Главная

Популярная публикация

Научная публикация

Случайная публикация

Обратная связь

ТОР 5 статей:

Методические подходы к анализу финансового состояния предприятия

Проблема периодизации русской литературы ХХ века. Краткая характеристика второй половины ХХ века

Ценовые и неценовые факторы

Характеристика шлифовальных кругов и ее маркировка

Служебные части речи. Предлог. Союз. Частицы

КАТЕГОРИИ:






Методичні рекомендації




Питання 2.Собівартість послуги, її склад. Облік витрат і методика калькулювання освітніх послуг

Собівартість послуг - це сума витрат установи, що безпосередньо пов'язані з наданням послуг.

Собівартість є основою ціноутворення послуг бюджетних установ. Визначення (розрахунок) собівартості певної послуги являє собою калькуляцію. Номенклатура калькуляції - це пере­лік статей, за якими складається калькуляція витрат. Відповідно до П(С)БО 16 "Витрати" перелік і склад статей калькулювання встановлюються власне підприємством, організацією, устано­вою. Складовими повної собівартості послуги за системою національних стандартів є: • виробнича собівартість, що включає: «прямі матеріальні витрати;


■прямі витрати на оплату пращ;

•прямі відрахування на соціальні потреби;

■ інші прямі витрати;

■ змінні загальновиробничі витрати;

■ постійні розподілені загальновиробничі витрати;

■ • інші витрати, що включають:

•нерозподілені постійні загальновиробничі;

■наднормативні виробничі витрати.

Для визначення собівартості використовується відповід­ний метод калькулювання послуг - це сукупність способів відображення, групування й узагальнення даних про витрати на надання послуг у системі бухгалтерського обліку, які забез­печують визначення фактичної собівартості послуги. Основ­ними методами калькулювання є:

1) позамовний;

2) попроцесний:

3) нормативний;

4) "директ-костінг".

Слід з'ясувати сутність кожного методу.

Розглянемо більш детально облік витрат і методику калькулювання освітніх послуг.

Основним суб'єктом падання платних освітніх послуг виступає освітня галузь. Вищі навчальні заклади надають платні послуги відповідно до Переліку платних послуг, які можуть надаватися державними навчальними закладами, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України. Потрібно ознайоми­тися з переліком освітніх послуг, які можуть бути віднесені до платних.

Головним об'єктом напряму обліку витрат виступає освітня послуга, яка являє собою суму спеціальних та загальних знань (а також певною мірою виховний вплив), які надаються споживачеві зазначеного продукту навчальних закладів різного рівігя.

Інструментом регламентації відносин між виробником (навчальним закладом) та споживачем (студентом) послуги виступає договір, розроблюваний на основі Типового договору,

затвердженого Наказом Міністерства освіти і науки України. Договором передбачені обов'язки сторін, визначено плату за надання освітніх послуг, терміни внесення та порядок розра­хунків. При цьому розмір плати встановлюється за весь строк надання освітньої послуги і не може бути змінений. Розмір плати за навчання визначається планово-економічним відділом на наступний навчальний рік в останньому кварталі поточного навчального року звітного року звітного періоду. Об'єктом калькулювання виступає підготовка студента певної форми навчання, відповідної спеціальності та рівня підготовки. Кальку­ляційною одиницею є один підготовлений студент у розмірі зазначених характеристик. Калькуляція складається на основі зведених норм умовно-прямих видатків за кодами економічної класифікації видатків. Слід ознайомитись із порядком розра­хунку собівартості калькуляційної одиниці.

Визначена величина є підставою для внесення планових даних за доходами й видатками спеціального фонду навчального закладу. Облік витрат здійснюється бухгалтерією установи в порядку, визначеному головним бухгалтером за об'єктами витрат - факультетів, кафедр та інших структурних підрозділів. З метою забезпечення обліку розрахунків із замовниками навчальні заклади ведуть картки аналітичного обліку отриманих авансів, інформація за якими фіксується за присвоєним умовним кодовим позначенням студента, яке відображається надалі у всіх прибуткових документах з надходження авансів.

 

Запитання для самоперевірки

1.Які кошти отримуються бюджетними установами від господарської чи виробничої діяльності?

2.Охарактеризуйте надходження бюджетних організацій від реалізації майна.

3.Укажіть особливості послуги як продукту діяльності бюджетних установ.

4.Які витрати включаються у собівартість послуги?

5.Охарактеризуйте методи калькулювання послуг.

6.Поясніть методику калькулювання освітніх послуг.

 

Завдання з методичними рекомендаціями для самостійної роботи

Тема 10. Облік власного капіталу

4 години

Мета: ознайомитися з обліком фонду в малоцінних та швидкозношувальних предметах.

Зміст самостійної роботи

1. Облік фонду в малоцінних та швидкозношуваних пред­метах. Аналітичний облік фондів.

2. Облік результатів переоцінок.

Література:

1.Бюджетний кодекс України від 08.07.2010 № 2456 – VІ // Відомості Верховної Ради України (ВВР).-2010. № 37-38.

2. Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку в державному секторі 101 "Подання фінансової звітності" / Наказ Міністерства фінансів України 28.12.2009 № 1541 [у редакції наказу Міністерства фінансів України від 24.12.2010 № 1629]. [Електронний ресурс] / Портал Ліга:Закон. – Режим доступу: search.ligazakon.ua›l_doc2.nsf/link1/RE18833.html- (Дата звернення 22.06.2013). – Назва з екрану.

 

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

Питання 1. Облік фонду в малоцінних та швидкозно­шуваних предметах. Аналітичний облік фондів

Для обліку фонду в малоцінних та швидкозношуваних предметах бюджетних установ призначено пасивний фондовий рахунок 41 "Фонд у малоцінних і швидкозношуваних пред­метах" (субрахунок 411 "Фонд у малоцінних і швидкозношу­ваних предметах за їхніми видами").

За кредитом даного рахунка (субрахунку) у кореспон­денції із субрахунками різних класів відображається вартість придбаних та безкоштовно отриманих МШП, а за дебетом -сума вибутих, ліквідованих і безкоштовно переданих МШП. Слід ознайомитися з основними бухгалтерськими проведеннями з обліку фонду в малоцінних та швидкозношуваних предметах.

Операції з обліку фонду в МШП відображаються в мемо­ріальному ордері № 10 та інших. У балансі залишок на суб­рахунку 411 має дорівнювати сумі залишків на субрахунку 221.

Аналітичний облік фондів ведеться в багатографних картках за джерелами формування за напрямами зменшення.

Запитання для самоперевірки

1. На якому рахунку ведеться облік фонду в МШП? Дайте йому характеристику.

2. Наведіть основні бухгалтерські проведення з обліку фонду в МШП.

 

Питання 2. Облік результатів переоцінок

Слід зауважити, що переоцінка - це зміна оцінки вартості майна, товарів, запасів у зв'язку з матеріальним і моральним зносом, інфляцією, зміною цін. У бюджетних організаціях пере­оцінка здійснюється у випадках, передбачених чинним законо­давством України. Для відображення результатів переоцінок матеріальних, нематеріальних і фінансових активів застосову­ють рахунок 44 "Результати переоцінок". Даний рахунок поділя­ється на такі субрахунки:

• 441 "Переоцінка матеріальних активів";

• 442 "Інша переоцінка".

Потрібно з'ясувати, що обліковується на кожному суб­рахунку.

На субрахунку 441 обліковується вартість переоцінених запасів, матеріалів, а також отриманих від ліквідації, демонтажу матеріальних цінностей, оприбуткованих за результатами інвен­таризації.

Щодо субрахунку 442 слід врахувати, що у випадку застосування організацією операцій в іноземній валюті за умов змінного ваіютного курсу, на ньому відображаються курсові різниці. Для відображення курсових різниць цей субрахунок розподіляють на додаткові субрахунки:

• 442-1 - за коштами загального фонду бюджету;

• 442-2 - за коштами спеціального фонду бюджету.

Крім того, на кожне найменування валюти в обліку відкривають рахунки третього порядку, залежно від виду валюти або рахунків, відкритих в установах банків.

Необхідно знати основні бухгалтерські проведення з об­ліку результатів переоцінок, що нижченаведено в таблиці.

 

 

 

№ з/п Зміст господарської операції Кореспондуючі рахунки
Дебет Кредит
  Відображена вартість сум пе­реоцінки виробничих запасів, матеріалів і продуктів харчу­вання: • дооцінка; 201-218, 231 -236, 238, 239  
  • уцінка   201-218, 231-236, 238,239
  Нарахована курсова різниця на кошти на валютному ра­хунку (щомісяця при зміні курсу): • при збільшенні курсу; • при зменшенні курсу 318 442 442 318

 

Слід зазначити, що порядок проведення переоцінки, як правило, регламентується окремими нормативними докумен­тами Державного казначейства. Переоцінка оформлюється відо­містю, після чого записи відображаються в меморіальних орде­рах і заносяться до книги "Журнал-головна".

 

Запитання для самоперевірки

1.Дайте визначення поняття "переоцінка майна''.

2. На якому рахунку ведеться облік результатів пере­оцінки?

3. Наведіть основні бухгалтерські проведення з обліку результатів переоцінок.

 

 

Завдання з методичними рекомендаціями для самостійної роботи

Тема 11. Облік результатів виконання кошторису

4 години

Мета: ознайомитися з обліком результату виконання кошторису за спеціальним фондом

 

Зміст самостійної роботи

Облік результату виконання кошторису за спеціальним фондом

Література:

1. Верига Ю.А. Облік у бюджетних установах. Підручник. / Ю.А.Верига,Т.В.Гладких,О.В.Артюх- К.: Центр учбової літератури,2012.-590 с.

2.Панкевич Л.В. Бухгалтерський облік у бюджетних установах. Підручник. / Л.В. Панкевич. – Львів «Аверс», 2002. – 315 с.

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

Слід зазначити, що всі доходи й видатки спеціального фонду завершальними оборотами в кінці року списуються на результати виконання кошторису (зокрема доходи й видатки з незавершеного капітального будівництва). На результати виконання кошторису за спеціальним фондом також списуються доходи й видатки за іншими джерелами власних надходжень бюджетних установ, вартість переоцінених запасів та матеріалів, а також таких, що отримані від ліквідації, розбирання матері­альних цінностей, оприбутковані за результатами інвентаризації та нараховані курсові різниці. Не списуються на результати фінансової діяльності витрати виробничих (навчальних) майс­терень, підсобних господарств, за договорами з науково-дос­лідних робіт, із виготовлення експериментальних пристроїв то­що за незакінченими або закінченими, але не зданими роботами.

На результати фінансової діяльності бюджетної установи також відносяться депонентська та кредиторська заборгованість, терміни позовної давності якої минули, та безнадійна дебітор­ська заборгованість.

Для визначення фінансового результату виконання кош­торису за спеціальним фондом призначений рахунок 43 "Ре­зультати виконання кошторисів", субрахунок 432 "Результат виконання кошторису за спеціальним фондом".

Основні бухгалтерські проведення, за якими здійсню­ються річні завершальні обороти зі списання доходів та видатків спеціального фонду бюджетних установ і виведення результатів нижченаведено,

 

 

 

 

 

№ з/п   Кореспонденція
Зміст операції рахунків
Дебет Кредит
  Списано отримані за поточний рік    
  доходи спеціального фонду 711-716  
  Списано доходи від реалізації про­дукції, виробів і виконаних робіт 721 - 723  
  Списано інші доходи бюджетних    
  установ    
  Списано видатки спеціального    
  фонду   811-813
  Списано виробничі витрати за закінченими і зданими роботами   821 - 826
  Списано вартість переоцінених    
  запасів та матеріалів    
  Списано нараховані курсові    
  різниці:. додатні;    
  • від'ємні    

 

Залишок на рахунку 432 "Результати виконання кошто­рису" на кінець року обчислюється розрахунковим способом, може бути як кредитовим, так і дебетовим та відображається в пасиві балансу у вигляді додатного чи від'ємного сальдо.

Синтетичний облік операцій з виведення фінансового ре­зультату виконання кошторису за спеціальним фондом відоб­ражається окремо у меморіальному ордері № 14. Аналітичний облік за субрахунком 432 ведеться на картках ф. № 292а (у книзі ф. № 292) або в машинограмі "Відомість обліку фінансово-розрахункових операцій".

 

Запитання для самоперевірки

1. Укажіть порядок визначення фінансового результату виконання кошторису за спеціальним фондом.

2. Наведіть основні бухгалтерські проведення з обліку результату виконання кошторису за спеціальним фондом.

 

Завдання з методичними рекомендаціями для самостійної роботи

Тема 12. Звітність бюджетних установ

4 години

Мета: ознайомитися з видами фінансової звітності бюджетних установ. Загальними вимогами до фінансової звітності

 

Зміст самостійної роботи

1.Види фінансової звітності бюджетних установ.

2. Загальні вимоги до фінансової звітності.

Література:

1. Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку в державному секторі 101 "Подання фінансової звітності" / Наказ Міністерства фінансів України 28.12.2009 № 1541 [у редакції наказу Міністерства фінансів України від 24.12.2010 № 1629]. [Електронний ресурс] / Портал Ліга:Закон. – Режим доступу: search.ligazakon.ua›l_doc2.nsf/link1/RE18833.html- (Дата звернення 22.06.2013). – Назва з екрану.

2. Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку в державному секторі 102 "Консолідована фінансова звітність" / Наказ Міністерства фінансів України 24.12.2010 № 1629 [у редакції наказу Міністерства фінансів України від 24.12.2010 № 1629]. [Електронний ресурс] / Портал Ліга:Закон. – Режим доступу: search.ligazakon.ua›l_doc2.nsf/link1/RE18833.html- (Дата звернення 22.06.2013). – Назва з екрану.

3. Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку в державному секторі 103 "Фінансова звітність за сегментами" / Наказ Міністерства фінансів України 24.12.2010 № 1629 [у редакції наказу Міністерства фінансів України від 24.12.2010 № 1629]. [Електронний ресурс] / Портал Ліга:Закон. – Режим доступу: search.ligazakon.ua›l_doc2.nsf/link1/RE18833.html- (Дата звернення 22.06.2013). – Назва з екрану.

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

Питання 1 Види фінансової звітності бюджетних установ

Питання 2Загальні вимоги до фінансової звітності.

Бюджетні установи готують і подають відповідним орга­нам місячну, квартальну та річну звітність. Установи, які фінан­суються із Державного бюджету, подають звітність розпоряд­нику коштів вищого ступеня та органам Державного казна­чейства. Установи, які фінансуються з місцевого бюджету, по­дають звітність розпоряднику коштів вищого ступеня, органам ДКУ та фінансовому управлінню. Потрібно з'ясувати перелік форм фінансової звітності, які складають бюджетні установи.

Форми фінансової звітності та інструкції щодо запов­нення цих форм, періодичність, способи й порядок їх надання затверджуються Державним казначейством України з урахуван­ням вимог Бюджетного кодексу України та Закону України про Державний бюджет України на відповідний рік, за погодженням із Міністерством фінансів України та Рахунковою палатою.

Загальні вимоги до фінансової звітності передбачають:

• її складання на основі даних бухгалтерського обліку з охопленням інформації, яка є суттєвою та своєчасною для ко­ристувачів;

• використання принципів безперервності, обачливості, переважання суті над формою та інших принципів міжнародних стандартів бухгалтерського обліку;

• зрозумілість, доречність, достовірність і порівняльність інформації, наведеної у фінансових звітах і примітках до них;

• прийняття правильних економічних рішень шляхом оцінок минулих, теперішніх та майбутніх подій, зіставлення фінансових звітів за різні періоди.

 

Запитання для самоперевірки

1. Які види фінансової звітності готують і подають бюд­жетні установи?

2. Яку інформацію містять форми № 4 фінансової звіт­ності?

3. Що показують у формах № 7 фінансової звітності бюд­жетних установ?

4. Укажіть загальні вимоги до фінансової звітності.

 






Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском:

vikidalka.ru - 2015-2024 год. Все права принадлежат их авторам! Нарушение авторских прав | Нарушение персональных данных