Главная

Популярная публикация

Научная публикация

Случайная публикация

Обратная связь

ТОР 5 статей:

Методические подходы к анализу финансового состояния предприятия

Проблема периодизации русской литературы ХХ века. Краткая характеристика второй половины ХХ века

Ценовые и неценовые факторы

Характеристика шлифовальных кругов и ее маркировка

Служебные части речи. Предлог. Союз. Частицы

КАТЕГОРИИ:






Тема: Попередження розповсюдження збудників інфекційних хвороб. Організація лікування інфекційно хворих тварин.




Мета заняття. розібратися в основних вимогах, що висуваються до ізоляторів для утримання хворих тварин.

Матеріальне забезпечення: клініка факультету вет. медицини, спецодяг, спецвзуття.

 

З метою забезпечення епізоотичного, санітарного та екологічного благополуччя території України створено спеціальну мережу ветеринарних та ветеринарно-санітарних об'єктів та закладів в господарствах, на переробних підприємствах і в населених пунктах.

Заклади ветеринарної медицини, в яких мають справи з заразнохворими тваринами чи інфікованим матеріалом, поділяються на ветеринарні об'єкти (лікарні ветеринарної медицини, ветеринарні клініки, пункти ветеринарної медицини, ізолятори, лабораторії ветеринарної медицини) та ветеринарно-санітарні об'єкти (внутрішньогосподарського користування: ветсанпропускники, дезбар'єри, приміщення для профілактичного карантину, приміщення для обробки шкіряного покриву тварин, біотермічні ями, санітарно-забійні пункти; та міжгосподарського: пункти збирання сировини для виробництва м'ясо-кісткового борошна, утильзаводи, пункти державного ветеринарно-санітарного контролю на транспорті).

Ветеринарні об'єкти – установи, де постійно відбувається професійна діяльність спеціалістів ветеринарної медицини

Лікарня ветеринарної медицини -

Ізолятор

Схема приміщень ізолятора Умовні позначення

Денник (бокс)

Сіни (передбоксник)

Тамбур

Лабораторія ветеринарної медицини

В етеринарно-санітарні об'єкти – об’єкти, які призначені для підтримання благополуччя у санітарному відношенні тваринництва та переробної галузі, а також є підконтрольними ветеринарній службі.

Ветеринарно-санітарний пропускникетсанпропускник) включає:

санітарний блок (відділення) -

дезінфекційний блок (відділення) -

в'їзний дезбар'єр -

вхідні дезбар'єри (дезкилимки) -

Ветсанпропускник призначений для запобігання занесенню збудника інфекційної хвороби на територію господарства, птахофабрики чи тваринницького комплексу та виносу збудника за межі неблагополучного пункту.

Ветеринарні установи розміщують на певній відстані від інших об'єктів:

від тваринницьких підприємств і приміщень та звірогосподарств, не ближче ніж за м,

від пташників не ближче ніж за м,

від крупних автошляхів і залізниці не ближче ніж за ____ м,

від шляхів обласного сполучення - за____ м, місцевих шляхів — м,

від будівель та споруд населених пунктів — за _____ м.

Лікування тварин при інфекційних хворобах має певні особливості - при призначенні терапевтичних засобів слід враховувати:

- епізоотологічну (епідеміологічну) доцільність - ступінь загрози хворої тварини, як джерела збудника інфекції для здоров’я інших тварин і людей. При виникненні деяких хвороб інструкцією передбачено знищення хворих тварин.

- економічну доцільність – чи виправдані будуть витрати на проведення лікувальних заходів відновленням продуктивності тварини, її племінної чи господарської цінності.

При цьому ефективність терапевтичних заходів залежить від:

1. швидкості, точності і виваженості встановленого діагнозу;

2. правильності вибору засобів, доз, методик застосування, кратності введення препаратів, комбінування препаратів тощо;

3. своєчасного застосування лікарських речовин (тобто якомога раніше розпочатого лікування).

Лікування тварин, хворих на інфекційні хвороби, на відміну від лікування тварин при незаразних хворобах, має свої особливості. Основними з них є:

а) обов'язкова ізоляція хворих тварин;

б) необхідність знезараження всіх виділень хворої тварини;

в) охорона обслуговуючого персоналу від зараження;

г) наявність специфічних засобів терапії і профілактики поряд із симптоматичним лікуванням.

Лікування проводять в ізоляторах. У випадку масового захворювання лікувальні заходи проводять безпосередньо в неблагополучних приміщеннях, або їх відгороджених частинах. Для догляду за хворими тваринами закріплюють окремий обслуговуючий персонал, який забезпечують комплектом спецодягу, спецвзуття, а також окремим інвентарем і транспортними засобами. Всі предмети догляду, а також одяг і взуття персоналу проходять регулярну санобробку або зміну на інші. Виключається будь-який контакт хворих тварин із здоровим поголів’ям. Регулярно проводяться ветеринарно-санітарні заходи: дезінфекція, дезінсекція, дератизація, знешкодження гною, залишків кормів, інших відходів тваринництва.

Всі працівники неблагополучної ферми повинні бути проінструктовані стосовно дотримання правил особистої гігієни. Вступний інструктаж проводиться з усіма працівниками, які влаштовуються на роботу, Інструктаж на робочому місці є початком практичного освоєння безпечних прийомів роботи. Він супроводжується наглядним показом прийомів роботи на даній ділянці із застосуванням запобіжних засобів.

Лікування інфекційно хворих тварин необхідно розглядати як один із важливих протиепізоотичних заходів. Засоби для етіотропної (специфічної) терапії тварин при інфекційних хворобах підбираються з урахуванням чутливості до них збудників інфекції (якщо збудники належать до бактерій, мікоплазм, рикетсій, хламідій) або мати широкий спектр антимікробної дії (для попередження розвитку секундарної мікрофлори у випадках, коли збудник хвороби – вірус). Курс лікування антибіотиками чи сульфаніламідами повинен складати не менше 5-7 днів, при цьому кратність введення на добу залежить від періоду напіввиведення препарату з організму тварини (для забезпечення постійної концентрації засобу в крові). При застосуванні пролонгованих препаратів їх дія триває протягом всього терміну після 1 – 2 ін’єкцій. Недотримання кратності чи терміну застосування антимікробних засобів призводить до формування резистентних штамів мікроорганізмів та ускладнює подальшу боротьбу з хворобами.

Патогенетична і симптоматична терапія допомагає полегшити перебіг хвороби, запобігає розвитку ускладнень та мінімізує втрату продуктивності тварини. Крім того сприяє швидкому та максимальному відновленню господарської цінності тварин. Ці лікарські засоби підбираються, виходячи з клінічної картини хвороби та стану кожної окремої тварини.

Паралельно з медикаментозним лікуванням тваринам забезпечують дієтичне харчування: корми, що легко перетравлюються і засвоюються (подрібнені коренеплоди, бовтанки, кормосуміші, тощо), поліпшують умови утримання, звільняють від роботи чи інших навантажень.

 

Завдання для самостійної роботи

1. Дати характеристику ветеринарних та ветеринарно-санітарних об’єктів із зазначенням їх призначення та вимог до їх облаштування.

2. Замалювати схему облаштування ізолятора для утримання заразнохворих тварин.

3. Заповнити пропущені цифри відстаней між вет. установами та іншими об’єктами.


Лабораторно-практичне заняття № 3.






Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском:

vikidalka.ru - 2015-2024 год. Все права принадлежат их авторам! Нарушение авторских прав | Нарушение персональных данных