Юридична література. 1.Віляневич О.А. Господарський договір та способи його укладення: Навчальний посібник

1. Віляневич О.А. Господарський договір та способи його укладення: Навчальний посібник. - К.: Наукова думка, 2002. - 279 с.

2. Богданов Е.В. Договор в сфере предпринимательства. - X.: Консум, 1997. - 112 с.

3. Вінник О.М. Господарське право. Курс лекцій. - К.: Атіка, 2005. -624 с.

4. Гайворонський В.М., Жушман В.П. Господарське право України. -X.: Право, 2005. -384 с.

- 66 -

5. Домбровський С.Ф. Організація правової роботи та юридичного об­слуговування підприємств, установ, організацій. -X.: Консум, 2005.

6. Притьїка Д. Договорное право. Общая часть: Комментарий. - Севас­тополь: Институт юридических исследований, 2002. - 860 с.

7. Цивільне право України: Підручник: У 2 кн. / О.В. Дзера, Н.С. Кузнє-цова. - К.: Юрінком Інтер, 2002.

8. Чернадчук В.Д., Сухонос В.В. Основи господарського процесуально­го права України: Навч. посібник. - Суми: ВТД «Університетська книга», 2003.-220с.

9. Щербина В.С. Господарське право України: Навч. посібник. - К.: Юрінком Інтер, 2001. - 372 с.

10. Щербина В.С. Господарське право. Практикум. - К.: Юрінком Інтер, 2003. - 416 с.

Наукові статті

1. Беляшевич О. А. Про договірну свободу у господарських відносинах // Держава і право. Щорічник наукових праць молодих вчених. - 1999. -Вин. 2.

2. Білоус Ж. Деякі проблеми визначення умов господарського договору // Підприємництво, господарство і право. - 2000. - № 5. - С. 15-18.

3. Булгакова І.В. Поняття та значення договору залізничного переве­зення вантажів за законодавством України // Вісник господарсько­го судочинства. - 2001.- № 1. - С. 164-167.

4. Грузинський І. Роль договору у формуванні підприємницьких від­носин // Право України. - 2000. - № 2.

5. Пронська Г.В. Новели в правовому регулюванні господарсько-дого­вірних відносин // Сучасні проблеми держави та права. - К.: Ли-бідь, 1992. - С. 52-54.

- 67 -

1. Робота з виявлення та встановлення найбільш раціональних договірних зв'язків, опрацювання правових методів впливу на недобросовісних конкурентів покладена на юрисконсульта. До­говір має не лише відповідати закону. Важливо, щоб керівник підприємства міг використати його як ефективний важіль для поліпшення показників роботи підприємства. Тому юрискон­сульт здійснює організаційну роботу з проведення договірної кампанії у взаємодії зі службами й керівниками відділів поста­чання, збуту, фінансів, економіки підприємства. Юрисконсульт перевіряє, щоб договори мали необхідні реквізити, передбачені законодавством, бере участь у визначенні конкретних умов поставок. Він має також оформляти переддоговірні спори, коли розбіжності сторін не вдається усунути шляхом прямих перего­ворів заінтересованих організацій. Залежно від того, у якій ролі виступає підприємство в договорі поставки - покупця чи поста­чальника, - юрисконсульт складає або протокол, де фіксуються розбіжності, або заяву до господарського суду, але в обох випад­ках він разом із керівником бере участь у розгляді переддоговірних спорів у господарському суді.

Юрисконсульт стежить за тим, щоб при підписанні договору до нього було додано всю необхідну документацію. Належно прове­дена договірна кампанія - це лише один із засобів забезпечення стійких взаємних відносин підприємств у процесі виробничої діяльності. Подальша робота юрисконсульта полягає в тому, щоб усіма правовими засобами домагатися виконання догово­рів. Для цього необхідно своєчасно доповідати керівникові під­приємства про порушення зобов'язань, вивчати причини їх ви­никнення, пропонувати й застосовувати ефективні заходи впли­ву до винних осіб свого та іншого підприємства, з яким укладе­но той чи інший договір.

- 68 -

2. Реалізація комерційних планів будь-якого підприємця немож­лива без складання угод і укладання договорів, тому що дого­вір - це форма, в якій втілюються задуми та розрахунки бізнес­менів, їх прагнення отримати прибуток.

Займатися підприєм­ництвом і не укладати договорів просто неможливо.

Усі ділові взаємовідносини між суб'єктами ринку регламен­туються законодавством і тими умовами, які вони передбачили у своїй угоді. Успіх всього комерційного заходу чи операції часто залежать від того, як таку угоду складено й оформлено. Це й не дивно, оскільки саме в договорі визначаються права й обов'язки сторін, їх відповідальність, ціна, строки, порядок розрахунків тощо.

Отже, що таке договір взагалі?

Це не тільки документ, необхідний для того, щоб оприбутку­вати грошові кошти на ваш розрахунковий рахунок. Договір -це, у першу чергу, угода сторін, акт, у якому виражена їхня взаєм­на згода діяти спільно в інтересах взаємної вигоди. Якщо взаєм­на згода сторін відсутня, то немає і договору.

Яким має бути «надійний» договір?

Це договір, який:

1) укладений у ваших інтересах;

2) не порушує чинного законодавства;

3) юридично надійно захищає ваші інтереси, а обов'язки ва­шого контрагента по договору суворо забезпечені його від­повідальністю;

4) не має жодного «підводного каменя» або так званих «юри­дичних мін».

Наявність останніх у договорі становить серйозну загрозу всій угоді і може звести нанівець будь-який прекрасний і добре пропрацьований з економічного погляду комерційний проект.

- 69 -

Звичайно, будь-якій угоді і, відповідно, договору передує сер­йозна робота з пошуку належного партнера, за попередньою уз­годженістю основних моментів передбачуваної операції і т.п. А тому для тих, хто починає безпосередню роботу з узгодження всіх конкретних умов майбутнього контракту, хотілося б запро­понувати деякі рекомендації, що можуть стати в пригоді.

Виділяють чотири основні правила укладення угоди будь-якого виду.

1. Необхідно чітко уявити, що ви «затіяли», що ви хочете
зробити і що бажаєте отримати.

На жаль, істини «знай, чого бажаєш», дотримуються не всі. Ніхто й ніколи вам не зможе допомогти, якщо ви, маючи на меті підписати договір, не до кінця усвідомили не лише деталі угоди, але й найважливіші її моменти. Щоправда, дана рекомендація швидше зі сфери психології, ніж права; проте це не применшує її значення.

Спробуйте створити ідеальну модель передбачуваної операції, що за чим іде, що маєте зробити ви, що має зробити ваш контр­агент тощо. Накресліть приблизну схему майбутньої операції, розбийте її на етапи і строки - від укладення договору до його виконання, що і як має бути зроблене на кожному етапі, що для цього необхідно, прорахуйте можливий ризик. Тепер ви можете чітко уявити собі захід, який має відбутися, і будете володіти ситуацією.

Лише після цього можна розпочинати складання формулю­вань умов договору, звертатися за консультаціями до фахівців, готувати всі необхідні документи тощо.

2. Проект передбачуваного договору краще готувати самому,
ніж довіряти це контрагенту.

Коли говорять: «Краще вам готувати договір», - то не мають на увазі, що ви маєте робити це особисто. Мається на увазі, що автором проекту договору буде ваша сторона. Конкретно склада­ти проект договору повинні фахівці відповідного профілю.

- 70 -

Можете не хвилюватися, ваш контрагент не буде особливо перейматися чужими прибутками і складе договір «під себе», а ваш інтерес він буде просто, так би мовити, брати до уваги. Дане положення природне, його механізм розкриє будь-який психо­лог. Тому «чужий договір» ви будете просто підганяти під свої інтереси, але ініціатива з вашого боку вже буде втрачена. Таку велику «фору» своєму, навіть дуже доброму і порядному, партне­рові давати все-таки не варто.

3. Ніколи не підписуйте договір, доки його не переглянув і незавізував ваш юрист.

Це одне з найголовніших правил, яким має керуватися кож­ний підприємець. За своєю значимістю дане правило справедли­во може бути віднесене до «золотої заповіді бізнесмена». Будь-який договір - це завжди юридичний документ, і гріш йому ціна, якщо його складали некомпетентні особи. Юрист запропонує змінити формулювання, роз'яснить вам правові наслідки тієї чи іншої умови, порекомендує свій варіант статті, пункту тощо.

За кордоном жоден підприємець кроку не зробить без свого адвоката, оскільки прекрасно розуміє, що інколи рада

юриста допоможе уникнути великих збитків, а то й попередить банк­рутство.

Чимало підприємців широко застосовують на практиці різні форми типових договорів, благо, й відповідної літератури з цього питання більш ніж достатньо. Та й даний посібник містить при­близні форми. їх використання значно спрощує процес складан­ня конкретного договору і дає можливість людям, які не мають спеціальної освіти, більш-менш орієнтуватися в складних юри­дичних відносинах. Проте слід враховувати, що універсального договору, здатного надійно убезпечити ваш бізнес, не існує. Дого­вір - це акт індивідуальний, і типова форма ніколи не зможе змінити живого фахівця.

- 71 -

4. Не допускайте двозначності і недомовок.

Формулюючи умови договору, не допускайте двозначності, роз­митості фраз, нечіткості. У договорі має значення кожна буква, кожна кома. Якщо вам щось незрозуміло, запитайте в спеціаліс­та, що означає певний термін, який смисл несе те чи інше слово­сполучення, фраза тощо. Пам'ятайте, що ваш контрагент у випадку спору буде будь-яке «хистке» формулювання намагатися інтер­претувати на свою користь.

Структура договору та його основні умови. Уявляється, що будь-який «надійний» договір має складатися з чотирьох частин:

1) преамбула (або вступна частина);

2)предмет договору; права та обов'язки сторін;

З)додаткові умови договору;

4) інші умови договору.

Преамбула (вступна частина) договору містить такі основні положення:

1. Назва договору (договір купівлі-продажу, поставки, комісії,
на надання брокерських послуг, оренди, про спільну діяльність
тощо).

Точна назва договору відразу пояснить тим, хто його читає, про які правовідносини йде мова. Якщо назви немає, то, перш ніж зрозуміти про що договір, його доведеться прочитати й лише тоді розібратися з ним по суті. Дана обставина викликає у будь-якого читача природне почуття деякого роздратування, а це буде досить небажано, якщо брати до уваги, що договір читатиме суд­дя або податковий інспектор.

2. Дата підписання договору.

Дуже часто доводиться стикатися з такою ситуацією, коли

- 72 -

під­приємці, уклавши договір, не проставляють число, місяць і рік його підписання. Подібна практика просто неприпустима. Справа в тому, що з датою підписання договору пов'язані правильне визна­чення моменту його укладання та встановлення завершення стро­ку дії, а отже, і тих юридичних наслідків, які з цим пов'язані.

Якщо сторони підписують договір в різний час, то він вважа­ється укладеним з моменту підписання його останньою стороною.

3. Місце підписання договору (місто або населений пункт).

Місце складання угоди - це не просто формальність; ця умо­ва має інколи дуже велике юридичне значення. За законодавст­вом місцем складання угоди визначаються:

а) правоздатність і дієздатність осіб, які складають угоду;

б) форма угоди;

в) зобов'язання, що виникають з угоди (хоча в цьому випадку
сторони в договорі можуть передбачити інше положення).

Це особливо важливо при укладанні зовнішньоторговельних контрактів і договорів з фірмами держав - членів СНД.

4. Повна фірмова назва контрагентів, під якою вони зареєст­ровані у реєстрі державної реєстрації.

5. Назва сторони за договором (наприклад, «підрядник», «по­стачальник», «орендар» тощо). Це необхідно для того, щоб у тексті договору кожний раз не повторювати повністю фірмову назву сторони.

6. Докладна назва посади, прізвища, імені, по-батькові особи, що підписує договір, а також назва документу, з якого виплива­ють її повноваження на підписання договору.

- 73 -

Ви маєте чітко уявляти, хто перед вами, чи є в цієї людини право ставити свій підпис на подібний договір.

Як показує практика, інколи недобросовісні контрагенти, не бажаючи виконувати свої зобов'язання за договором і нести від­повідальність, оголошують про те, що особа, яка підписувала до­говір, таких повноважень не мала. Більш того, це один із найпо­ширеніших способів шахрайства. У такому випадку можна ре­комендувати таку методику безпеки.

Методика перевірки повноважень особи, що підписує договір:

1. Хто б перед вами не був, у першу чергу переконайтесь у його особі. Іншими словами, що людина, яка перед вами і яка назвалася вам Іванченком, дійсно є Іванченком. Попросіть пас­порт або інший документ, що посвідчує особу.

2. Якщо перед вами директор підприємства-контрагента, то він у відповідності до законодавства діє від імені підприємства без довіреності. Тому вам слід переконатися лише в тому, що він дійсно директор. Це можна дізнатися з наказу про призначення особи директором, з відповідного посвідчення, продивившись про­токол зборів власників підприємства.

Справа в тому, що останнім часом на деяких підприємствах, особливо там, де директор працює за наймом, власники певною мірою обмежують повноваження директора з розпорядження май­ном і надають йому такі повноваження лише за згодою правлін­ня або складу директорів, зборів власників тощо. Наприклад, у статті підприємства в розділі «Компетенція директора» може бути вказано, що директор має право укладати угоди на суму понад 10 тис. грн лише за згодою спостережної ради підприємства. Для того щоб у вас не було неприємностей, можна переглянути відпо­відний розділ статуту підприємства-контрагента і переконатися, що повноваження директора не обмежені.

- 74 –

У деяких фірмах може бути кілька керівників, наприклад

поряд з директором може працювати президент, голова загаль­них зборів тощо. У цій ситуації інколи буває важко визначити, хто ж є дійсним і повноважним керівником підприємства. Тут можна рекомендувати звернутися до статуту підприємства, у якому мають бути закріплені повноваження кожної посадової особи.

3. Заступник керівника, хоч і є повноваженою особою, про­те згідно з чинним законодавством лише одна особа підприєм­ства - керівник - має право виступати від імені підприємства без довіреності. Тому в заступника має бути довіреність. Од­нак статутом підприємства можуть бути передбачені конкретні й широкі повноваження заступників з конкретних питань, у такому випадку особливої довіреності від заступника не вимагається. 3. Зміст господарського договору становлять умови договору, ви­значені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, - як погоджені сто­ронами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства.

Господарський договір вважається укладеним, якщо між сто­ронами в передбачених законом порядку та формі досягнуто зго­ди стосовно всіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї зі сторін має бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов'язані в будь-якому разі погодити предмет, ціну і строк дії договору.

Умови про предмет у господарському договорі повинні визна­чати найменування (номенклатуру, асортимент) та кількість про­дукції (робіт, послуг), а також вимоги до їх якості. Вимоги щодо якості предмета договору визначаються відповідно до обов'язко­вих для сторін нормативних документів, зазначених у статті 15 ГК

- 75 -

України, а в разі їх відсутності - у договірному порядку, з додержанням умов, що забезпечують захист інтересів кінцевих споживачів товарів і послуг

ГК України визначає ціни як грошове визначення вартості продукції, робіт, послуг, що реалізуються суб'єктами господарю­вання (ст. 189). Відповідно до Закону України від 3 грудня 1990 р. «Про ціни і ціноутворення»¹ суб'єкти господарювання можуть використовувати в господарській діяльності вільні, державні фік­совані та регульовані ціни. Останні являють собою граничні рів­ні цін або граничні відхилення від державних фіксованих цін. Державні фіксовані та регульовані ціни й тарифи встановлюють­ся на ресурси, які справляють визначальний вплив на загальний рівень і динаміку цін на товари і послуги, що мають вирішальне соціальне значення, а також на продукцію, товари і послуги, виробництво яких зосереджене на підприємствах, що мають на ринку монопольне положення.

Ціна є істотною умовою господарського договору. Вона ви­значається в договорі в гривнях. У зовнішньоекономічних дого­ворах (контрактах) ціни можуть визначатися в іноземній валюті за згодою сторін. Вільні ціни застосовуються на всі види продук­ції, робіт, послуг, за винятком тих, на які встановлено державні ціни. Вони визначаються суб'єктами господарювання самостійно за згодою сторін, а у внутрішньогосподарських відносинах - та­кож за рішенням суб'єкта господарювання.

У разі визнання погодженої сторонами в договорі ціни такою, що порушує вимоги антимонопольно-конкурентного законодав­ства, антимонопольний орган має право вимагати від сторін змі­ни умови договору щодо ціни. Строком дії господарського дого­вору є час, упродовж якого існують господарські зобов'язання сторін, що виникли на основі цього договору.

- 76 -

господарського договору, не поширюються умови укладеного до­говору, якщо договором не передбачено інше. Закінчення строку дії господарського договору не звільняє сторони від відповідаль­ності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

4. Господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвер­дження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Проект договору може бути запропонований будь-якою зі сто­рін. У разі якщо проект договору викладено як єдиний документ, він надається другій стороні у двох примірниках. Проект догово­ру надсилається супровідним листом (додаток 5).

Сторона, яка одержала проект договору, у разі згоди з його умовами оформляє договір відповідно до вимог частини першої статті 181 ГК України й повертає один примірник договору дру­гій стороні або надсилає відповідь на лист, факсограму тощо у двадцятиденний строк після одержання договору.

За наявності заперечень щодо окремих умов договору сторо­на, яка одержала проект договору, складає протокол розбіжнос­тей, про що робиться застереження в договорі, та у двадцятиден­ний строк надсилає другій стороні два примірники протоколу розбіжностей разом з підписаним договором.

Підписаний договір з протоколом розбіжностей надсилається супровідним листом (додатки 6, 7).

Сторона, яка одержала протокол розбіжностей до договору, зобов'язана протягом двадцяти днів розглянути його, у цей же строк вжити заходів для врегулювання

- 77 -

розбіжностей з другою стороною та включити до договору всі прийняті пропозиції, а ті розбіжності, що залишилися неврегульованими, передати в цей же строк до суду, якщо на це є згода другої сторони.

У разі досягнення сторонами згоди щодо всіх або окремих умов, зазначених у протоколі розбіжностей, така згода має бути підтверджена в письмовій формі (протоколом узгоджен­ня розбіжностей, листами, телеграмами, телетайпограмами тощо) (додаток 8).

Якщо сторона, яка одержала протокол розбіжностей щодо умов договору, заснованого на державному замовленні, або тако­го, укладення якого є обов'язковим для сторін на підставі зако­ну, або сторона-виконавець за договором, що в установленому порядку визнана монополістом на певному ринку товарів (робіт, послуг), не передасть у зазначений двадцятиденний строк до суду розбіжності, що залишилися неврегульованими, то пропозиції другої сторони вважаються прийнятими.

У разі якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов господарського договору, такий договір вважається неукладеним (таким, що не відбувся). Якщо одна зі сторін здійснила фактичні

дії щодо його виконання, правові наслідки таких дій визнача­ються нормами Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 652 ЦК України в разі істотної зміни обста­вин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання договір може бути розірваний, а з підстав, установле­них частиною четвертою

- 78 -

цієї статті, - може бути змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов:

1)у момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане;

2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення за всієї турботливості та обачності, які від неї вимагалися;

3) виконання договору порушило б співвідношення майно­вих інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору;

4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

У разі розірвання договору внаслідок істотної зміни обста­вин суд, на вимогу будь-якої зі сторін, визначає наслідки розір­вання договору, виходячи з необхідності справедливого розподі­лу між сторонами витрат, понесених ними у зв'язку з виконан­ням цього договору.

5. Як свідчить практика організації договірної роботи, реєстрацію, об­лік та збереження укладених господарських договорів доцільно по­кладати на спеціалістів бухгалтерської, економічної та інших служб. Бажано, щоб бухгалтерія або інший структурний підрозділ згідно з наказом (розпорядженням, рішенням або постановою) по суб'єкту господарювання реєстрували договори в журналах

довільної форми (спеціальна форма реєстрації не встановлена для всіх господарських договорів, крім зовнішньоекономічних). Практика договірної роботи свідчить і підтверджує необхідність включення до журналу реєстрації договорів таких реквізитів:

- порядковий номер;

- 79 -

- назва структурного підрозділу, який сприяв укладанню договору;

- назва суб'єкта господарювання, з яким укладено договір, конкретна його адреса, поштові та банківські реквізити;

- код організації;

- номер, дату та зміст договору (предмет);

- сума договору, строки дії та виконання договору;

- дата погодження з відповідними структурними підрозді­лами, в тому числі з юридичною та бухгалтерськими служ­бами;

- зміст і наслідки переддоговірного спору;

- відмітка про перевірку виконання договору;

- відмітка про стягнення штрафних санкцій.

В основному в суб'єктах господарювання реєстрація господар­ських та інших договорів здійснюється або в спеціальних журна­лах, або на картках. Така реєстрація має низку переваг при орга­нізації контролю за виконанням господарських договорів¹.

На юрисконсультів згідно з вимогами Загального положен­ня про юридичну службу може бути покладено обов'язок сте­жити за своєчасним внесенням змін у договори, які виявилися неприйнятними для суб'єкта господарювання. Як правило, під­готовку, оформлення та збереження господарських та інших договорів здійснюють відповідні структурні підрозділи суб'єкта господарювання, які несуть відповідальність за їх виконання згідно з покладеними на них функціональними обов'язками.

Окремі міністерства та інші центральні органи державної вико­навчої влади, щоб не допустити збитків від невиконання або нена­лежного виконання договірних зобов'язань, організацію обліку, ко­нтролю та аналізу виконання договірних зобов'язань покладають в цілому на одну службу галузі. Так, згідно з листом Мінсільгоспу України від 25

- 80 -

червня 1985 р. № 23/13-177, надісланим в усі облсільгоспуправління, були прийняті «Рекомендації з організації обліку, контролю і аналізу виконання договорів по виробничому обслуговуванню сільськогосподарських підприємств», які містили рекомендацію покласти цю роботу на економічну службу. Колегія цього Міністерства, правонаступником якого є Міністерство агро­промислової політики України, визначила, що правильно і своєчасно укладений договір, а потім систематичне здійснення виконання зобов'язань є важливою умовою забезпечення міжгалузевих зв'яз­ків. Важливою функцією управління міжгалузевими зв'язками є облік, контроль і аналіз виконання договірних зобов'язань у сис­темі агропромислового комплексу України. Тому ця робота є обо­в'язковим і необхідним елементом економічної роботи в суб'єктах господарювання - вона і покладена безпосередньо на економічну службу. Цією постановою колегії було рекомендовано для викорис­тання на практиці 33 форми таблиць з обліку виконання договір­них зобов'язань з різними постачальницькими та агросервісними організаціями даної системи.

Як зазначає С.Ф. Домбровський, важливою формою здійснен­ня систематичного контролю та аналізу виконання договірних зобов'язань (не менш ніж один раз у квартал) економічною, бух­галтерською та іншими службами є проведення звірок взаєморозрахунків, тематичних перевірок і ревізій взаєморозрахунків із скла­данням на цій основі перевірених первинних документів - кон­трольно-аналітичних таблиць виконання договірних зобов'язань за строками, обумовленими в конкретному договорі^.

^{- 81 -}

Контрольні питання

1. У чому полягає специфіка господарських договорів?

2. Які функції виконує господарський договір?

3. Які вимоги ставляться до змісту господарських договорів?

4. Чим відрізняється договір поставки від договору купівлі-продажу?

5. Чим лізинг відрізняється від оренди?

6. Загальний порядок укладення господарських договорів.

7. Істотні умови господарського договору.

^{Тема 5. Участь юридичної служби в правовому забезпеченні зберігання майна.}

^ПЛАН

^{1. Роль юридичної служби в зберіганні майна підприємства.}

^{2. Правові засади забезпечення якості продукції і товарів.}

^{3. Організація приймання продукції за якістю і кількістю на підприємстві.}

Список рекомендованої літератури

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: