ТОР 5 статей: Методические подходы к анализу финансового состояния предприятия Проблема периодизации русской литературы ХХ века. Краткая характеристика второй половины ХХ века Характеристика шлифовальных кругов и ее маркировка Служебные части речи. Предлог. Союз. Частицы КАТЕГОРИИ:
|
Методи діагностики інфекційних хвороб
Збір епізоотологічного анамнезу. При виникненні захворювання на першому етапі збирають епізоотологічний анамнез - відомості, що мають безпосереднє відношення до виникнення конкретного випадку захворювання (наприклад, з'ясовують, коли, при яких умовах з'явилася хвороба, як і чим годували тварин, яка була температура тіла, чи були подібні хвороби раніш, який вік хворої тварини, які види тварин хворіють, які умови утримання, годівлі і водопою тварин, скільки тваринницьких будівель і в яких із них виникли випадки захворювання і т.п. Далі проводять повне епізоотологічне обстеження. Клінічний діагноз при багатьох інфекційних хворобах не є вирішальним, однак не враховувати його ні в якому разі не можна. При окремих хворобах клінічна картина буває дуже характерної. Наприклад, при чумі свиней, ускладненої сальмонельозом чи пастерельозом, легше розібратися з діагнозом, спостерігаючи клінічну картину хвороби; при сказі, епізоотичному лімфангіті, трихофітії і деяких інших інфекційних хворобах діагноз можна поставити по клінічних ознаках, а при таких хворобах, як правець, злоякісна катаральна гарячка великої рогатої худоби, клінічний діагноз є остаточним. Алергічна діагностика проводиться безпосередньо в господарстві, швидко дає результати у вигляді структури поголів’я: позитивно реагуюче (інфіковане), сумнівно та негативно реагуюче (неінфіковане). Але результати алергічної діагностики не показують ступеня активності інфекційного процесу у інфікованих тварин (про що можна дізнатись, наприклад, в серологічних дослідженнях, визначивши приріст титру антитіл). При проведенні алергічних діагностичних проб слід мати на увазі наявність індивідуальних неспецифічних алергічних реакцій. Специфічна алергія спричинена тим самим збудником, який викликав сенсибілізацію, але існують ще параалергічні і псевдоалергічні реакції, анергія. Параалергія – спричинена антигенноспорідненими з патогенним збудником мікроорганізмами. Наприклад, часто позитивну реакцію на туберкулін спостерігають у тварини, сенсибілізованої сапрофітними кислотостійкими бактеріями (атиповими мікобактеріями). Псевдоалергічні реакції - спричинені автоалергізацією організму продуктами розпаду тканин, неправильним застосуванням біопрепаратів, розвитком патологічного стану при хворобах печінки, при деяких інфекційних, інвазійних хворобах та порушенні обміну речовин. Псевдоалергічну реакцію також зумовлюють наявні в організмі гнійні процеси, введені з лікувальною метою медикаменти та біопрепарати (йод, адреналін, тиреоїдин, сироватки чи гамаглобуліни, тощо). Анергія. Пригнічують реактивність тварини та викривляють результати алергічної діагностики дистрофічний стан, вагітність та перші дні лактації, сонячне опромінювання, білкове голодування та інші несприятливі фактори. Це слід враховувати при підготовці до АДП. Дослідження таких тварин доцільно відкласти до приходу їх до нормального стану. Для алергічних діагностичних проб (АДП) використовують явище гіперчутливості уповільненого типу (ГУТ) - результат роботи антигеноспецифічних Т-клітин запалення (сенсибілізованих Т-лімфоцитів) в присутності вірусів, бактерій, грибів та їх білкових фракцій. Алерген - неповний антиген, який в організмі з`єднується з готовими антитілами чи сенсибілізованими клітинами і при цьому не індукує їх утворення. Алерген не є токсином, тому наявність алергічної реакції залежить не від дози, а від реактивності організму. Внутрішньошкірна алергічна проба. Використовують частіше для алергічної діагностики туберкульозу, для цього застосовують препарати: ППД - туберкулін для ссавців у стандартному розчині, ППД- туберкулін для птиці у стандартному розчині та антиген з атипових мікобактерій (ААМ, КАМ). Туберкулінізацію проводять, починаючи з 40-добового віку всій великій рогатій худобі та верблюдицям незалежно від строку тільності, а дрібній рогатій худобі, свиням та однокопитим – через 1 місяць після родів. Не дозволяється вводити туберкулін тваринам протягом 3-х тижнів після вакцинації. Перед введенням туберкуліну необхідно вистригати волосся. Складку шкіри у місці введення беруть між великим та вказівним пальцями, вимірюють кронциркулем та записують розмір. Шкіру протирають 70° тиловим спиртом. Туберкулін з діагностичною метою вводять: - ВРХ, буйволам, зебу, оленям на межі передньої та середньої третин шиї в об’ємі 0,1 мл; - свиням в ділянці зовнішньої поверхні вушної раковини в 2 см від його основи (з однієї сторони вводять ППД для ссавців, з другої — ППД для птиці) по 0,2 мл; - козам, вівцям та норкам - інтрапальпебрально в нижню повіку; собакам та хутровим звірям - в шкіру внутрішньої поверхні стегна; - птиці: курям - в борідку; індикам, гусям, качкам - в підщелепну складку по 0,1 мл. Облік та оцінку реакції проводять у ВРХ, буйволів, зебу, верблюдів та оленів через ____ (±4) години, ДРХ, свиней, собак, мавп, хутрових звірів через ____ годин, птиці — через ____ годин. При обліку реакції на введення алергену проводять загальний огляд тварин та пальпацію на місці введення для визначення наявності потовщення шкіри, інтенсивності запального процесу по таким ознакам, як підвищення місцевої температури, величина та характер набряку (розлитий, тістуватий або щільний, обмежений). Потім вимірюють кронциркулем або кутіметром товщину шкіряної складки (в мм). Позитивною реакцією вважається: у ВРХ, буйволів, зебу, верблюдів та оленів - при потовщенні шкіряної складки на 3 мм та більше (незалежно від характеру реакції); ДРХ, свині, собаки, мавпи, хутрові звірі, кури - при виникненні припухлості на місці введення туберкуліну, норки - при припуханні повік. Симультанна проба. В тих випадках, коли при багаторазових алергічних дослідженнях специфічність позитивних реакцій на туберкулін у ВРХ, ДРХ та курей не підтверджується результатами патологоанатомічного розтину та бактеріологічного дослідження — проводять симультанну алергічну пробу із застосуванням ППД-туберкуліну та комплексного алергену з атипових мікобактерій (КАМ, ААМ). Введення здійснюють одночасно внутрішньошкірно у попередньо приготовлені місця симетрично, з протилежних частин тіла, або місце ін'єкції одного туберкуліну має бути на відстані 15 см від холки шиї, а другого - на 12,5 см нижче на лінії, паралельній лінії плеча. Дослідження тварин проводиться комісією, за участю представника обласного управління ветеринарної медицини. Проведення симультанної проби дозволяється лише через 30 днів після останньої туберкулінізації тварин. Результати дослідження визначаються по ступеню інтенсивності реакції на алергени по групі тварин. Офтальмопроба. Цю пробу застосовують для коней та при неможливості провести внутрішньошкірну. Раніше її використовували як основну при діагностиці сапу (малеїнізація),. При постановці офтальмопроби необхідно добре провітрити приміщення, і не допускати накопичення в ньому газів (аміаку, сірководню), а також пилу та інших подразнюючих речовин. Проводиться офтальмопроба за допомогою очних піпеток. Алерген (3-4 краплини) вводять на кон'юнктиву ока в ділянці третьої повіки. Офтальмопробу проводять лише на здорових очах (незмінена кон'юнктива). Неможливо ставити пробу навіть якщо уражене лише одне око. До та після введення алергену ветеринарний лікар протирає руки дезінфікуючим розчином (частіше 3% фенолом). Результати дослідження враховують шляхом огляду кон'юнктиви розкритого ока з моменту введення алергену через 3, 6, 9, 12 та 24 години. Позитивна реакція характеризується почервонінням та набряканням кон'юнктиви, значним виділенням гнійного або слизово-гнійного ексудату у вигляді "шнура". Пальпебральна проба. Використовується для алергічної діагностики бруцельозу. Бруцелізат вводять вівцям, козам, оленям в дозі 0,5мл, а ВРХ та буйволам – 1 мл під шкіру нижньої повіки на 1 см нижче краю повіки із боку зовнішнього кута ока. У хворих на бруцельоз тварин на місці введення виникає запалення у вигляді щільної або тістуватої припухлості. Крім того, може розвитися гіперемія, іноді крововилив у вигляді темно - червоної плями в центрі набряку. Облік реакції на введення бруцелізату проводять у овець, кіз, оленів, ВРХ та буйволів один раз - через 48 годин, у свиней — 2 рази: через 24 та 48 годин після введення препарату.
Завдання для самостійної роботи 1. Замалювати схему класифікації методів діагностики інфекційних хвороб. 2. Заповнити акт на проведення алергічної діагностичної проби та обліку реакції на неї
район ______________________ господарство________________ населений пункт_____________ АКТ про проведення алергічної проби на ____________________________ від “____” ________________ 20___року Мною, зазначити посаду, прізвище, ім’я та по батькові лікаря вет. медицини ______________________ в присутності зазначити посаду, прізвища ім’я та по батькові службових осіб, що були присутні в порядку виконання плану ветеринарних заходів у період з ______________ по _____________ 20__р. проведено алергічне дослідження _____________________на _________________________________________ вид тварин захворювання методом _________. На фермі є всього ___________гол., з них по вікових групах __________________________________ _____________________________________________________________________________________________ Досліджено голів, в тому числі по вікових групах ________________________________ ______________________________________________________________________________________________ Не досліджено_______ голів ______________________________________________________________ зазначити, скільки (додати опис, які тварини та з яких причин) Алерген_____________________________________________ вводили:__________________________ ______________________________________________________________________________________________ Облік реакції проводили через ____________________________ Внаслідок дослідження виявлено реагуючих на ___________________________ голів _____________ Опис додається Тварини, що позитивно реагували, переведені до ___________________________________________________ В майбутньому ________________________________________________________________________________ зазначити як з ними поступати ____________________________________________________________________________________________________________ Для алергічної проби застосовували ________________________________________________________ ______________________________________________________________________________________________ виготовлений _________________________________ “_____”_____________20___ р. серія № _____________ контроль № _______ строк придатності до _______________20___ р. Всього витрачено: алергену ________ мл. 700 спирту _______ мл., вати _______г. Для кожної тварини брали стерильну голку або піпетку. Відповідальність за додержання правил ізоляції позитивно реагуючих тварин та пастеризації молока покладається на _______________________________________________________________________________ Цього акта складено в трьох примірниках: перший для_______________________________________, другий для ________________________дільничної лікарні ветеринарної медицини, третій – для районної лікарні ветеринарної медицини Лікар ветеринарної медицини _____________ Присутні ______________________________ М.П. ______________________________
ОПИС реагуючих тварин
Лабораторно-практичне заняття № 4 Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском:
|