Перенесення найчастіше виникає у сферах, де існу нерозв'язані дитячі конфлікти зі значущими особистостями.

Коли люди загрузли в епізод ах минулого, вони схильні спотворено сприймати сьогодення, У психотерапії і кон­сультуванні цінність перенесення досить висока. Воно доз­воляє проникнути в минуле клієнта и побачити, яким чином останній пов'язаний зі значущими особистостями (батьками, близькими), модифікує реакції сьогодення Ц дуже важливо у випадках, коли розлад поведінки, особи проблеми постійно "підкріплюються підступними акціями перенесення.

Рішення про те, чи варто робити перенесення обєктом обговорення, є рівносильним вибору між операцією і кон­сервативним лікуванням. Перший варіант призводить до значних внутрішніх змін, а другий зберігає status quo. Звичайно, вибір завжди залежить від конкретної ситуації.

Контрперенесення. Оскільки консультативний кон­такт подібний до вулиці з двостороннім рухом, мабуть, і консультант вносить у стосунки з клієнтом свої життєві ус­кладнення. Контрперенесення є настільки ж універсаль­ним явищем у психологічному консультуванні й психоте­рапії, як 1 перенесення. Незалежно від зрілості особистості консультанта, він — людина і неодмінно має нерозв'язані внутрішні конфлікти. Хворобливі теми якраз і породжу­ють контрперенесення, коли клієнт мимоволі їх тор­кається.

Gelso i Fretz (1992) розрізняють тотальне (занадто ши­роке) й класичне визначення контрперенесення. Тотальне визначення охоплює всі емоційні реакції консультанта на клієнта. До контрперенесення тоді можна зарахувати і цілком природні реакції консультанта, не пов'язані з його внутрішніми конфліктами. Класичне визначення характе­ризує контрперенесення як відповідну реакцію на перене­сення клієнта. Проміжне визначення характеризує контр­перенесення як проектування консультантом своїх про­блем на матеріал, наданий клієнтом, який як пов'язаний з перенесенням, так і не пов'язаний з ним.

Найчастіше причини контрперенесення такі:

прагнення консультанта сподобатися клієнтам, бути прийнятим і гідно оціненим;

побоювання консультанта, що клієнти можуть про нього подумати зле, не прийти на зустріч і т. п.;

еротичні й сексуальні почуття консультанта до клієн­тів, сексуальні фантазії, пов'язані з клієнтами;

надмірна реакція на клієнтів, що провокує в консуль­танта почуття, загострені його внутрішніми конфлік­тами;

- прагнення грати роль пророка і давати клієнтам на­в'язливі поради, як їм варто жити.

Яким є контрперенесення — психологічним чи антипсихологічним? Допомагає чи заважає воно консульту­ванню? Відповіді на ці запитання залежать від того, чи виявляється контрперенесення у формі зовнішніх про­явів у поведінці, чи являє собою тільки переживання кон­сультанта. У першому випадку йдеться про дії на основі внутрішніх конфліктів, і, звичайно, таке контрперене­сення необхідно обговорити з колегою або в спеціальних групах професіоналів, тому що неконтрольоване й погано усвідомлюване контрперенесення заважає об єктивності консультанта. Як внутрішні переживання, контрперене­сення може виявитися досить цінним оскільки допомагає консультантові краще зрозуміти як впливає поведінка клієнта на нього та на інших людей. У будь-якому випадку, вплив контрперенесення на процес консультування залежить від бажання й готовності кон­сультанта з'ясувати причини своїх справжніх почуттів до клієнтів.

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: