Види покарань, які застосовуються до неповнолітніх і особливості їх призначення.

Закон передбачає вичерпний перелік видів покарань, що мо­жуть бути застосовані до неповнолітнього. Відповідно до ч.І ст.98 це такі основні види покарання: 1) штраф; 2) громадські роботи;

3) виправні роботи; 4) арешт; 5) позбавлення волі на певний строк.

На підставі ч. 2 цієї статті до неповнолітнього можуть бути за­стосовані і додаткові покарання у виді штрафу та позбавлення пра­ва обіймати певні посади або займатися певною діяльностю.

Слід, перш за все, зазначити, що в самому змісті, умовах за­стосування цих видів покарань мають місце певні особливості, по­рівняно з аналогічними покараннями при їх застосовуванні до пов­нолітнього. Ці особливості в цілому відбивають тенденцію пом'як­шення покарань, що можуть бути застосовані до неповнолітнього.

Відповідно до ч. 1 ст. 99 штраф застосовується лише до непов­нолітніх, що мають самостійний доход, власні кошти або майно, на яке може бути звернене стягнення. Частина 2 цієї статті обмежує роз­мір штрафу: він може бути призначений у межах до п'ятисот встано­влених законом неоподатковуваних мінімумов доходів громадян з обо­в'язковим урахуванням судом майнового стану неповнолітніх.

Значно пом'якшені щодо неповнолітніх і такі види покарань, як громадські та виправні роботи.

Відповідно до ст. 100 ці види покарання можуть бути призначені тільки неповнолітнім від 16 до 18 років. Крім того, значно меншими є строки цих покарань: громадські.роботи можуть бути призначені на строк від тридцяти до ста двадцяти годин і тривалість їх не може пере­вищувати двох годин на день; строк виправних робіт встановлений від двох місяців до одного року, при цьому відрахування в прибуток дер­жави призначаються судом у розмірі від п'яти до десяти відсотків.

На підставі ст. 101 арешт полягає у триманні неповнолітнього в умо­вах ізоляції в спеціально пристосованих установах і може бути призна­чений тільки неповнолітнім, які досягай на момент постановлення ви­року шістнадцяти років і на строк від п'ятнадцяти до сорока п'яти діб.

Позбавлення волі відповідно до ч.2 ст. 102 взагалі не може бути призначено неповнолітньому, який вперше вчинив злочин невеликої тяжкості.

Крім того, КК визначає більш низькі (ніж повнолітнім) межі максимальних строків позбавлення волі. Частина 1 ст. 102 передба­чає, що покарання у виді позбавлення волі особам, які не досягай до вчинення злочину вісімнадцятирічного віку, не може бути призна­чене на строк більше десяти років, а у випадках, передбачених в п.5 ч. З ст. 102 — не більше п'ятнадцяти років.

Залежно від тяжкості злочину, за який засуджено неповнолітньо­го, позбавлення волі може бути призначене (ч. З ст. 102):

1) за вчинений повторно злочин невеликої тяжкості — на строк не більше двох років;

2) за злочин середньої тяжкості — на строк не більше чотирьох років;

3) за тяжкий злочин — на строк не більше семи років;

4) за особливо тяжкий злочин — на строк не більше десяти років;

5) за особливо тяжкий злочин, поєднаний з умисним позбавлен­ням життя людини, — на строк до п'ятнадцяти років.

Неповнолітні, засуджені до позбавлення волі, відбувають його в спеціальних виховних установах, максимально пристосованих для цих осіб.

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: