УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ У СКЛАДІ СРСР. Після вивчення теми курсанти повинні знати:

(6 год.)

Після вивчення теми курсанти повинні знати:

а) дати:

· прийняття верховною Радою УРСР «Декларації» про державний суверенітет України;

· проголошення Акта незалежності України;

· голодування студентів, референдум.

б) назви:

· основних державних актів, що закріплювали суверенітет України;

· політичного утворення, створеного після розпаду СРСР.

в) основний зміст діяльності В. Чорновола, І. Юхновського, Л. Кравчука.

г) зміст понять:

· суверенізація, перебудова, політична платформа, День соборності України, Декларація про державний суверенітет, лібералізація;

· референдум, альтернативні вибори, президент, СНД, плюралізм.

д) результати референдуму і виборів 1 грудня 1991р.

Питання для обговорення:

1. Соціально-економічна та національна політика радянської влади в Україні у 20-х – 30-х роках ХХ ст. Доба "Великого терору".

2. Україна напередодні та в роки Другої світової війни. Окупаційний режим. Рух опору. Визволення українських земель.

3. Повоєнна відбудова народного господарства в Україні.

4. Радянський тоталітаризм і Україна. Дисидентський рух.

5. Криза тоталітарного режиму. Період перебудови.

У першому питанні слід висвітлювати за планом: передумови, варіанти утворення, етапи утворення, підсумки та наслідки утворення для України (втрата територій, радянізація та інше). Політика "українізації" 1923-1928 рр.: мета, впровадження, зміни у розвитку культури, ліквідація неписьменності, розвиток української нації, церковне відродження України (УПЦ, УАПЦ). Питання присвячене соціально-економічним перетворенням у прцесі формування нової держави. У 1927–1929 рр. почалася епоха диктатури Сталіна. Разом з тим, відбувся другий комуністичний штурм, подібний до воєнно-комуністичного наступу часів громадянської війни, будівництва соціалізму. На ХІV з’їзді РКП(б) 1925 р. був відкритий шлях до здійснення «стрибка» в індустріалізацію. Він полягав у швидкому переході країни з аграрної в індустріально-аграрну за рахунок інших галузей народного господарства, зокрема сільського. На ХV з’їзді РКП(б) 1927 р. було взято курс на колективізацію. Пленум ЦК ВКП(б) 1929 р. проголосив перехід до суцільної колективізації – примусове об’єднання приватних господарств усіх селян у колективні господарства. Основні заходи колективізації: ліквідація куркульства як класу, створення МТС та колективних господарств. Наслідком такої політики стала криза сільськогосподарського виробництва та голод 1932-1933 рр. в Україні. Слід наголосити, що наприкінці 20-х рр. ХХ ст. у владі СРСР відбулися значні зміни. При владі остаточно утвердилася керівна група на чолі зі Сталіним. Він розгромив суперників – Троцького, Каменєва, Зінов´єва, Бухаріна, Рикова, Томського та їх прибічників. Сталін став абсолютним лідером партії – вождем. Відкрита критика його політики стала неможливою. Це було поєднання особистої диктатури з надзвичайною центристською, монолітною організацією всієї влади в країні. Нова правляча верхівка, зміцнивши свої позиції, вже не потребувала компромісів для збереження керівного становища і, скасувавши "неп", перейшла до насильства і примусу. Серед найвідоміших репресивних справ були - "Спілка визволення України", "Антирадянська троцькістська організація у Донбасі" та інші.

Друге питання. Початковий період війни (1939–1941 рр.) характеризують міжнародні відносини напередодні війни, загострення протиріч між двома воєнними блоками, бажання переглянути умови Версальського договору.

Необхідно розглянути воєнні дії Німеччини у Європі, наслідки Мюнхенської змови, спроби СРСР знайти союзників і убезпечити себе від агресії.

Особливої уваги заслуговує розгляд радянсько-німецьких переговорів 1939 р. та підписання угод і їх значення в подальшому розвитку подій.

В результаті початку Другої світової війни було включено західноукраїнські землі до складу СРСР і розпочалася їх радянізація, відбуваються зміни в політичному та соціально-економічному житті. Утворення Карпатської України (фото) та значення її в історії.

Проаналізувати як сприймалося приєднання західних областей до УРСР місцевим населенням, як проходили заходи радянізації та охарактеривувати методи й наслідки їх проведення.

Питання теми присвячене нападу Німеччини на СРСР та початку Великої Вітчизняної війни, втіленню в життя плану "Барбаросса" (бліцкригу). Необхідно розкрити періодизацію війни, беручи за основу гооловні військові події, які визначили долю українських земель та подальших подій війни.

З початком війни в СРСР встановлюються централізовані органи влади (схема нижче), що дало змогу реалізувати плани мобілізації, евакуації та організації опору нападникам і перебудувати країну на воєнний лад.

Проаналізувати напрями руху армій противника, найбільші битви, оборону міст УРСР та остаточну окупацію її території. Територія України згідно плану "Ост" була поділена на окремі зони, на яких проводилася жорстка окупаційна політика.

Питання, присвячені Руху Опору в Україні.

Наслідком окупації території стало виникнення та діяльність Руху Опору, який поділявся на радянський партизанський і підпільний та націоналістичний.

Події Великої Вітчизняної війни починаючи з 1943 р. характеризувалися наступом радянської армії та звільненням території України від німецької окупації. Визначте хронологію визвольних битв та просування лінії фронту на захід до закінчення війни.

Визначення наслідків й уроків Другої світової та Великої Вітчизняної війни для народу України, як склалася доля україських територій в результаті капітуляції Німеччини, які матеріальні та людські ресурси забрала війна.

Питання третє необхідно хронологічно розпочинати з 50-х рр., коли в країні відбулася зміна влади та на фоні наростаючої кризи радянського тоталітаризму виникла необхідність модернізації та реформ.

Зі смертю Й. Сталіна в країні розпочинається процес десталінізації радянського суспільства. Усунення Л. Берія сприяло посиленню позицій партійного апарату в системі влади. М. Хрущов продовжив обережні спроби коригування політичного курсу країни. Варто відзначити послаблення діяльності потужного репресивного апарату та проведення реабілітаційних заходів. Важливим кроком у процесі десталінізції став ХХ зїзд КПРС (лютий 1956 р.) і доповідь присвячена розвінчуванню культу особи.

У питанні необхідно наголосити на подальшому впровадженні досягнень науки та техніки у таких галузях як: енергетика, машинобудування, комплексна механізація та автоматизація виробничих процесів. Створювалися ради народних господарств замість галузевих міністерств. Більше уваги приділяється промисловості групи "Б". Складено семирічний план розвитку народного господарства. Проведено фінансову реформу. В аграрному секторі відбулися укрупнення колгоспів, майно МТС передавалося на викуп колгоспам, підвищуються закупівельні ціни на продукцію села, знижено податки для селян, проводиться "кукурудзяна епопея", освоєння цілинних земель, впроваджується паспортизація селян. Необхідно розкрити також зміст Пенсійної та фінансової реформ.

У питанні необхідно розкрити тенденції національно-духовного відродження і культурний розвиток України, зокрема: захист української мови, відновлення об’єктивної історії України, реабілітація діячів культури, нове покоління письменників, поетів, нові періодичні видання. Варто згадати "Закон про народну освіту" та наголосити на пануванні догматизму та схоластики.

Питання "Шістдесятники". Необхідно наголосити на наступних аспектах їх діяльності. Шістдесятники виступали на захисті національної мови і культури, свободи художньої творчості. Основу руху шістдесятників склали письменники художники, літературні критики, режисер, кінорежисери, перекладачі. Вони протиставляли себе офіційному догматизмові, сповідували свободу творчого самовираження, культурний плюралізм, пріоритет загальнолюдських цінностей над класовими.

Варто додати, що значний вплив на їх становлення справила західна гуманістична культура, традиції «розстріляного відродження» та здобутки української культури кінця ХІХ – початку ХХ ст. Рух шістдесятників виразно протримався одне десятиліття та був розгромлений і загнаний у внутрішнє «духовне підпілля» арештами 1965–1972 pp.

У питанні щодо антирелігійної кампанії необхідно відзначити новий етап наступу з боку держави на церкву, що проявлялося у: знятті з реєстрації православних громад, масовому закритті церков, ліквідації православних монастирів, репресіях відносно церковнослужителів та віруючих, загальному обмеженні релігійного впливу на населення, адміністративному утвердженні атеїзму. Окремо варто згадати процес знищення УГКЦ.

Питання передбачає розкриття таких моментів як косметичний характер реформ періоду М. Хрущова, обмеженість за політичними мотивами реабілітаційних заходів, економічні реформи не мали глибинного спрямування, не спиралися на ініціативу населення, фундамент тоталітарної системи не зазнав реформ, терор у лібералізованих і вибіркових формах. Формувалося законодавство і нормативна база з розширеними можливостями у здійсненні політичних репресій. Підбиваючи підсумок варто наголосити на збереження авторитарної форми правління М. Хрущова.

На шляху досягнення Україною державної незалежності виділяються такі важливі кроки: початок процесу перебудови, крах командної економіки, піднесення національно-визвольного руху, початок політичної структуризації суспільства, суверенітет УРСР, проголошення незалежності України, які в значній мірі сприяли та пришвидшили процес розпаду СРСР і державотворчих змін в окремих республіках.

Додаткові завдання для самостійної роботи і самоперевірки.

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: