Крива «ціна-споживання» - крива, яка поєднує всі точки оптимуму споживача, що відповідають різним величинам ціни.

Мікроекономіка

Аксіома (гіпотеза) ненасиченості: це колипри інших рівних умовах споживач надає перевагу більшій кількості даного блага меншій його кількості.

Аксіома повної упорядкованості – це коли при наявності 2-ох різних наборів благ споживач завжди надає перевагу одному з них або визнає їх рівноцінними.

Аксіома рефлективності -при наявності двох однакових наборів благ споживач вважає,що будь-який з них не гірше один одного

Аксіома транзитивності -якщо споживач надає перевагу набору А,а не В,набір В є переважнішим за набір С,то набір А є переважнішим за набір С.

Вхідні барєри - це бар’єри, які блокують входження у монополізовану галузь, завдяки чинникам, що створюють несприятливі умови для фірм-новачків порівняно з фірмою яка вже працює у галузі.

Благ комплементи – товари, що задовольняють потреби (особисті чи виробничі) лише в комплексі один з одним. Із зростанням ціни одного з благ-доповнювачів обсяг попиту на нього буде зменшуватися, так само як і на інші блага, що є доповнювачами до нього.

Блага вищої якості - товар, споживання якого збільшується при збільшенні доходу індивіда

Блага нижчої якості – товар, споживання якого скорочується при збільшенні доходу індивіда

Блага Гіффена – товари, обсяг попиту яких зростає при зростанні ціни.

Блага субститути – товари, які можуть заміщувати один одного у процесі споживання або виробництва. Внаслідок цього із зростанням ціни даного товару при незмінній ціні його замінника попит на останній буде зростати

Бюджетна лінія – усі комбінації товарів, котрі споживач має можливість купити за даного доходу, за даних цін цих товарів та за умови повного витрачання доходу.

Виробнича ф-ція -сукупність технічно ефективних планів в-ва,яка показує залежність між максимльно можливим обсягом випуску і обсягом ресурсів.

Внутрішні (непрямі або неявні) – це витрати власних ресурсів фірми або вкладень її власників. На відміну від зовнішніх витрат, внутрішні витрати не приймають форми конкретних платежів за контракти

Гранична корисність – додаткова корисність, яка одержується від споживання останньої одиниці блага.

Гранична норма заміщення -показує, від якої кіл-ті одного блага (вона розміщена по осі У) згоден відмовитися споживач, щоб збільшити кіл-ть іншого блага (по осі Х) на одиницю за незмінної корисності від набору благ.

Гранична норма технологічного заміщення -величина,на яку можна зменшити обсяг одного ресурсу за рахунок використання додаткової одиниці іншого ресурсу за незмінного обсягу випуску.

Граничний дохід – приріст валового доходу, який би одержало підприємство внаслідок продажу додаткової одиниці продукції.

Граничний продукт -приріст продукції за рахунок використання додаткової одиниці ресурсу називається цього ресурсу. Розраховується граничний продукт як відношення зміни кількості продукту до кількості використаного ресурсу, що викликало його зміну.

Граничні витрати - це витрати, котрі додатково потрібні для виробництва кожної одиниці продукту понад визначений обсяг.

Дефіцит на ринку -ситуація на ринку,за якої покупці готові купити більший обсяг товару за ціною,нижчою,ніж рівноважна,ніж підприємці готові виробити за цією ціною.

Другий закон Госсена -раціональний споживач в умовах обмеженості бюджету так обирає к-ті благ для споживання,щоб кожен товар,який він придбаєприніс йому граничну корисність пропорційно ціні цього блага.

Економічне благо – засіб задоволення економічних потреб, невід’ємною рисою якого є обмеженість.

Еластичність попиту за доходом – процентна зміна величини попиту на товар при зростанні доходу на 1%.

Еластичність випуску від масштабу – показує на скільки відсотків змінюється обсяг випуску при збільшенні масштабу виробництва на 1%.

Ефект доходу - зміна обсягу споживання блага, що є результатом зміни реального доходу, яка сталася внаслідок зміни ціни на це благо.

Ефект заміни - зміна обсягу споживання блага, що є результатом відносного подорожчання(здешевлення)цього блага щодо інших благ.

Загальна ринкова рівновага – це стан рівноваги, за якого у всій економічній системі, на всіх ринках встановлюються ціни рівноваги.

Закон спадної граничної продуктивності -залучення до процесу в-ва все більшої додаткової к-ті змінного ресурсу призводить зрештою до того,що віддача кожної наступної одиниці змінного ресурсу буде менша за віддачу попередньої одиниці цього ресурсу.

Змінні витрати (VC) – це витрати, величина яких змінюється в залежності від зміни обсягів виробництва (Q).

Зовнішні ефекти (екстерналії) – будь-які дії господарських суб’єктів, що, впливаючи на інші господарські суб’єкти, не регулюються ціновим механізмом.

Зростаюча віддача від масштабу -якщо при збільшенні всіх виробничих ресурсів в разів випуск збільшується в разів, де .

Із рівняння видно, що високі прибутки є свідченням монопольної влади підприємства.

Ізокванта -лінія рівного випуску,кожна точка якої відображає множину мінімально необхідної комбінації ресурсів L та K для в-ва даного обсягу випуску.

Ізокоста – лінія, що відображає всі можливі комбінації факторів виробництва, які можуть бути придбані на дану суму грошей.

Ізопрофіта – геометричне місце точок різних комбінацій обсягів випуску та витрат ресурсів, що забезпечують рівновеликий прибуток

Інферіорні блага (бл.нижчої якості)-блага,для яких із зростанням доходу спостерігається зменшення обсягу споживання.

Кардиналістсяка концепція корисності: корисність може вимірюватись кількісно за допомогою умовної одиниці – „ютиля” (від англ. utility - корисність). Маючи на меті максимізацію корисності, споживач оцінює споживчу властивість кожного товару в ютилях і вибирає товари з найбільшим числом ютилів.

Корисність – здатність певного блага задовольняти одну або декілька людських потреб.

Крива “дохід-споживання” - крива,яка поєднує всі точки оптимуму споживача, що відповідають різним величинам його доходу.

Крива «ціна-споживання» - крива, яка поєднує всі точки оптимуму споживача, що відповідають різним величинам ціни.

Крива байдужості – графічне зображення всіх комбінацій товарів, що забезпечують однаковий рівень задоволення

Крива виробничих можливостей -лінія, що показує всі максимально можливі комбінації виробництва двох товарів за фіксованого використання ресурсів та даного рівня розвитку технології.

Монополія – ринок, на якому існує лише один постачальник продукції при атомістичному (представленому багатьма дрібними споживачами) попиті.

Неявні витрати – витрати фірми на використання власних (неоплачуваних) ресурсів. Включають недоотримані підприємцем доходи при найвигіднішому альтернативному застосуванні власних ресурсів.

Оптимальний план споживання - полягає у прийнятті та реалізації рішення щодо обсягу і структури споживчого набору за даних обмежень, який дозволив би максимізувати задоволення потреб.

Ординалістська концепція корисності: На ринку існує множина споживчих кошиків. Серед них споживач завжди може знайти такі кошики, які є однаково привабливими для нього, тому що вони мають однаковий рівень корисності.

Перехресна еластичність попиту- показує відсоткову зміну в обсязі попиу на благо А при підвищенні ціи на благо В на 1%.

Перший закон Госсена: гранична корисність блага спадає.

Попит - це кількість товарів окремого типу, які покупець може і бажає придбати при визначеному рівні цін на них.

Постійна віддача від масштабу -такий ефект масштабу, за яким обсяг випуску продукції та обсяг використання ресурсів змінюються в однаковій пропорції.

Постійні витрати - такі, величина яких не залежить від зміни обсягу виробництва.

Потреби – нужда в чому-небудь, необхідному для підтримки життєдіяльності та розвитку особи, фірми, повної людської спільноти чи суспільства в цілому. Вона виступає спонукою до активних дій, які

Прибуток – це різниця між виручкою від реалізації продукції і сумою усіх витрат на її виробництво і реалізацію. Якщо витрати підприємства перевищують суму виручки від реалізації, то замість прибутку маємо збиток

Пропозиція фірми – це обсяг товару,яку фірма готова поставити на ринок за певною ціною.

Раціональність – поведінка, за якої суб’єкт максимізує задоволення своїх потреб, виходячи із наявних у його розпорядженні ресурсів.

Рефлективність – при наявності двох однакових наборів благ споживач вважає, що будь-який не гірший один одного

Ринок досконалої конкуренції характеризується таким станом, коли на ньому економічні блага пропонує дуже велика кількість продавців (фірм), а пред'являє попит велика кількість покупців; на ринку продається стандар­тизована продукція; має місце вільний вхід всіх бажаючих на ринок і вільний вихід з нього; немає будь-якого контролю над ціною продукції, що випускається підприєм­ством з боку кожного окремого підприємства, але має місце певний контроль за цінами з боку всіх підприємств.

Рівноважна ціна – ціна, за якої попит і пропозиція урівноважуються. Завдяки рівноважній ціні споживачі купують більше і дешевше, а виробники продають більше й дорожче, ніж готові були б це зробити.

Рівноважний обсяг – ситуація, коли підприємці пропонують за певною ціною рівно стільки товарів, скільки споживачі готові купити

Середні змінні витрати(AVC) - кількість замінних витрат виробництва, що припадає на одиницю випуску продукції.

Середні постійні витрати(AFC) - кіл-ть постійних витрат вироб-ва, що припадає на одиницю випуску продукції.

Середні сукупні витрати(ATC) - кіл-ть сукупних витрат вироб-ва, що припадає на одиницю вип.

Середній дохід – валовий дохід поділений на кількість реалізованих товарів.

Середній продукт -обсяг випуску продукції, що припадає на одиницю змінного фактора вир-ва.

Спадна віддача від масштабу -якщо при збільшенні всіх виробничих ресурсів в разів випуск збільшується в разів, де .

Суспільне благо -товар або послуга, надання якої одному споживачеві рівнозначне її доступності й іншим.

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: