Інформаційні технології та процеси обробки інформації

Технологія( від грецьк. " techne " – “вміння”, " logos " – “вчення”). — це сукупність наукових та інженерних знань, що реалізовані у матеріальних та технічних факторах виробництва.

ЮНЕСКО визначає інформаційні технології (ІТ) як комплекс наукових, технологічних, інженерних дисциплін, що вивчають методи ефективної організації праці людей, зайнятих обробкою та зберіганням інформації, обчислювальну техніку, методи організації взаємодії з людьми та виробничим обладнанням, їх практичне застосування, а також пов’язані з цим обробленням соціальні, економічні та культурні проблеми.

Інформаційна технологія - процес отримання потрібної користувачеві інформації, що складається з чітко регламентованих правил виконання операцій та етапів.

Можна розглядати ІТ як сукупність методів та способів розв’язання типових задач обробки інформації, їх програмне реалізація з детальним описом технології вирішення цих задач.

Технологічний процесобробки інформації – це послідовність взаємопов’язаних операцій перетворення інформації від її виникнення до використання користувачами для досягнення поставленої цілі. ІТ поєднує об’єкти, дії, правила обробки інформації в індивідуальній та масовій виробничій діяльності. ІТ можна уявити у вигляді ієрархічної структури, що складається з етапів, дій та операцій.

До складу ІТ входять мікроелектроніка, виробництво комп’ютерів та програмного забезпечення, зв’язок та телефонія, послуги мобільного зв’язку, забезпечення послуг Інтернет, автоматизація виробництва тощо.

Інформаційна система(ІС) - сукупність апаратних та програмних засобів оброблення інформації в певній предметній області для досягнення поставленої користувачем мети.

Методологічну основу ІС складає системний підхід, відповідно до якого будь-яка система – це сукупність взаємопов’язаних об’єктів, що функціонують сумісно для досягнення загальної мети. Поведінка системи має ряд властивостей:

· цілісність – поведінка окремих об’єктів розглядається з позиції структури всієї системи;

· забезпечення стійкості функціонування системи;

· адаптивність до змін зовнішнього середовища;

· здатність до навчання шляхом зміни структури системи відповідно до зміни мети системи.

Упродовж останнього десятиліття відбулося становлення ітології - нової фундаментальної науки, що вивчає ІСТ, процеси створення й застосування ІС.

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: