ТОР 5 статей: Методические подходы к анализу финансового состояния предприятия Проблема периодизации русской литературы ХХ века. Краткая характеристика второй половины ХХ века Характеристика шлифовальных кругов и ее маркировка Служебные части речи. Предлог. Союз. Частицы КАТЕГОРИИ:
|
Правила вживання коньяків.Коньяк - напій, який, як правило, подають після других страв, перед сервіруванням кави або чаю, після завершення обіду або вечері. Не можна відчути смак і букет коньяку, якщо пити його під час їжі. Коньяк подається кімнатної температури - 16°С або підігрівається теплом долонь у коньячному келиху місткістю 75 см3, який має форму маленького тюльпана. Келихи виготовляють з тонкого білого прозорого скла, щоб було добре видно золотистий колір коньяку, вони мають низьку ніжку і звужені зверху стінки, що дозволяє краще утримувати аромат напою. Використовується також кулястий бокал, який називають у деяких країнах інгалятором, місткістю 100-125-250-500 см3. У них наливають 25 см3 напою. Коньяк п'ють повільно, в тихій і приємній обстановці, з дуже вузьким колом людей. Це особливий напій, який на відміну від шампанського рідко використовується при багатолюдних і шумних ювілеях, святах, урочистостях. Існує особливий етикет дегустування коньяку. Зазвичай наливають 15-20 см3 напою. Оптимальна температура дегустації - 20-25°С. Тому перед дегустацією коньяк необхідно потримати в рюмці близько 10 хвилин. Насолодившись букетом коньячного аромату, маленькими ковтками куштують напій на смак, відчуваючи, наскільки гарно він (смак) розповсюджується в роті, роблячи ефект "хвоста павича", так, ніби він розкривається в роті. Для приготування змішаних напоїв використовується, як правило, ординарний коньяк. Він найбільш вдало поєднується з молоком, вершками, морозивом, кавою, чаєм, апельсиновим і лимонним соками, сиропами і лікерами, безалкогольними газованими напоями. Коньяк не закусують. На крайній випадок закусують яблуками, а краще шоколадом. Непогано, повільно пригублюючи коньяк і спілкуючись з друзями, мати можливість насолодитися також чашкою чорної кави.
IСоньяк це мiцний алкогольний напiй iз свосрiдним букетом i смаком, приготовлений шляхом тривалоТ видержки коньячного спирту в дубових бочках. Коньячний спирт одержують перегонкою молодих виноградних вин. Формування споживних Властивостей коньяку вiдбувасться на стадiях приготування коньячних виноматерiалiв, одержанюi i видержки коньячних спиртiв у дубових бочках, купажування видержаних коньячних спиртiв, Тх обробки i розливу. Коньячнi виноматерiали повиннi мiстити 8—12% об. спирту i не менше 4,5 г/дм титрованих кислот, якi сприяють утворенню складних ефiрiв при перегонцi. Вина повиннi бути з низькою екстрактивнiстю, без специфiчного сильно вираженого аромату i iнтенсивного забарвлення. Внаслiдок перегонки вiддiляють головнi i хвостовi фракцi а для приготу вання коньяку використовують середнiй або основний перегон мiцнiстю 62—70% об. В ньому стараються зберегги легкi домiшки, якi зумовлюють розвиток характерного коньячного смаку i аромату при видержцi. Коньячний спирт мiстить домiшок, мг/100 ем легких кислот - до 80, альдегiдiв — до 50, складних ефiрiв — до 250, вищих спиртiв - 180—600, фурфуролу — до З, метилового спирту — до 0,15% об. Вiн являс собою безбарвну прозору рiдину, яка мае специфiчний аромат i досить рiзкий смак. Витримка спирту в дубових бочках або металевих емальованих резервуарах з дубовою клепкою при температурi 15—25° С протягом З—5 рокiв забезпечус коньяку вiдповiднi споживнi властивостi. В першi два роки спирт сортують i кращий за смаком та ароматом направляють на тривалу видержку (5— 10 рокiв), а решту реалiзують у бiльш молодому вiцi. При тривалому зберiганнi завдяки комплексним перетворенням смак спирту стае м’яким, букет — приемних тонiв старого коньяку, колiр — iнтенсивно жовтий. Купажування проводиться з метою одержання вiдповiдноТ марки коньяку, для чого змiшують коньячнi спирти мiж собою i з коньячними матерiалами, диетильованою водою, цукровим сиропом, а для ординарних коньякiв додають i колер. Пiдготовлений коньяк для асимiляцiУ складових частин i пiдвищення якостi продукцiТ обклеюють, знiмають з клею, фiльтрують i витримують вiд З (ордн нарнi) до б мiсяцiв (марочнi). Пiсля цього коньяк фiльтрують i розливають. Класифiкацiя i формування асортименту коньякiв. Залежно вiд сТрокiв видержки (а вiдповiдно i якостi) коньяки дiлять на ординарнi, МарочНi i колекцiйнi. до ординарних вiдносять коньяки, якi готують iз коньячних спиртiв, видержаних вiд 3 до 5 рокiв. Вони вигiускаються трьо-, чотирьо- i п’ятизiрковими з вiдповiдним строком видержки i вмiстом спирту 40, 41 i 42% об. З коньячних спиртiв середнього вiку вiд 3,5 до 4,5 рокiв виробляють коньяки спецiальних назв: десна, Бiлий аiст, Закарпатський та iн. Всi ординарнi коньяки повиннi мiстити 15 гiдм цукру, в перерахунку на iнвертний. Марочнi коньяки готують з коньячних спиртiв, якi видержують б рокiв i бiльше, х дiлять на такi групи: коньяк видержаний КВ з коньячних спиртiв середнього вiку вiд б до 7 рокiв (Коктебель, Тиса, Калараш, Молдова, Таврiя), коньяк видержаний вищоТ якостi КВВЯ з коньячних спиртiв середнього вiку вiд 8 до 10 рокiв (Карпати, Каховка, дойна, Нiстру), коньяк старий КС - з коньячних спиртiв середнього вiку до 10 рокiв i вище (Ужгород, Одеса, КиТв, УкраТна, Святковий). Мiцнiсть марочних коньякiв вiдповiдних груп передбачена технологiчними iнструкцiями i складас вiд 40 до 42% об. для КВ, 40—45% - для КВВЯ i 40—57% об. для КС. до колекцiйних вiдносять марочнi коньяки, якi додатково видержанi в ду бових бочках не менше З рокiв. За органолептичними показниками коньяки повиннi бути прозорими з блиском, без осаду i стороннiх включены; вiд золотистого до свiтло-коричневого кольору з золотистим вiдтiнком; мати характернi для коньяку вiдповiдного типу смак i букет, без стороннього присмаку i запаху. iз фiзико-хiмiчних показникiв обмежусться масова частка метанолу — до 1 г/дм масо концентрацiя мiдi до 5 i залiза до 1 мг/дм Розливають коньяки у пляшки мiсткiстю 500, 700 i 750 см а марочнi групи КС 50 i 100 см а також у пляшки типу фляги мiсткiстю 250 i 380 см ф iгурнi пляшки i художньо оформлений посуд. На кожну пляшку з коньяком наклеюють художньо оформлену етикетку з iнформацiсю (крiм загальних даних) про середнiй вiк коньячних спиртiв (для марочних коньякiв), дату розливу (на зворотнiй сторонi етикетки) для пляшок мiсткiстю 250 см i вище. На пляшцi з коньяком мiсткiстю 250 см i вище повинна (5 бути наклесна художньо оформлена кольсретка з позначенням кiлькостi зiрочок або назв ординарних i марочних коньякiв. Упаковують пляшки з коньяком у рiзнi типи ящикiв i в художньо оформленi сувенiрнi коробки. При укладаннi у вiдкритi дощанi i полiмернi ящики пляшки з коньяком обгортають папером або целофаном: марочнi i колекцiйнi повнiстю, ординарнi — можна i пояском, а для перевезення в межах мiста допускаються без загортання. ГIляшки з колекцiйними коньяками упаковують у художньо оформленi сувенiрнi коробки, в якi вкладають коротку анотацiю з правилами зберiгання i використання. Зберiгати коньяки слiд у примiщеннях при температурi не нижче +5°С.
Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском:
|