Суспільно-небезпечні наслідки, поняття та види.

Суспільне небезпечні наслідки можна визначи­ти як шкоду (збиток), що заподіюється злочинним діянням суспіль­ним відносинам, охоронюваним кримінальним законом, або як реа­льну небезпеку (загрозу) заподіяння такої шкоди.

Наслідки злочину різноманітні і можуть мати місце в різних сфе­рах: економіки, виробництва, прав людини, екології тощо. Усі вони можуть бути поділені на дві великі групи: наслідки матеріального характеру і наслідки нематеріального характеру.

До матеріальних наслідків належить шкода, що має особистий (фізичний) характер, наприклад, смерть людини при вбивстві, ті­лесні ушкодження (статті 115-119, 121-125), а також майнова шко­да, наприклад, у злочинах проти власності (розділ VI Особливої ча­стини КК). У свою чергу, злочинні наслідки майнового характеру можуть виражатися у так званій позитивній шкоді чи в упущеній вигоді (неодержані доходи). Нематеріальні наслідки являють собою такі негативні зміни в об'єкті посягання, що поєднані з порушенням тих або інших інтере­сів учасників суспільних відносин, охоронюваних кримінальним за­коном, і, як правило, не пов'язані з фізичним впливом на людину як суб'єкта суспільних відносин чи впливом на матеріальні предмети зовнішнього світу (блага), з приводу яких існують суспільні відноси­ни. Тут може бути виділена шкода інтересам політичним (злочини проти основ національної безпеки України), організаційним ( злочи­ни службові, злочини проти правосуддя, суспільної безпеки, суспіль­ного порядку і моральності), соціальним (злочини проти виборчих, трудових та інших особистих прав і свобод людини і громадянина).

Залежно від виду безпосереднього об'єкта, якому суспільно не­безпечне діяння заподіює шкоду, наслідки можуть бути поділені на основні і додаткові. Так, шкода, що заподіюється службовою осо­бою нормальній діяльності державного апарату при перевищенні влади або службових повноважень (ст. 365), є основною, а шкода, що заподіюється особі, якщо перевищення супроводжується насильст­вом або болісними або такими, що ображають особисту гідність потерпілого, діями (ч. 2 ст. 365), — додатковим наслідком. У той же час додаткові наслідки можуть бути поділені на обоє 'язкові (додат­ково обов'язкові), тобто такі, які мають місце завжди, у всіх випад­ках при вчиненні даного злочину, наприклад, шкода, що заподіюєть­ся здоров'ю потерпілого при кваліфікованому грабежі (ч. 2 ст. 186), і факультативні (додатково факультативні), що можуть мати місце, але можуть бути і відсутніми при вчиненні даного злочину, напри­клад, шкода особі чи власності при вчиненні хуліганства (ст. 296).

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: