки в касі - 600 грн. За який день було проведено такі касові операції:

1)отримано кошти готівкою в касу реєстраційного
рахунка:

а)на виплату заробітної плати за травень - 17 500 грн;

б)на господарські потреби - 350 грн;

2) внесено плату студентами за проживання в гуртожит­ку - 980 грн;

3) виплачено заробітну плату працівникам установи -17 500 грн;

4) видано підзвіт працівнику установи на господарські потреби - 350 грн;

5) внесено готівку винною особою у порядку відшкоду­вання завданих збитків - 280 грн;

6) внесено готівку з каси на реєстраційний рахунок -?
Відобразіть господарські операції на рахунок бухгалтерського обліку бюджетної установи.

Питання 2. Поняття інших грошових коштів, що зна­ходяться у розпорядженні бюджетних установ: акредитиви, лімітовані чекові книжки, векселі, грошові документи тощо

До інших грошових коштів, що знаходяться у розпоря­дженні бюджетних установ належать кошти, що містяться в акредитивах, чекових книжках, оплачених талонах на бензин, мазут, харчування, санаторно-курортних путівках, у повідом­леннях на поштові перекази, поштових марках і марках держ­мита, в облігаціях позик, у бланках трудових книжок і вкла­дишах до них, векселях одержаних та інших грошових доку­ментах.

Грошовими документами вважаються документи, що перебувають у касі бюджетної організації. Прийом і видача гро­шових документів оформляються відповідно прибутковими та видатковими касовими ордерами, на яких ставиться штамп "фондовий" або робиться такий самий напис від руки червоним чорнилом. Облік даних операцій ведеться окремо від грошових коштів. Усі грошові документи в національній та іноземній ва­люті (за винятком векселів) обліковуються на рахунку 33 "Інші кошти". Для обліку векселів призначено рахунок 34 "Ко­роткострокові векселі одержали ".

Слід звернути особливу увагу на такі поняття, як акредитиви, лімітовані чекові книжки, векселі.

Акредитив застосовується з метою гарантування плате­жів постачальникові. Сутність акредитива полягає в тому, що банк за дорученням свого клієнта зобов'язаний виконати платіж третій особі за поставлені товари (роботи, послуги) або надати повноваження третій особі здійснити платіж. Умови та порядок проведення розрахунків за акредитивами передбачаються в договорі між одержувачем платежу та заявником акредитива. Оплата акредитива може здійснюватися за рахунок коштів плат­ника, що заздалегідь у повній сумі бронюються на окремому

рахунку, або, у разі тимчасової відсутності коштів на рахунку платника, за рахунок банківського кредиту.

Окремий вид грошових документів становлять лімітовані чекові книжки, на яких обліковуються депоновані суми для розрахунків за отримані товарно-матеріальні цінності, виконані роботи і надані послуги. Такі чеки призначені лише для безго­тівкових перерахувань із розрахунку чекодавця на рахунок одер­жувача коштів і не підлягають оплаті готівкою. Для гаранто­ваної оплати чеків чекодавці бронюють кошти в банку (ліміт че­кової книжки) на окремому рахунку. Строк дії чекової книжки -один рік.

Потрібно зауважити, що однією з форм грошових роз­рахунків бюджетних організацій, здійснюваних через органи Державного казначейства, є векселі, що передбачають розра­хунки між отримувачем коштів і платниками з відстрочкою платежу.

Казначейський вексель - один із видів цінних паперів, що випускається для покритгя видатків державного бюджету. Векселедавцем і платником за казначейськими векселями висту­пає Головне управління Державного казначейства України. Рі­шення щодо доцільності здійснення видатків із державного бюд­жету казначейськими векселями приймає Міністерство фінансів України. Казначейські векселі в межах термінів їхньої дії пога­шають органи Державного казначейства:

• перерахуванням на рахунок пред'явників казначей­ських векселів грошових коштів у розмірі відповідних век­сельних сум;

• зараховуванням суми казначейського векселя у сплату його держателем обов'язкових платежів, що в повному обсязі надходять до державного бюджету.

Запитання для самоперевірки

1. Які кошти належать до інших грошових коштів бюджетних установ?

2. Дайте визначення поняття "акредитив".

3. У чому особливості використання лімітованих чекових книжок?

4. Поясніть порядок застосування казначейських век­селів.

Завдання з методичними рекомендаціями для самостійної роботи

Тема 6. Облік розрахунків із заробітної плати, страхування та стипендії

6 годин

Мета: ознайомитися з фондом оплати праці бюджетних організацій, структурою фонду оплати праці.

Зміст самостійної роботи

1. Форми оплати праці в бюджетних організаціях. Характеристика погодинної та відрядної форм оплати праці й особливості їх застосування в діяльності бюджетних установ. Структура фонду оплати праці.

2. Економічна характеристика категорії "стипендія ".

Література:

1.Закон України «Про оплату праці» від 24.03.1995р. [Електронний ресурс]/ Портал Верховна Рада України: Закон.-Режим доступу:zakon.rada.gov.ua›go/108/95-вр- (Дата звернення 03.09.2013).- Назва з екрану.

2..Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» вiд 08.07.2010 р.№ 2464-VI. [Електронний ресурс]/ Портал Верховна Рада України: Закон.-Режим доступу: zakon.rada.gov.ua- (Дата звернення 03.09.2013).- Назва з екрану.

3.. Закон України «Про відпустки» 15.11.1996 № 504/96-ВР.[Електронний ресурс]/ Портал Верховна Рада України: Закон.-Режим доступу: zakon.rada.gov.ua- (Дата звернення 03.09.2013).- Назва з екрану.

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

Питання 1. Форми оплати праці в бюджетних організаціях. Характеристика погодинної та відрядної форм оплати праці й особливості їх застосування в діяльності бюджетних установ. Структура фонду оплати праці

Слід знати, що заробітна плата - це винагорода, обчис­лена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим дого­вором власник або уповноважений ним орган виплачує пра­цівникові за виконану роботу.

Держава регулює оплату праці працівників бюджетних установ:

• установленням розміру мінімальної заробітної плати та інших державних норм і гарантій;

• установленням умов і розмірів оплати праці праців­ників на підставі законодавчих, нормативних актів, угод, ко­лективних договорів у межах асигнувань за рахунок загального та спеціального фондів;

• оподаткуванням доходів працівників.

Потрібно засвоїти, що основою організації оплати праці є штрафна система, яка містить тарифні сітки, тарифні ставки, схеми посадових окладів і тарифно-кваліфікаційні характерис­тики.

За тарифної системи діють дві форми оплати праці пра­цівників - погодинна й відрядна, які передбачають низку систем для різних організаційно-технічних умов праці.

Погодинна форма оплати праці - це оплата за кількість відпрацьованого часу з урахуванням кваліфікації працівника.

Відрядна форма оплати праці - це оплата за кількість і якість виробленої продукції, виконаних робіт, наданих послуг за встановленими розцінками.

Основною формою оплати праці в бюджетних організа­ціях є почасова, яка має два різновиди - штатно-окладну й пого­динну системи оплати.

Штатно-окладна система оплати праці передбачає вста­новлення кожному працівникові місячного окладу (ставки) від­повідно до посади, яку він обіймає, та інших факторів.

Погодинна система оплати праці передбачає наявність погодинних ставок. Погодинна оплата праці може бути простою погодинною та погодинно-преміальною. Ступінь поширення останньої в бюджетних організаціях визначається іншими фінансовими можливостями і характером бюджетної установи.

Слід зазначити, що відрядна форма оплати праці {проста відрядна, відрядно-преміальна) в бюджетних організаціях засто­совується досить рідко й на таких видах робіт, де є:

• кількісні показники виробітку продукції чи виконаних робіт, які правильно відображають затрати праці;

• можливості встановлення норм виробітку й обліку їх виконання;

• умови для точного обліку вироблених виробів або виконаних робіт;

• виробничі умови для збільшення працівником виро­бітку продукції порівняно з установленими нормами і завдан­нями.

У разі обліку індивідуального виробітку кожного працю­ючого застосовується іидивідуально-відрядна оплата праці, а в разі обліку роботи, виконаної колективом, - бригадно-відрядна оплата праці.

Потрібно зауважити, що керівники бюджетних установ за згодою з профспілковим комітетом можуть упроваджувати відрядну оплату праці, щоб посилити зацікавленість працівників у зростанні продуктивності праці, підвищити рівень її норму­вання і якість робіт на ремонтних, машинописних, стеногра­фічних, копіювальних та інших роботах.

Відповідно до Закону України "Про оплату праці" за­робітна плата поділяється на основну, додаткову, інші заохо­чувальні та компенсаційні виплати. Конкретний перелік усіх виплат, які належать до основної, додаткової заробітної плати, інших заохочувальних і компенсаційних виплат, установлено Інструкцією зі статистики заробітної плати. Слід знати перелік цих виплат.

Основна й додаткова заробітна плата, інші заохочувальні та компенсаційні виплати утворюють фонд оплати праці, який має використовуватись у суворій відповідності з його цільовим призначенням у межах сум, передбачених кошторисом доходів і видатків. Контроль за правильним витрачанням фонду заробіт­ної плати здійснюють розпорядники коштів вищого рівня, Рахункова палата, органи Державного казначейства, фінансові органи й самі бюджетні установи.

Запитання для самоперевірки

1.Дайте визначення поняття "заробітна плата".

2. Як держава регулює оплату праці працівників бюд­жетних установ?

3. Що є основою організації оплати праці в бюджетних установах?

4. Які є форми оплати праці та в чому їх суть?

5. Охарактеризуйте почасову форму оплати праці.

6.Поясніть особливості застосування відрядної форми оплати праці в бюджетних установах.

7.Охарактеризуйте структуру фонду оплати праці.

Питання 2. Економічна характеристика категорії "стипендія"

Слід знати, що стипендія - це грошове забезпечення, яке призначається із державного бюджету:

1) особам, які навчаються в межах обсягів підготовки кадрів за державним замовленням, а саме:

• учням денних відділень професійно-технічних нав­чальних закладів;

• студентам денних відділень вищих навчальних закла­дів І - II рівнів акредитації;

• студентам денних відділень вищих навчальних зак­ладів III - IV рівнів акредитації;

• курсантам денних відділень факультетів вищих нав­чальних закладів цивільної авіації, морського та річкового транспорту, а також Севастопольського інституту ядерної енер­гії та промисловості;

• клінічним ординаторам, аспірантам і докторантам ви­щих навчальних закладів, наукових установ, що фінансуються із загального фонду бюджету;

2) учням середніх спеціальних музичних шкіл-інтернатіві середніх художніх шкіл, які навчаються у 8 - 12 класах, учням І і II курсів училищ фізичної культури;

3) слухачам підготовчих відділень консерваторій та сту­дій підготовки акторських кадрів.

Потрібно зауважити, що стипендія забезпечує умови реа­лізації гарантій держави стосовно отримання освіти й мате­ріальне стимулювання якісного навчання, тобто виконує дві функції - соціальну і стимулюючу. Державні стипендії в нав­чальних закладах і науково-дослідних інститутах виплачуються в межах установлення лімітів стипендіального фонду відповідно до Порядку призначення і виплати стипендій, який затверджує постановою Кабінет Міністрів України.

Підставою для призначення стипендії є успішність сту­дента (учня), зарахованого (переведеного) до навчального закла­ду на загальних підставах (у межах обсягів підготовки кадрів, що здійснюється з державного бюджету), залежно від типу навчального закладу, результатів навчання, державних пільг і гарантій для громадян даної категорії.

Кожний навчальний заклад розробляє та затверджує По­ложення про порядок, призначення і виплати стипендій та вико­ристання коштів на виплату стипендій та створює стипендіальну комісію для вирішення даних питань. До складу комісії включа­ють керівника навчального закладу, деканів, представників профспілкових організацій та студентської ради. Стипендія призначається за результатами сесії з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому закінчилась сесія згідно з навчальним планом.

Питання щодо призначення стипендій розглядаються на засіданні комісії з прийняттям відповідного рішення, яке ви­значається протоколом засідання комісії. За поданням стипен­діальної комісії керівник навчального закладу видає наказ та затверджує реєстр осіб, яким призначається стипендія.

Для студентів, які виявили надзвичайні успіхи у нав­чанні, можуть надаватись стипендії Президента України, Вер­ховної Ради України, Кабінету Міністрів України, муніципальні тощо.

Запитання для самоперевірки

1. Дайте визначення поняття "стипендія".

2. У чому полягає економічна суть категорії "стипендія"?

3.Який порядок призначення стипендії згідно з чинним законодавством України?

Завдання з методичними рекомендаціями для самостійної роботи

Тема 7. Облік необоротних активів

6 годин

Мета: ознайомитися з обліком інших необоротних активів та нематеріальними активами

Зміст самостійної роботи

1. Облік інших необоротних матеріальних активів.

2. Облік нематеріальних активів.

Література:

1. Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку в державному секторі 121 "Основні засоби" / Наказ Міністерства фінансів України 12.10.2010 № 1202 [у редакції наказу Міністерства фінансів України від 24.12.2010 № 1629]. [Електронний ресурс] / Портал Ліга:Закон. – Режим доступу: search.ligazakon.ua›l_doc2.nsf/link1/RE18833.html- (Дата звернення 22.06.2013). – Назва з екрану.

2. Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку в державному секторі 122 "Нематеріальні активи" / Наказ Міністерства фінансів України 12.10.2010 № 1202 [у редакції наказу Міністерства фінансів України від 24.12.2010 № 1629].. [Електронний ресурс] / Портал Ліга:Закон. – Режим доступу: search.ligazakon.ua›l_doc2.nsf/link1/RE18833.html- (Дата звернення 22.06.2013). – Назва з екрану.

