ТОР 5 статей: Методические подходы к анализу финансового состояния предприятия Проблема периодизации русской литературы ХХ века. Краткая характеристика второй половины ХХ века Характеристика шлифовальных кругов и ее маркировка Служебные части речи. Предлог. Союз. Частицы КАТЕГОРИИ:
|
Робота з першоджерелами. Виходячи із смертельної небезпеки, яка нависла була над Україною в зв'язку з державним переворотом в СРСР 19 серпня 1991 р.,1) ІЗ АКТУ ПРОГОЛОШЕННЯ НЕЗАЛЕЖНОСТІ УКРАЇНИ (24 серпня 1991 р.) Виходячи із смертельної небезпеки, яка нависла була над Україною в зв'язку з державним переворотом в СРСР 19 серпня 1991 р., - продовжуючи тисячолітню традицію державотворення в Україні, - виходячи з права на самовизначення, передбаченого Статутом ООН та іншими міжнародно-правовими документами, - здійснюючи Декларацію про державний суверенітет України, Верховна Рада Української Радянської Соціалістичної Республіки урочисто проголошує незалежність України та створення самостійної Української держави – України. Територія України є неподільною й недоторканною. Віднині на території України мають чинність виключно Конституція і закони України. Цей акт набирає чинності з моменту його схвалення. Запитання до документа: Порівняйте, як визначався державний статус України в Декларації про державний суверенітет і в Акті проголошення незалежності.
2) Заява Народного Руху України з приводу державного перевороту в СРСР. Народний Рух України, обстоюючи право народу України на незалежну правову демократичну національну державу, визнаючи законність і повноту влади на території України конституційно обраних та сформованих органів влади, керуючись Декларацією про державний суверенітет та Конституцією УРСР, заявляє: 1. Утворений позаконституційний орган влади – державний комітет з надзвичайного становища в Москві є незаконним і його рішення не можуть мати юридичної сили в Україні; 2. Рух не визнає ДКНС і не вважає його рішення обов'язковими для себе; 3. Рух закликає усіх громадян України не підкорятися волі путчистів, створювати організаційні структури активного опору, які будуть координувати Всеукраїнський страйк, до якого ми закликаємо як до єдиної мирної дієвої зброї в боротьбі за волю і добробут своєї родини, нашої Української Держави.
3) Із Звернення Української студентської спілки до верховної Ради і народу України. ...Вимоги комітету протирічать Декларації про Суверенітет України, ставлять під сумнів дії законно обраних органів влади республіки. Сьогодні ми маємо два шляхи: повернутися до темряви тоталітаризму і беззаконня або чинити опір путчистам. Від нашого вибору залежить наша доля. Тому Українська Студентська спілка закликає Верховну Раду республіки не визнавати законними постанови цього комітету, а діяти відповідно до Декларації про Суверенітет. Ми закликаємо молодь і весь народ України не підкорятися наказам самочинного комітету і захистити Демократію і Незалежність, захистити своє майбутнє. Запитання до документів: 1. Як оцінили Народний Рух та Українська Студентська Спілка дії ДКНС? Що спільного та особливого у зверненнях цих організацій до народу? 2. Якими методами закликали народ України протидіяти ДКНС Народний Рух та Українська Студентська Спілка? Робота з картою. Показати на карті: - землі, що входили до складу України напередодні Другої Світової війни. Теми для складання хронологічних таблиць: 1) впровадження політики колективізації в Україні:
2) викласти головні події Другої світової війни в Україні:
3) охарактеризувати зміни в суспільному житті та свідомості українців др. пол. ХХ ст. у вигляді історико-порівняльної таблиці:
Теми повідомлень, рефератів: 1. Репресії кінця 20-х –30-х рр. ХХ ст. 2. УРСР напередодні Великої Вітчизняної війни. 3. Діяльність підпільників у роки Великої Вітчизняної війни. 4. “Шістдесятники” в Україні та їх роль в духовному житті. 5. Лідери дисидентського руху (60-80-х рр. ХХ ст.). Тестові завдання для самоперевірки: 1. Із наведених у дужках варіантів відповіді вибрати правильний: “Нова економічна політика“ (НЕП) була проголошена більшовиками на (ІХ, Х, ХІ) з’їзді РКП(б), який відбувся у березні (1919, 1920, 1921,1922) року. 2. Юридичне оформлення СРСР відбулося: а) 30 грудня 1922 р.; б) 28 грудня 1920 р.; в) 31 січня 1924 р. 3. Політика “індустріалізації”, яку проводили більшовики в Україні, мала на меті: а) забезпечити часткове вдосконалення та розвиток промисловості країни, відбудова якої за темпами відставала від відбудови сільського господарства, тобто зрівняти темпи відбудови промисловості і сільського господарства; б) поставити досягнення науково-технічної революції на службу сільського господарства країни, при цьому СРСР мав посісти перше місце у світі за виробництвом сільськогосподарської продукції; в) перетворити СРСР з аграрної на індустріально розвинену країну, в економіці якої промисловість відіграватиме провідну роль. 4. Політика форсованої індустріалізації в УРСР: а) сприяла підвищенню життєвого рівня народних мас зростанню зарплатні та матеріального добробуту робітників, розв’язанню продовольчої та житлової проблем, задоволенню соціально-культурних потреб населення; б) спричинилася до різкого зниження життєвого рівня народних мас, виникненню продовольчої кризи в країні, появі черг, продовольчих карток, дефіциту на основні види товарів народного вжитку, занедбанню житлового будівництва, зростанню таких негативних соціальних явищ, як пияцтво, крадіжки, розбій та ін.; в) практично не позначилася на життєвому рівні народу, адже її метою були кардинальні зміни у важкій промисловості, яка безпосередньо не задовольняє потреб населення. 5. Встановіть відповідність: а) перехід до форсованої індустріалізації 1) 1932 р. б) введення в дію Дніпрогесу 2) 1931 р. в) відкриття Харківського тракторного заводу 3) кінець 1929 р. 6. КП(б)У очолювали у: а) 1925-1928 рр. 1) М.Хрущов б) 1928-1938 рр. 2) С.Косіор в) 1938-1941 рр. 3) Л.Каганович 7. Вказати дати "Друга світова війна розпочалася … і завершилася …". 8. Напередодні Другої світової війни доля західноукраїнських земель, що входили до складу Польщі, а також Північної Буковини і Придунайських українських земель була вирішена: а) протоколами радянсько-німецького пакту про ненапад (“пакт Молотова-Ріббентропа”) 23 серпня 1939 р.; б) Мюнхенською угодою 1938 р. між Німеччиною, з одного боку, та Англією і Францією – з іншого; в) англо-французсько-радянським договором 1940 р. 9. Північна Буковина і Придунайські землі увійшли до складу УРСР у: а) вересні 1939 р.; б) червні 1940 р.; в) червні 1941 р.; г) липні 1941 р. 10. Встановити відповідність: а) 22 червня 1941 р. 1) оборона Києва б) 23-29 червня 1941 р. 2) оборона Севастополя в) 5 серпня - 16 жовтня 1941 р. 3) оборона Одеси г) 11 липня - 19 вересня 1943 р. 4) напад Німеччини на СРСР д) жовтень 1941 р. - 3 липня 1942 р. 5) танковий бій у районі Луцьк-Броди-Рівне 11. Звільнення території України від німецько-фашистських загарбників розпочалося: а) у грудні 1942 р.; б) у січні 1943 р.; в) у лютому 1943 р.; г) у березні 1943 р. 13. Звільнення території України від німецько-фашистських загарбників та їх союзників завершилося: а) у липні 1944 р.; б) у вересні 1944 р.; в) у жовтні 1944 р.; г) у листопаді 1944 р.
15. Керівником збройної боротьби ОУН-УПА на українських землях у 1944-1950 рр. був: а) Ярослав Стецько; б) Степан Бандера; в) Роман Шухевич; г) Олег Кандиба. 16. УРСР була прийнята в ООН у ранзі держави-засновниці, тому що: а) вона була суверенною республікою в складі СРСР і здійснювала активну самостійну зовнішньополітичну діяльність у довоєнні і воєнні роки; б) демократичні країни Заходу, зокрема США і Великобританія, розглядали її як державу української нації, якій законно належить місце в цій міжнародній організації; в) цього прагнули керівники СРСР, які небезпідставно вважали, що можуть завжди розраховувати на підтримку своїх ініціатив делегацією радянської республіки, а інші країни не могли не зважати на те, що Україна – найбільша за територією і чисельністю жителів республіка СРСР після Росії; г) під тиском тодішніх керівників УРСР на це змушені були погодитися Й.Сталін та лідери інших держав. 17. Ідеологічний тиск радянської влади на українську інтелігенцію ("ждановщина") призвів до: а) бурхливого сплеску художньої творчості в УРСР і появи численних високохудожніх творів; б) посилення опору української інтелігенції ідеологічному диктатові й відходу багатьох відомих митців від методу соціалістичного реалізму та класового підходу, до зростання кількості творів, провідною в яких стала національна ідея; в) зростання кількості “художньої продукції”, більша частина якої була низькопробною, “на злобу дня”, і не заслуговувала на увагу, у той час коли інші - високохудожні твори – залишалися поза увагою читача чи глядача, а то й були цілком недоступні йому. 18. Із наведених у дужках варіантів відповіді виберіть правильний: Культ особи Сталіна був розвінчаний на (ХІХ, ХХ, ХХІ) з’їзді КПРС, який відбувся у лютому (1952, 1953, 1956) року. В центр уваги присутніх на з’їзді була поставлена доповідь “Про культ особи та його наслідки”, виголошена (М.Підгорним, Л.Кагановичем, М.Хрущовим, Л.Берією).
19. Політика реформ в аграрному комплексі, здійснена радянським урядом у 1959-1964 рр.: а) загострила кризу сільськогосподарського виробництва в республіці, призвела до остаточного розвалу колгоспно-радгоспної системи, спричинилася до гострого дефіциту хліба в 1963-1964 рр.; б) сприяла зрушенням в сільськогосподарському виробництві в Україні на краще, його продуктивність зросла в десятки разів, що сприяло остаточному зникненню дефіциту продуктів харчування, урізноманітненню асортименту продовольчих товарів, а також зниженню цін на них; в) мала непослідовний та волюнтаристський характер, що в підсумку негативно вплинуло на стан сільськогосподарського виробництва в Україні, призвело до виникнення дефіциту продуктів харчування, передусім хліба, та зростання цін на продовольчі товари. 20. Основними формами діяльності дисидентів в Україні були: а) масові страйки; б) святкування 22 травня – дня пам’яті Т.Г.Шевченка; в) збройна партизанська боротьба; г) листи до членів партійного і державного керівництва на захист прав громадян; д) самвидав; е) терористичні акти; ж) інформування світової громадськості про порушення прав людини в УРСР. 21. Встановити послідовність подій: а) усунення П.Шелеста з поста першого секратря ЦК КП України; б) перша велика хвиля арештів дисидентів в Україні; в) ухвалення Верховною Радою УРСР нової Конституції УРСР; г) утворення Української Гельсінської групи. 22. Встановити відповідність між назвами основних течій опозиційного руху в Україні у 60-80-х рр. ХХ ст. та змістом їхньої діяльності: а) боротьба за свободу совісті представників православної і репресованих УГКЦ та протестантських церков; б) рух за права людини, проти ігнорування комуністичним режимом законів, норм і правил демократичного суспільства, проти підкорення інтересів особи інтересам колективу і тоталітарної держави; в) рух за відродження української культури, мови, традицій; г) рух за відродження української державності: 1) самостійницька течія; 2) національно-культурницька течія; 3) правозахисна; 4) рух за свободу совісті. 23. Визначити форми прояву дисидентського руху в Україні: а) заколот; б) самвидав; в) антирадянська агітація і пропаганда; г) голодування; д) страйки; е) публікації у пресі; ж) маніфестації; з) демонстрації. 24. Чергова спроба виходу СРСР, а відтак і УРСР з кризи, що охопила усі сфери життя країни, була зроблена на квітневому (1985 р.) пленумі ЦК КПРС, який прийняв ухвалу: а) про запровадження нових соціальних програм “Житло 2000” та “Боротьба за тверезий, здоровий спосіб життя”, а також удосконалення “Продовольчої програми”, реалізація яких мала забезпечити досягнення в СРСР європейських стандартів життя; б) широко використовуючи досягнення науково-технічної революції, встановити відповідність форм соціалістичного господарства сучасним умовам і потребам, домогтися істотного прискорення соціально-економічного прогресу; в) про нові принципи кадрової політики і впровадження виборів усіх ланок партійно-держаного та господарського керівництва на альтернативній основі. 25. Заходи з подолання системної кризи в СРСР здійснені у 1985-1987 рр. партійно-державним керівництвом мали характер: а) кардинальних всеохоплюючих реформ, спрямованих на демократизацію усіх сторін життя радянського суспільства; б) кардинальних всеохоплюючих реформ, метою яких був злам соціалістичної системи суспільних відносин і побудова в СРСР відкритого громадянського суспільства та вільноринкової економіки; в) часткових, обмежених реформ, які передбачали лібералізацію економіки країни та піднесення життєвого рівня населення, проте не торкалися сфери суспільно-політичних відносин; г) повернення до сталінських методів управління державою, посилення її репресивно-каральних функцій, що мало сприяти подоланню кризових явищ в економіці та прискореному будівництву капіталізму в СРСР. 26. Причинами поступової втрати Компартією України провідних позицій в українському суспільстві в 1985-1987 рр. був (ла): а) провінційність політичного мислення її керівників, які ініціативу в перебудовчому процесі в республіці віддали центральній владі; б) неспроможність запобігти екологічній кризі, спричиненій аварією на Чорнобильській АЕС у червні 1986 р.; в) страх перед тим, що процеси демократизації сприяють зростанню українського національно-визвольного руху, несумісного з комуністичною ідеологією; г) курс Компартії України на розбудову української державності та національне відродження. 27. Установчий з’їзд Народного Руху України за перебудову відбувся: а) у травні 1989 р.; а) у Києві; б) у вересні 1989 р.; б) у Львові; в) у березні 1990 р. в) у Тернополі. 28. Аварія на Чорнобильській АЕС трапилася: а) 16 квітня 1984 р.; б) 6 червня 1985 р.; в) 26 квітня 1986 р.; г) 26 травня 1987 р. 29. Результати загальносоюзного референдуму 17 березня 1991 р., незважаючи на свою суперечливість: а) засвідчили бажання українських громадян до входження України на федеративних засадах в оновлений Союз; б) засвідчили зростання самостійницьких настроїв у державі, сприяли рішучості дій Верховної Ради України у відстоюванні національних та державних інтересів України; в) засвідчили прагнення українського народу до збереження СРСР та входження до його складу України. 30. Вирішальний вплив на проголошення Україною Акту незалежності мала: а) поразка серпневого 1991 р. заколоту в Москві, яка деморалізувала керівництво центру; б) національно-визвольна боротьба українського народу, зростання політичної свідомості української громадськості та державного керівництва республіки; в) студентський рух 1991 р.; г) дії українських комуністів-самостійників, які в той час очолювали Верховну Раду України; д) власний варіант відповіді.
Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском:
|