ТОР 5 статей: Методические подходы к анализу финансового состояния предприятия Проблема периодизации русской литературы ХХ века. Краткая характеристика второй половины ХХ века Характеристика шлифовальных кругов и ее маркировка Служебные части речи. Предлог. Союз. Частицы КАТЕГОРИИ:
|
Мовленнєва подія – мовленнєві ролі – мовленнєві цілі.Будь-яка передача думок за допомогою слів як закінченого факту є мовленнєвою подією. Це може бути монолог, діалог, диспут, окрема фраза або навіть вигук.
Мовленнєва подія складається з двох основних компонентів 1) мовленнєвої поведінки, в яку входять: · власне слова (зміст|зміст| мовлення|промови|); · звучання слів (форма мовлення|промови|); · жести і міміка; · просторова поведінка (взаємне розташування співрозмовників|співрозмовників|). 2) мовленнєвої ситуації, яку визначають: · соціальні чинник|фактор|и – відношення|ставлення| між учасниками мовної події – оратором|промовцем| і мовним середовищем|середою| (аудиторією); · чинник|фактор|и місця дії (фізичний чинник|фактор|) – матеріальна обстановка (будинок|дім|, сад, вулиця, літак і тому подібне|тощо|). Кожен учасник мовленнєвої події відіграє свою мовленнєву роль, виконує закріплену за ним функцію в процесі спілкування. Ця роль залежить від статусу учасників спілкування, від їх особистих|особових| взаємин, від настрою в даний момент і від повороту подій в процесі спілкування. Мовленнєва роль є проекція соціальної ролі на мовну ситуацію плюс вплив мовної ситуації як такий. Будь-яка свідома дія має мету |ціль|. Мова|промова| не виключення|виняток|: ми завжди говоримо ради чогось. Мета|ціль| виражає|виказує| усвідомлений або неусвідомлений, але|та| не менш важливий|поважний|, інтерес. Мовленнєва мета|ціль| – це результат, який ми хочемо отримати|одержувати| від своєї промови|промови|. Загальний|спільний| сенс|зміст| всіх комунікативних актів полягає у тому, щоб|щоб| після|потім| їх здійснення нам стало краще, ніж було до цього. Якщо ми впоралися|справилися| з|із| мовленнєвою метою|ціллю|, наша промова|язик| – наш друг, не впоралися|справилися| – ворог. Кожен учасник мовленнєвої події повинен чітко уявляти собі свою мовленнєву роль і мовленнєву мету|ціль|, а також мовленнєві ролі і цілі своїх співрозмовників|співрозмовників|. Необхідно знати, що, кому і навіщо говорити, а також розуміти, хто, що і навіщо говорить нам. Основні мовленнєві цілі зводяться до наступного|щоб|: · проінформувати; довести свою правоту (переконати); · спонукати до дії |; · обговорити проблему · знайти істину; · виразити|виказувати| своє розуміння і дати свою оцінку; · доставити собі і співрозмовникові|співрозмовникові| задоволення самим процесом спілкування; · дати вихід власним емоціям; · створити певну психологічну атмосферу. Мовленнєві цілі словесних дій, узяті без урахування змісту|зміст| останніх, називаються загальними|спільними| мовленнєвими цілями. У комунікативному акті може бути декілька загальних|спільних| цілей, але|та| другорядні цілі необхідно підпорядковувати головній, уміти вибудовувати їх ієрархію.
Рис. 2. Смислове поле промови.
Мовленнєва мета|ціль| є не лише|не тільки| у оратора|промовця|, але й у слухача, що називається мовленнєвим очікуванням|очікуванням|; це те, про що слухач бажає дізнатися|дізнаватися| від оратора|промовця|, те, задля чого він, наприклад, прийшов на лекцію, на мітинг, включив телевізор і тому подібне.|тощо| Здійснювати|скоювати| будь-яку мовленнєву подію варто лише у тому разі|тільки|, якщо у оратора|промовця| і у слухача в достатній мірі перетинаються їх смислові поля. Смислове поле мовленнєвої події – це її зміст|зміст|, що розглядається|розглядує| з урахуванням|з урахуванням| його загальної|спільної| мовленнєвої мети|цілі|: що і навіщо я хочу розповісти|розказувати| (як оратор|промовець|) або почути (як слухач). Зона пересічення|перетину| смислових полів оратора|промовця| і слухача визначає собою смислове поле мовлення|промови|.
Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском:
|