Главная

Популярная публикация

Научная публикация

Случайная публикация

Обратная связь

ТОР 5 статей:

Методические подходы к анализу финансового состояния предприятия

Проблема периодизации русской литературы ХХ века. Краткая характеристика второй половины ХХ века

Ценовые и неценовые факторы

Характеристика шлифовальных кругов и ее маркировка

Служебные части речи. Предлог. Союз. Частицы

КАТЕГОРИИ:






Примірне положення про завідуючого педіатричним відділенням дитячої міської поліклініки




1. На посаду завідуючого педіатричним відділенням призначається лікар-педіатр, що має стаж роботи за фахом не менше п’яти років, досвід практичної роботи і організаторські здібності, кваліфікаційну категорію.
2. Завідуючий педіатричним відділенням безпосередньо підпорядковується головному лікарю (заступнику головного лікаря з поліклінічної роботи, завідуючому поліклінікою).
3. Призначення та звільнення з посади завідуючого педіатричним відді-ленням здійснюється керівником лікувально-профілактичного закладу.
4. Завідуючий педіатричним відділенням організовує свою роботу згідно з положенням про дитячу міську поліклініку, цим Положенням, наказами ор-ганів охорони здоров’я, а також розпорядженнями та вказівками вищестоящих керівників.
5. Завідуючий педіатричним відділенням керує роботою дільничних педіатрів і дільничних медсестер і співпрацює з усіма підрозділами дитячої полік-лініки, жіночими консультаціями, молочною кухнею, стаціонарами, санітарно-епідеміологічними станціями району (міста), службами у справах неповнолітніх, органами опіки і піклування, медико-соціальними експертними комісіями, військкоматами тощо.
6. Завідуючий педіатричним відділенням бере участь у підборі і розстановці кадрів відділення
7. Завідуючий педіатричним відділенням працює згідно з річним планом, затвердженим керівником поліклініки.
8. Завідуючий педіатричним відділенням зобов’язаний:
8.1. Здійснювати безпосереднє керівництво і контроль за роботою лікарів і середнього медичного персоналу відділення.
8.2. Брати участь у роботі лікарсько-консультативної комісії дитячої по-ліклініки (самостійної), лікарні.
8.3. Брати участь у розробці планів і графіків роботи лікарів-педіатрів дільничних і медичних сестер дільничних.
8.4. Затверджувати графіки та плани роботи лікарів-педіатрів дільничних та медичних сестер дільничних.
8.5. Контролювати виконання щомісячних планів роботи лікарями-педіатрами і медичними сестрами.
8.6. Забезпечувати організацію підвищення кваліфікації дільничних педіатрів та дільничних медичних сестер, проведення занять в "школі дільничного педіатра", "школі медичних сестер", контролювати виконання індивідуальних планів підвищення кваліфікації.
8.7. Організовувати проведення обов'язкових медичних профілактичних оглядів та щорічної диспансеризації дитячого населення, здійснювати контроль за її ефективністю.
8.8. Проводити експертизу якості та своєчасності передачі дітей в полік-лініки для обслуговування дорослого населення.
8.9. Здійснювати оперативний контроль за станом імунопрофілактичної роботи, повнотою та своєчасністю проведення щеплень дітям, правильністю оформлення медичних протипоказань до щеплень на дільницях з щомісячним аналізом даного розділу роботи.
8.10. Здійснювати контроль за організацією та якістю профілактики, ліку-вання, диспансеризації та оздоровлення дітей з хронічними захворюваннями.
8.11. Консультувати хворих дітей вдома (за показаннями) і в поліклініці.
8.12. Організовувати консиліуми із залученням фахівців інших профілів.
8.13. Контролювати якість медичного нагляду та лікування дітей, що зна-ходяться у "стаціонарах вдома".
8.14. Здійснювати контроль за своєчасною госпіталізацією дітей.
8.15. Забезпечувати спадкоємність у роботі фахівців поліклініки, поліклі-ніки з родопомічними закладами і дитячими стаціонарами, стаціонарами та по-ліклініками для обслуговування дорослого населення, спеціалізованими закла-дами.
8.16. Координувати роботу щодо забезпечення безкоштовним харчуван-ням дітей перших 2-х років життя із малозабезпечених сімей згідно з чинним законодавством.
8.17. Забезпечувати контроль за якістю медичного нагляду та лікування на дільницях дітей, особливо першого року життя.
8.18. Проводити аналіз інфекційної захворюваності щоквартально - в розрізі відділення та окремих дільниць.
8.19. Здійснювати контроль та проводити експертизу тимчасової непрацездатності.
8.20. Організовувати підготовку дільничним лікарем-педіатром докумен-тів на комісію для відбору дітей на санаторно-курортне лікування; оформлення медичних висновків на дітей-інвалідів до 16 років та підготовка документації і подання її до МСЕКів на дітей старше 16 років, які мають показання для вста-новлення їм інвалідності; висновків про необхідність здійснення догляду за ди-тиною у домашніх умовах до досягнення 6 річного віку; оформлення інших до-кументів соціального значення.
8.21. Впроваджувати нові форми роботи, досягнення медичної науки в практику роботи відділення, аналізувати ефективність цих впроваджень.
8.22. Проводити аналіз основних якісних показників роботи відділення в цілому та окремих дільниць, подавати їх в належні терміни заступнику голов-ного лікаря з поліклінічної роботи (завідувача поліклініки).
8.23. Своєчасно доводити до відома заступника головного лікаря з полік-лінічної роботи (завідувача поліклініки) інформацію про випадки насильства, жорстокого ставлення до дітей за повідомленням дільничних лікарів та медич-них сестер.
8.24. Здійснювати перевірку та аналіз якості медичного спостереження дітей з групи ризику за соціальним фактором, багатодітних сімей педіатрами дільничними та медичними сестрами дільничними.
8.25. Поводити виробничі наради з дільничними педіатрами та дільнич-ними медсестрами за графіком.
8.26. Своєчасно доводити до відома співробітників відділення накази, ро-зпорядження, інструктивно-методичні листи вищестоящих органів охорони здоров’я та забезпечувати їх своєчасне виконання.
8.27. Проводити роботу у відділенні, спрямовану на формування у лікарів та медичних сестер почуття обов'язку, уважного, чуйного ставлення до дітей та їх батьків; на дотримання принципів медичної етики та деонтології; проводити відповідну індивідуальну роботу з молодими спеціалістами.
8.28. Вести прийом співробітників та населення у встановлені дні та го-дини; з невідкладних питань – терміново.
8.29. Контролювати збереження та використання у відділенні устаткуван-ня та інвентарю, медикаментів, бланків медичної звітності та інше.
9. Завідуючий педіатричним відділенням має право:
9.1. Віддавати розпорядження співробітникам відділення та контролюва-ти їх виконання.
9.2. Представляти співробітників для заохочення, вносити пропозиції що-до накладання дисциплінарних стягнень на осіб, які порушують трудову дис-ципліну.
9.3. Вносити пропозиції керівництву закладу щодо поліпшення організа-ції медичної допомоги населенню.
9.4. Підвищувати свою кваліфікацію.

Конец формы

 

Примірне положення про завідуючого педіатричним відділенням з організації медичної допомоги дітям у навчальних закладах 1. На посаду завідуючого педіатричним відділенням з організації медичної допомоги дітям у навчальних закладах (надалі завідуючого відділенням) приз-начається лікар-педіатр зі стажем роботи за спеціальністю не менше 3-х років, який має організаторські здібності, кваліфікаційну категорію. 2. Завідуючий відділенням підпорядковується заступнику головного лікаря з поліклінічної роботи (завідуючому поліклінікою). 3. Призначення і звільнення завідуючого відділенням здійснює головний лікар поліклініки /лікарні/. 4. У своїй роботі завідуючий відділенням керується чинним законодавст-вом, директивними документами органів охорони здоров'я, освіти та науки, праці та соціальної політики, інших органів за підпорядкуванням навчального закладу та цим положенням. 5. Завідуючий відділенням керує роботою лікарів-педіатрів і медичних се-стер дошкільних та загальноосвітніх навчальних закладів, співпрацює з іншими підрозділами дитячої поліклініки, спеціалізованими закладами, територіальною санепідемстанцією, іншими закладами охорони здоров’я, органами освіти та науки, праці та соціальної політики, військкоматами, іншими органами за під-порядкуванням навчальних закладів. 6. Завідуючий відділенням погоджує свою діяльність щодо здійснення лі-кувально-профілактичних заходів дітям у навчальних закладах з органами осві-ти та науки, керівниками навчальних закладів, іншими органами за підпорядку-ванням закладів. 7. До обов'язків завідуючого відділенням входить: 7.1. Участь у підборі та розстановці медичних кадрів відділення. 7.2. Розробка плану роботи відділення та контроль за його виконанням. 7.3. Контроль за веденням медичної документації. 7.4. Контроль за здійсненням медичними працівниками інформування ба-тьків та керівництво навчальних закладів щодо проведення щеплень та обов’язкових медичних профілактичних оглядів дітей у цих закладах. 7.5. Контроль за виконанням медичним персоналом відділення планів ро-боти. 7.6. Затвердження графіків роботи медичного персоналу відділення. 7.7. Вивчення і впровадження наукових досягнень в практику роботи. 7.8. Доведення до відома працівників відділення наказів, розпоряджень, ін-структивно-методичних документів МОЗ, місцевих органів охорони здоро-в'я, освіти та науки, інших органів за підпорядкуванням закладів, де працюють медпрацівники поліклініки і забезпечення їх своєчасного виконання у частині медичного забезпечення. 7.9. Організація обов'язкових медичних профілактичних оглядів та плано-вої диспансеризації дітей у навчальних закладах. 7.10. Експертна оцінка якості проведення обов’язкових медичних профіла-ктичних оглядів дітей у навчальних закладах. 7.11. Організація необхідних лікувально-профілактичних, санітарно-освітніх заходів і оцінка їх ефективності. 7.12. Контроль за режимом, організацією харчування у навчальних закла-дах. 7.13. Організація та контроль за повнотою та своєчасністю проведення ще-плень дітям у навчальних закладах; за правильністю оформлення медичних протипоказань до щеплень. 7.14. Своєчасне доведення до відома заступника головного лікаря з полік-лінічного розділу роботи (завідуючого поліклінікою) інформації про випадки насильства, жорстокого ставлення до дітей. 7.15. Контроль і методична допомога педагогічним колективам в організа-ції роботи з фізичного виховання, загартування дітей та проведення літніх оздоровчих заходів. 7.16. Медичний контроль за фізичним навантаженням учнів на уроках фіз-культури з урахуванням стану здоров’я дитини. 7.17. Участь у підборі медичного персоналу навчальних закладів, оздоров-чих таборів. 7.18. Організація просвітницької роботи серед батьків, школярів, виховате-лів, учителів, технічного персоналу. 7.19. Систематичне підвищення кваліфікації та атестація медичного персо-налу відділення згідно з планом. 7.20. Проведення виробничих нарад з лікарями-педіатрами та медичними сестрами. 7.21. Залучати до участі у проведенні занять щодо підвищення кваліфікації медичних працівників навчальних закладів іншого підпорядкування. 7.22. Контроль за дотриманням санітарно-епідеміологічного стану у навча-льних закладах та санітарно-гігієнічних норм навчального процесу. 7.23. Організація та контроль за роботою підліткового кабінету. 7.24. Проведення роботи серед медпрацівників щодо відповідального від-ношення до роботи, чуйного ставлення до дітей та батьків. 8. Завідуючий відділенням має право: 8.1. Давати розпорядження і вказівки працівникам відділення, контролюва-ти їх виконання. 8.2. Рекомендувати працівників відділення до заохочення і вносити пропо-зиції щодо накладання дисциплінарних стягнень на осіб, які порушують трудо-ву дисципліну. 8.3. Вносити пропозиції керівництву закладу щодо покращання медико-профілактичного забезпечення дітей у навчальних закладах. 8.4. Підвищувати свою кваліфікацію. Примірне положення про старшу медичну сестру педіатричного відділення дитячої міської поліклініки (поліклінічного відділення) 1. На посаду старшої медичної сестри педіатричного відділення (надалі старшої медичної сестри) призначається медична сестра, що має досвід роботи на педіатричній дільниці не менше 3-х років, кваліфікаційну категорію. 2. Старша медична сестра підпорядковується завідуючому педіатричним відділенням та головній медсестрі закладу (старшій медсестрі поліклінічного відділення). 3. Старша медична сестра призначається та звільняється з посади керівни-ком закладу. 4. Старша медична сестра дитячої поліклініки: 4.1. Керує роботою підпорядкованого їй середнього та молодшого медпер-соналу. 4.2. Складає графіки роботи середнього та молодшого медперсоналу. 4.3. Проводить інструктаж з питань охорони праці та протипожежної без-пеки середніх та молодших медпрацівників відділення, щойно зарахованих на роботу. 4.4. Здійснює контроль за роботою дільничних медсестер, за якістю та сис-тематичністю проведення ними патронажів вагітних, новонароджених, дітей першого року життя, раннього та дошкільного віку, а також до хворих дітей та дітей диспансерної групи; за виконанням призначень лікаря, плануванням та проведенням профілактичних щеплень, за веденням медичної документації, ефективністю санітарно-освітньої роботи. 4.5. Проводить експертну оцінку якості різних розділів роботи дільничних медсестер, молодших медпрацівників з наступним їх аналізом на виробничих нарадах педіатричного відділення. 4.6. Контролює правильність зберігання лікарських засобів дільничними медсестрами і своєчасність поповнення їх в "укладках" для лікарів дільничних. 4.7. Забезпечує контроль за виконанням санітарно-гігієнічних вимог. 4.8. Здійснює видачу та контроль за правильним зберіганням та викорис-танням лікарських засобів і медичних інструментів для надання невідкладної медичної допомоги у відділенні. 4.9. Складає списки дітей віком до 2 років із малозабезпечених сімей (що-місяця) для отримання безкоштовного харчування з молочної кухні, а також ве-де всю необхідну документацію з даного розділу роботи. 4.10. Забезпечує спадкоємність у роботі середнього медичного персоналу відділення з жіночими консультаціями, родопомічними закладами, стаціонара-ми, станціями швидкої і невідкладної медичної допомоги та санітарно-епідеміологічними станціями, навчальними закладами, підлітковим кабінетом, іншими закладами. 4.11. Забезпечує організацію просвітницької роботи середнього медичного персоналу. 4.12. Організовує заходи для підвищення кваліфікації середнього та моло-дшого медичного персоналу педіатричного відділення, в т.ч. на робочому місці. 4.13. Проводить індивідуальну роботу з молодими спеціалістами. 4.14. Бере участь у складанні річного звіту закладу з свого розділу роботи. 4.15. Веде обліково-звітну документацію, затверджену МОЗ. 4.16. Контролює виконання середнім медичним персоналом принципів ме-дичної етики та деонтології. 5. Старша медична сестра педіатричного відділення має право: 5.1. Давати розпорядження і вказівки середнім та молодшим медпрацівни-кам відділення, контролювати їх виконання. 5.2. Рекомендувати середніх та молодших працівників відділення до зао-хочення і вносити пропозиції щодо накладання стягнень на осіб, які порушують трудову дисципліну. 8.3. Вносити пропозиції керівництву закладу щодо покращання організації роботи відділення, закладу. 8.4. Підвищувати свою кваліфікацію. Примірне положення про старшу медичну сестру педіатричного відділення дитячої міської поліклініки з організації медичної допомоги дітям у навчальних закладах 1. На посаду старшої медичної сестри педіатричного відділення з організа-ції медичної допомоги дітям у навчальних закладах (надалі старша медична се-стра) призначається медична сестра, яка має досвід роботи в цих закладах. 2. Старша медична сестра підпорядковується завідуючому відділенням, головній медичній сестрі. 3. Старша медична сестра відділення призначається та звільняється з поса-ди керівником лікувально-профілактичного закладу. 4. Старша медична сестра: 4.1. Керує роботою підпорядкованого їй середнього медичного персоналу. 4.2. Бере участь у підборі та розстановці кадрів середнього медичного пер-соналу для роботи в навчальних закладах. 4.3 Складає графік роботи середнього медичного персоналу. 4.4. Проводить інструктаж середнього медичного персоналу щодо органі-зації роботи; 4.5. Отримує лікарські засоби, веде їх облік та контроль за використанням; 4.6. Контролює планування та проведення профілактичних щеплень; 4.7. Проводить експертну оцінку якості роботи середнього медичного пер-соналу; 4.8. Організовує заходи щодо підвищення кваліфікації середнього медич-ного персоналу; 4.9. Веде просвітницьку роботу серед педагогічного персоналу, батьків, ді-тей щодо формування здорового способу життя, профілактики захворювань тощо. 4.10. Контролює дотримання умов зберігання імунобіологічних препаратів та виконання санітарно-гігієнічних вимог у навчальному закладі; 4.11. Контролює ведення медичної документації середнім медичним пер-соналом; 4.12. Здійснює контроль за організацією періодичних профілактичних оглядів дітей у навчальних закладах; 4.13. Контролює своєчасність передачі інформації про проведені профілак-тичні щеплення, медичні огляди дітей у навчальних закладах до лікувально-профілактичного закладу за місцем проживання. 4.14. Здійснює контроль виконання середнім медичним персоналом відді-лення принципів медичної етики та деонтології. 5. Старша медична сестра педіатричного відділення має право: 5.1. Давати розпорядження і вказівки середньому медичному персоналу відділення, контролювати їх виконання. 5.2. Рекомендувати середній медичний персонал відділення до заохочення і вносити пропозиції щодо накладання дисциплінарних стягнень на осіб, які по-рушують трудову дисципліну. 8.3. Вносити пропозиції керівництву закладу щодо покращання організації роботи відділення, закладу. 8.4. Підвищувати свою кваліфікацію.

 

Конец формы

L

 

Конец формы

 

  Примірне положення про денний стаціонар для дітей 1. Денний стаціонар (відділення, палати) організується для надання медичної допомоги хворим дітям шляхом їх госпіталізації на денний час за відсутності показів до цілодобового лікарського нагляду. 2. Денний стаціонар організовується у самостійних амбулаторно-поліклінічних закладах та при поліклінічних відділеннях лікувально-профілактичних закладів. 3. Денний стаціонар використовує у своїй роботі лікувальну та діагностичну ба-зи лікувально-профілактичного закладу, у складі якого він організований. 4. Основні завдання денного стаціонару для дітей: 4.1. Здійснення лікувально-діагностичних заходів дітям при гострих захворю-ваннях або загостренні хронічних хвороб за умови відсутності показів до цілодобово-го лікарського нагляду. 4.2. Надання кваліфікованої медичної допомоги дітям в умовах амбулаторно-поліклінічного закладу та за наявності показань - забезпечення їх госпіталізації до лі-карняного закладу. 4.3. Доліковування хворих та проведення їх реабілітації у стадії регресії, загост-рення захворювання, неповної ремісії, в післяопераційному періоді тощо, після випи-ски із стаціонару. 4.4. Проведення профілактичних, лікувальних і реабілітаційних заходів дітям, які перебувають на диспансерному обліку. 4.5. Забезпечення наступності щодо надання медичної допомоги дітям з іншими відділеннями та лікувально-профілактичними закладами. 5. Потужність денного стаціонару визначається керівником лікувально-профілактичного закладу за погодженням з територіальним органом охорони здо-ров’я. 6. Чисельність штатних посад медичного персоналу денного стаціонару встано-влюється згідно з діючими штатними нормативами. 7. До складу денного стаціонару входять: - палати для денного перебування хворих; - операційно-перев'язувальний блок; - маніпуляційна; - буфет; - кімнати медичного персоналу; - ізолятор; - допоміжні приміщення. 8. Керівництво денним стаціонаром здійснює завідуючий денним стаціонаром або завідуючий одним з педіатричних відділень поліклініки, в складі якого організо-вано денний стаціонар. 9. Режим роботи денного стаціонару (одна чи дві зміни) визначається керівни-ком лікувально-профілактичного закладу. 10. Відбір хворих для денного стаціонару здійснюється лікарями-педіатрами ді-льничними та іншими лікарями-спеціалістами за погодженням з завідуючими педіат-ричними відділеннями та завідуючим денним стаціонаром. Протипоказаннями до на-правлення у денний стаціонар є: - гострі інфекційні захворювання; - туберкульоз; - хронічні гепатити з активною реплікацією вірусу; - захворювання, які потребують цілодобового лікарського спостереження; - венеричні хвороби; - грибкові та паразитарні хвороби шкіри. 11. У разі необхідності (погіршення стану, відсутність позитивної динаміки) хвора дитина підлягає госпіталізації у профільне відділення стаціонару. 12. Медична облікова документація денного стаціонару: - карта хворого денного стаціонару, поліклініки, стаціонару вдома (ф.003-2/о), яка заповнюється згідно з наказом МОЗ України від 03.07.2001 № 258); - історія розвитку дитини (ф. № 112/о), медична карта амбулаторного хворого (025/о) де лікуючий лікар щоденно записує динаміку стану хворої дитини та лікува-льно-діагностичних заходів; лікарі-консультанти здійснюють аналогічний запис з ре-комендаціями в день проведення консультації; - журнал обліку перебування хворого в денному стаціонарі, стаціонарі вдома (ф. № 001-3/о). 13. Звіт про роботу денного стаціонару для дітей подається у встановлені термі-ни і у встановленому порядку. 14. Після закінчення лікування в денному стаціонарі лікуючий лікар оформляє епікриз в історії розвитку дитини (ф. № 112/о), в медичній карті амбулаторного хво-рого (025/о). 15. При необхідності догляду за хворою дитиною в денному стаціонарі дитині або особі, яка здійснює цей догляд, видаються документи, що засвідчують тимчасову непрацездатність в установленому порядку. 16. Забезпечення лікарськими засобами, виробами медичного призначення та харчування здійснюється за рахунок асигнувань лікувально-профілактичного закладу, в якому функціонує денний стаціонар. Примірне положення про організацію медичної допомоги дітям в умовах стаціонару вдома 1. Стаціонар вдома організується для надання кваліфікованої медичної допомо-ги в домашніх умовах хворим дітям при відсутності необхідності або можливості гос-піталізації за умов щоденного медичного нагляду. 2. Основні завдання стаціонару вдома включають проведення заходів щодо діа-гностики та лікування хворих дітей при гострих захворюваннях або загостренні хро-нічних хвороб, доліковування після виписки із стаціонару. 3. Відбір хворих дітей для лікування в стаціонарі вдома здійснює лікар-педіатр дільничний за погодженням з завідувачем педіатричним відділенням поліклініки. 4. Керівництво стаціонаром вдома здійснює завідуючий педіатричним відділен-ням поліклініки, у ЦРЛ, при відсутності зазначеної посади - районний педіатр, у діль-ничних лікарнях і лікарських амбулаторіях - головний лікар. 5. Режим роботи стаціонару вдома визначається керівником лікувально-профілактичного закладу, виходячи з потреб хворих та з урахуванням можливостей закладу. 6. Забезпечення лікарськими засобами хворих дітей для лікування у стаціонарі вдома може здійснюватися за рахунок асигнувань лікувально-профілактичного закла-ду, при якому він створений. 7. У випадку несприятливого перебігу захворювання хворого госпіталізують у профільне відділення лікарняного закладу. 8. При потребі лікуючий лікар залучає до обстеження і лікування хворої дитини лікарів-спеціалістів і діагностичні відділення лікувально-профілактичного закладу, в складі якого функціонує стаціонар вдома, або за домовленістю - інших лікувально-профілактичних закладів. 9. Медична облікова документація стаціонару вдома для дітей: - карта хворого денного стаціонару поліклініки, стаціонару вдома (ф.003-2/о), яка заповнюється згідно з наказом МОЗ України від 03.07.2001 № 258); - історія розвитку дитини (ф.112/о), медична карта амбулаторного хворого (ф. 025/о), де лікуючий лікар (лікар-педіатр дільничний, сімейний лікар) і медична сестра стаціонару вдома (медична сестра дільнична) щоденно до одужання дитини запису-ють динаміку стану її здоров’я та лікувально-діагностичних заходів, а лікарі-спеціалісти здійснюють запис з рекомендаціями в день проведення консультації ди-тини; - журнал обліку перебування хворого в денному стаціонарі, стаціонарі вдома (ф. № 001-3/о). 10. Звіт про роботу стаціонару вдома для дітей подається у встановлені терміни і у встановленому порядку. 11. На час перебування хворої дитини в стаціонарі вдома, дитині або особі, яка здійснює догляд за нею, видаються документи, що засвідчують тимчасову непраце-здатність в установленому порядку. 12. При потребі, засідання лікарсько-консультативної комісії проводиться вдо-ма у хворої дитини у встановленому порядку. Примірне положення про кабінет здорової дитини 1. Кабінет здорової дитини створюється у складі дитячої поліклініки (відді-лення) і є методичним центром з питань розвитку, виховання здорової дитини. 2. У кабінеті здорової дитини працює медична сестра (фельдшер), яка прой-шла підготовку з організації профілактичної роботи серед дітей раннього віку. 3. Керівництво роботою кабінету здорової дитини здійснює заступник голо-вного лікаря з поліклінічного розділу роботи, завідуючий поліклінікою (дитячою консультацією). 4. Медичний персонал кабінету здорової дитини працює під контролем го-ловної медичної сестри дитячої міської поліклініки або старшої медичної сестри педіатричного відділення (дитячої консультації). 5. Медичний персонал кабінету здорової дитини: - проводить індивідуальні та колективні бесіди з батьками дітей, передусім раннього віку (до 3-х років) з питань виховання здорової дитини; - навчає медичних сестер дільничних та батьків методиці догляду за дітьми, загартування, організації режиму дня, віковим комплексам масажу, гімнастики, технології приготування дитячого харчування, правилам харчування дитини, то-що; - забезпечує впровадження принципів грудного вигодовування; - проводить роботу з профілактики рахіту; - спільно з дільничними педіатром та дільничною медичною сестрою готує дітей до вступу у дошкільний та загальноосвітній шкільний навчальний заклад; - здійснює зв`язок з центрами "Здоров`я" та іншими закладами, що займа-ються профілактичною, інформаційною роботою для поширення нових матеріалів з питань профілактики та виховання здорової дитини; - комплектує матеріали для оформлення кабінету; - веде звітно-облікову документацію в установленому порядку; - впроваджує інші профілактичні програми. Примірний перелік методичних матеріалів кабінету здорової дитини: - матеріали з питань природного та штучного вигодовування дітей першого року життя (з врахуванням сучасних вимог до інформації щодо розповсюдження замінників грудного молока); - таблиці вікових режимів; - таблиці показників фізичного та нервово-психічного розвитку дітей ран-нього віку; - стенди з комплексами масажу та гімнастики, фізичних вправ для дітей раннього віку; - стенди із схемами загартування дітей; - виставка предметів догляду за дитиною, особистої гігієни, одягу, взуття, іграшок для різних вікових груп; - схеми специфічної та неспецифічної профілактики рахіту; - стенд з підготовки дитини до перебування у дошкільному навчальному за-кладі; - схеми імунопрофілактики. Примірне положення про кабінет інфекційних захворювань дитячої міської поліклініки (поліклінічного відділення, дитячої консультації) 1. При відкритті кабінетів інфекційних захворювань пропонується врахувати наявність таких приміщень: 1.1. Кабінет лікаря. 1.2. Кабінет медичної сестри. 1.3. Процедурна. 1.4. Маніпуляційна. 1.5. Приміщення для зберігання медичного обладнання та інструментарію. 1.6. Приміщення для зберігання інвентарю для прибирання приміщень. 1.7. Туалет для хворих. Кабінет інфекційних захворювань повинен мати окремий вхід і вихід; не може суміщатись з іншими службами, кабінетами поліклініки. 2. На посаду лікаря кабінету інфекційних захворювань призначається лікар-інфекціоніст дитячий. 3. У своїй роботі лікар кабінету інфекційних захворювань керується цим Положенням, діючими наказами та інструкціями, які регламентують діяльність інфекційної служби. 4. Лікар кабінету інфекційних захворювань підпорядковується завідуючому поліклінікою або заступнику головного лікаря з поліклінічного розділу роботи. Методичне керівництво роботою кабінету здійснює районний (міський, обласний) інфекціоніст дитячий. 5. Основними завданнями діяльності кабінету інфекційних захворювань є: 5.1. Проведення лікувально-діагностичної та консультативної допомоги ін-фекційним хворим, у тому числі ВІЛ-інфікованим і хворим на СНІД. 5.2. Організація диспансерного спостереження за перехворілими на інфек-ційні хвороби, також ВІЛ-інфікованими і хворими на СНІД. 5.3. Вивчення та аналіз динаміки інфекційної захворюваності, розробка за-ходів щодо її зниження; підвищення рівня діагностики та якості лікування інфек-ційних хворих. 5.4. Організаційно-методична та робота по профілактиці, діагностиці, ліку-ванню інфекційних хвороб, організація навчання лікарів та середнього медичного персоналу з питань інфекційних захворювань, у тому числі СНІДу. 5.5. Організація та проведення санітарно-освітньої роботи. 6. Відповідно до вищезазначених завдань лікар кабінету інфекційних захво-рювань зобов'язаний: 6.1. Забезпечити своєчасну якісну діагностику та госпіталізацію інфекційних хворих, а також медичну допомогу в амбулаторних умовах. 6.2. Надавати консультативну допомогу інфекційним хворим в поліклініках, соматичних стаціонарах, вдома. 6.3. Здійснювати контроль за лікуванням дітей з інфекційними хворобами в домашніх умовах, яким за епідеміологічними показаннями не обов'язкова госпіта-лізація, долікуванням реконвалесцентів після виписки з стаціонару. 6.4. Організовувати своєчасне обстеження у вогнищах інфекційних захво-рювань. 6.5. Здійснювати контроль за своєчасним виявленням інфекційних захворю-вань лікарями-педіатрами дільничними та лікарями інших спеціальностей і прове-денням профілактичних та протиепідемічних заходів. 6.6. Забезпечувати диспансеризацію та динамічне спостереження за інфек-ційними хворими, в тому числі на СНІД та ВІЛ-інфікованими, реконвалесцентами інфекційних захворювань в установленому порядку. 6.7. Використовувати в процесі диспансеризації для оцінки повноти оду-жання сучасні методи інструментального, лабораторного та апаратного обстежен-ня. 6.8. Проводити експертну оцінку ефективності диспансеризації. 6.9. Здійснювати облік хворих на інфекційні захворювання, бактеріоносіїв, паразитоносіїв як за даними екстрених повідомлень (ф. № 058/0), так і за даними статистичних талонів (ф. № 025-2/0) та журналів обліку інфекційних (ф. №060/0) хворих. 6.10. Проводити аналіз динаміки інфекційної захворюваності та ефективнос-ті лікувально-діагностичної роботи поліклініки, експертизу тимчасової втрати не-працездатності дітей до 17 років включно та по догляду за ними, внаслідок інфек-ційних захворювань. 6.11. Брати участь в аналізі, плануванні та організації профілактичних щеп-лень прикріпленого до поліклініки дитячого населення. 6.12. Брати участь у складанні комплексного плану з профілактики інфек-ційних захворювань, протиепідемічних заходів щодо санітарної охорони території від занесення та розповсюдження особливо небезпечних інфекцій. 6.13. Здійснювати контроль за роботою медичного персоналу навчальних закладів з метою раннього виявлення та профілактики інфекційних захворювань. 6.14. Брати участь у розслідуванні та ліквідації вогнищ інфекційних захво-рювань. 6.15. Організовувати навчання та прийом заліків у медичного персоналу лі-кувально-профілактичного закладу з питань профілактики, діагностики та ліку-вання інфекційних захворювань. 6.16. Брати участь в організації та проведенні санітарно-освітньої роботи се-ред населення. 6.17. Якісно та своєчасно вести медичну документацію згідно з діючими на-казами та розпорядженнями. Складати звіти про діяльність кабінету, вести журнал обліку роботи кабінету інфекційних захворювань (ф. № 128/0). 7. Лікар інфекціоніст дитячий систематично підвищує свою кваліфікацію за всіма видами післядипломного навчання, а також шляхом участі в науково-практичних конференціях, семінарах. 8. При плануванні роботи лікаря кабінету інфекційних захворювань у графі-ках роботи кабінету враховуються години для прийому реконвалесцентів і хворих, які знаходяться на диспансерному обліку та проведення консультативної роботи в поліклініці, стаціонарі, вдома, роботи у вогнищах, організаційно-методичної, сані-тарно-освітньої роботи, підготовки і проведення навчання персоналу. Примірне положення про відділення відновного лікування дитячої міської поліклініки 1. Педіатричне відділення відновного лікування організовується у складі ди-тячої міської поліклініки для здійснення комплексу реабілітаційних заходів дітям в амбулаторних умовах. 2. На посаду завідуючого педіатричним відділенням відновного лікування призначається лікар-педіатр зі стажем роботи за спеціальністю не менше 3 років, який має організаційні здібності. 3. Режим роботи відділення відновного лікування встановлюється керівником лікувально-профілактичного закладу. 4. Основні завдання відділення: 4.1. використання комплексу всіх необхідних методів відновного лікування; 4.2. безперервність, спадкоємність, послідовність та етапність, індивідуаль-ний підхід в організації та проведенні лікування. 5. Відповідно до завдань відділення організує та проводить: 5.1. реабілітацію хворих за індивідуальними програмами; 5.2. впровадження в практику нових методів відновного лікування; 5.3. надання консультативної допомоги хворим, організаційно-методичної допомоги з питань відновного лікування лікарям дитячої поліклініки; 5.4. взаємозв’язок та спадкоємність у роботі з іншими підрозділами полікліні-ки, лікарні, які направляють хворих на лікування; 5.5. експертиза якості відновного лікування; 5.6. підвищення кваліфікації співробітників відділення та лікарів поліклініки з питань відновного лікування; 5.7. ведення обліково-звітної документації в установленому порядку; 5.8. аналіз діяльності відділення. 6. Відбір дітей для направлення на лікування до відділення відновного ліку-вання здійснюють лікарі-педіатри дільничні та профільні спеціалісти. 7. Рекомендована структура відділення відновного лікування: 7.1. Фізіотерапевтичний відділ з кабінетами: мікрохвильової терапії, ультраз-вукової терапії, електросвітлолікування, фотарій, бальнеотерапії, грязетерапії, не-традиційних методів лікування (голкорефлексотерапії, фітотерапії), інгаляторій, камери штучного мікроклімату тощо. 7.2. Денний стаціонар. 7.3. Кабінет відновлення зору. 7.4. Відділ лікувальної фізкультури, кабінети масажу. 7.5. Інші. 8. Дані про проведені курси лікування, стан хворого, рекомендації по пода-льшому лікуванню відображаються в історії розвитку дитини (ф. № 112/о), медич-ній карті амбулаторного хворого (ф. № 025/о).

 

...

     
     

·

 

 

Конец формы

 

Сторінка 6 з 6 Примірне положення про підготовку дітей на педіатричній дільниці до відвідування дошкільного та шкільного загальноосвітнього навчального закладу І. Про підготовку дітей на педіатричній дільниці до відвідування дошкільного навчального закладу 1. Підготовка дітей здійснюється лікарем-педіатром дільничним, медичною сестрою дільничною, медичною сестрою кабінету здорової дитини. 2. Підготовка включає в себе систематичне спостереження на педіатричній дільниці з метою забезпечення гармонійного психофізичного розвитку, оптималь-ного сімейного виховання а саме: 2.1. обов’язковий медичний профілактичний огляд за участю лікаря-педіатра, стоматолога, логопеда (інші спеціалісти за показаннями) та диспансеризацію ди-тини, лабораторні дослідження (загальний аналіз крові, сечі, дослідження на гель-мінтоз); 2.2. оздоровлення та лікування дітей груп "ризику" та диспансерної групи; 2.3. оформлення медичної документації (ф. № 026/о), яка включає: а) результати обов’язкового медичного профілактичного огляду, диспансери-зації та оздоровлення з висновками спеціалістів; б) дані про профілактичні щеплення (ф. № 063/о); г) дані лабораторних досліджень; д) рекомендації щодо режиму на період адаптації дитини в дошкільному на-вчальному закладі, груп по фізичному вихованню, диспансерних хворих - по спо-стереженню та оздоровленню. 3. У разі перенесеного гострого захворювання дитиною, що готується для від-відання дошкільного навчального закладу вперше, її направлення в заклад пропо-нується здійснювати не раніше ніж через 2 тижні після клінічного одужання. 4. Проведення планових профілактичних щеплень пропонується завершити не менш, як за 1 місяць до початку відвідування дошкільного навчального закладу. 5. Питання про направлення до дошкільного навчального закладу дітей груп ризику, а також дітей з хронічною патологією та вродженими вадами розвитку ви-рішуються індивідуально за участю лікарів-спеціалістів. 6. Питання про відвідування дошкільного навчального закладу дітьми, батьки яких відмовляються від щеплень вирішується лікарсько-консультативною комісі-єю. ІІ. Про підготовку дітей на педіатричній дільниці до загальноосвітнього шкі-льного навчального закладу. 1. Оформлення медичної документації для вступу до загальноосвітнього шкі-льного навчального закладу (ф. № 026/о) з висновками про стан здоров’я дитини і рекомендаціями щодо подальшого спостереження за дитиною, про профілактичні щеплення (ф. № 063/о). 2. Обов’язковий медичний профілактичний огляд дитини за участю педіатра, невролога, отоларинголога, офтальмолога, ортопеда, хірурга, стоматолога, психіа-тра, логопеда (інших спеціалістів за показаннями) з визначенням готовності дити-ни до навчання в школі, проведенням антропометрії, плантографії, вимірюванням артеріального тиску та здійсненням лабораторних досліджень (загальний аналіз крові, сечі, дослідження на гельмінтоз та інші за показаннями). 3. Лікування та оздоровлення дітей диспансерної групи. 4. Питання відвідування загальноосвітнього навчального закладу дітьми, які не отримали профілактичних щеплень згідно з календарем щеплень вирішується індивідуально за рішенням лікарсько-консультативної комісії з залученням епіде-міолога територіальної санепідстанції згідно розділу ІІІ ст.15 вимог Закону Украї-ни "Про захист населення від інфекційних хвороб". Примірне положення про первинний та вторинний допологовий патронаж вагітної Дитяча поліклініка (поліклінічне відділення, дитяча консультація) починає медичне спостереження за майбутньою дитиною з часу отримання повідомлення від жіночої консультації про встановлення її на облік. Інформацію про встановлення на облік вагітної жінки дитяча міська поліклі-ніка отримує 2 рази на місяць (1, 15 числа кожного місяця - з відповідним перене-сенням на понеділок, коли ці числа випадають на вихідні дні). Відповідальною за своєчасне і повне отримання інформації є головна (стар-ша) медична сестра дитячої поліклініки (поліклінічного відділення, дитячої консу-льтації), яка організовує збір інформації по телефону або особисто відвідує жіночу консультацію. Головна (старша) медична сестра заносить інформацію на взяту на облік вагі-тну жінку до журналу реєстрації допологових патронажів вагітної жінки (ф. № 111-1/о). На головну (старшу) медичну сестру покладається організаційний контроль за своєчасним, упродовж одного тижня, від отримання повідомлення з жіночої консультації, виконанням патронажу дитячою поліклінікою у першому триместрі вагітності. Головна (старша) медична сестра веде щокварталу облік кількості вагітних, яких взято під нагляд дитячою поліклінікою в залежності від терміну вагітності. Дільнична медична сестра фіксує у зошиті обліку роботи вдома дільничної медичної сестри (ф. № 116/0) всіх вагітних, що їх передала старша медична сестра поліклініки. Першу зустріч з вагітною медсестра дільнична проводить вдома. Якщо при взятті на облік жінки жіночою консультацією встановлюється се-редній або високий ступінь ризику перебігу вагітності, дільнична медична сестра інформує про це дільничного педіатра, і він виконує вдома перший допологовий патронаж. Зміст первинного лікарського патронажу: - збір повної і загальної інформації про дану вагітність; - збір інформації про склад сім’ї, взаємини в родині, бажання чи небажання мати дитину, відповідність житлових умов та матеріального добробуту до попов-нення сім’ї, готовність родини допомагати вагітній до і після пологів; - рекомендації щодо необхідності повноцінного харчування та можливого алергійного впливу на плід деяких продуктів харчування, значення психоемоцій-ного стану вагітної, позитивних емоцій, підготовка до лактації; - проведення антенатальної профілактики патології плоду; - сприяння становленню відповідальності майбутньої матері і батька за нор-мальний перебіг вагітності і здоров’я майбутньої дитини, підкреслюючи роль сім’ї; - орієнтація сім’ї на необхідність злагоди і взаєморозуміння, сприятливої ат-мосфери сім`ї, заборона алкоголю і паління, в т.ч. і пасивного, застерігання вiд са-молікування медикаментами; - пропозиції щодо здорового способу життя сім’ї, сприяння поважному від-ношенню усієї родини і близьких до вагітної, майбутньої дитини і матері; Запис про проведений патронаж робиться в історії розвитку майбутньої дити-ни. У записі вказується дата патронажу, триместр, термін вагітності. Зміст вторинного патронажу у термін 32-36 тижнів вагітності. Патронаж проводиться дільничним педіатром, дільничною медичною сест-рою вдома. Медичний персонал пояснює майбутній матері особливе значення 3-го три-местру вагітності для забезпечення нормальних пологів і фізіологічного завер-шення внутрішньоутробного розвитку плоду та народження здорової дитини. Головною метою патронажу в 3-ому триместрі є сприяння дитячої полікліні-ки у тому, щоб вагітна жінка щотижня відвідувала жіночу консультацію, з метою попередження ускладнень, посиленого контролю за розвитком плоду у найвідпо-відальніший період антенатального розвитку, зміцнення зв’язку дитячої полікліні-ки з сім’єю. Медичний персонал: - переконується у готовності сім’ї до народження дитини, дає рекомендації про необхідне майно для дитини; - дає загальні рекомендації, ідентично тим, що давалися у першому і другому триместрі, значення рухової діяльності, психологічного спокою; - цікавиться очікуваною вагою дитини, визначеною жіночою консультацією. Дає рекомендації щодо підготовки молочних залоз і всього організму до достат-ньої лактації, житла для майбутньої дитини, одягу, предметів догляду, гігієни то-що; - звертає особливу увагу на роль грудного вигодовування для розвитку і здо-ров’я дитини і самої матері в його забезпеченні; - наголошує на необхідності щотижневого контролю артеріального тиску, спостереження за самопочуттям та необхідності негайного звернення за медичною допомогою у разі ускладнення; - акцентує увагу на необхідності збереження перед пологами та у пологах урівноваженого психоемоційного стану, віри у сприятливий результат; - наголошує на необхідності раннього прикладання новонародженого до гру-дей після пологів, для якого практично немає протипоказань; - виявляє сім'ї з асоціальною поведінкою та негайно подає письмову інфор-мацію до завідуючого поліклінічним відділенням для інформування служби у пра-вах неповнолітніх та опікунської ради з метою вирішення подальшої долі дитини. Дані повторного патронажу та свої рекомендації дільничний педіатр, медична сестра записують в історії розвитку майбутньої дитини (ф. № 112/о). Примірне положення про комплексну оцінку здоров’я дітей 1. Комплексна оцінка стану здоров’я дітей проводиться лікарями-педіатрами лікувально-профілактичних закладів під час профілактичних огля-дів дітей декретованого віку. 2. Під час комплексної оцінки стану здоров’я дитини враховуються насту-пні ознаки: а) функціональний стан органів та систем; б) резистентність та реактивність організму; в) рівень та гармонічність фізичного та психоневрологічного розвитку; г) наявність хронічної (в т.ч. вродженої) патології. 3. За станом здоров’я діти розподіляються на групи здоров’я: - перша група - здорові діти, які не мають відхилень за всіма ознаками здо-ров’я: не хворіють за період спостереження або мають незначні одиничні від-хилення, які не впливають на стан здоров’я і не потребують корекції; - друга група - діти групи "ризику" - діти з ризиком виникнення хронічної патології та ті, що часто (4 і більше разів на рік) хворіють. Це діти з функціона-льними відхиленнями, обумовленими ступенем морфологічної зрілості органів та систем, діти першого року життя з обтяженим акушерським і генеалогічним анамнезом, ті, що часто хворіють, або, які тяжко перехворіли з несприятливим перебігом реабілітаційного періоду і т. інше; - третя, четверта і п’ята групи - хворі діти з хронічною патологією в стадії компенсації, субкомпенсації і декомпенсації. Примірна схема розподілу дітей раннього та дошкільного віку по групам здоров'я (додається). Примірна схема розподілу дітей раннього та дошкільного віку за групами здоров’я
Група Хронічна патологія Функціональний стан основних систем і органів Резистентність ** і реактивність Фізичний та нервово-психічний розвиток
         
Група 1 Відсутня * Без відхилень За період спостереження не хворів або хворіє не часто, перебіг хвороби легкий Нормальний, відповідає віку
Група 2 Відсутня Наявність функціональних відхилень. Для дітей першого року життя – обтяжний акушерський анамнез (токсикоз, інша патологія вагітності, ускладнений перебіг пологів, багатоплідна вагітність), недоношеність без значних ознак недорозвиненості, ускладнений перебіг раннього неонатального періоду. Карієс зубів – субкомпенсована форма, аномалія прикусу. Тривалі гострі захворювання з затяжним періодом реконвалес-ценції Нормальний фізичний розвиток, дефіцит або надмір ваги 1 ступеня. Нормальне або незначне відставання нервово-психічного розвитку
Група 3 Наявність хроніч-ної патології, вроджених вад розвитку органів та систем Наявність функціональних відхилень та патологічних змін системи, органа без клінічних прояв, функціональних відхилень інших органів та систем. Карієс зубів – декомпенсована форма Захворювання - не часті, не важкі за перебігом загострення без вираженого погіршення загального стану та самопочуття. Не часті інтеркурентні захворювання Нормальний фізичний розвиток, дефіцит або надмір ваги I або II ступеня, низький зріст. Нервово-психічний розвиток нормальний або відстає
Група 4 Стан субком-пенсації Наявність хронічної патології, вроджених дефектів розвитку систем та органів Наявність функціональних відхилень патологічно зміненого органа, системи, інших органів системи Захворювання - часті заго-стрення основного хронічного захворювання, гострі захво-рювання з порушеннями загального стану самопочуття після загострення або з затяж-ним реконвалесцентним періодом після інтеркурентного захворювання Нормальний фізичний розвиток, дефіцит або надмір ваги тіла I або II ступеня, низький зріст. Нервово-психічний розвиток нормальний або відстає
Група 5 Стан декомпенсації Наявність тяжкої хронічної патології або тяжкої вродженої вади, яка призво-дить до інваліди-зації дитини Вроджені функціональні відхилення патологічно зміненого органа, системи, інших органів та систем Захворювання - часті тяжкі загострення основного хро-нічного захворювання, часті гострі захворювання Нормальний фізичний розвиток, дефіцит або надмір ваги тіла I або II ступеня, низький зріст. Нервово-психічний розвиток нормальний або відстає

* Можливі одиничні морфологічні вроджені дефекти розвитку (аномалії нігтів, маловиражена деформація вушної раковини, родимі плями та ін.), які не впливають на функціональний стан та життєдіяльність організму.
** При профілактичних оглядах резистентність та реактивність визначаються за особливостями онтогенезу, частоті гострих захворювань, які перенесла дитина за попередній період, за клінічними ознаками реактивності.
За період спостереження за дитиною група здоров’я у неї може змінюватися в залежності від динаміки стану здоров’я.

 

<< Попередня - Наступна


 

     
     
     

 






Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском:

vikidalka.ru - 2015-2024 год. Все права принадлежат их авторам! Нарушение авторских прав | Нарушение персональных данных