ТОР 5 статей: Методические подходы к анализу финансового состояния предприятия Проблема периодизации русской литературы ХХ века. Краткая характеристика второй половины ХХ века Характеристика шлифовальных кругов и ее маркировка Служебные части речи. Предлог. Союз. Частицы КАТЕГОРИИ:
|
Відмінності аудиту від інших форм контролю
Аудит як форма економічного контролю має багато спільного з ревізією фінансово-господарської діяльності, судово-бухгалтерською експертизою, слідством, службовим розслідуванням, тематичною перевіркою. Ці форми контролю часто досліджують один предмет — фінансово-господарську діяльність підприємств і застосовують спільні методичні прийоми та процедури контролю, використовують однакові джерела інформації (законодавчі акти та нормативні документи, організаційно-розпорядну документацію, первинні облікові документи, дані реєстрів бухгалтерського обліку і звітності), обґрунтовують свої висновки на документально достовірних доказах. Водночас між аудитом, ревізією фінансово-господарської діяльності та судово-бухгалтерською експертизою існують суттєві відмінності, зумовлені їх юридичною природою, метою і завданнями, які вони вирішують тощо (табл. 1.2). Аудит як незалежна форма фінансово-господарського контролю здійснюється з метою виконання пунктів угоди із замовником та аудиторською фірмою. Завдання аудиту формуються відповідно до поставленої мети та визначаються системою нормативно-правового регулювання аудиторської діяльності, договірними зобов'язаннями аудитора.
Таблиця 1.2 – Відмінні риси аудиту, ревізії фінансово-господарської діяльності та судово-бухгалтерської експертизи
Залежно від виду аудиту перевірка може здійснюватися як до початку, так і після виконання господарських операцій, а також у процесі фінансово-господарської діяльності. Ревізія ґрунтується на застосуванні спеціальних прийомів для виявлення негативних та узагальнення позитивних аспектів діяльності підприємства, вивчення, накопичення і реєстрації господарських недоліків для визначення ефективності та законності господарювання. Ревізія відрізняється від інших форм контролю тим, що вивчає тільки минулі господарські операції на основі фіксованої інформації та комплексно досліджує фінансово-господарську діяльність підприємства. Розбіжності між методикою аудиторської перевірки та ревізії полягають у тому, що основною метою ревізії є пошук та фіксація зловживань з обов'язковим повідомленням керівної організації та правоохоронних органів. Поведінка аудитора у випадку виявлення зловживань належить до сфери професійної етики. Аудитор як незалежний працівник не зобов'язаний повідомляти правоохоронні органи про факти зловживань і шахрайства. Ревізори здійснюють перевірки лише з позицій дотримання законності господарських операцій, не визначаючи перспектив діяльності підприємства. На відміну від ревізії, прогнозування фінансово-господарської діяльності підприємства – одне з основних завдань аудиту. У проведенні аудиту зацікавлені власники та керівництво підприємства, які є замовниками. Ревізію фінансово-господарської діяльності наказом призначає керівник підприємства. Судово-бухгалтерську експертизу призначає слідчий або суд (арбітраж) зазвичай після проведення ревізії, що виявила конфліктні ситуації (предмет судового розгляду). Тому судово-бухгалтерська експертиза має багато спільного з ревізією фінансово-господарської діяльності. Ревізія може проводитися за рішенням правоохоронних органів у момент судово-бухгалтерської експертизи, якщо зібрано недостатньо доказів про підтвердження суми збитків, нестач у матеріально відповідальних осіб. Законодавчими актами аналогічна функція аудиту не передбачена. Судово-бухгалтерську експертизу здійснюють з метою документального обґрунтування позовних вимог, поданих у правоохоронні органи до конкретних матеріально відповідальних осіб та інших службовців. Проведення експертизи доручають висококваліфікованому спеціалістові — експерту-бухгалтеру, який є штатним або позаштатним працівником державної експертної установи, підпорядкованої Міністерству юстиції України і має на її проведення спеціальну ліцензію експертизи, що видається цією установою на п'ять років. Відповідно експерт-бухгалтер може досліджувати тільки ті документи, які подали йому слідчий або суд, тобто не має права самостійно залучати додаткові джерела, навіть дуже важливі. Експерт-бухгалтер може лише звернутися з проханням про надання йому необхідних додаткових матеріалів, у протилежному випадку має право взагалі відмовитися від покладених на нього обов'язків з письмовим повідомленням про неможливість виконання експертизи. Аудитор виконує перевірку згідно зі складеною програмою, вводячи до неї питання, які, на його думку, важливі й вимагають належного вивчення й оцінки. Зауважимо, що аудитор за завданням замовника може виконувати певні контрольно-ревізійні дії. Він на свій розсуд досліджує документи та матеріали, що підтверджують або заперечують думку про фінансову звітність підприємства, порядок ведення фінансово-господарської діяльності, фінансовий стан економічного суб'єкта. Він самостійно, дотримуючись власного досвіду та знань, приймає рішення до яких сфер обліку застосувати суцільну чи вибіркову перевірку, в яких випадках необхідно підтвердити достовірність облікових даних результатами проведеної у його присутності інвентаризації товарно-матеріальних цінностей, які ділянки мають бути детально проаналізовані, а які вимагають лише поверхневого огляду. Аудитор під час перевірки дає замовникам рекомендації стосовно підвищення ефективності діяльності, зміцнення фінансового стану підприємства. Спостереження за процесом усунення виявлених під час ревізії недоліків у роботі підприємства належить до обов’язків ревізора. Експерт-бухгалтер не зобов’язаний давати будь-які рекомендації. Тільки суд за результатами судового процесу може вказати керівництву підприємства на недоліки в обліку, організації контролю за рухом і використанням матеріальних цінностей, за своєчасністю, правильністю розрахунків з різними організаціями й окремими особами, тобто ті недоліки, що призвели до зловживань і порушення кримінальної справи. Проведення судово-бухгалтерської експертизи регулюється законодавчими актами та Кримінальним кодексом України, а також Інструкцією про проведення судово-бухгалтерської експертизи в народному господарстві України, затвердженою Міністерством юстиції України за погодженням з прокуратурою. Експерт-бухгалтер у своїх діях керується тільки законом, а ревізор, – ще й нормативними документами відомства, яке призначило ревізію. Проведення аудиту регламентується законодавством України і вимогами МСА. Аудиторську перевірку оплачує підприємство-замовник згідно з угодою, праця ревізора оплачується за рахунок бюджету або відомчих коштів. Витрати на проведення судово-бухгалтерської експертизи є частиною судових витрат, їх оплачують правоохоронні органи. Аудиторський висновок конфліктних ситуацій підприємства з податковими органами є інструментом захисту від суб’єктивізму останніх. Висновок аудитора підтверджує правильність розподілу прибутку між акціонерами підприємства у вигляді дивідендів. У випадку приватизації підприємства в складі інших документів, необхідних для подання у Фонд держмайна України, повинен бути й аудиторський висновок, оскільки він засвідчує фактичний фінансовий стан підприємства, реальну вартість його активів і пасивів. Аудиторський висновок – обґрунтований доказ під час вирішення майнових суперечок у судовому порядку. Проведення комплексної або тематичної ревізії фінансово-господарської діяльності оформлюється відповідним актом. Акт ревізії є матеріалом для оцінки якості роботи керівника, головного бухгалтера та інших керівних працівників підприємства. На підставі матеріалів акта ревізор складає висновки та пропозиції, спрямовані на поліпшення фінансово-господарської діяльності підприємства. Реалізація результатів судово-бухгалтерської експертизи оформлюється висновком експерта або актом про неможливість зробити висновки експертизи. Висновок експерта відображає об’єктивні дані процесу дослідження зі застосуванням наукових методів, які відповідно до статей Кримінально-процесуального кодексу України мають чинність доказу в справі, що розглядається правоохоронними органами. Отже, відмінності аудиту від ревізії і судово-бухгалтерської експертизи обумовлені метою, завданнями, суб’єктом та ініціаторами перевірки, об'єктом, обсягом і часом дослідження, сферою правового регулювання, принципами оплати праці, документальним оформленням результатів перевірки та їх використанням.
Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском:
|