ТОР 5 статей: Методические подходы к анализу финансового состояния предприятия Проблема периодизации русской литературы ХХ века. Краткая характеристика второй половины ХХ века Характеристика шлифовальных кругов и ее маркировка Служебные части речи. Предлог. Союз. Частицы КАТЕГОРИИ:
|
ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКАМИСТЕЦЬКИЙ КОЛЕДЖ ХУДОЖНЬОГО МОДЕЛЮВАННЯ ТА ДИЗАЙНУ
м. Київ, 2003р. АНОТАЦІЯ МЕТА: Надання знань про сутність, оздоблювальні матеріали та композиційні засоби у формуванні інтер’єру.
ЗАВДАННЯ: Вироблення вмінь аналізувати й оцінювати; реконструювати та проектувати; декорувати інтер’єри.
ПРЕДМЕТ: Створення просторової структури з урахуванням функцій них та конструктивних особливостей на високому художньо-естетичному рівні.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ: сучасний інтер’єр потребує естетично-психологічну оцінку просторової структури з урахуванням функцій них та конструктивних особливостей. Формування художнього образу через тектоніку. Виразність та гармонізацію внутрішнього простору з одночасним забезпеченням надійності та комфортності приміщень являється найважливішою задачею дизайнера. Проекти сьогоднішні повинні забезпечити такі якості внутрішнього простору, котрі диктуються сучасними умовами соціально-культурної та духовної сфери праці, побуту та відпочинку людей. Розглядаються основні принципи формування внутрішнього простору, розкриваються основи утворення оптимального середовища для життя та трудової діяльності людини.
МІСЦЕ ДИСЦИПЛІНИ У СТРУКТУРНО-ЛОГІЧНІЙ СХЕМІ: Основи композиції – Основи проектування – Проектування.
ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА
Головною метою сучасного вищого навчального закладу в Україні є висока професійна підготовка студента і виховання громадянина України, людини соціально зрілої, працьовитої, творчої. Навчальна програма з дисципліни «Проектування» для вищих навчальних закладів спрямована на те, щоб поглибити знання студентів, підвищити їх загальну культуру на етапі національного відродження України. Виходячи з цього, головними цілями навчання «Проектування» є: Ø Формування знань; Ø Розвиток мислення студентів, яке передбачає загальне розуміння загального творчого процесу; Ø Навчити застосовувати набуті знання та вміння на практиці; Ø Підготовка фахівця до активного громадського життя в Українській державі. У результаті вивчення предмету фахівець повинен знати: - сутність інтер’єру, його особливості; - історичну та соціальну обумовленість інтер’єру; - організацію простору в інтер’єрі; - тектонічну виразність внутрішнього простору; - метрометричну організацію простору інтер’єру; - масштабні зв’язки внутрішнього простору; - реальний та ілюзорний простір інтер’єру; - світло в інтер’єрі. Природне, штучне. Моделювання внутрішнього простору -світлом; - колір і інтер’єрі. Закони змішування кольорів (основи кольорознавства). Психофізіологічний вплив кольору. Моделювання простору – кольором; - сучасні оздоблювальні матеріали. Матеріали для оздоблювання основних елементів інтер’єру: сходи, підлога, стеля, стіни та т.ін. - меблі в інтер’єрі. Функцій не призначення. Параметри. Пластична анатомія людини. Конструктивні особливості. Стильові особливості. Основи художнього конструювання меблів. - елементи декоративно-ужиткового мистецтва в інтер’єрі; - фіто та аква-дизайн в інтер’єрі; - основи макетування.
Студент повинен уміти: - працювати з усіма доступними джерелами знань, вміти самостійно добувати інформацію; - порівнювати, пояснювати, аналізувати, узагальнювати і критично оцінювати добуту інформацію; - спираючись на отримані знання, на здобуті професійні навички грамотно розробляти дизайн інтер’єрів; - подавати та розробляти дизайн-проект на всіх стадіях проектування (клаузура; фор-ескіз, ілюстративно-демонстраційний матеріал, робочі креслення); - розробляти меблі; - розробляти та виконувати макети; - давати визначення та обґрунтовувати рішення дизайну, підводячи під будь-яку виконану роботу – концепцію.
ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН
ПРОГРАМА КУРСУ
ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ
ЛІТЕРАТУРА 1. А.Иконников, Г.Степанов «Основы архитектурной композиции». – М., «Искусство», 1971. 2. Б.Г.Бархин Методика архитектурного проектирования в системе архитектурного образования. – М., 1969. 3. Виолле де Люк Беседы об архитектуре, т. 1, 2, – М., 1937. 4. Вопросы теории архитектурной композиции. Сб.1-4. – М., 1955-1958. 5. М.Я.Гинзбург Стиль и эпоха. – М., 1924. 6. В.Ф.Кринский, И.В.Ламцов, М.А.Туркус Элементы архитектурно-пространственной композиции. – М., 1938, 1968. 7. В.Ф.Кринский, В.С.Колбин, И.В.Ламцов, М.А.Туркус Н.В.Филасов Введение в архитектурное проектирование. – М., 1962. 8. Очерки теории архитектурной композиции. – М., 1960. 9. Hamlin T. Forms and functions of twentieth century architecture. Vol.2 Principles of composition. – New York, 1952. 10. Robertson H. The principles of architectural composition. – London, 1950. 11. Schubert O. Yesetz der Baurunst. – Leipzig, 1954 12. М.Я.Гинзбург Ритм в архитектуре. – М; 1932. 13. Ю.И.Короев и М.В.Федоров Архитектура и особенности зрительного восприятия. – М; 1954. 14. Ф.Л.Райт Будущее архитектуры. – М; 1960. 15. Санчес-Аркас М. Оболочки. – М; 1964. 16. Конструкции гражданских зданий. / Под ред. М.С.Туполева. – М; 1968. 17. К.Н.Афанасьев Построение архитектурной формы древнерусскими зодчими. – М; 1961. 18. Н.И.Брунов Пропорции античной и средневековой архитектуры. – М; 1935. 19. Виньола Дж.Б.Правило пяти орденов архитектуры. – М; 1939. 20. Витрувий Десять книг об архитектуре. – М; 1936. 21. Г.Д.Гримм Пропорциональность в архитектуре. – Л-М; 1935. 22. Э.Мессель Пропорции в античности ив средние века. – М; 1936. 23. И.Б.Михайловский Теория классических архитектурных форм. – М; 1937. 24. Палладио А. Четыре книги об архитектуре. – М; 1936. 25. И.Ш.Шевелев Геометрическая гармония. – Кастрома, 1963. 26. La Corbusier. La Modulor. – Paris, 1953. 27. Л.И.Кириллова Масштабность в архитектуре. – М; 1961. 28. Licklider H. Architectural scale. – London, 1965. 29. С.С.Алексеев Цветоведение. – М; 1932. 30. Дерибере М. Цвет в деятельности человека. – М; 1964. 31. Н.М.Гусев Естественное освещение зданий. – М; 1961. 32. М.В.Алпатов Этюды по истории западноевропейского искусства. – М; 1964. 33. М.В.Алпатов Этюды по истории русского искусства., т.І, ІІ. – М; 1967. 34. И.Е.Данилова Итальянская монументальная живопись. – М; 1970. 35. Л.А.Жадова Монументальная живопись Мексики. – М; 1965. 36. А.А.Тиц Основы архитектурной композиции и проектирования. – К., «Вища школа», 1976. 37. М.О.Барщ, М.В.Лисициан, С.П.Тургенев, Н.В.Федорова Архитектурное проектирование жилых зданий. – М, Изд-во литературы по строительству, 1972. 38. Ф.Е.Чубарев Организация внутреннего пространства зданий. – К., “Будівельник”, 1989. 39. В.М.Ратничин Перспектива. – К., «Вища школа», 1982. 40. Л.А.Воронец «Искусственное освещение помещений». – К., “Будівельник”, 1979. 41. Н.Н.Степанов Цвет в интерьере. – К., «Вища школа», 1985. 42. Г.Фрилинг, К.Ауэр Перевод с нем. О.В.Гавалова Человек – цвет – пространство (прикладная цветопсихология). – М, «Стройиздат», 1973. 43. Н.М.Гусев, В.Г.Макаревич Световая архитектура. – М, «Стройиздат», 1973. 44. А.А.Тиц Архитектура, стандарт, красота. – К., “Будівельник”, 1972. 45. В.Н.Крочютов, Н.В.Мажура Отделочные материалы в интерьере. – К., «Вища школа», 1981. 46. Я.Антал, Л.Кушнир, И.Сламень, Б.Гавранкова Архитектурное черчение. / Перевод со словацкого. – К., “Будівельник”, 1980. 47. Baur, Belli (Helmuth Baur, Christian Preiiffer-Belli) 270 Schriften Eine Sammlung zeitgemäßer Alphabete. – München, 1980. 48. И. И.Лошаков Интерьеры предприятий торговли. – К., “Будівельник”, 1979. 49. В.П.Уренев Архитектура предприятий общественного питания. – К., “Будівельник”, 1981. 50. Ю.Н.Коваленко, В.П.Шевченко, И.Д.Михайленко Краткий справочник архитектора. – К., “Будівельник”, 1975. 51. И.Т.Волкотруб Основы художественного конструирования. – К., «Вища школа», 1988. 52. В.Л.Глазычев О дизайне: Очерки по теории и практике на Западе.– М., «Искусство», 1970. 53. М.М.Гуревич Цвет и его измерение. – Изд-во АН СССР, 1950. 54. Л.А.Жадова Цветовая система М.Машюшкина. – М., «Искусство», 1974. 55. В.А.Зернов Цветоведение. – М., «Книга», 1972. 56. Н.Пахитнов Творческое наследие Баухауза (1919-1933). Декоративное искусство СССР. 1962, № 7, № 8. 57. Э.Г.Цыганкова У истоков дизайна. – М., «Наука», 1977. 58. М.В.Лисициан “Інтерьер общественных и жилых споруд”. – М., «Стройиздат», 1973. 59. Е.Д.Аграновский, Б.В.Дмитриев «Основы проектирования и интерьер предприятий общественного питания». 60. Пономарёв Е.С. «Интерьер и оборудование гражданских зданий». Минск, «Высшая школа», 1976. 61. Айрапетов Д.П. «Архитектурное материаловедение». – М., «Стройиздат», 1983. 62. Гасанова Н.С. «Текстиль в дизайне интерьера». – К., “Будівельник”, 1987. 63. Безродный П.П. «Интерьеры клубов и домов культуры». – К., “Будівельник”, 1980. 64. Безродный П.П. «Интерьеры книжных магазинов». – К., “Будівельник”, 1980. 65. Манучарова Н.Д. «Меблировка и эстетическое оформление гостиниц». – К., “Вища школа”, 1973. 66. Кесс «Стили в мебели». – Будапешт, 1979. 67. Владимирова А.В., Осипов Н.В. «Магия цвета». – М., “Знание”, 1965. 68. Цойгнер Г. «Учение о цвете». – М., «Стройиздат», 1971.
Періодичні видання:
1. “Архитектура и престиж». Подписной индекс 40555. www.archiprestig.com.ua (проектирование, дизайн интерьеров, выставки, конференции, полиграфия, фотоработы)
2. “Четыре комнаты”. Распространение журнала ЗАО “Рекламное агентство “Эйдос”. Факс (095)232-6334. (предмет, интерьер, архитектура, среда, мировое пространство, дизайн)
3. “Миф – Мебель”. Тел.редакции 440-7086.
4. “Лучшие иетерьеры”. Распространение ЗАО “ИНО Прес” (095)737-6214, 239-9552
5. “Дом и интерьер”. Киев, б-р Шевченко, 54/1. (044)2345050, 234-2299 (дизайн, строительство, архитектура)
6. А.С.С. (art – city – construction) Редакция А.С.С. Украина 01025, Киев 25, а/я 194, ул.Довженко, 14, оф.4, тел./факс (044)241-9487, internet: www.acc.com.ua
7. “Интерьер + дизайн”. По вопросам подписки (095)362-3109 КРИТЕРІЇ ОЦІНОК
«Відмінно» - заслуговує студент, який виконав роботу в повному обсязі (ілюстративно-демонстраційний матеріал, пояснювальну записку) на високому рівні. Студент володіє знаннями, графікою, професійною термінологією.
«Добре» - заслуговує студент, який виконав роботу в повному обсязі, але має зауваження до якості поданого матеріалу. Студент володіє знаннями, але не досить (вільно) впевнено володіє професійною термінологією.
«Задовільно» - заслуговує студент, який виконав ілюстративно-демонстраційний матеріал не в повному обсязі. Студент демонструє низькі знання.
«Незадовільно» - заслуговує студент, який не представив матеріал дизайн-проекту в повному обсязі, не володіє знаннями, графікою, професійною термінологією.
ПИТАННЯ ДО ЗАЛІКУ Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском:
|