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

Питання 1. Облік інших необоротних матеріальних активів

Інші необоротні матеріальні активи становлять другу од­нойменну підгрупу матеріальних необоротних активів. Для їх обліку в Плані рахунків призначено активний рахунок 11 "Інші необоротні матеріальні активи". Цей рахунок поділяється на такі субрахунки:

• 111 "Музейні цінності, експонати зоопарків, виставок";

• 112 "Бібліотечні фонди";

• 113 "Малоцінні необоротні матеріальні активи";

• 114 "Білизна, постільні речі, одяг та взуття";

• 115 "Тимчасові нетитульні споруди";

• 116 "Природні ресурси";

• 117 "Інвентарна тара";

•118 "Матеріали довгострокового використання для наукових цілей";

•119 "Необоротні активи спеціального призначення". Слід знати, що обліковується на кожному субрахунку. На субрахунку 111 обліковуються:

■музейні цінності (незалежно від вартості), крім пред­метів мистецтва та природознавства, стартовими й народного побуту та експонатів наукового, історичного та технічного зна­чення, які обліковуються в порядку, встановленому для обліку даних цінностей у державних музеях;

■експонати тваринного світу в зоопарках та інших ана­логічних установах незалежно від їхньої вартості.

На субрахунку 112 обліковується наукова, художня, нав­чальна література, спеціальні види літератури та інші видання. На субрахунку 113 обліковуються: «знаряддя риболовлі (трали, неводи, сіті тощо);

■бензомоторні пилки, сучкорізи, троси для сплаву; «спеціальні інструменти та спеціальні пристосування

(для серійного й масового виробництва певних виробів або для виконання індивідуальних замовлень);

•предмети виробничого значення вартістю до 1000 грн за одиницю (комплект): робочі столи, верстаки, кафедри, парти тощо; обладнання, що сприяє охороні праці; предмети техніч­ного значення, які можуть бути віднесені до робочих машин (світлокопіювальні рами тощо);

■предмети, призначені для видачі напрокат;

■господарський інвентар вартістю до 1000 грн за одини­цю (комплект); конторське обладнання, вішалки, гардероби, шафи різні, дивани, столи, крісла, ручні розмножувальні й нуме­рувальні апарати, ліжка (крім зі спеціальним обладнанням), килими, портьєри, столовий, кухонний та інший господарський інвентар, а також предмети протипожежного значення;

■інші малоцінні необоротні активи, строк експлуатації яких більше одного року, а вартість за одиницю не перевищує 1000 грн: телефони, обчислювальна техніка, холодильники тощо.

Субрахунок 114 призначений для обліку: «білизни(сорочки, палати);

•постільних речей та постільної білизни (матраци, подушки, ковдри, простирадла, наволочки, покривала, мішки спальні тощо);

■одягу та обмундирування, включаючи спецодяг (кос­тюми, пальта, плани, кожухи, кофти, спідниці, куртки, штаті ницо);

■взуття, включаючи спеціальне (черевики, чоботи, сан­далі, валянки тощо);

■спортивного одягу та взуття (костюми, черевики

тощо).

На субрахунку 115 обліковуються:

■тимчасові нетитульні споруди, пристосування та при­строї, витрати на зведення яких включаються до собівартості будівельно-монтажних робіт;

■сезонні дороги, тимчасові відгалуження лісовозних доріг і тимчасові будівлі в лісі (пересувні будиночки, котло­пункти, бензозаправки тощо).

Субрахунок 116 призначений для обліку природних ре­сурсів: мінеральних копалин, нафтових свердловин, родовищ корисних копалин внутрішніх вод, смуг будівельного лісу, що згідно з чинним законодавством України належать бюджетній установі.

На субрахунку 117 обліковуються:

■інвентарна тара тривалого використання для зберіган­ня товарно-матеріальних цінностей на складах чи для здійс­нення технологічних процесів;

■сховища для зберігання рідких і сипучих речовин (ба­ки, скрині, чани, засіки тощо);

■шафи торговельні та стелажі;»інша інвентарна тара.

Субрахунок 118 призначений для обліку матеріалів дов­гострокового використання для наукових цілей:

■матеріалів, одержаних зі складу в лабораторію або інші структурні підрозділи науково-дослідних інститутів, вузів для науково-дослідних робіт, які використовуються неоднора­зово або тривалий час;

«матеріалів, що є об'єктами наукових досліджень;

■цінних матеріалів в установах культури, одержаних зі складу для реставрації та ремонту видань мистецтва, музейних цінностей і пам'яток архітектури.

На субрахунку 119 обліковуються необоротні матеріальні активи, що мають специфічне призначення та обмежене засто­сування лише в певних галузях.

За зазначеними субрахунками показується первісна (від­новлювана) вартість інших необоротних матеріальних активів.

Оскільки порядок відображення в обліку надходження, зносу та вибуття інших необоротних матеріальних активів є типовим як для всієї групи необоротних активів, то слід повто­рити бухгалтерські проведення з обліку необоротних активів. Потрібно зауважити, що знос нараховується тільки на інші необоротні матеріальні активи, що обліковуються на субрахунку 117 "Інвентарна тара".

Запитаний для самоперевірки

1. Охарактеризуйте рахунок для обліку інших необо­ротних матеріальних активів.

2. На які субрахунки поділяється рахунок 11 "Інші не­оборотні матеріальні активи" і що на них обліковується?

3. Поясніть порядок відображення в обліку надходження інших необоротних матеріальних активів.

4. На які групи об'єктів інших необоротних матеріальних активів знос не нараховується?

5. Наведіть типові бухгалтерські проведення з обліку вибуття інших необоротних матеріальних активів.

Завдання

Бюджетна організація здійснила такі господарські опе­рації:

1) придбала білизну за рахунок коштів загального фонду на суму 2400 грн (у т.ч. ПДВ -?), оплачену після її одержання;

2) отримала господарський інвентар у вигляді гумані­тарної допомоги на суму 3300 грн і оплатила транспортні пос­луги за його доставку 180 грн (у т.ч. ПДВ -?);

3) придбала навчальну літературу за рахунок спеціаль­ного фонду на суму 5460 грн (у т.ч. ПДВ -?) шляхом попе­редньої оплати.

Відобразіть господарські операції на рахунках бухгалтерського обліку.

Питання 2. Облік нематеріальних активів

Слід знати, що нематеріальні активи - це немонетарні активи, які не мають матеріальної форми, але мають певну вар­тість й утримуються бюджетною установою з метою вико­ристання протягом довготривалого часу та можливістю отри­мання економічної вигоди.

Для обліку нематеріальних активів у бюджетних орга­нізаціях призначено активний рахунок 12 "Нематеріальні ак­тиви". Цей рахунок поділяється на такі субрахунки:

• 121 "Авторські та суміжні з ними права";

• 122 "Інші нематеріальні активи".

Потрібно з'ясувати, що обліковується на кожному субра­хунку.

На субрахунку 121 обліковуються:

■права на літературні твори;

■права на музичні твори;

■права на програми для ЕОМ;

• право на бази даних тощо.

На субрахунку 122 обліковуються: «права на користування природними ресурсами (над­рами та іншими ресурсами природного середовища), геологіч­ною та іншою інформацією про природне середовище тощо;

■права користування майном (земельною ділянкою, бу­дівлею), право на оренду приміщень тощо;

■права на знаки для товарів і послуг - товарні знаки, торгові марки, фірмові назви тощо;

■права на об'єкти промислової власності - право на ви­находи, корисні моделі, промислові зразки, сорт рослин, породи тварин, ноу-хау, захист від недобросовісної конкуренції тощо.

■гудвіл - перевищення вартості придбання над часткою покупця у справедливій вартості придбаних активів;

■право на провадження діяльності, використання еко­номічних та інших привілеїв тощо.

Під час опрацювання даного питання потрібно звернути увагу на порядок надходження, зносу та вибуття нематеріальних активів і відображення на рахунках бухгалтерського обліку.

Запитання для самоперевірки

1.Дайте визначення поняття "нематеріальні активи".

2. Охарактеризуйте рахунки, що призначені для обліку нематеріальних активів.

3. Наведіть основні бухгалтерські проведення з обліку нематеріальних активів.

Завдання з методичними рекомендаціями для самостійної роботи

Тема 8. Облік запасів

6 годин

Мета: ознайомитися з обліком запасів та порядком проведення інвентаризації запасів бюджетних установ.

Зміст самостійної роботи

1. Завдання обліку запасів. Облік малоцінних та швидко­зношуваних предметів.

2. Інвентаризація запасів бюджетних установ.

Література:

1.Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку в державному секторі 123 "Запаси" / Наказ Міністерства фінансів України 12.10.2010 № 1202 [у редакції наказу Міністерства фінансів України від 24.12.2010 № 1629]. [Електронний ресурс] / Портал Ліга:Закон. – Режим доступу: search.ligazakon.ua›l_doc2.nsf/link1/RE18833.html- (Дата звернення 22.06.2013). – Назва з екрану.

2.Інструкція по інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів та розрахунків. [Електронний ресурс] / Бібліотека бухгалтерського обліку. – Режим доступу: http://www.pro-u4ot.info/index.php?section=browse&CatID=16&ArtID=114 – (Дата звернення: 18.06.2013). – Назва з екрану.

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

Питання 1. Завдання обліку запасів. Облік малоцінних та швидкозношуваних предметів

Облік запасів виконує низку завдань щодо господарської діяльності бюджетних установ. До головних завдань обліку за­пасів належать:

1)правильне і своєчасне документальне оформлення операцій з надходження, руху та вибутгя запасів;

2)контроль за збереженням та рухом запасів на складі;

3)контроль за раціональним використанням запасів і дотриманням норм їх використання.

До одної з груп, на які поділяються запаси бюджетних установ, належать малоцінні та швидкозношувані предмети це предмети, які використовуються не більше одного року або протягом нормального операційного циклу, якщо він триває більше одного року. Для них характерна багаторазова участь у використанні та збереження натуральної (речової) форми. До них належать:

• знаряддя лову (трали, неводи, сіті тощо);

• пилки, сучкорізки, троси для сплаву;

• спеціальні інструменти та спеціальні пристосування для серійного й масового виробництва певних виробів або для виготовлення індивідуальних замовлень;

• предмети виробничого призначення, обладнання, що сприяє охороні праці;

• предмети технічного призначення, які не можуть бути віднесені до необоротних активів;

• господарський інвентар - предмети конторського та господарського облаштування, столовий, кухонний та інший гос­подарський інвентар, предмети протипожежного призначення;

• сценічно-постановочні засоби;

• інші предмети, термін корисної експлуатації, яких не перевищує одного року (малоцінні та швидкозношувані пред­мети спеціального призначення).

Слід зазначити, що малоцінні та швидкозношувані пред­мети (МШП), як і інші види запасів, підлягають предметному обліку. Оприбуткування та вибуття МШП здійснюється в загальних щодо запасів порядку та первинних документах, таких як рахунки, накладні, товарно-транспортні накладні, вимоги, ак­ти тощо. Поряд із визначеними формами також застосовуються типові форми первинного обліку МШП (наприклад, ф. № МШ-1 Відомість на поповнення (вилучення) постійного запасу інстру­ментів (пристроїв)).

МШП, що їх передають в експлуатацію до структурних підрозділів, мають перебувати на зберіганні в осіб, відпові­дальних за правильну експлуатацію та збереження даних пред­метів. Матеріально відповідальні особи на місцях експлуатації здійснюють їх облік у книзі складського обліку запасів за найменуванням і кількістю.

Для обліку МШП призначено активний рахунок 22 "Ма­лоцінні та швидкозношувані предмети", який поділяється на такі субрахунки першого та другого рівнів:

• 221 "Малоцінні та швидкозношувані предмети на складі та в експлуатації"";

• 221/1 "Малоцінні та швидкозношувані предмети на

складі";

• 221/2 "Малоцінні та швидкозношувані предмети в експлуатації"";

• 222 "МШП спеціального призначення".

Для відображення вартості МШП, що належать установі, щодо характеристики джерел утворення активів, у Плані ра­хунків передбачено пасивний рахунок 41 "Фонд у малоцінних та швидкозношуваних предметах" (субрахунок 411 "Фонд у мало­цінних та швидкозношуваних предметах за їх видами").

Аналітичний облік МШП ведеться за найменуванням предметів, їх кількістю, вартістю й матеріально відповідальними за них особами. При цьому потрібно зауважити, що склад реєстрів залежить від місцезнаходження МШП. Облік МШП, які перебувають на складі, здійснюється в картках чи книзі кількісно-сумового обліку запасів. Аналітичний облік МШП в експлуатації ведеться із застосуванням карток ф. № 3-396 або вкладених аркушах ф. № 402 до інвентаризаційного опису й порівняльної відомості. Рух МШП протягом року відображається у відповідних стовпцях вкладних аркушів з виділенням залишків па кінець кожного кварталу.

Синтетичний облік операцій щодо руху малоцінних і швидкозношуваних предметів ведеться в накопичувальній відо­мості про вибуття та переміщення МШП ф. № 439 - меморі­альний ордер № 10. МШП відображаються в обліку та звітності за первісною вартістю. Насамкінець необхідно ознайомитися з основними бухгалтерськими проведеннями з обліку МШП

Запитання для самоперевірки

1. Які завдання виконує бухгалтерський облік запасів бюджетних установ?

2. Визначте поняття та натуральний склад малоцінних та швидкозношуваних предметів.

3. На яких рахунках ведеться облік МШП?

4. Укажіть регістри аналітичного та синтетичного обліку МШП.

5. Наведіть основні бухгалтерські проведення з обліку МШП.

Завдання 1

Бюджетна організація придбала МШП на суму 720 грн (у т.ч. ПДВ -?) за рахунок коштів спеціального фонду на умовах попередньої оплати. Організація є платником ПДВ.

Відобранії, господарські операції на рахунках бухгал­терського обліку.

Завдання 2

Бюджетна організація реалізувала МШП, що не викорис­товуються, які були придбані за рахунок коштів загального фонду (балансова вартість - 410 грн). Сума виторгу - 450 грн (у т.ч. ПДВ -?). Установа не є платником податку на додану вартість.

Відобразіть господарські операції на рахунках бухгал­терського обліку.

Питання 2. Інвентаризація запасів бюджетних установ

Бюджетні організації зобов'язані регулярно проводити інвентаризацію запасів з метою забезпечення достовірності об­лікових даних шляхом їх зіставлення з фактичною наявністю запасів. Інвентаризація запасів залежно від їхнього виду прово­диться в такому порядку:

• готових виробів, сировини, матеріалів, пального, кор­мів, фуражу та інших матеріалів - не менш як один раз на рік, але не раніше як 1 жовтня;

• продуктів харчування, спирту - не менш як один раз на квартал;

• медикаментів і перев'язувальних засобів - не менш як один раз на рік;

• МШП - не менш як один раз на два роки в міністер­ствах, інших центральних органах виконавчої влади, місцевих державних адміністраціях, їхніх управліннях і не менш як один раз на рік в інших установах.

Процес інвентаризації можна представити так:

1) наказ керівника;

2) створення робочої інвентаризаційної комісії;

3) підготовка до інвентаризації;

4) проведення інвентаризації;

5) оформлення результатів інвентаризації;

6) регулювання інвентаризаційних різниць.

Слід знати зміст кожного етапу інвентаризаційного про­цесу.

Результатом інвентаризації може бути:

1) надлишки, якщо фактичні залишки перевищують облі­кові дані;

2) нестача, якщо облікові залишки перевищують фактич­ну наявність запасів;

3) повна відповідність фактичних залишків даним бух­галтерського обліку.

Виявлені під час інвентаризації розбіжності регулюються в такому порядку:

• цінності, що виявлені в лишках, підлягають оприбут­куванню з подальшим з'ясуванням причин їх виникнення та винних осіб;

• нестача матеріальних цінностей у межах установ­лених норм природного убутку списується за розпорядженням керівника установи за зменшення фінансування; за відсутності затверджених норм природного убутку всі нестачі розгляда­ються як нестачі понад норми;

• взаємне зарахування лишків і нестач у результаті пересортування може бути дозволене тільки як виняток за один і той самий період для однієї і тієї самої особи щодо матеріальних цінностей одного і того самого найменування та в тотожних кількостях;

• нестача матеріальних цінностей понад норми при­родного убутку, а також втрати від псування відносяться на винних осіб і стягуються з них відповідно до Порядку визна­чення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псу­вання) матеріальних цінностей, затвердженого І Еаказом Кабі­нету Міністрів України від 22.01.96 № 116;

нестачі матеріальних цінностей понад норми при­родного убутку у випадках, коли конкретних винних осіб не встановлено, списуються з балансів на зменшення фінансування після перевірки справжньої відсутності Потрібно з'ясувати, що результати інвентаризації мають бути відображені в бухгалтерському обліку за той місяць, в якому її було закінчено. Основні бухгалтерські проведення з обліку результатів інвентаризації запасів нижченаведено у таблиці.

Запитання для самоперевірки

1. Яке призначення інвентаризації запасів?

2. Укажіть терміни проведення інвентаризацій для ок­ремих видів запасів.

3. Охарактеризуйте етапи проведення інвентаризації.

4. Які можуть бути результати інвентаризації?

5. Укажіть порядок регулювання результатів інвента­ризації та бухгалтерські проведення з їх обліку.

Завдання

Бюджетна організація провела інвентаризацію продуктів харчування, у результаті якої виявлено:

1) лишки цукру-піску на суму 55 грн;

2) нестачу масла вершкового в межах природного убутку на суму 28 грн;

3) нестачу молочних продуктів на суму 73 грн (віднесена на рахунок винної особи).

• винних осіб і вжиття необхідних заходів до недопущення свідків надалі.

Відобразіть результати інвентаризації в бухгалтерському

обліку.

Завдання з методичними рекомендаціями для самостійної роботи

Тема 9. Облік виробничих витрат

6 годин

Мета: ознайомитися з платними послугами бюджетних установ, як продуктом їх діяльності.

Зміст самостійної роботи

1.Платні послуги, які можуть надаватися бюджетними установами. Особливості послуги як продукту діяльності бюд­жетних установ.

2. Собівартість послуги, її склад. Облік витрат і методика калькулювання освітніх послуг

Література:

1.Перелік власних надходжень бюджетних установ, ви­моги щодо їх утворення та напрямки використання, Постанова Кабінету Міністрів України від 17.05.02. - № 659.

2.Перелік платних послуг, які можуть надаватися дер­жавними навчальними закладами, Постанова Кабінету Міністрів України від 20.01.97. - № 38.

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

Платні послуги, які можуть надаватися бюджетними установами. Особливості послуги як продукту діяльності бюд­жетних установ.

Слід зазначити, що платні послуги, які можуть надава­тися бюджетними організаціями, становлять одну з груп їх влас­них надходжень. Власні надходження належать до спеціального фонду бюджетної установи.

Платні послуги, які можуть надаватися бюджетними ор­ганізаціями, регламентуються законами України та нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України. Вони мають постійний характер і обов'язково плануються в надходженнях бюджету. Група платних послуг містить такі підгрупи.

1. Плата за послуги, що надаються бюджетними організаціями згідно з функціональними повноваженнями.

Сюди належать кошти бюджетних установ, що надійшли як плата за послуги, надання яких пов'язане з виконанням ос­новних функцій і завдань бюджетної організації, наприклад:

• плата за навчання у вищих навчальних закладах;

• плата за надання інформаційних, рекламних та полі­графічних послуг;

• вхідна плата до музеїв, виставок, картинних галерей, планетаріїв, заповідників;

• кошти, одержані установами ветеринарної медицини від проведення терапевтичних, хірургічних, акушерсько-гінеко­логічних, протиепізоотичних, санітарно-гігієнічних заходів;

• плата за медичне обслуговування осіб у спеціалізо­ваних прийомних відділеннях закладів охорони здоров'я тощо.

2.Кошти, що отримуються бюджетними організаціями від господарської чи виробничої діяльності.

Сюди належать:

• надходження від господарсько-виробничої діяльності допоміжних, навчально-допоміжних підприємств і господарств, що відповідають профілю роботи установи й передбачені поло­женням про цю установу;

• кошти, що одержуються згідно з договорами на вико­нання науково-дослідних, дослідно-конструкторських робіт і спеціальних робіт;

• кошти, що надійшли до установи від підприємств, організацій за виконану їхнім контингентом роботу (хворими, студентами та ін.) та від працевикористання спецконтингенту, а також за роботу в майстернях цих установ і залишаються в установах відповідно до законодавства;

• кошти установ спеціального забезпечення, що надхо­дять від діяльності допоміжних сільських господарств і ліку­вально-виробничих майстерень при будинках-інтернатах для людей похилого віку та інвалідів;

• квартирна плата, плата за гуртожиток тощо.

3. Плата за оренду майна бюджетних установ.

Сюди належать кошти бюджетних організацій, які надій­шли як орендна плата від експлуатації будівель, приміщень, ін­ших основних засобів, що безпосередньо їм належать.

4. Кошти, що отримуються бюджетними установами
від реалізації майна.

Сюди входять кошти бюджетних установ, отримані:

• від реалізації необоротних активів (крім будівель і споруд) та інших матеріальних цінностей (зокрема списаних);

• за здані у вигляді брухту та відходів чорні, кольорові метали, дорогоцінні метали (зокрема відходи від використання фотоматеріалів і кіноплівки), дорогоцінне каміння в розмірах, що згідно із законодавством залишаються в бюджетній органі­зації.

Потрібно зауважити, що надходження перших двох під­груп мають формуватися за видами, визначеними в переліках платних послуг, що затверджуються Кабінетом Міністрів Ук­раїни у відповідній галузі.

Слід зазначити, що в економічній літературі подаються різні визначення продукту праці бюджетних установ - послуги. Послуга - це особлива споживча вартість, корисна як конкретна діяльність, покликана задовольнити суспільні та особисті соці­ально-культурні, побутові потреби. Послугу також можна визна­чити як корисний ефект праці суб'єкта сфери нематеріального виробництва.

Таким чином, під послугою бюджетних установ слід ро­зуміти діяльність, спрямовану на задоволення потреб у соці­ально-культурних та інших суспільних благах, що конститу­ційно гарантовані державою щодо її громадян. Необхідно з'я­сувати особливості послуги як продукту діяльності бюджетних установ.

Потрібно зауважити, що упродовж досить тривалого періоду потреби у визначенні грошово-вартісної оцінки послуги не було, оскільки бюджетні установи отримували фінансування з бюджету і витрачали кошти відповідно до затвердженого кошторису на здійснення відповідного виду діяльності. Але проблема перманентного недофінансування і досить стійкий де­фіцит державного бюджету викликали потребу вирішення пи­тань фінансового забезпечення установ науки, культури, освіти, охорони здоров'я тощо. Варіантом вирішення даної проблеми стало надання платних державних послуг, а, отже, постала потреба визначення собівартості послуг.

Запитання для самоперевірки:

1. Дайте загальну характеристику платних послуг, які можуть надаватися бюджетними організаціями.

2. На які підгрупи поділяються платні послуги бюд­жетних установ?

3. Назвіть платні послуги, що надаються бюджетними організаціями відповідно до функціональних повноважень.

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: