Крім того, процентна ставка може бути фіксованою (fixed) або плаваючою (floating).

Фіксована процентна ставка встановлюється при розміщенні/залученні депозиту та залишається незмінною на весь період депозиту. Така ставка завжди використовується при короткострокових угодах.

Плаваюча процентна ставка може змінюватися протягом дії депозиту. Найчастіше плаваючі ставки за депозитами валютного ринку прив'язуються до ставки LIBOR.

46. Депозитна позиція.

Депозитна позиція — це різниця між сумою активів та зобов’язань в іноземній валюті, яка виникає внаслідок здійснення депозитних операцій (тобто залучення чи розміщення коштів).

Залучення чи розміщення коштів в іноземній валюті створюють довгу або коротку депозитну позицію в цій валюті. При залученні коштів залишки на кореспондентському рахунку банку в даній валюті збільшуються, тим самим відкривається довга позиція. Якщо ж банк розміщує кошти, то сума залишків на кореспондентському рахунку зменшується, відповідно відкривається коротка позиція.

Закрити позицію можна укладенням протилежної угоди. Якщо банк одночасно укладає угоди на залучення та розміщення однакової суми коштів у одній й тій самій валюті на однаковий термін, то валютна позиція банку буде закрита. Якщо ж терміни дії угод або суми залучених та розміщених коштів не збігаються, то банк матиме відкриту позицію.

Закрита депозитна позиція не захищає банк від процентного ризику, якщо операції щодо залучення та розміщення коштів мають різні бази нарахування відсотків, наприклад, залучення коштів під фіксовану ставку, а розміщення під плаваючу. У таких випадках банк має використовувати інші ринки або інструменти для захисту від процентного ризику (FRA, процентні ф’ючерси або свопи).

47. Порядок відкриття, види та ведення депозитних рахунків в іноземній валюті

Для здійснення міжнародних розрахунків банки відкривають валютні рахунки. Валютний рахунок — це рахунок, який від­кривається в комерційному банку для зберігання іноземної валю­ти і здійснення всіх видів банківських операцій. Порядок від­криття та ведення валютних рахунків у країнах регулюється чинним законодавством держави, нормативними актами центра­льних банків. Операції на рахунках здійснюються на підставі розрахункових документів установлених форм.

Відкриття рахунків юридичним особам (підприємствам, які займаються зовнішньоекономічною діяльністю в Україні) пе­редбачає подання в комерційний банк відповідного набору до­кументів.

До них належать:

а) заява на відкриття поточного рахунку встановленого зразка, яку підписує керівник та головний бугалтер підприємства;

б) копія довідки про внесення підприємства до Єдиного дер­жавного реєстру підприємств та організацій України, засвідчена нотаріально або органом, що видав відповідну довідку;

в) копія свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи в органі державної виконавчої влади, іншому органі, уповнова­женому здійснювати державну реєстрацію, засвідчена нотаріаль­но чи органом, який видав свідоцтво про державну реєстрацію;

г) копія належним чином оформленого положення про діяль­ність підприємства (статут);

д) картка з відбитком печатки та зразками підписів посадових осіб підприємства, яким згідно з чинним законодавством та від­повідними документами надано право розпоряджатися рахунком та підписувати розрахункові документи. Зразки підписів та пов­новаження посадових осіб засвідчуються нотаріально;

е) клопотання підприємства до банку, в якому відкривається поточний рахунок із зазначенням місцезнаходження підприємст­ва, його ідентифікаційного номера, номера основного поточного
рахунку та банку, в якому він відкритий, а також податкового ор­гану, в якому підприємство перебуває на обліку;

ж) довідка про реєстрацію в органах Пенсійного фонду України. Банк приймає документи, перевіряє їх оформляє відкриття рахунку клієнта на основі договору про розрахунково-касове об­слуговування за валютними рахунками.

Надходження в іноземній валюті на користь підприємства, а також кошти, отримані в іноземній валюті на українській терито­рії, зараховуються на його рахунок в уповноваженому банку. Для цього паралельно відкриваються два рахунки:

1) розподільний рахунок для зарахування надходжень в іно­земній валюті у повному обсязі;

2) поточний валютний рахунок для обліку коштів, які зали­шаються у розпорядженні підприємств після обов'язкового про­дажу частини експортної виручки.

На поточний валютний рахунок можуть зараховуватись суми в іноземній валюті, що надійшли як:

— експортна виручка;

— перерахування з поточних валютних рахунків інших украї­нських підприємств;

—- перерахування з поточних валютних рахунків підприємств з іноземною участю, які зареєстровані на українській території, в оплату куплених у власників рахунків товарів;

— внески та паї на оплату частки учасників у капіталі акціо­нерного товариства або спільного підприємства;

Уповноважені банки можуть відкривати поточні валютні ра­хунки також фізичним особам — суб'єктам підприємницької дія­льності (резидентам), які здійснюють свою діяльність без ство­рення юридичної особи. Поточний рахунок відкривається за ре­жимом, який визначено для юридичних осіб.

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: